Содержание
-
Григір Тютюнник
Трагедія життя, секрети творчості і таємниця смерті
-
План
Життєвий шлях; Творча діяльність; Використана література.
-
Життєвий шлях
Григір Михайлович Тютюнникнародився 5 грудня 1931р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянськійродині. Тяжкіумовидитинствавідігрализгодомістотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуваннісвітосприйманнямайбутньогописьменника з йогодраматичністю
-
ПіслявизволенняУкраїнивідфашистської навали Тютюнникзакінчивп'ятийклассільськоїшколи і вступив до ремісничого училища; працював на заводііменіМалишева у Харкові, в колгоспі, на будівництвіМиронівської ДРЕС, на відбудові шахт у Донбасі.
-
Післяслужби у Військово-МорськомуФлоті (у Владивостоку), де вчився у вечірнійшколі, впершепробуєписати (російськоюмовою). Значнийвплив на формуванняйоголітературнихсмаків, на ставлення до літературноїпраці справив його брат — письменникГригорійТютюнник.
-
ПіслязакінченняХарківськогоуніверситету (1962) Гр. Тютюнникучителював у вечірнійшколі на Донбасі. В 1963 — 1964 pp. працює в редакціїгазети «ЛітературнаУкраїна». Зацікавившиськінематографом, працює у сценарніймайстерніКиївськоїкіностудіїім. О. Довженка, — створюєлітературнийсценарій за романом Г. Тютюнника «Вир», рецензує твори колег-кінодраматургів та фільми. Переходить на редакторсько-видавничу роботу, а згодомповністювіддаєтьсялітературнійтворчості.
-
Григоразвільнили з роботи. Ішов 1974 рік, почалисяарештиукраїнськоїінтелігенції. Тютюнника занесли до "чорного" списку, усімвидавництвам наказано ніде не згадуватийогоім'я. Якось, коли був в опалі, у ньоговихопилося: "Так я ж написав тількинапівправдужиття — і мене викидають з літератури. А якби я написав усю правду, то що — мене вбити треба?« Дружина ГригораТютюнника Людмила Василівнабулавчителькоюукраїнськоїмови, зараз на пенсії. Син Михайло закінчив факультет романо-германськоїфілології, Василь — українськийфілолог. Не будучи в змозі в усійповнотіреалізуватисвій талант в атмосферічиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980р. ГригірТютюнникпокінчивжиттясамогубством.
-
Творча діяльність
Перша зустрічписьменника з читачем (за підписом «Григорий Тютюнник-Ташанский») — оповідання «В сутінки» (рос. мовою: Крестьянка.— 1961). В 1963 — 1964 pp. працює в редакціїгазети «ЛітературнаУкраїна», публікує в нійкільканарисів на різні теми та першіоповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовийпагін», «Сито, сито...». Молодіжніжурнали «Дніпро» та «Зміна» вміщують новели «Місячноїночі», «Зав'язь», «На згарищі», «У сутінки», «Чудасія», «Смерть кавалера».
-
1966p. вийшла перша його книжка «Зав'язь» (вид-во «Молодь»). «Зав'язь» булаоднією з тих книжок, якізасвідчилиновийзлетукраїнськоїпрози і зробилипопулярнимім'я Гр. Тютюнника, водноразвирізнившийогосередтворчоїмолоді. Журнал «Дружба народов» відзначивоповідання Гр. Тютюнника як кращі в своїхпублікаціях1967р.
-
У 1968р. «Литературная газета» оголосилавсесоюзний конкурс на кращеоповідання. Гр. Тютюнникубулоприсудженопремію за оповідання «Деревій». Твір дав назвузбірці (1969), до якоїувійшлиповість «Облога» та кількаоповідань. У 70-ті роки з'являються у пресі — республіканській («Вітчизна», «Дніпро», «Ранок») та всесоюзній («Дружба народов», «Сельская молодежь», «Студенческий меридиан») нові твори Гр. Тютюнника. У Таллінівиходитьзбіркайогооповіданьестонськоюмовою (1974). Журнал «Сельская молодежь» у 1979р. (№ 1) повідомляє, щойогонагородженомедаллю «Золоте перо» — за багаторічнетворчеспівробітництво. Виходятьдрукомзбірки «Батьківські пороги», «Крайнебо» (Київ, 1972, 1975), «Отчие пороги» (Москва, 1975), «Коріння» (Київ, 1978).
-
Тютюнникперекладавукраїнськоюмовою твори В. Шукшина: 1978р. у видавництві «Молодь» вийшлазбіркаоповідань та кіноповістей «Калина червона»; вінперекладав і твори М. Горького («Серце Данко»), І. Соколова-Микитова («Рік у лісі») та ін. На початку 70-х років Гр. Тютюнникпрацював у видавництві «Веселка». Середйогопродукції — настільна книга-календар для дітей «Дванадцятьмісяців» (1974), у підборіматеріалів до якоївиявивсяйоголітературний смак, мистецькавимогливість, повага до юного читача. Пишевін і сам твори для дітей, видаєзбіркиоповідань «Ласочка» (1970), казок «Степоваказка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника.
-
За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) ГригоровіТютюнникуприсудженореспубліканськулітературнупреміюім. ЛесіУкраїнки 1980p. В останнімісяціжиттяписьменникпрацював над повістю «Житіє Артема Безвіконного».
-
Використані джерела
Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_ti-chuv-scho-vchora-skazav-grigir-tyutyunnik-pro-ce-vzhe-vidomo-v-rajkomi-partiyi/412785 Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=324 Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=326
-
Дякую за увагу!
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.