Содержание
-
МОРАЛЬ І ЗАКОНОДАВЧЕ ПРАВО
-
-
Мораль і законодавче право мають між собою велике співвідношення і включають в себе такі компоненти, як єдність, відмінність, взаємодія і суперечності. Уважнезіставлення права і моралі та з'ясуваннявзаємозв'язків між ними дозволяє більш глибокопізнатиобидва ці явища. Єдність права і мораліполягає в тому, що вони представляють собою різновидисоціальних норм, утворюють у сукупностіцілісну систему нормативного регулювання і через це вони і є спільними рисами.Право і мораль переслідують в кінцевому рахунку одні й ті ж цілі та завдання: впорядкування та вдосконалення суспільного життя,внесення в життя людей організованих прав, розвиток і збагачення особистості, захист прав людини, утвердження ідеалів гуманізму та справедливості.
-
Мораль і законодавче право мають один і той самий предмет регулювання, і суспільнівідносиниадресуються одним і тим же людям, верствам, групам, колективам; їхвимоги багато в чому збігаються; право і мораль в якостінормативнихявищвизначають межі належних і можливих вчинків суб'єктів, служать засобом вираження і гармонізаціїособистихісуспільнихінтересів, у філософськомупланієнадбудовнікатегорії, зумовлені перш за все економічними, а такожполітичними, культурними та іншими факторами, щоробитьїхсоціальнооднотипними в даномусуспільстві.Вони виступають в якості фундаментальних загально історичних цінностей, показників соціального і культурного прогресу суспільства, його творчих і дисциплінуючих досягнень.
-
-
Однакпоряд із загальними рисами право і мораль маютьсуттєвівідмінності, володіють своєюспецифікою. Обліксвоєрідностіцихфеноменівмаємабуть, більш важливезначення, ніжконстатаціяїхспільності. Саме тому онтологічністатусита ознаки права і моралізаслуговують пильного аналізу.
-
-
1.
Право і мораль розрізняються перш за все способами їхвстановлення та формування. Як відомо, правовінормистворюються або санкціонуються державою і тільки державою, нею ж іскасовуються, доповнюються та змінюються. У цьому сенсі держава є політичнимтворцем права; правотворчість - його виняткова прерогатива. Тому право виражає не просто волю народу, а його державну волю і виступає не просто регулятором, а особливимдержавним регулятором.
-
-
Звичайно, процес правотворенняйде не тільки «згори», але і «знизу», зростає з народнихглибин, звичаїв, традицій, юридичної практики, прецедентів, але в кінцевомурахункуправовінорми «підносяться» суспільству все ж потім від іменідержави як його офіційногопредставника.
-
-
Для того щоб моральна норма отримала право на існування, не потрібнозгоди властей; достатньо, щоб вона булавизнана, «санкціонована» самими учасниками соціального спілкування - класами, групами, колективами, тими людьми, хтомаєнамір нею керуватися. На відміну від права мораль носить неофіційний (недержавний) характер.
-
-
Право і мораль різняться за методами їхзабезпечення. Якщо право створюється державою, то воноїм і забезпечується, охороняється, захищається. За правом стоїтьапарат примусу, якийстежить за дотриманнямправових норм і карає тих, хтоїхпорушує, бо норма права - не прохання, непорада, непобажання, а владневимога, веління, розпорядження, звернене до всіхчленів суспільства і подкрепляемое в їх же інтересахпримусити, змусити. Іншими словами, юридичнінорми носять загальнообов'язковий характер, незаперечний характер. Звідси не випливає, що кожнаокрема норма відноситься до всіх. Мова йде про принцип - про те, що в правіоб'єктивнозакладенийпримусовий момент, без якого воно не було б ефективним регулятором життєдіяльності людей, атрибутом влади.
-
-
По-іншомузабезпечується мораль, яка спирається не на силу державного апарату, а на силу громадської думки. Порушення моральних норм не тягнуть за собою втручаннядержавних органів. У моральному відношенні людина може бути вкрай негативною особистістю, але юридичнійвідповідальності не підлягає, якщо не робитьніякихпротиправних вчинків. Саме суспільство, та його колективи вирішуютьпитання про форми реагування на осіб, які не дотримуютьсяморальнихзаборон.
-
-
Право і мораль відрізняються за формою їхвираження, фіксації. Якщо правовінормизакріплюються в спеціальнихюридичних актах держави (законах, указах, постановах), групуються по галузях і інститутах, систематизуються (зводяться) для зручностікористування до відповідних кодексів, збірники, статути, що складають у ціломувелике і розгалуженезаконодавство, то моральнінорми не маютьподібнихчітких форм вираження, не враховуються і не обробляються, а виникають і існують в свідомості людей - учасниківсуспільного життя.
-
-
-
Мораль «старшаза віком», і вона завждиіснувала і буде існувати в суспільстві, тоді як право виниклолише на певномущаблісоціальноїеволюції, і певним чином поетапнопочинаєрозвиватись! Саме вони спрямовуютьлюдство до високогорівня розвитку і слугують « компасом» у всіхсуспільних та політичних справах.
-
МОРАЛЬ І ЗАКОНОДАВЧЕ ПРАВО ТІСНО ПОВЯЗАНІ МІЖ СОБОЮ, ГОЛОВНЕ В ЖИТТІ КОЖНОЇ ЛЮДИНИ - ЦЕ УНИКНЕННЯ ЇХ ПОРУШЕННЯ. ТОЖ ВИБІР ТІЛЬКИ ЗА НАМИ!!!
-
-
1. Конституція РФ 2. Кримінальний кодекс РФ 3. Кримінально-процесуальний кодекс 4. Сімейний кодекс РФ 5. Головістікова А.Н.. Дмитрієв Ю.А. Проблемитеоріїдержави і права: Підручник. - М.: ВидавництвоЕксмо, 2005 6. Коркунов. Лекції з загальної теорія права, 4-е вид. 1897 7. Лукашева Е.А. Право, мораль, особистість. М., 1986 8. Матузов Н.І, Малько А.В. Теорія держави і права: Підручник - М.: МАУП, 2002 9. Мелехін А. В. Теоріядержави і права: підручник, М.: Маркет ДС, 2007 10. Петражітскій. Теорія права і держави, 2-е вид., I, 1909 11. Спиридонов Л. И. Теоріядержави і права. М.: Проспект, 2001. 12. Черданцев А.Ф. Теоріядержави і права: Підручник для вузів. - М.: Юрайт - М, 2001 13. Шершеневич Г.Ф. Загальна теорія права: Навчальнийпосібник в 2-х томах. М.: Видавництво «Юридичнийколедж МДУ» 1995 14. СучаснауніверсальнаРосійськаенциклопедія, М., 2000. 15. Клин Б. Бесіда з найсвятішимпатріархомМосковським і всієїРусіАлексіємII («Духовне життя - це щоденнеобробітокземлісвогосерця») / / Известия. 2006.
-
-
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.