Содержание
-
Презентаціяна тему:“ Робочий час “
Виконала: Студентка групи МО-21 Матійчук Діана
-
План
1.Поняттяробочого часу та робочий день за трудовим правом. 2.Право на скороченийробочий час. 3.Режим роботиіоблік при неповномуробочомучасі.
-
1.Поняттяробочого часу та робочий день за трудовим правом.
Робочийчас - цевстановленийзаконодавствомвідрізок календарного часу, протягомякогопрацівниквідповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графікароботи та умов трудового договору повинен виконуватисвоїтрудовіобов'язки. За законодавствомУкраїниіснуєрозмежуванняробочого часу на види: Нормальний Скорочений Неповний
-
Норма робочого часу - цевстановлена законом, колективнимаботрудовим договором для даногопрацівникатривалістьйогоробочого часу за певнийкалендарнийперіод - день, тиждень, місяць. Робочий день - цетривалістьробочого часу в годинах іхвилинахпротягомдоби. Робочийтиждень - цетривалістьробочого часу протягом календарного тижня. Звичайнозастосовуються два видиробочоготижня: 5-денний здвомавихідними днями і 6-денний з одним вихідним днем. Рішення про введення 5- або 6-денного робочоготижняприймаєтьсявласникомспільнозпрофспілковим органом зурахуваннямспецифікироботи, думки трудового колективуі за узгодженнямзмісцевою радою. 40-годинна гранична норма робочого часу повинна дотримуватися при 5 і 6-денному робочомутижні. При 6-денному робочомутижнітривалістьробочого дня напередоднівихідногодня не можеперевищувати 5 годин (ст. 53 КЗпП), а напередоднісвятковихінеробочихднів - скорочується на одну годину.
-
2. Право на скороченийробочий час
Скорочений робочий час - встановлена законом зменшена норма робочого часу без зменшення заробітної плати з метою охорони праці окремих категорій працівників.
-
Скорочуєтьсятривалістьробочого часу напередоднісвятковихднів на 1 годину як при 6-денному, так і при 5-денно-му робочомутижні (ст. 53 КЗпП). Цеположення не поширюється на працівників, якимвстановленийскороченийробочий час на іншихпідставах (ст. 51 КЗпП). Ст. 54 КЗпПпередбачаєскороченняробочого часу на 1 годину при роботі в нічний час. Нічнимвважається час з 10 годинивечора до 6 години ранку. Не допускаєтьсязалучення до роботи в нічний час працівників у віці до 18 років, вагітнихжінок, жінок, щомаютьдітей у віці до 3 років. Залучати до роботи в нічний час інвалідівможливотількизїхзгодиі при умові, щотака робота не суперечитьмедичнимпоказанням (ст. 55 КЗпП). Встановленняскороченогоробочого часу не впливає на розмірзаробітної плати. Робота, яка виконується в нічний час, оплачується в підвищеномурозмірі, якийвстановлюється генеральною, галузевою, регіональноюугодамиіколективним договором, але не повинен бути менше за 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (ст. 108 КЗпП).
-
3. Режим роботиіоблік при неповномуробочомучасі
Неповнийробочий час - відповідно до ст. 56 КЗпПвстановлюється угодою сторін як при вступі на роботу, так і в періодроботи.
-
Неповнийробочий час може бути встановлений за угодою сторін як без обмеженнястроком, так і на будь-який строк: до досягненнядитиноюпевноговіку, на періоднавчального року тощо. Режимипраці та відпочинкужінок, якімаютьдітейтапрацюютьнеповнийробочий час, встановлюютьсявласником за погодженнямзпрофспілковим органом та зурахуваннямпобажаньжінки.
-
При встановленнірежимівпрацізнеповнимробочим часом тривалістьробочого дня (зміни), як правило, не повинна бути менше 4 годин іробочоготижня - менше 20-24 годин відповідно при 5- та 6-денному тижні . Як правило, на умовахнеповногоробочого часу працюютьсумісники, тобто особи, щоуклали два абобільшетрудовихдоговорів (здвомаабодекількомароботодавцями). Сумісництвоможливеі на одному підприємстві при виконаннірізнихробіт поза основнимробочим часом.
-
Слідзвернутиувагу, що для працівників, зайнятих на роботізнеповнимробочим днем, ненормованийробочий день не застосовується. Лише для працівників, якіпрацюють на умовахнеповногоробочоготижня, можезастосовуватисяненормованийробочий день знаданням за цещорічноїдодатковоївідпусткизгідноззаконодавством.
-
У сучасних умовах, коли погіршилося фінансове становище підприємств, має місце спад виробництва, встановлення неповного робочого часу можливе не тільки з ініціативи працівника, а й з ініціативи власника підприємства, установи, організації. Але в такійситуаціїперехід на неповнийробочий час можездійснюватисяроботодавцем при дотриманні правил ст. 32 КЗпП. Встановленнянеповногоробочого часу в цьомувипадкує для працівниківзміноюістотних умов праці, оскільки, як правило, знижуєтьсярозмір оплати праці. Тому про встановленнянеповногоробочого часу роботодавець повинен попередитипрацівників не пізнішеніж за 2 місяці. Протягомцих 2 місяцівзберігаютьсяпопередніумовипраці. Якщопрацівник не згоднийпрацювати в режимінеповногоробочого часу, трудовийдоговірз ним припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП.
-
-
Список використанихджерел 1. Кодекс законів про працювід 10 грудня 1971 року зізмінами та доповненнямивід 16.04.2009 2. КонституціяУкраїни: Офіц. текст: КоментарзаконодавстваУкраїни про права та свободилюдиниігромадянина: навч. посіб./ Авт.-уклад. ХавронюкМ.І. – 2-ге вид., переробл. ідопов. – К.: Видавництво А.С.К., 2005.—384 с. 3.Опришко В.Ф.Правознавство: підручник/ Опришко В.Ф.,ШульженкоФ.П., ШимонС.І. – К.: КНЕУ, 2003. – 767 с. 4. Прокопенко В.І.Трудове право України: пiдручник. 2-ге вид./ Прокопенко В.І. – Х.: Консум, 2000. – 480 с. 5. http://zakon.rada.gov.ua
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.