Содержание
-
Газета «Батьківщина» (1879-1896)
-
Передісторія газети:
Розвиток народовської журналістики 19ст. залежав від політичних подій, які відбувалися в Австрії. У 1860 році проголошено нову конституцію, яка мала напрямок парламентаризму. Галичина дістала автономію з власним сеймом. Українці мали поважне місце в опозиції (49 із 150 депутатів). Поляки теж мали плани на Галичину, вони хотіли перетворити її на власне канцлерство, і почати з неї відродження майбутньої Польщі. Вони захопили всю адміністрацію, судочинство, проголосили польську мову урядовою в краї, швидко полонізувалося населення. Центром польської освіти став Львівський університет. Українці знову почали втрачати свої можливості здобути автономію. Тому поставало питання про створення преси, яка б формувала національну свідомість, оперативно подавала інформацію про події, формувала громадську думку, об’єднувала українців. Це питання порушила «Просвіта».
-
Історія заснування газети:
1 жовтня 1879 року у Львові виходить перше число газети «Батьківщина». Видання засноване як приватне підприємство Юліаном Романчуком. Так як, основою Галичини було селянство, то Ю. Романчук адресував газету їм. «Батьківщина» виходила спочатку як 2-тижневик, а потім як – тижневик. Видання мало багато позаштатних кореспондентів, якими були селяни. Газета мала загальнополітичне спрямування, але вона ще й вела діалог про нагальні проблеми людей. Газета швидко набирала популярності, у Галичині не залишилося жодного місця, де б не знали про тижневик, (селяни читали «Батьківщину» навіть під церквою). Газета пропагувала ідею, що: «лише внаслідок економічного та культуного піднесення можна здобути політичне визволення».
-
Юліан Романчук(1842-1932) – активний діяч українського табору. Він був послом до галицького сейму та віденського парламенту, там двічі очолював Українську парламентську Репрезентацію, став віце-президентом парламенту. Заснував «Просвіту», був її головою і почесним членом, також засновник і член НТШ. Романчук створив першу політичну партію – Народну Раду, був співзасновником УНДП. У 1918 році Ю. Романчук прийняв присягу від уряду ЗУНР, а пізніше у 1923 році привів до присяги на вірність Україні багатотисячний мітинг у Львові. У галузі журналістики окрім газети «Батьківщина» , заснував віденський німецькомовний журнал «UkrainischeRundschau» (Український огляд), який знайомив австрійський світ з Україною, дбав про її міжнародний престиж, бо вважав, що через здобуття міжнародного авторитету українці могли б стати політичною нацією.
-
У «Батьківщині» друкувалися:
Ю. Федькович К. Устиянович В. Шашкевич А. Чайковський С. Ковалева П. Думка Газета вміщувала переклади з російської: М. Гоголя О. Кольцова - з норвезької: Б. Б’єрстена та ін.
-
Найпопулярнішими журналістами газети «Батьківщина» стали Антін Дольницький(1853-1954) та Михайло Дорундяк(1857-1908). Обидва були представниками світської інтелігенції, мали юридичну освіту (закінчили Львівський університет). У газеті вели юридичний лікнеп для селян, пояснювали сплату податків, захищали селян від ліцитації ґрунту, тобто вчили селян захищатися від панської сваволі, відстоювати власні інтереси у правовій державі.
-
А. Дольницький у газеті «Батьківщина» виступав під псевдонімом «Харко Таран» або «Х. Таран». Кожного року він друкував великі статті , їх подавали кількома подачами. Найбільшу роль відіграла статті: «Податок ґрунтовий і новелі о нім» (1880); «Про вивлащення під желізниці» (1881); «Про рекламації податку грунтового» (1881); « Такса військова» (1881); «Податок від кас позичкових і оплати від них» (1882); «Про вивлащення під желізниці» (1882).
-
М. Дорундяк – довголітній громадський і культурно-освітній діяч Борщівщини, організатор «Просвіти». Помітною його статтею у газеті «Батьківщина» була «Про ліцитацію селянських грунтів і як їй зараджувати» (1886).
-
«Додаток до Батьківщини»:
З 1886 року виходило щомісячне видання до газети «Батьківщина», воно мало назву «Додаток до Батьківщини». Це видання мало літературно-наукове спрямування. Його організувала київська студентка, слухачка вищих жіночих курсів у Києві Олена Доброграєва(1864-1888). Вона зібрала кошти серед київської студентської громади і запропонувала до друку твори. У Львові додаток редагував Василь Нагорний. Тут були надруковані твори М. Максимовича та І. Нечуя-Левицького, історичні нариси «Запорізька спілка», «Січове товариство», літературний огляд «Про наше русько-українське письменство», публіцистичні праці «Чого треба сільській школі?», «Сільський схід на Україні і його права», «Волосний схід», політичний огляд «Що робиться на Україні?».
-
З 1888 по 1889 рік «Батьківщину» редагував Михайло Павлик. Редактор прагнув надати газеті радикального змісту, але йому чинила опір консервативна читацька аудиторія, яка звикла відстоювати свої права у межах легітимності, тому М. Павлик змушений покинути газету. Газета протрималася ще до 1896 року і перестала існувати через розгалуженість на той час української журналістики та її політичну та тематичну спеціалізацію.
-
Значення газети «Батьківщина»:
Газета відіграла свою роль національного, політичного й культурного пробудження українського селянства й суспільства в цілому. Дослідник української преси Ю. Шаповал вважає «Батьківщину» підґрунтям до появи найпомітнішого на той час видання – газети «Діло».
-
Список використаної літератури:
Михайлин І. Л. Історія української журналістики ХІХ століття: Підручник.- К.: Центр навчальної літератури, - 2003.- с. 376. Животко А. Історіяукраїнськоїпреси. – Мюнхен, 1989-1990. – 334 с.; Історіяукраїнськоїпреси/ Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. – К.: Наша культура і наука, 1999. – 360 с. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0)
-
Презентацію підготувала: студентка 3 курсу 308 групи кафедра Журналістики Попадюк Ірина
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.