Содержание
-
Революції 1848—1849років («Весна народів»)
Підготував учень 9-Б класу ЗОШ І-ІІІ ст. №26 ГончаренкоЕгор
-
Зміст
Революція у Франції Революція в Німеччині Революція в Італії Революція в Австрійській імперії Висновок Джерела
-
«Весна народів»
Революції 1848—1849 років («Весна народів») — кількаповстань у різнихчастинахЄвропипроти монархічного правління. Деякіреволюціонерикерувалисяреспубліканськимиідеями, однакнабагатобільше — економічнимипричинами. Подіїу Франції стали іскрою, що запалили ліберальніповстання в багатьох державах Європи, особливо в країнахНімецького союзу, відомої як Революція 1848-1849 років у Німеччині. Всі вони мализагальноєвропейський. До всіхцихреволюцій, можназастосуватизбірнуназвуРеволюції 1848-1849 років, не забуваючи при цьому, що в окремихкраїнахціподіїрозвивалисяпо-різному і малирізнінаслідки.
-
Революція у Франції
Нова революція у Франції була зумовлена посиленням протиріч між фінансово-урядовою верхівкою та іншими верствами населення, її прихід прискорився неврожаями 1845—1846 pp. та економічною кризою 1847р. Почалися масові банкрутства, звільнення та зростання безробіття. Улітку 1847 р. розпочався рух так званих банкетів: щоб пропагувати реформи. Під час них гучно говорили про реформи і різко критикували уряд. Розлючений уряд заборонив черговий такий банкет, призначений на 22 лютого 1848 р. Це стало безпосереднім приводом до революції. Почалися масові заворушення.
-
Лютневареволюція 1848
-
4 травня 1848 р. почали роботу Установчі збори. Більшість у них мали праві республіканці (500 місць з 880). Збори відмовили у створенні міністерства праці, чого хотіли робітники; були заарештовані лідери робітничої опозиції. Це спричинило повстання в Парижі. Генерал Кавеньяк Військовий міністр генерал Кавеньяк отримав повноваження диктатора.
-
Луї Бонапарт 12 листопада 1848 р. була прийнята Конституція II республіки. Вища виконавча влада належала президенту, якого обирали загальним голосуванням на три роки, а законодавча — Законодавчим зборам, які обиралися на чотири роки. Але виборче право не поширювалося на значні групи робітників. Президентські вибори відбулися 10 грудня 1848 р. президентом обрали — Луї Бонапарта (1808-1873 pp.).
-
У 1850-1851 pp. у Законодавчих зборах розгорнулася боротьба між бонапартистами та їх супротивниками за внесення до Конституції поправки про можливість переобрання президента на другий термін. Отримавши відмову бонапартисти здійснили державний переворот. У ніч на 2 грудня 1851 р. війська Луї Бонапарта за короткий термін захопили всі основні державні установи. Були заарештовані лідери опозиції, кількість заарештованих досягла 26 тис. У січні 1852 р. була опублікована нова Конституція, яка продовжувала термін правління Луї Бонапарта на 10 років. 2 грудня 1852 р. Луї Бонапарт проголосив себе імператором під іменем Наполеона III (1852-1870 pp.).
-
Революція в Німеччині
Наявність залишків феодалізму, роздробленість Німеччини, яка гальмувала її розвиток, вплив революції у Франції — все це зумовило розгортання революції в Німеччині. Найперша революція почалася в Бадені. Народна демонстрація подала до парламенту цього герцогства петицію, де вимагала свободу зборів та друку, скликання загальнонімецьких Установчих зборів, призначення відповідального міністерства, запровадження суду присяжних. Під тиском демонстрантів уряд пішов на певні поступки.
-
Людвіг І У Баварії 3 березня 1848 р. королю Людвігу І були подані петиції з вимогою політичних свобод. Робітники і студенти захопили військовий арсенал і озброїлися. 21 березня Людвіг І зрікся престолу на користь свого сина і втік. Революційний рух у Пруссії почався з Кельна, перекинувся на Берлін. 10 днів у місті йшли демонстрації, 18 березня 1848 р. почалися сутички з військами. Повстанці зазнали суттєвих втрат, але король наказав вивести війська з Берліна.
-
На берлінських барикадах, 19 березня 1848
-
22 березня було видано указ про демократичні перетворення. Успіхи революції сприяли піднесенню національно-об'єднаного руху. Головною політичною вимогою став заклик до скликання всенімецьких Установчих зборів. Улітку 1848 р. відбулися вибори до всенімецьких Установчих зборів, які отримали назву Франкфуртський парламент.
-
28 березня 1849 р. Франкфуртський парламент схваливІмперськуКонституцію, яка передбачаластворенняНімецькоїімперії, куди мала ввійти і Австрія. Усідержавиімперії (Баварія, Саксонія, Ганновер, Вюртемберг, Баден) зберігаливнутрішнюсамостійність, але зовнішніфункції, командуваннязбройними силами передавалися центральному уряду. Проголошувалисяосновнідемократичнісвободи. 29 дрібних та середніхнімецьких держав визналицюКонституцію, але основнінімецькідержавивідхилилиїї. У травні1849 р. почавсяновийетапреволюції в Німеччині. Початок цьогоетапупов'язаний з повстанням у Дрездені. Даліподіїперекинулися на Рейнську область. Король спрямувавсюди 60-тис. армію, яка придушила повстання.
-
Особливостіреволюції в Італії
В Італії революція 1848 р. почалася з народного виступу на острові Сицилія, де безземельне селянство і робітники сірчаних копалень нещадно експлуатувалися великими землевласниками і капіталістами. До цього додалося погіршення економічної ситуації внаслідок неврожаїв та криз. 12 січня 1848 р. спалахнуло повстання в Палермо — головному місті Сицилії. Урядові війська було розбито, король змушений був утворити ліберальний уряд і пообіцяти конституцію.
-
В Італії сформувалися дві основні течії: республіканська та ліберальна. На чолі першої стояв Джузеппе Мадзіні, який створив таємне товариство «Молода Італія». До цього руху належав і один з героїв Італії Джузеппе Гарібальді (1807-1882 pp.). Джузеппе Мадзіні Джузеппе Гарібальді
-
Ліберальний рух розвивався в основному на півночі країни. Його лідером був Камілло Кавур, який прагнув об'єднати італійські держави під скіпетром Сардінського королівства. Антиавстрійська коаліція зазнала поразки. У Римі пройшли вибори до Установчих зборів на основі загального, прямого і таємного голосування. На пропозицію Гарібальді Збори прийняли рішення про позбавлення влади Папи римського і встановлення республіки. Уперше над Капітолієм піднявся трикольоровий національний прапор. Камілло Кавур
-
Під тиском громадськості сардинська армія знову почала військові дії проти австрійців, але зазнала поразки. Сардинський король змушений був зректися престолу. Почався спад революції. За закликом Папи римського в Італію направили свої війська Франція, Іспанія та Неаполь. Спочатку інтервенти зазнали поразки, але потім, вигравши час, розгорнули наступ і захопили Рим на початку липня 1849 р. Римська республіка перестала існувати. 22 серпня 1849 р. Венеція капітулювала. Революція в Італії закінчилася. Італійському народу не вдалося ні звільнитися від іноземного гноблення, ні ліквідувати реакційно-монархічні порядки та феодальні пережитки, ні створити єдину національну державу.
-
Революція в Австрійськійімперії
Особливістю революції в Австрії було те, що вона виникла як результат протидії феодальному, національному та релігійному гнобленню. Тому головним її завданням було знищення по земельної залежності селян, станових привілеїв, абсолютизму та національного гноблення. Революційні події в імперії почалися після звістки про зречення французького короля. 13 березня 1848 р. почалося повстання. у Відні. Повстанці вимагали відставки канцлера Меттерніха, який очолював уряд понад 30 років. Імператор наступного дня змушений був задовольнити цю вимогу. Канцлер Меттерніх
-
Утворивсяновий уряд, якийоприлюднив проект новоїконституції та новийвиборчий закон. Протеціпроектималинедемократичний характер і викликалиновінезадоволення народу, демонстрації та будівництвобарикад. Імператорзмушенийбувтікатизістолиці в Інсбрук. 15 березня 1848 р. почалася революція в Угорщині. Під тиском маніфестацій угорський сейм прийняв ряд постанов: про скасування дворянських привілеїв, скасування панщини (але за викуп). Був сформований національний угорський уряд. Конгрес у Празі 1848
-
У червні 1848 р. відбулося повстання у Празі. Німецька буржуазія в Чехії намагалася закріпити підлегле становище чехів, включити Чехію до складу єдиної Німецької імперії. Чеська буржуазія та дворянство висували план перетворення Австрійської імперії в союз автономних областей. 2 червня 1848 р. у Празі відкрився з'їзд представників від усіх слов'янських областей Австрійської імперії, де були присутніми 340 делегатів (у більшості чехи). Головував чеський політичний діяч Палацький. Франтишек Палацький 12 червня 1848 р. почалося збройне повстання у Празі, яке тривало 5 днів, але було жорстоко придушене.
-
У Відні 6 жовтня 1848 р. знову почалося збройне повстання, яке мало на меті завадити вводу військ в Угорщину. Це повстання було найзначнішою подією революції 1848 р. в Австрії. Близько місяця Відень знаходився в облозі імператорських військ і лише 1 листопада їм удалося захопити столицю. Почався терор. Але австрійський імператор Фердинанд І зрікся престолу на користь свого небожа Франца-Йосипа (1848–1916 pp.). Новий імператор направив війська в Угорщину і захопив Будапешт. В Дебрецені 14 квітня 1849 р. було проголошено незалежність Угорщини. Правителем було обрано Лайоша Кошута. Останні осередки опору було придушено в кінці вересня 1849 р. Почалися репресії.
-
Національна гвардія на площі Ам Хоф у Відні в 1848
-
Висновок
Революції 1848–1849 pp. дали поштовх формуванню лібералізму, привели до структурних змін у системі управління держав, сприяючи переходу до конституційних норм життя суспільства.
-
Джерела
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%97_1848%E2%80%941849_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2 http://www.aus-ugr.narod.ru/37.html http://www.br.com.ua/referats/History_of_Ukraine/105453.htm http://www.tv4.te.ua/kultura/1274-v-oblasnomu-arkhivi-dokumentalna-vystavka-vesna-narodiv-pro-skasuvannia-kripatstva-v-halychyni
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.