Презентация на тему "Безпека життєдіяльності це галузь наукових знань, що охоплюють теорію і практику захисту людини від шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів в усіх сферах людської діяльності:"

Содержание

• 
  Слайд 1
  

  НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Безпека життєдіяльності” КНЕУ Регіональної економіки

• 
  Слайд 2
  

  Безпека життєдіяльності це галузь наукових знань, що охоплюють теорію і практику захисту людини від шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів в усіх сферах людської діяльності:

  у побутовій сфері, що охоплює суму факторів, які впливають на людину в побуті; у виробничому середовищі,де існує сукупність факторів, що оточують працівника в процесі трудової діяльності; у природному середовищі – в процесі взаємодії організму людини із складовими довкілля.

• 
  Слайд 3

  Дисципліна вирішує такі основні завдання:

  вивчає методи і способи ідентифікації (розпізнавання і кількісну оцінку) негативних впливів середовища існування; знайомить студентів з принципами попередження впливу негативних факторів на людину та захисту її від реалізованих небезпек; розкриває сутність ліквідації негативних наслідків впливу шкідливих, небезпечних і уражаючих факторів; пропонує шляхи створення комфортного стану середовища життя і діяльності людини.

• 
  Слайд 4

  Розподіл часу, год.

  54 34 –заняття під керівництвом викладача, з них: 4 – лекцій; 16 – семінари та практичні заняття; 14– ІКР 20– самостійна робота ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ЗАЛІК

• 
  Слайд 5
  

  КАФЕДРА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИметодичнаСЕКЦІЯ - БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  Корпус – 5; Аудиторія – 218; Тел. 483 54 98; Викладачі: Панкратов Олег Михайлович Туровський Олександр Леонідович

• 
  Слайд 6

  Матеріали надсилатина адресу

  Адреса:kaf_rps@ukr.net Тема: - конспект, - індивідуальне розрахункове завдання. Відправник: Петренко Н.П. денна форма навчання – 2 - ій курс спеціальність – 6503, гр. № 1,

• 
  Слайд 7
  
• 
  Слайд 8
  
• 
  Слайд 9
  

  Лекція 1. Безпека життєдіяльності – галузь науково-практичної діяльності.

• 
  Слайд 10
  

  формування системи теоретичних і прикладних знань із правових, економічних й організаційних питань захисту людини від впливу негативних факторів середовища мешкання й праці. ЛІТЕРАТУРА Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України. - К.: 2000. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях, Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 286 с. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. - Київ.: “Знання-прес”, 2003, - 570 с. Шоботов В.М. Цивільна оборона. - Київ.: “Знання-прес”, 2004, - 430 с. 1 навчальне питання Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. 3 навчальне питання Техногенні небезпеки та їх реалізації. В с т у п Завершальна частина МЕТА ЗАНЯТТЯ 2 навчальне питання Природні небезпеки, їх реалізації та дія на людей, тварин, рослини та об’єкти економіки.

• 
  Слайд 11
  

  1 навчальне питання Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності

• 
  Слайд 12

  Головні пріоритети якості життя

  зберегти життя і здоров’я; забезпечити сите існування; захиститись від агресії; створити комфорт; зберегти довкілля. Прагнення людини Галузь безпеки Безпека – найважливіша складова якості життя

• 
  Слайд 13

  Н Е Б Е З П Е К А:

  потенційна можливість задати шкоду; можливий результат дії негативного чинника; стан довкілля, який через різки зміниможе завдати шкоду... Потенційна можливість, але не сам негатив Небезпеки реалізуються через стихійні лиха, аварії, катастрофа, інфекційні хвороби, застосування засобів ураження ... Джерела надзвичайних ситуацій

• 
  Слайд 14

  Складові небезпеки

  Суб'єкт –джерело, носії небезпек Об'єкт – потерпіла сторона природні явища; техногенні процеси; антропогенні діяльність. люди; співтовариства; матеріальні об'єкти.

• 
  Слайд 15

  Ступінь негативності небезпеки

  Визначається 1. Вірогідністю її реалізації; 2. Енергетичною потужністю; 3. Інтенсивністю дії; 4. Уразливості та захищеності об'єкту.

• 
  Слайд 16

  Форми небезпек

  Виклик Загроза Сума обставин, що породжують гіпотетичну небезпеку Нагромадження обставин, що стимулюють надзвичайну подію природного та (або) антропогенного характеру Найпоширеніша форма

• 
  Слайд 17

  НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ

  Стан суспільства та довкілля, що сформований під впливом подій природного та (або) антропогенного характеру на певній території (об'єкті) – зоні надзвичайній ситуації Що спричинило людські жертви; погіршення стану здоров’я; погіршення стану довкілля; спровокували матеріальні збитки; порушили умови життя і діяльності.

• 
  Слайд 18

  НЕГАТИВНО ДІЮЧИЙ ФАКТОР

  Складова явища, процесу природи, антропогенної діяльності За принципом дії: фізичні; хімічні; біологічні; соціально-політичні За характером дії: механічні; теплові; біологічні; хімічні; радіоактивні; акустичні; інформаційні; економічні, ... За послідовністю утворення: первинні; вторинні.

• 
  Слайд 19
  

  2 навчальне питання Природні небезпеки, їх реалізації та дія на людей, тварин, рослини та об’єкти економіки.

• 
  Слайд 20
  

  Біосфера (від грец. "bios" – життя, "spharia" – куля, сфера) – оболонка нашої планети, в якій розвивається життя різноманітних організмів

  Тропосфера (25...30 км) Літосфера (3...5 км ) Гідросфера Озоновий шар

• 
  Слайд 21
  

  Склад атмосфери

• 
  Слайд 22

  Жива речовина має специфічний хімічний склад. В ній перебільшує:

  Водню - 10% Вуглецю - 1-10% Кальцію - 1-10% Хлору - 0,1 - 1% Калію - 0,1 - 1% Сірки - 0,1 - 1% Інших елементів - до 10% Кисню – 60 – 70%

• 
  Слайд 23
  

  БІОГЕОЦЕНОЗ БІОЦЕНОЗ (біотична частина) ЕКОТОП (абіотична частина) Аутотрофи Організми, співтовариства Гетеротрофи Організми, співтовариства Детритоядні Організми, співтовариства Хімічні сполуки довкілля абіотична речовина, сонячна енергія СО2 Н2О SiO2 N2 P Na Au Органічна речовина

• 
  Слайд 24

  Біоакумуляція

  0,1 1000 10 000…100 000 100

• 
  Слайд 25
  

  За ступенем й характером дії на організм усі негативні фактори умовно поділяють на шкідливі, небезпечні та уражаючі

  Шкідливими - є фактори, що стають причиною захворювань або зниження працездатності. Симптоми ураження, як правило, зникають після відпочинку чи перерви в їх дії. Небезпечними називають такі фактори, які сприяють, у визначених умовах, травматичним ушкодженням або раптовому і різкому збудженню організму. Під уражаючими факторами розуміють такі, що обов'язково викликають важкі порушення життєдіяльності організму аж до летального наслідку.

• 
  Слайд 26

  Фізично діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори

  Рухомі машини і механізми Гострі і падаючи предмети Підвищений рівень шуму, інфразвуку, ультразвуку, вібрації Іонізуюче випромінювання Електромагнітні хвилі, ... Електромережа

• 
  Слайд 27
  

  Хімічно діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори НЕБЕЗПЕЧНІ ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ ТА СПОЛУКИ Утворені Абіотичного походження Рослинами Тваринами Мікроорганізмами Важки метали, отруйні гази … Токсини Отрути Токсичні речовини

• 
  Слайд 28
  

  Біологічно діючішкідливі, небезпечні та уражаючі фактори Патогенні мікроорганізми Хворі організми Продукти життєдіяльності організмів Бактерії; ріккетсії; гриби; віруси Люди, худоба, птахи, риба …

• 
  Слайд 29

  Шляхи інкорпорації речовин

  Органи дихання Шкіра Ограни травленная

• 
  Слайд 30
  

  Реактивність - здатність організму реагувати на впливи факторів навколишнього середовища

  Забезпечується захисно-компенсаторними системами і механізмами вирішальна роль належить Нервовій системі Її найважливіші функції: 1) здійснює взаємодію організму з навколишнім середовищем; 2) поєднує органи і системи організму у єдине ціле та погоджує їхню діяльність; 3) на вищому етапі розвитку нервова система здійснює психічну діяльність на основі фізіологічних процесів відчуття, сприйняття і мислення.

• 
  Слайд 31
  

  Рецептор Ефектор Руховий нерв Чуттєвий нерв Ентеро- інтеро-рецептори: фото-, фоно-, термо-, баро-, хемо-, ... Рефлекторна дуга

• 
  Слайд 32
  

  Рецептори шкіри Тепла Холоду Дотику Болю В 1 см2 200 5 20 25

• 
  Слайд 33

  Нейрон

  Дендріти Синаптична бляшка L A - L = 150см, V = 150 м/с B - L = 35см, V = 20…30 м/с C - L = 0,5 …5,0см, V = 2…5 м/с Аксон

• 
  Слайд 34

  Синапс

  АХЕ ХР ХР Синаптична бляшка Везикули з медіатором Медіатор- АХ Постсинаптична мембрана Пресинаптична мембрана Синаптична щелина Електричний імпульс Електричний імпульс

• 
  Слайд 35
  

  АХ Емейоцетоз Рецепція Дерецепція АХЕ АХЕ+АХ ХР Na+ Стимулятори (амінопірідіни) Блокатори АХ (ботулотоксин) Імітатори АХ (нікотін, мускалін) Блокатори ХР (атропін, кураріни) Пробки К, Nа нас. (саксітоксин, Тетродотоксин) Везикула Електричний імпульс

• 
  Слайд 36

  Шум – звукові коливання з частотою 16 ... 20 000 Гц

  Частота - Гц Голосність – Вт/м2 Рівень L = 10* lg(I/I0),дБ І0 = 10-12 Вт/м2 Необхідний шум для людини – 10 ... 20 дБ Поріг болючості – 140 дБ Уражається ЦНС – перевантаження рецепторів, виснаження клітин головного мозку: симптоми: безсонниця, стомленість, зниження працездатності, туговухість. Характеристика шуму

• 
  Слайд 37

  Інфразвук – коливання з частотою менше 16 Гц

  Невидимі і нечутливі хвилі Особливо небезпечні коливання з частотою 8 Гц за рахунок виникнення резонансу з біострумами Слабкий Сильний Вібрація внутрішніх органів Уражає внутрішнє вухо. Симптоми “морської хвороби” 110 ... 150 дБ Розлад органів травлення і мозку: загальна слабкість; непритомність ...

• 
  Слайд 38

  Ультразвук – коливання з частотою понад 16 000 Гц

  В організмі виникають такі процеси: - коливання часток тканини - мікро масаж; - утворення внутрішнього тепла; - розширення кровоносних судин; - посилення біохімічних реакцій; - подразнення нервових закінчень Уражаюча дія починається при інтенсивності – 120 дБ Симптоми: пригніченість; непояснений страх; “морська” хвороба; сліпота

• 
  Слайд 39
  

  Механізм взаємодії Х і γ - квантів з атомом Е 1,02 МеВ (Ефект утворення пари) Е~ 0,8 МеВ (Комптон ефект) е- е- е+ е- γ

• 
  Слайд 40
  

  Н2О + hν → Н0(+, -) + О0 (+, -) → Н2О2 (НО2) α , β , γ Не розчинні солі органічних сполук

• 
  Слайд 41
  

  Які величини характеризують спроможність радіоактивних елементів до роспаду

  А – активність, [Бк], [Ku]; 1 Бк = 1 росп. / с; 1 Ku = 3,7 *1010Бк.

• 
  Слайд 42

  Які величини характеризують уражаючу дію іонізуючого випромінювання ?

  Dекс - енергія, що викликає іонізацію середовища [Кл/кг], [P] Dп - енергія будь-якого випромінювання, що поглинається рецептором [Дж/кг], [Гр], [рад] Dекв = Dп Кя , [Зв], [бер]

• 
  Слайд 43

  Шляхи руху РР до організму людини

  РР Атмосфера Наземна частина рослинної їжі Трава на пасовищах Поверхня ґрунту під рослинною їжею Підповерхневий шар ґрунту Грунт на пасовищах Стічні води Молоко М’ясо Джерела питної води

• 
  Слайд 44
  

  Легені: 85Kr ; 238Pu,239 Pu; 222Rn; 233;133Xe; 235U. Печінка: 137Cs; 58Co; 60Co; 239Np; 238Pu; 239Pu; 241Pu. Кістки: 140Ba; 14C; 154Eu; 155Eu; 32P; 238Pu; 239Pu; 241Pu; 226Ra; 89Sr,90Sr; 233U,235U. Щитовидна залозь: 129I; 131I; 99Tc. Шкіра: 35S. Селезінка: 210Po. Нирки: 134Cs; 137Cs; 106Ru. яічники: 140Ba; 134Cs; 137Cs; 58Co; 60Co; 131I; 85Kr; 239Pu. М’язи: 134Cs; 137Cs; 154Eu; 155Eu; 40K; 42K.

• 
  Слайд 45
  

  Зовнішнє опромінювання Зовнішнє та внутрішнє опромінювання РР α β γ α β γ

• 
  Слайд 46
  

  Надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру.

• 
  Слайд 47

  Причини виникнення надзвичайних ситуацій

  Природні явища: Діяльність людини: Стихійні лиха Катаклізми Явища макросвіту Явища мікросвіту Аварії Катастрофи техногенного походження Війни Революції … …

• 
  Слайд 48
  

  Специфічні Епідемії Війни Голодомор Збройні конфлікти Телуричні та тектонічні Пожежі Виверження вулканів Землетруси Цунамі

• 
  Слайд 49
  

  Космічні Метеорити Сонячна активність Гравітаційні бурі Інші космічні катастрофи Топологічні Повені Селі Зсуви Лавини

• 
  Слайд 50
  

  Транспортні Транспортні, космічні катастрофи Катастрофи на річковому та на морському транспорті Автодорожні катастрофи Катастрофи на залізничному транспорті Промислові Механічні Хімічні Радіоактивні Термічні Бактеріологічні

• 
  Слайд 51
  

  Соціальні Тероризм Громадські безпорядки Алкоголізм Наркоманія

• 
  Слайд 52

  Зони хімічного зараження

  Г2 Г1 Зона розливу НХР Небезпечний хімічний об'єкт Зона поширення первинної хмари Зона поширення вторинної хмари

• 
  Слайд 53

  Осередок землетрусу

  1 2 3 4

• 
  Слайд 54

  Аварія на гідротехнічній споруді

  h R u tпр =R / u H U=5 …7м/с В 8Т 6Т 4Т 1,7Т 0,015Н 0,03Н 0,075Н 0,2 Н 300 200 100 25 7Т 5Т 2,6Т Т Термін існування хвилі, год. 0,02Н 0,05Н 0,15Н 0,25Н h, м 250 150 50 0 R, км Параметр 350 125 30 10 N,м3/с*м 50 25 10 5 Н,м

• 
  Слайд 55
  

  Вторинні уражаючі фактори при аварії на пожежа- вибухонебезпечному об’єкті

  І – зона детонації ΔP= 1700 кПа ІІ – зона дії продуктів вибуху: R2=1,7R1; ΔΡ= 1300(R1/R)3+50=300…1350 кПа ІІІ – зона дії ПУХ: ΔΡ=700/ [3(1+29,8х3)0,5-1] при (х=0,24R/R1)≤ 2 ΔΡ=22 / [х(lgx+0,16)0,5] при (х=0,24R/R1)≥ 2 1 кПа ≈ 0,01 кгс/см2; 1 атм ≈ 100 кПа.

• 
  Слайд 56

  Зони радіоактивного зараження

  5; 0,014 50; 0,14 500; 1,4 Г В Б А М 1500; 4,2 5000, 14 де (50; 0,14) 50 – Dn,рад 0,14 – Pn, рад/год

• 
  Слайд 57
  

  Ядерний осередок ураження

• 
  Слайд 58

  Інформаційна війна

• 
  Слайд 59
  

  Ag I Метеорологічна війна

• 
  Слайд 60
  

  Лекція 2. Імовірнісні структурно-логічні моделі виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій.

• 
  Слайд 61
  

  формування системи теоретичних і прикладних знань із правових, економічних й організаційних питань захисту людини від впливу негативних факторів середовища мешкання й праці. ЛІТЕРАТУРА Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України. - К.: 2000. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях, Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 286 с. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. - Київ.: “Знання-прес”, 2003, - 570 с. Шоботов В.М. Цивільна оборона. - Київ.: “Знання-прес”, 2004, - 430 с. 1 навчальне питання Ризик як кількісна оцінка небезпек. В с т у п Завершальна частина МЕТА ЗАНЯТТЯ 2 навчальне питання Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови моделей виникнення та розвитку надзвичайних

• 
  Слайд 62
  

  1. Ризик як кількісна оцінка небезпек.

• 
  Слайд 63

  РИЗИК ЯК КІЛЬКІСНА ОЦІНКА НЕБЕЗПЕК

  Зміряна можливість того, що події та їх результати приведуть до наслідків, які негативно вплинуть на людські цінності де Q(Δt) – імовірність події за інтервал часу; w– збиток у події. Якщо протягом року може відбутися N > 1 небезпечної події, тоді показником ризику буде сума збитків від усіх подій: де wi − збиток від i-ої небезпечної події; w − середній збиток при реалізації небезпечної події; а(Δt) − математичне очікування числа подій у рік. Індивідуальний; колективний; добровільний; вимушений w t a w W N i i ÷ ÷ ø ö ç ç è æ D = å = = 0

• 
  Слайд 64
  

  Індивідуальний ризик – це оцінка можливого негативного наслідку для здоров’я однієї людини через дію на неї та довкілля протягом певного часу (t) шкідливих, небезпечних та (або) уражаючих факторів

• 
  Слайд 65
  

  Колективний ризик – це число людей (n), що можуть отримати певної важкості наслідки для здоров’я через дію на них (N - людей) та довкілля протягом певного часу (t) негативних чинників

• 
  Слайд 66
  

  Добровільний ризик – це ризик, який людина бере на себе шляхом вільного вибору способу і місця життя й роду занять

• 
  Слайд 67
  

  Вимушений ризик – це ризик професійної діяльності людини та перебування (вимушене) поруч з небезпечними об'єктами

• 
  Слайд 68
  

  Індивідуальний ризик загибелі людини

• 
  Слайд 69

  Управління ризиком

  Діяльність щодо реалізації найефективнішого з можливих шляхів зниження ризику до рівня, який є прийнятним при заданих обмеженнях ресурсів і часу 1. Збір даних про небезпеки 2. Аналіз ризику: ідентифікація небезпек ( виявлення, опис властивостей); оцінка ризику для людей; оцінка ризику для груп населення; оцінка ризику для соціально-політичних структур; оцінка ризику для елементів довкілля. 3. Оцінка прийнятного ризику 4. Розробка рекомендацій щодо зменшення рівня ризику Заходи:

• 
  Слайд 70
  

  Пропан – 120 т Хлор – 50 т Аміак – 200 т Хлор – 40 т РБМК -1000 Бельци Поповка Хатинка Масштаб: 1: 100 000 Рибне Гусенці Хліби Яблунька Хутори Ольшанка Сади Атомград Дачі Приріччя Заріччя 13.00 12.08 5 2 Тг=150С Тп=130С інверсія Зона ІІ Зона ІІІ 1. Збір даних про небезпеки

• 
  Слайд 71
  

  Моделі та методи аналізу ризиків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки.

  W(А) = Р(А)· V(A)·U(A), де Р(А)· – імовірність виникнення негативної події А ; V(A) – ступінь уразливості об'єкта щодо події А; U(A) – умовний повний збиток внаслідок реалізації події А.

• 
  Слайд 72
  

  Аналіз ризику аварій, негативних явищ та подій включає такі основні дії:

  1) постановка завдання аналізу; 2) аналіз небезпеки та умов її реалізації; 3) оцінка ризику (імовірності) реалізації небезпеки; 4) аналіз умов і оцінка імовірності розвитку наслідків реалізації небезпеки; 5) визначення масштабів наслідків реалізації небезпеки; 6) оцінка імовірних наслідків реалізації небезпеки - аварій, негативних явищ та подій; 7) оцінка прийнятності ризику та прийняття рішень щодо його зменшення.

• 
  Слайд 73

  Найважливішим етапом аналізу ризику є ідентифікація небезпек

  - виявлення небезпек; - опис небезпек; - попередня оцінка небезпек.

• 
  Слайд 74

  Управління природними ризиками

  1. Ідентифікація небезпек - виявлення джерел природних небезпек у вигляді природних явищ і процесів; Заходи: 2. Прогнозування просторового розподілу негативно діючих факторів по відношенню до об'єктів дії 3. Довгостроковий (на 50−100 років) прогноз загроз на заданий момент часу у майбутньому 4. Оцінка ризику надзвичайних ситуацій на даній території 5. Аналіз індивідуального ризику 6. Порівняння індивідуального ризику з прийнятним ризиком 7. Обґрунтовування заходів захисту

• 
  Слайд 75

  Управління техногенними ризиками

  1. Моніторинг стану техногенних об'єктів Заходи: 2. Прогнозування надзвичайних ситуацій і оцінка їх ризику 3. Раціональне розміщення продуктивних сил 4. Запобігання аварій шляхом підвищення технологічної 5. Планування заходів для зниження можливих втрат і збитку 6. Підготовка об'єктів до роботи в умовах надзвичайної ситуації 7. Проведення державної експертизи в галузі захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій 8. Страхування техногенних ризиків 9. Інформування населення про потенційні техногенні загрози 10. Здійснення заходів захисту населення на територіях, прилеглих до потенційно небезпечних об'єктів

• 
  Слайд 76
  

  3. Оцінка прийнятного ризику Wпер. гр. = 1·10-6 Wроб. = 2·10-4

• 
  Слайд 77
  

  4. Розробка рекомендацій щодо зменшення рівня ризику Як змінити величину частоти? Як зменшити збиток?

• 
  Слайд 78
  

  Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій.

• 
  Слайд 79
  

  Пропан – 120 т Хлор – 50 т Аміак – 200 т Хлор – 40 т РБМК -1000 Бельци Поповка Хатинка Масштаб: 1: 100 000 Рибне Гусенці Хліби Яблунька Хутори Ольшанка Сади Атомград Дачі Приріччя Заріччя 13.00 12.08 5 2 Тг=150С Тп=130С інверсія Зона ІІ Зона ІІІ Прогноз

• 
  Слайд 80
  

  ДЕРЕВО ПОДІЙ Генеральна подія, процес, явище G(A) Руйнування греблі, W(г) г = G(A) W(г) ω(г) Руйнування цистерн з пропаном, W(п) п = G(A) W(п) ω(п) Руйнування АЕС W(аес) аес = G(A) W(аес) ω(аес) Руйнування ХНО W(хно) хно = G(A) W(хно) ω(хно) Руйнування будинку, W(б) б = G(A) W(б) ω(б)

• 
  Слайд 81
  

  п = G(A) W(п) ω(п) г = G(A) W(г) ω(г) аес = G(A) W(аес) ω(аес) хно = G(A) W(хно) ω(хно) б = G(A) W(б) ω(б) + + + + =

• 
  Слайд 82
  

  9020021 , 0 9 , 0 3 10 1 7 10 1 0 6 10 2 = + - × + - × + + - × G(A) ( ) Пропозиції Прийнятний ризик = 1*10-6 Шляхи приведення прогнозованого ризику до величини прийнятного ризику

• 
  Слайд 83
  

  Завершальна частина

• 
  Слайд 84
  

  Основи захисту об’єкта господарської діяльності.

• 
  Слайд 85
  

  ЛІТЕРАТУРА Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України.-К.,2000. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях, Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005.-286 с. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-570 с. Шоботов В.М. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2004,-430 с. Законодавство України у сфері захисту населення і територій у надзвичайних ситуаціях. Призначення, мета, основні принципи, завдання та заходи цивільного захисту (ЦЗ) населення. Єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного походження, її структура та режими функціонування. Сили і засоби цивільного захисту населення та персоналу об’єкту.

• 
  Слайд 86

  Цивільний захист

  Система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій

• 
  Слайд 87

  Правова основа цивільного захисту

  Конституція України; Закони України: "Про правові засади цивільного захисту" – 2004 р.; "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"; "Про Цивільну оборону України"; "Про правовий режим надзвичайного стану"; "Про правовий режим воєнного часу"; " Про аварійно-рятувальні служби"; "Про об'єкти підвищеної небезпеки"; "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"; "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" та інші.

• 
  Слайд 88

  Мета цивільного захисту

  реалізація Державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та особливий період; подолання наслідків надзвичайних ситуацій

• 
  Слайд 89

  Завдання цивільного захисту

  збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайну ситуацію (НС); прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків НС; здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту; розробка та виконання нормативно-правових актів; розробка і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту; створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів спрямованих на забезпечення ПС; оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС; організація захисту населення і територій від НС та інші

• 
  Слайд 90

  Основні заходи цивільного захисту

  оповіщення та інформування; спостереження і лабораторний контроль; укриття у захисних спорудах; здійснення заходів з евакуації населення; інженерний захист; медичний захист; психологічний захист; біологічний захист; екологічний захист; радіаційний і хімічний захист; захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій

• 
  Слайд 91

  Сили цивільного захисту

  оперативно-рятувальна служба ЦЗ; спеціалізовані (воєнізовані) та спеціалізовані аварійно-рятувальні формування; аварійно-відновлювальні формування; формування особливого періоду; авіаційні та піротехнічні підрозділи; технічні служби; підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

• 
  Слайд 92

  Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

  Органи управління Сили й засоби ЦЗ На які покладається виконання Державної політики у сфері цивільного захисту

• 
  Слайд 93

  Режими функціонування ЄСЦЗ

  режим повсякденного стану; режим підвищеної готовності; режим надзвичайної ситуації; режим надзвичайного стану; режим воєнного стану.

• 
  Слайд 94
  

  Пропан – 120 т Хлор – 50 т Аміак – 200 т Хлор – 40 т РБМК -1000 Бельци Поповка Хатинкаа Масштаб: 1: 100 000 Рибне Гусенці Хліби Яблунька Хутори Ольшанка Сади Атомград Дачі Приріччя ІІІ - зона ІІ - зона Заріччя

• 
  Слайд 95
  

  Пропан – 120 т Хлор – 50 т Аміак – 200 т Хлор – 40 т РБМК -1000 Бельци Поповка Хатинка Масштаб: 1: 100 000 Рибне Гусенці Хліби Яблунька Хутори Ольшанка Сади Атомград Дачі Приріччя Заріччя 13.00 12.08 5 2 Тг=150С Тп=130С інверсія Зона ІІ Зона ІІІ

• 
  Слайд 96
  

  Город – антропогенная гетеротрофная экосистема: – поток энергии, – п поток вещества

• 
  Слайд 97
  

  Рис. 3. Круговорот воды в биосфере

• 
  Слайд 98
  

  Рис. 4. Круговорот углерода

• 
  Слайд 99
  

  Рис. 5. Круговорот кислорода

• 
  Слайд 100
  

  Рис. 6. Круговорот азота

• 
  Слайд 101
  

  Рис. 7. Круговорот фосфора

• 
  Слайд 102
  

  Рис. 8. Круговорот ртути

• 
  Слайд 103
  

  Рис. 9. Круговорот серы

• 
  Слайд 104

  Розподіл активності у ядерному реакторі

  ВВЕР-1000 А = 1010Ku (104т Ra ) 0,1% оболонка ТВЕЛів + теплоносій 1-го контуту 99,9% у ядерному паливі