Презентация на тему "Сторони в цивільному процесі"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Сторони в цивільному процесі

  Підготував: Студент 33 групи Назарчук Андрій Вікторович

• 
  Слайд 2

  План:

  1.Поняття та ознаки сторін в цивільному процесі 2.Цивільно процесуальна правоздатність і дієздатність сторін 3.Поняття та види процесуальної співучасті 4.Поняття, умови, порядок заміни неналежного відповідача в цивільному процесі

• 
  Слайд 3

  1. Поняття та ознаки сторін в цивільному процесі

  Сторонами в цивільномупроцесієпозивач та відповідач. Позивач (actor) — це особа, на захистсуб'єктивних прав іохоронюваних законом інтересівякоїпорушуєтьсяцивільна справа в судіірозпочинаєтьсяцивільнийпроцес. Позивачє активною стороною, тому щовінспрямовує свою вимогу для того, щобцивільна справа булавідкритаз метою захистусвоїх прав та інтересів. З огляду на зазначене, позивачеміменується та сторона у цивільномупроцесі, яка звернуласьзвідповідноюцивільноюпозовноюзаявою до суду іпереконана, щоїї права порушенічиоспорюються. В позовномупровадженні при розглядіцивільноїсправизавждиприсутня особа відповідача (reus — особа, яка обороняється), підякоюрозуміється особа, яка за цивільноюпозовноюзаявоюпозивачапритягається до відповідальності за порушеннячиоспорюванняїї прав та охоронюваних законом інтересів, а також у передбачених законом випадках, йінші особи, на адресу якихспрямованавимогапозивача, яка знайшласвоєаргументування та вираження у відповіднійпозовнійзаяві. Прийняторозглядативідповідача як пасивну сторону в цивільномупроцесі.

• 
  Слайд 4

  Ознаки сторін в цивільному процесі

  Сторони в цивільномупроцесіхарактеризуються таким ознаками: ними є особи, міжякимивиникспір про право цивільне; вони ведутьпроцес у справівідсвогоімені; з приводу їхсправипостановляється судом рішення; на них поширюютьсявсіправовінаслідкизаконноїсили судового рішення; вони несутьсудовівитрати; їхправосуб'єктністьдопускаєпроцесуальнеправонаступництво.

• 
  Слайд 5
  

  Таким чином, сторонами в цивільномупроцесієюридичнозаінтересовані особи, матеріально-правовийспірміжякимиє предметом розглядуівирішення в цивільномусудочинстві. Сторониєголовнимиучасниками (особами), якіберуть участь у цивільнійсправі, без якихнемаєсенсу в процесі. Розкриття та висвітленняпоняттясторони в цивільномупроцесімаєбезпосереднійзв'язокзматеріальнимиправовідносинами. Сторонимають у переданій на розгляд суду справіособистийюридичнийінтерес, який буде протилежним за матеріальниміпроцесуальним характером. Матеріально-правовий — визначаєтьсяспірнимиматеріальнимиправовідносинамисторін. Процесуально-правовий — наслідкамирозв'язанняматеріально-правового спору, одержаннявідповідногорішення суду. У цивільномупроцесізакладенийпроцесуальний паритет сторін, якийсформульований у виглядідозволу для позивача та відповідачавикористовувати весь арсенал закладених у ЦПК різноманітних прав, які, безумовно, можливовикористати для всебічногозахистусвоїхінтересів у суді. Також для підтриманняпроцесуальноїрівноваги у судіпередбаченідоситьзручнімеханізмивпливу на сторони при розглядіцивільного позову, цедеякічіткосформульовані правила у виглядіпроцесуальнихобов'язків, щоє результатом досягнення та підтриманнярівновагиміж сторонами в цивільномупроцесі.

• 
  Слайд 6

  Цивільно процесуальні права і обов`язки сторін

  Перелік прав та обов'язків, якізакладені в ЦПК, можливокласифікувати на 2 групи: загальні та спеціальні. До загальних належать такіпроцесуальні права сторін, якімаютьтакожіінші особи, якібезпосередньоберуть участь у цивільномупроцесі, зокрема право знати про дату, час імісце судового розглядусправи, про всісудовірішення, якіухвалюються у справі та стосуютьсяїхніхінтересів, знайомитисьзматеріаламисправи, заявлятиклопотаннятавідводи, даватиуснітаписьмовіпояснення, доводи та запереченнятабагатоінших (ст. 27 ЦПК). Друга категорія прав сформульованазаконодавцем у ст. 31 ЦПК таким чином, щодаєзмогуговорити про виведенняїх на вишийієрархічнийрівень, ніжзагальні права. Крім прав, зазначених у ст. 27 ЦПК, позивачмаєтакож ряд так бимовити "головних" прав, які активно впливають на розглядйогоцивільноївимоги, а саме, право змінитипідставуабо предмет цивільного позову, збільшитиабозменшитирозмірпозовнихвимогабовідмовитисявідцивільного позову. Позивачмає право протягомусього часу розглядусправизбільшитиабозменшитирозмірпозовнихвимог (але не можезмінитипідставуабо предмет позову протягомусього часу розглядусправи), відмовитисявід позову, а відповідачмає право визнатипозовповністюабочастково. При цьому треба враховуватиположення ст. 193 ЦПК, відповідно до якоїпід час судовихдебатів не можнаподаватиновідокази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшуватиабозменшуватирозмірпозовнихвимог. Позивачмає право шляхом поданняписьмової заяви змінити предмет абопідставу позову, а відповідач — пред'явитизустрічнийпозовтільки до початку розгляду судом справи по суті. Згіднозі ст. 173 ЦПК розглядсправи по сутірозпочинаєтьсядоповіддюголовуючого про змістзаявленихвимог та про визнання сторонами певнихобставинпід час попереднього судового засідання, післячогоз'ясовується, чипідтримуєпозивачсвоївимоги, чивизнаєвідповідачвимогипозивача та чи не бажаютьсторониукластимирову угоду абозвернутися для вирішенняспорудотретейського суду. Не слідплутатипоняття "судовийрозгляд" та "розглядсправи по суті", оскільки до розглядусправи по суті на стадії судового розглядумають бути здійсненінаступнідії: відкриття судового засідання (ст. 163). роз'яснення прав перекладачеві, приведенняйого до присяги (ст. 164), оголошення складу суду (ст. 166), роз'яснення особам, якіберуть участь у справі, їх прав та обов'язків (ст. 167) та іншідії (ст.ст. 168, 171, 172). На цьомуетапіпозивачмає право шляхом поданняпись

• 
  Слайд 7

  2. Цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність сторін

  Цивільнапроцесуальнаправоздатність- цевстановлена законом можливістьматицивільніпроцесуальні права іобов'язкисторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи. Цивільнупроцесуальнуправоздатністьмаютьвсіфізичні та юридичні особи (ст. 28 ЦПК). Цивільнапроцесуальнаправоздатністьфізичнихосібвиникаєз моменту народженняіприпиняєтьсязісмертю. Юридичні особи маютьпроцесуальнуправоздатністьз моменту державноїреєстрації. Припиненнядіїюридичної особи веде до припиненняїїпроцесуальноїправоздатності. Правоздатність у матеріальномуправі не тотожнапроцесуальнійправоздатності. Якщоправоздатність у матеріальномуправі - цеможливістьмативідповідніматеріальні права та обов'язки, то цивільнапроцесуальнаправоздатність- цеможливістьматицивільні процесуальні права йобов'язки. Цивільнапроцесуальнадієздатність - цездатністьособистоздійснюватицивільніпроцесуальні права та виконуватисвоїобов'язки в суді (ст. 29 ЦПК), тобтоздатністьособистоздійснюватипроцесуальнідії. Цивільнапроцесуальнадієздатністьгромадяннастає в повномуобсязіздосягненнямповноліття, тобтоз 18 років. Юридичні особи маютьпроцесуальнудієздатністьз моменту виникнення. Процесуальні права йобов'язкиюридичної особи здійснюютьсяїї органами безпосередньоабо через представників. Повнупроцесуальнудієздатністьможутьнабуватифізичні особи, які не досяглиповноліття, алезареєструвалишлюб - з моменту реєстраціїшлюбу. Такожповняцивільнапроцесуальнадієздатністьнадаєтьсянеповнолітнійособі, якій у порядку, встановленомузаконодавством, наданоповнуцивільнудієздатність (ч.3ст. 29 ЦПК). Матеріальніпідставинаданняповноїцивільноїдієздатностінеповнолітнійособіпередбачені у ст. 35 ЦК України.

• 
  Слайд 8

  3.Поняття та види процесуальної співучасті

  Процесуальнаспівучасть — участь в однійсправідекількохпозивачівабодекількохвідповідачів, інтересиівимогияких не виключають один одного. Співучасть як самостійнийпроцесуальнийінститутхарактеризуєтьсянаступнимиознаками: 1) співучасникиєпередбаченимисуб’єктами тих спірнихматеріальнихправовідносин, яківходять у предмет судового розгляду; 2) співучасники — особи, якіберуть участь в одному і тому ж судочинстві; 3) право вимогиабообов’язок одного зучасників не виключає права вимогиабообов’язкуіншихспівучасників. Мета процесуальноїспівучасті — найзручнішезпоглядуекономії часу ізусиль суду, а такожвсіхосіб, якіберуть участь у справі, здійснення в цивільномусудочинствізадачі по захисту прав ізаконнихінтересівгромадянірізного роду органів, об’єднаньіорганізацій.

• 
  Слайд 9

  Види процесуальної співучасті

  По-перше, залежновід того, на чиїйсторонівиступаєспівучасник, цивільнапроцесуальнаспівучастьподіляєтьсяна: 1) активну (на стороніпозивачадекількаспівучасників). Наприклад, у разіпред’явленняпозовів про відновлення на роботідекількомапрацівниками, звільнениминаоднійітій же підставі, проти одного і того ж працедавця; 2) пасивну (на сторонівідповідачадекількаспівучасників). На­приклад, у разіпред’явлення позову одним ізспіввласників про виділсвоєїчастки в загальномумайні. Як співвідповідачі в ційсправівиступаютьспіввласники; 3) змішану (і на стороніпозивача, інасторонівідповідачадекількаосіб). Наприклад, пред’явлення позову про звільненнявідарешту (виключеннязопису) загального майна. Співпозивачами в такійсправівиступаютьспіввласникиарештованого майна, а співвідповідачами — боржник, по боргах якого описано майно, істягувач, тобто особа, на користьякої описано майно. По-друге, залежновідобов’язковостізалученняосібцивільнапроцесуальнаспівучастьможе бути необхідною (обов’язковою) і факультативною (необов’язковою). Правовою підставоюцієїкласифікації служить ч.2 ст.32 ГПК. Відповідно до вказаноїнормипроцесуальнаспівучастьдопускається, якщо: 1) предметом спору єспільні права чиобов’язкикількохпозивачівабовідповідачів (право спільноївласності); 2) позовнівимогивипливаютьзоднієїпідстави (суміснеспричиненняшкоди); 3) вимогиоднорідні, хочаі не тотожні за підставамиі предметом (позови про виплатузаробітної плати до одного працедавця).

• 
  Слайд 10

  4. Поняття, умови, порядок заміни неналежного відповідача

  Виходячиіз ст. 119 ЦПК, де йдеться про змістпозовної заяви, самепозивачвстановлюєвідповідача у справі. Пред’являючипозовнузаяву, позивачможезазначитивідповідачем особу, яка не єносіємспірногообов’язку, тобтоненалежноговідповідача. При пред’явленні позову суд не завждиздатенодразу ж встановити, чиєпозивачабовідповідачналежними сторонами, оскільки при пред’явленні позову вони єпередбачуванимисуб’єктамиспірнихматеріальнихправовідносиніпитання про їхнюналежність до справивирішуєтьсятільки на підставізастосування норм матеріального права та зураху­ваннямподанихдоказів у справі. За загальним правилом, позовмаєпред’являтися до суду належнимпозивачем, тобто особою, яка має право вимоги за позовом, оскількисамеїї права, свободи та інтересипорушені, оспорюютьсяабоневизнані (ст. 3 ЦПК) та лише до належноговідповідача — особи, яка повинна відповідати за позовом. Такепроцесуальне право та обов’язокпозивачатавідповідача бути належнимсуб’єктомцивільнихпроцесуальнихвідносинзумовленоматеріально — правовимивідносинами, учасникамияких вони є. Належністорони у цивільномупроцесієносіямисуб’єктивних прав та обов’язків, якіскладаютьзмістматеріально-правовихвідносин.

• 
  Слайд 11
  

  Якщо судом буде встановлено, щопозовпред’явленоненалежнимпозивачем, тобтотією особою, яка не має права вимоги, то суд не може на ційпідставівідмовитипозивачеві у відкриттіпровадженняусправі (ст.122 ЦПК) чизакритипровад­ження (ст.205 ЦПК), оскількитакіпідстави у цих нормах не передбачено. Суд такожізвласноїініціативи не можезамінюватиненалежногопозивача, оскількипорушуватиметьсятакий принцип цивільногопроцесу, як диспозитивність. Суд маєрозглянутивимогуненалежногопозивача по суті та ухвалитирішення про відмову у задоволенні позову, оскількиненалежнийпозивач не має права вимоги. Суд за власноюініціативоюможелишезалучити особу до участі у справіналежного, на його думку, позивача, як третю особу без самостійнихвимог на боціцьогопозивача (ст. 36 ЦПК). Щодоненалежноговідповідача — особи, яка не повинна відповідати за позовом, оскільки не єсуб’єктомспірнихматеріально-правовихвідносин та не маєобов’язків, якіз них випливають, перед позивачем та щодоякоївиключається «передбачення», яке мало місце при пред’явленні позову, про йоговідповідальність перед позивачем, то законом передбачено порядок йогозаміни.

• 
  Слайд 12
  

  Порядок заміниненалежноговідповідача У статті 33 ЦПК об’єднано два інститути: інститутзаміниненалежноговідповідача та інститутзалученняспіввідповідачів. У ЦПК не конкретизовано, на якійстадіїпроцесу суд може провести замінуненалежноговідповідача, тількизазначається, щотаказамінаможевідбуватися без припиненнярозглядусправи (ч. 1 ст. 33 ЦПК). Випадкизаміниненалежноговідповідача: Замінаненалежноговідповідачаможематимісце: за клопотаннямпозивача та ініціативою суду, тому щосаме до компетенції суду належитьперевіркапроцесуальноїправосуб’єктностіосіб, якіберуть участь у справі. Замінаненалежноговідповідачавідбувається: 1)   за клопотаннямпозивача (ч. 1 ст. 33 ЦПК) (а такожтретьої особи зсамостійнимивимогами до відповідачачиобохсторін. — С. Ф.); 2)   за ініціативою суду та при наявностізгодипозивача; 3)   за ініціативою суду та при відсутностізгоди на цепозивача. При замініненалежноговідповідача на належногоїхзгоданавибуттячивступ у процес не вимагається.