Содержание
-
Тема 2. Суб’єкти господарського контролю в Україні
2.1. Суб’єкти зовнішнього контролю та їх характеристика 2.2. Внутрішній господарський контроль: функції, значення та суб’єкти 2.3. Державна фінансова інспекція та її функції в господарському контролі 2.4. Податкова служба як орган державного зовнішнього контролю за діяльністю підприємств 2.5. Контроль в умовах таємниці
-
2.1. Суб’єкти зовнішнього контролю та їх характеристика
Суб’єктами (від лат. subectum – лежить в основі) контролю виступають носії прав і обов’язків – особи та органи, що мають повноваження на здійснення контролю за виробничою та фінансовою діяльністю підприємства, а також право втручатися в його оперативну діяльність (припиняти або обмежувати їх діяльність, усувати від роботи певних осіб) та самостійно притягувати винних до відповідальності Підконтрольні суб’єкти – це посадові та матеріально відповідальні особи, які відповідають за ведення обліку, надходження, експлуатацію, витрачання, використання підконтрольного об’єкту тощо
-
Про оптимізаціюсистемицентральнихорганіввиконавчоївладиПрезидент України; Указ, Схема від 09.12.2010 № 1085/2010
-
Органи законодавчої влади Органи виконавчої влади Судові органи Центральніорганивиконавчоївладизіспеціальним статусом Верховна Рада України Рахункова палата України Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної республіки Крим міністерства, центральні органи виконавчої влади місцева державна адміністрація та її підрозділи, адміністрація підприємств, організацій, установ Конституційний суд суди загальної юрисдикції АнтимонопольнийкомітетУкраїниДержавнийкомітеттелебаченняірадіомовленняУкраїниФонд державного майна України Органи місцевого самоврядування місцеві ради виконавчі органи місцевих рад Аудиторський контроль Аудиторська палата України Спілка аудиторів України аудиторські фірми та аудитори, які одноособово надають аудиторські послуги Суб’єкти зовнішнього контролю
-
I. Міністерства: Міністерствоаграрноїполітики та продовольстваУкраїниМіністерствовнутрішніх справ УкраїниМіністерствоекології та природнихресурсівУкраїниМіністерствоекономічногорозвиткуіторгівліУкраїниМіністерствоенергетикитавугільноїпромисловостіУкраїниМіністерствозакордонних справ УкраїниМіністерствоінфраструктуриУкраїниМіністерствокультуриУкраїниМіністерствонадзвичайнихситуаційУкраїниМіністерство оборони УкраїниМіністерствоосвітиі науки, молоді та спорту УкраїниМіністерствоохорониздоров`яУкраїниМіністерстворегіональногорозвитку, будівництва та житлово-комунальногогосподарстваУкраїниМіністерствосоціальноїполітикиУкраїниМіністерствофінансівУкраїниМіністерствоюстиціїУкраїни
-
II. Центральніорганивиконавчоївлади: Державнаказначейська служба УкраїниДержавнамитнаслужбаУкраїниДержавнаподатковаслужбаУкраїниДержавнасанітарно-епідеміологічнаслужбаУкраїниДержавнаслужбаекспортного контролю УкраїниДержавна служба статистики УкраїниДержавна служба фінансовогомоніторингуУкраїниДержавне агентство Українизуправліннядержавнимикорпоративними правами та майномДержавнаінспекціяУкраїнизпитаньпраціДержавнакомісіязрегулюванняринківфінансовихпослугУкраїниПенсійний фонд України Державна фінансова інспекція України та інші
-
2.2. Внутрішній господарський контроль: функції, значення та суб’єкти
Внутрішній контроль – це система контрольних заходів щодо відповідності діяльності підприємства поставленим завданням, надання керівництву інформації про стан об’єктів, що перевіряються, а також рекомендації стосовно цих об’єктів, які сприятимуть прийняттю правильних управлінських рішень
-
Управлінський персонал та спеціалісти Обліковий персонал на чолі з головним бухгалтером Спеціальні служби, створені на підприємстві з метою контролю спостережні ради ревізійні комісії інвентаризаційні комісії комісії з розслідування надзвичайних подій Суб’єкти внутрішньогосподарського контролю
-
2.3. Державна фінансова інспекція та її функції в господарському контролі
Про ПоложенняпроДержавнуфінансовуінспекціюУкраїниПрезидент України; Указ, Положеннявід 23.04.2011 № 499/2011 Про державнуконтрольно-ревізійну службу в УкраїніВерховна Рада України; Закон від 26.01.1993 № 2939-XII
-
Структура Держфінінспеції
Державнаконтрольно-ревізійна служба складається з: Головного контрольно-ревізійногоуправлінняУкраїни, контрольно-ревізійнихуправлінь в РеспубліціКрим, областях, містахКиєвііСевастополі, контрольно-ревізійнихпідрозділів (відділів, груп) в районах, містахі районах у містах.
-
ДержфінінспекціяУкраїнивідповідноздійснюєдержавнийфінансовий контроль за: 1) використаннямізбереженнямдержавнихфінансовихресурсів, необоротних та іншихактивів, правильністювизначення потреби в бюджетних коштах та взяттямзобов'язань, ефективнимвикористаннямкоштіві майна, станом ідостовірністюбухгалтерськогооблікуіфінансовоїзвітностіу міністерствах та інших органах виконавчоївлади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціальногострахування, бюджетнихустановахісуб'єктахгосподарюваннядержавного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, якіотримують (отримували у періоді, якийперевіряється) коштизбюджетівусіхрівнів, державнихфондів та фондівзагальнообов'язкового державногосоціальногострахуванняабовикористовують (використовували у періоді, якийперевіряється) державнечикомунальнемайно (далі - підконтрольні установи), за дотриманнямзаконодавства на всіхстадіях бюджетного процесущодо державного імісцевихбюджетів;
-
ДФІ здійснюєдержавнийфінансовий контроль за:
2) дотриманнямзаконодавства про державнізакупівлі; 3) виконаннямфункційзуправлінняоб'єктамидержавноївласності; 4) цільовимвикористаннямкоштів державного імісцевихбюджетів; 5) цільовимвикористаннямісвоєчаснимповерненнямкредитів(позик), одержанихпіддержавні (місцеві) гарантії; 6) складаннямбюджетноїзвітності, паспортівбюджетнихпрограм та звітів про їхвиконання, кошторисів та іншихдокументів, щозастосовуються в процесівиконання бюджету; 7) станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядниківбюджетнихкоштів; 8) усуненнямвиявленихнедоліківіпорушень;
-
ДержфінінспекціяУкраїниздійснюєдержавнийфінансовий контроль шляхом проведення:
інспектування у форміпланових та позаплановихревізійпевного комплексу чиокремихпитаньфінансово-господарськоїдіяльностіпідприємств; державного фінансового аудиту; перевіркидержавнихзакупівель
-
ДержфінінспекціяУкраїнимає право:
1) перевіряти в ході державного фінансового контролю грошовіта бухгалтерськідокументи, звіти, кошториситаіншідокументи, 2) безперешкодного доступу в ході державного фінансовогоконтролю на склади, у сховища, виробничі та іншіприміщення, щоналежать підприємствам, установам та організаціям, щоконтролюються; 3 вимагативідкерівниківпідконтрольнихустановпроведенняінвентаризаціїосновнихфондів, товарно-матеріальнихцінностей, коштівірозрахунків, 4) одержувативідслужбовихіматеріальновідповідальнихосібоб'єктів, щоконтролюються, письмовіпоясненнязпитань, яківиникають у ходіздійснення державного фінансового контролю; 5) вилучатипід час проведенняревізії у підприємств, установ та організаційкопіїфінансово-господарськихтабухгалтерськихдокументів, якісвідчать про порушення, а на підставірішення суду вилучати до закінченняревізіїоригінализазначенихдокументів; тощо 6) накладати у випадках, передбаченихзаконодавчими актами, адміністративністягнення; тощо
-
-
ГоловКРУ
-
2.4. Податкова служба як орган державного зовнішнього контролю за діяльністю підприємств
-
Адмініструванняподатків та зборів в Україніздійснюють:
органидержавноїподатковоїслужбищодоподатків, якісправляються до бюджетів та державнихцільовихфондів митніорганищодомита, акцизного податку, податку на доданувартість, іншихподатків
-
Стаття 62. Способиздійсненняподаткового контролю:
веденняоблікуплатниківподатків; інформаційно-аналітичнезабезпеченнядіяльностіорганівдержавноїподатковоїслужби; перевірок та звірок
-
Стаття 20. Права органівдержавноїподатковоїслужби
отримуватикопіїдокументів (засвідченіпідписомплатникаподатківабойогопосадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), щосвідчать про порушеннявимогподатковогозаконодавства; одержуватибезоплатновідплатниківподатків, а такожвідустановНаціонального банку України, комерційнихбанків та іншихфінансовихустановдовідкиабокопіїдокументів про наявністьбанківськихрахунків, а на підставірішення суду - інформацію про обсяг та обігкоштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановленітермінивалютноївиручкивідсуб’єктівпідприємницькоїдіяльності; проводитиперевіркиплатниківподатків; вимагативідплатниківподатків, щоперевіряються в ходіперевірокпроведенняінвентаризаціїосновнихфондів, товарно-матеріальнихцінностей, коштів, у тому числізняттязалишківтоварно-матеріальнихцінностей, готівки під час проведенняперевіроквивчати та перевірятипервиннідокументи, яківикористовуються в бухгалтерському та податковомуобліку, іншірегістри, фінансову, статистичнузвітність, пов’язанізобчисленнямісплатоюподатків та зборів
-
Права ДПС
доступу під час проведенняперевірок до територій, приміщень (крімжитлагромадян) та іншого майна, щовикористовується для провадженнягосподарськоїдіяльності, та/абоєоб’єктамиоподаткуванняабовикористовується для отриманнядоходів (прибутку) чипов’язанізіншимиоб’єктамиоподаткування та/абоможуть бути джереломпогашенняподаткового боргу; звертатися до суду щодостягненнякоштівплатникаподатків, якиймаєподатковий борг, зрахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового богу абойогочастини тощо
-
Структура ДПС:
ДержавнаподатковаадміністраціяУкраїни. Державніподатковіадміністрації в АвтономнійРеспубліціКрим, областях, містахКиєві та Севастополі Державніподатковіінспекції у районах, містах, районах у містах, міжрайонні та об'єднанідержавніподатковіінспекції.
-
ДПІ в м. Житомирі та ДПІ в Житомирському районі
-
Види перевірок ДПС
-
Податковий кодекс України
75.1.1. Камеральноювважаєтьсяперевірка, яка проводиться у приміщенні органу державноїподатковоїслужбивиключно на підставіданих, зазначених у податковихдеклараціях (розрахунках) платникаподатків.
-
Документальною виїзноюперевіркоювважаєтьсяперевірка, яка проводиться за місцезнаходженнямплатникаподатківчимісцемрозташуванняоб’єкта права власності, стосовноякого проводиться такаперевірка. Документальною невиїзноюперевіркоювважаєтьсяперевірка, яка проводиться в приміщенні органу державноїподатковоїслужби.
-
Документальна плановаперевірка : 1) проводиться відповідно до плану-графікаперевірок; 2) не частіше 1 разу на рік; 3) з обов'язковим письмовим повідомленням підприємства не пізніше як за 10 календарних днів до початку перевірки
-
П. 78.1 Документальна позаплановаперевіркане передбачається у планіроботи органу державноїподатковоїслужбиі проводиться за наявностіхоча б однієїзобставин: платникомподатків не подано в установлений законом строк податковудеклараціюаборозрахунки, якщоїхподанняпередбачено законом; виявленонедостовірністьданих, щомістяться у податковихдеклараціях, поданихплатникомподатків; платникомподатків подано в установленому порядку органу державноїподатковоїслужбизаперечення до акта перевіркиабоскаргу на прийняте за її результатами податковеповідомлення-рішення; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодуванняз бюджету податок на доданувартість, яке становить більше 100 тис. гривень; реорганізація, ліквідація, банкрутство підприємства
-
Ст. 75.1.3. ПКУ
Фактичною вважаєтьсяперевірка, щоздійснюється за місцем фактичного провадженняплатникомподатківдіяльності, розташуваннягосподарськихабоіншихоб’єктів права власності такого платника. Такаперевірказдійснюється органом державноїподатковоїслужбищодо: дотримання порядку здійсненняплатникамиподатківрозрахунковихоперацій, веденнякасовихоперацій, наявностіліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числісвідоцтв про державнуреєстрацію, виробництва та обігупідакцизнихтоварів, дотриманняроботодавцемзаконодавстващодоукладення трудового договору, оформленнятрудовихвідносинзпрацівниками (найманими особами).
-
Строки проведення виїзних перевірок ДПС (робочих днів)
-
2.5. Контроль в умовах таємниці
-
Рис. Види таємної інформації
-
Державна таємниця – це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішньоекономічних відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдавати шкоди національній безпеці України
-
Комерційна таємниця – це право підприємства, компанії, фірми, банку на зберігання в таємниці документів, даних, що відображають їх діяльність
-
Перелік відомостей, які не можна вважати комерційною таємницею, схвалює Кабінет Міністрів України. До них належать:
установчі документи, дозвільні документи на провадження підприємницької чи господарської діяльності; інформація за всіма встановленими формами державної звітності; показники, потрібні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов’язкових платежів; відомості про чисельність, склад працівників, їх заробітну плату взагалі і за професіями та посадами, а також наявність вільнихробочих місць; документи про сплату податків і обов’язкових платежів; документи про платоспроможність; відомості про участь посадових осіб підприємств у кооперативах, малих підприємствах, спілках та інших організаціях, що проводять підприємницьку діяльність; відомості, які підлягають оголошенню відповідно до чинного законодавства.
-
-
Рис. Можливі канали втрати інформації
-
За незаконне збирання або використання відомостей, що складають комерційну таємницю, а також за розголошення комерційної таємниці передбачено кримінальну відповідальність. Але для цього необхідно закріпити право підприємства на комерційну таємницю. Це можна зробити наступними шляхами: 1. Внести до статуту або установчого договору положення про те, що підприємство має право на комерційну таємницю, та визначити склад і обсяг відомостей, що входять до її складу. В окремому пункті зафіксувати право підприємства не надавати інформацію, що містить комерційну таємницю, та передбачити положення про організацію захисту комерційної таємниці; про те, хто визначає порядок її захисту. 2. Передбачити в колективному договорі пункт про зобов’язання колективу і керівництва підприємства не розголошувати інформацію, що містить комерційну таємницю, а також встановити відповідальність за її розголошення. Взяти від працівників розписку про нерозголошення конфіденційних відомостей (зразок 2.3). 3. Внести в установчі документи, посадові інструкції (або в контракт – у разі укладення трудового контракту з працівником) положення про відповідальність посадових осіб підприємства та працівників за розголошення комерційної таємниці не лише під час роботи у фірмі, а й після звільнення.
-
Службова таємниця – склад і обсяг відомостей, що є в розпорядженні конкретного органу державної контрольно-ревізійної служби або його посадової особи стосовно об’єктів контролю, контрольних, правоохоронних та інших державних органів, їх працівників, способів досягнення визначених законодавством завдань, необхідних для якісного проведення контрольно-ревізійних дій, забезпечення відповідної їх раптовості та ефективності і, які з цієї причини на певний період не підлягають зовнішньому чи внутрішньому розголошенню
-
Чи знаєте Ви назви цих суб'єктів контролю і що вони контролюють?
-
-
Висновки:
Суб'єкти зовнішнього контролю: Держфініспекція, ДПС тощо. Суб'єкти внутрішнього контролю: керівник, бухгалтер тощо. Види таємної інформації: комерційна, державна, службова.
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.