Презентация на тему "Медикаменти"

Содержание

• 
  Слайд 1
  

  Медикаменти АвторипрезентаціїУчні 11-Б класу ПташникЕвгенМолчанЄвгеній

• 
  Слайд 2
  
• 
  Слайд 3
  

  Аспірин хімікФеліксГоффмансинтезувавацетилсаліцилову кислоту в хімічночистійістійкійформі. Гоффманнамагавсязнайтидієвийзасібпроти болю в суглобах, відякихстраждавйогобатько. У клінічну практику аспіринбувуведенийнімецькимлікарем Германом Дрессером, приятелем Гоффмана. Лікивиявилисядоситьефективним, і 6 березня 1899 року Імператорськепатентневідомство в Берліні внесло їх у реєстрторговельних марок під номером 36433 зназвою «Аспірин». За данимифармакологічноговідділу ВООЗ, аспіринійого аналоги вжекількароківочолюють десятку найпопулярнішихлікарськихзасобів. Щорічно у світіпродаєтьсяпонад 45 млн. тонн цього препарату.

• 
  Слайд 4
  

  У круглодонній колбі, забезпеченій зворотним холодильником, розчиняють обережно нагріваючи 1,3г саліцилової кислоти у 1,2г оцтового ангідриду і потім додають краплю концентрованої сірчаної кислоти. Реакційну суміш нагрівають 1,5 години на киплячій водяній бані, після цього суміш охолоджують і, перемішуючи скляною паличкою, додають невелику кількість холодної води та фільтрують твердий продукт, який промивають спочатку крижаною водою, а потім невеликою кількістю толуену. Вихід реакції становить 1,5 г (88%). Із маточного розчину випаровуванням можна одержати ще деяку кількість продукту. Ацетилсаліцилову кислоту перекристалізовують із  бензену або хлороформу. Добуванняаспірину

• 
  Слайд 5
  

  У 1920 роцімолодіканадськідослідники – хірургіфізіологФредерікБантінгі студент-медик Чарльз Бест післятримісячнихекспериментів одержали інсулінзострівковоїтканинипідшлунковоїзалози собак. До кінця 1921 року Бантінгвдосконаливтехнологіюі почав виготовлятиінсулінзвитяжкипідшлунковихзалозненароджених телят. У січні 1922 року в дитячійлікарні Торонто вперше в клінічнійпрактицібуло проведено успішнелікуванняінсуліном 14-річного хлопчика, якиймавтяжку форму цукровогодіабету. Життя хворому вдалосяврятувати. Даліпішликлінічнівипробування, під час якихвдалосярозробитиосновнірекомендаціїіззастосуванняйдозуванняінсуліну. Наприкінці 1922 року новий препарат уже з'явився на лікарському ринку. Патент на інсулінбувпроданийТоронтськомууніверситету за один долар, інезабаромліки почали виготовляти у промислових масштабах.   У 1923 роціФредерікБантінгі Джон Маклеод, у лабораторіїякоговелисядослідження, одержали за цевідкриттяНобелівськупремію. Це не єдинаНобелівськапремія, присуджена за інсулін. В 1958 роцінайвищанаукованагородабулаприсудженабританському молекулярному біологовіФредерікуСенгеру за визначенняпослідовностіамінокислот, зякихскладаєтьсяінсулін.   Інсулін

• 
  Слайд 6
  

  Подібно до інших гормонам свою дію інсулін здійснює через білок - рецептор. Інсуліновий рецептор являє собою складний інтегральний білок клітинної мембрани , побудований з 2 субодиниць ( a і b ) , причому кожна з них утворена двома поліпептидними ланцюжками. Інсулін з високою специфічністю зв'язується і розпізнається а- субодиницею рецептора , яка при приєднанні гормону змінює свою конформацію . Це призводить до появи тірозінкіназной активності у субодиниціb , що запускає розгалужену ланцюг реакцій з активації ферментів , яка починається з аутофосфорілірованію рецептора.

• 
  Слайд 7
  

  У 1929 роціпрофесормікробіологіїЛондонськогоуніверситетуОлександрФлемінгякосьзабувпомити чашу Петрізнепотрібноюбактеріальною культурою. За кількаднівФлемінгвиявив у чашізеленуцвільіуважноїївивчив. З'ясувалося, щоцвільвиділяєособливуантибіотичнуречовину, яка переходить у поживнесередовищеіпригнічуєрістбагатьохбактерій. Флемінг назвав чудодійнийзасіб «пеніцилін», тому щойогоцвіль, яка йоговиробляє, належить до грибів роду Penicillium. Учений з'ясував, щовиявлена ним речовинадієтільки на патогеннімікроби, не спричинюючи негативного впливу на лейкоцитийіншіклітинилюдськогоорганізму. Лише у 1940 роціценелегкезавданнябулорозв’язанегрупоюмолодихоксфордськихученихпідкерівництвомЕрнстаЧейнайГовардаФлорі. В 1944 роціанглійська королева звела в лицарськедостоїнствойподарувалабаронський титул трьомтворцямпеніциліну. У 1945 роціОлександрФлемінг, ГовардФлорі та ЕрнстЧейнбулиудостоєніНобелівськоїпремії. Безумовно, антибіотикизробилисправжнюреволюцію в медичнійпрактиці. І відкриттяпеніциліну, першогосередантибіотиків, виявилося початком новоїери в історіїмедицини. У наш час фармакологи синтезували десятки різновидівантибіотиків, здатнихперемогтибудь-якуінфекцію. Поки в медициніальтернативиантибіотикамнемає. Пеніцилін

• 
  Слайд 8
  
• 
  Слайд 9
  

  Парацетамол Ацетанілід був першим похідним аніліну , у якого випадково виявилися болезаспокійливі та жарознижувальні властивості . Він був швидко впроваджений у медичну практику під назвою Antifebrin в 1886 році. Але його токсичні ефекти , найнебезпечнішим з яких був ціаноз внаслідок метгемоглобінемії , привели до пошуку менш токсичних похідних аніліну . Harmon Northrop Morse синтезував парацетамол в Університеті ДжонсаХопкінса в реакції відновлення р- нітрофенолу оловом в крижаній оцтової кислоти вже в 1877 році , але тільки в 1887 році клінічний фармаколог Джозеф фон Мерінг випробував парацетамол на пацієнтах .

• 
  Слайд 10
  

  За фізичними властивостями: білий або білий з кремовим або рожевим відтінком кристалічний порошок. Легко розчинний у спирті, не розчиняється у воді. Розчинність парацетамолу г/100 г розчинника: вода - 1,4; кипляча вода - 5; етанол - 14,4; хлороформ - 2; ацетон - розчинний; діетиловий ефір - злегка розчинний ; бензол - нерозчинний.