Презентация на тему "ФІЗІОЛОГІЯ М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ"

Содержание

• 
  Слайд 1

  ФІЗІОЛОГІЯ М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ

• 
  Слайд 2

  Типи м'язової тканини

  Посмугованасерцева Посмугована Гладенька Має поперечну посмугованість (зумовлена чергуванням ділянок із різним заломленням світла); Контролюється ЦНС; Формує руховий апарат Не має посмугованості слабо контролюється ЦНС; Формує внутрішні органи За будовою схожа на посмуговану, а за властивістю – на гладеньку. Наділена автоматією

• 
  Слайд 3

  Властивості скелетних м'язів:

  Збудливість - здатністьвідповідати на діюподразниказміноюіонноїпровідності і мембранного потенціалу. Провідність - здатністьпроводитипотенціалдіївздовжм'язового волокна по Т-системі; Скорочувальність - здатністюкоротшатиаборозвиватинапруженняпід час збудження; Еластичність - здатністьрозвиватинапруженняпід час розтягування; Тонус - у природнихумовахскелетнім'язипостійнознаходяться в станідеякогоскорочення, щоназиваєтьсям'язовим тонусом, якиймаєрефлекторнепоходження.

• 
  Слайд 4

  Будова м'язового волокна

  М'язове волокно є багатоядерною структурою, щовкрито мембраною і міститьспеціалізованийскоротливийапарат - міофібрили. Важливим компонентом м'язового волокна є мітохондрії, системипоздовжніхтрубочок - саркоплазматичнийретикулум і система поперечнихтрубочок – (Т-система.) Зовні волокно вкритесарколемою.Функціональноюодиницеюскоротливогоапаратум'язовоїклітини є саркомер; з саркомерівскладається миофибрилла. Саркомеривідокремлені один від одного Z-пластинками. Саркомери в миофібриллірозташованіпослідовно, тому скороченнясаркомеріввикликаєскороченняміофібрили і загальневкороченням'язового волокна.

• 
  Слайд 5
  

  Міофібрила складається з 2 типів ниток – міофіламентів: товстих (утворених скоротливим білком міозином) і тонких (утворених скоротливим білком актином). Актиновіфіламентипредставленіподвійноюниткою, що закручена в подвійнуспіраль і одним кінцемприкріплена до Z-пластинки. Іншийкінецьфіламентіврозташовується в центральнійчастинісаркомера. В поздовжніхборозенкахактиновоїспіралірозташовуютьсяниткоподібнімолекулибілкатропоміозина. В серединісаркомераміж нитками актину розташовуютьсятовсті нитки білкаміозину. Міозиновийфіламент має темнийколір і називаєтьсяанізотропнийА-диск. У центрійогознаходитьсясвітліша Н-лінія. У ній в станіспокоюнемаєактинових ниток. По обидвісторони А-диска видно світліізотропнісмужки- І-диски, утворені нитками актину. У станіспокою нитки актину і міозинунезначноперекривають один одного таким чином, щозагальнадовжинасаркомераскладаєблизько 2,5 мкм. У центрі Н-лініїзнаходиться​​М-лінія- структура, яка утримує нитки міозину. Міозин складається із потовщеної круглої частини (голівки), звуженої частинки (шийки) та хвоста. Голівка і шийка утворюють поперечний місток, який зєднує тонкий і товстий міофіламенти. Молекули міозину містяться на М-лінії, а молекули актину – на Z-пластинках.

• 
  Слайд 6
  

  1 – мышечное волокно; 2 – миофибрилла; 3 – саркомер; 4 – Z-линия; 5 – белок миозин; 6 – белок актин

• 
  Слайд 7
  
• 
  Слайд 8

  Теорія ковзання

  Укороченняскоротливихелементівм'язавідбуваєтьсявнаслідокковзання тонких міофіламентіввідноснотовстих, причомудовжинатовстих і тонких міофіламентів не змінюється. Ширина А-смуг є сталою, тоді як Z-лінії в разіскороченням'язазближуються, а під час розтягнення - віддаляються. Ковзання у випадкускороченням'язавиникає, коли головки міозинуміцнозв'язуються з актином, шийкаміозиновоїмолекулизгинається, втягуючиактинове волокно в міозинову вилку, а потімвідділяється. ІнтенсивністьковзаннязалежитьвідгідролізуАТФ. Велика кількість головок приєднуєтьсяодночасно, що приводить до максимального скороченням'яза. Кожен цикл ковзанняскорочуєсаркомер на 10 нм. Тонка нитка контактує з близько 500 міозиновимиголівками, кожна з яких у випадкушвидкогоскороченням'язавиконує за 1 с близькоп'ятиповнихциклівприєднаннявід'єднаннявідмолекули актину. Теория скольжения нитей была выдвинута на основании двух независимых наблюдений Huxley and Niedergerke (1954), световая микроскопия: во время сокращения происходит сужениеI-дисков, тогда как ширина А-дисков не изменяется Huxley and Hanson (1954), электронная микроскопия: во время сокращения длина толстых и тонких филаментов не изменяется

• 
  Слайд 9

  Механізм м'язового скорочення

  Появаімпульсу в руховомунейроніі його передача на мязове волокно; Вивільненняацетилхоліну у кінцевійпластинцімя’зового волокна; Зв'язуванняацетилхоліну з нікотиновимиацетилхоліновимирецепторами - деполяризаціямембранимязового волокна; Збільшенняпроникностімембраникінцевої пластинки до іонівNa+ і К+ УтворенняПД кінцевої пластинки Поширення ПД в середину мязового волокна по Т-системі Вивільнення Са2+ з термінальних цистерн саркоплазматичноїсітки і дифузіяйого в товсті і тонківолокна; Зв'язуванняСа2+ з тропоніном, на актинових нитках відкриваютьсяділянки для зв'язуванняміозину з актином Утворенняперехреснихзв'язківміж актином та міозином і ковзання тонких волокон по товстих, щоспричинюєвкороченням'яза(головка міозинуприєднується до актину і повертається на 45⁰. Цейрухнагадуєрух весла). Механізмрозслабленням’яза (1) Са2+ повертається в саркоплазматичнусітку (2) Вивільнення Са2+, щобувзв'язаний з тропоніном (3) Припиненнявзаємодіїміж актином і міозином.

• 
  Слайд 10
  
• 
  Слайд 11
  
• 
  Слайд 12

  Умови скорочення м'яза

  Наявність АТФ - для розриву з'єднання між актином і міозином; для обертання головки міозина; для роботи натрій-калієвого насосу; для роботи Са2+ насосу. Наявність Са2+

• 
  Слайд 13

  Енегрозабезпечення м'язової діяльності

  1. Анаеробний ресинтез (відновлення) АТФ. а) креатинфосфатний механізм ресинтезу; КрФ+АДФАТФ+Кр; б) гліколітичниймеханізм ресинтезу: С6H12O8+2АДФ+2Н3РО4 2С3Н6О3+2АТФ+Н2О С6H10O5+3АДФ+3Н3РО4 2С3Н6О3+3АТФ+2Н2О 2. Аеробний ресинтез АТФ. С6H12O6+6О2 6СО2+6Н2О+38АТФ глюкоза Молочна кислота глікоген

• 
  Слайд 14

  Регуляція м'язового скорочення

  НЕРВОВАГУМОРАЛЬНА Нервова регуляція через мотонейрони регулює роботу різної кількості мязових волокон та утворює рухову одиницю. Двигательная единица = мотонейрон + группа иннервируемых им мышечных волокон

• 
  Слайд 15
  

  За будовою розрізняють малі та великі РО. За функцією – тонічні (повільні) та фазні (швидкі). Малі РОінервуються тонким аксоном з кількома кінцевими гілочками, які охоплюють тільки 10-12 волокон м'яза, утворюючи на кожному з них лише одне нервово-м’язове сполучення.Вони входять до складу м'язів лиця, кистей, пальців рук. Великі РО інервуються відносно товстими аксонами, які утворюють велику кількість розгалужень, що закінчуються на тисячах м'язових волокон. Входять до складу великих м'язів тулуба, кінцівок, мають вищий поріг збудливості, високу витривалість і розвивають значну силу. Фазні РО – товщі, мають більшу кількість міофібрил, і тому розвивають більшу силу, ніж тонічні. Тонічні РО мають добре розвинену капілярну сітку, що забезпечує їх краще кровопостачання. Входять до складу червоних м'язів, а фазні – до білих.

• 
  Слайд 16

  Типи м'язових волокон

• 
  Слайд 17

  Свойства различных типов фазических мышечных волокон

• 
  Слайд 18

  Режими скорочення м'язів

  Характер скорочення посмугованого м'яза залежить від частоти подразнення або імпульсації рухових нейронів, що його інервують. Поодиноке скорочення – механічна відповідь м'яза на невелику частоту імпульсації (1-5 Гц). Тетанічне скорочення -механічна відповідь м'яза на велику частоту імпульсації(20-30, 100 Гц) – результат сумації поодиноких скорочень Види тетанічного скорочення зубчастий тетанус гладкий тетанус Зубчастий тетанус – наступний імпульс надходить у період розслаблення м'яза (20-30 Гц). Гладкий тетанус - нова хвиля скорочення починається на максимальній амплітуді попереднього скорочення. **Тетанус – сильне і тривале скорочення м’яза. Тонічне скорочення – тривале скорочення м'яза, що відбувається з незначними енергетичними затратами і повільним розвитком стомлення. (Гладкі м'язи та Скелетні, що підтримують вертикальне положення тіла – м'язи шиї, спини).

• 
  Слайд 19

  Типи м'язових скорочень

  Ізометричнескорочення(від гр. isos - сталий, metros - довжина) – м’язскорочується (розвитокнапруги), не змінюючисвоєїдовжини. Ізотонічнескорочення(від гр. isos - сталий, tonus - напруження) – мязскорочується, не змінюючисвогонапруження. Ауксотонічне скорочення – мяз скорочується (змінює напруження) і змінює свою довжину.

• 
  Слайд 20

  Форми скорочення м'язів

  Динамічна – м'яз почергово скорочується і розслаблюється. Статична – м'яз, тривало напружуючись, не може подолати опір, напруження в м'язі постійно зростає (ізометричний режим скорочення).

• 
  Слайд 21

  Сила і робота м'язів

  Сила – це напруга, яку розвиває м’яз під час скорочення. Фактори, від яких залежить сила м'яза Товщина волокна Кількість одночасно працюючих м'язових волокон Розтягнення м'яза (довжини) Кількістьактивованихруховиходиниць. Максимальна сила – сила, що розвиває м'яз під час скорочення, коли він ледве зрушує з місця максимальний вантаж. Абсолютна сила – мах. Сила / на площу фізіологічного поперечника м'яза. Відносна сила – мах. Сила / на площу анатомічного поперечника м'яза. * фізіологічний поперечник – розсічення м'яза поперечно до кожного волокна. * анатомічний поперечник - розсічення м'яза перпендикулярно до кожного волокна.

• 
  Слайд 22

  СПАСИБО ЗА ВНИМАНИЕ!