Содержание
-
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Факультет соціально-економічного управління Спеціальність “Управління персоналом і економіка праці” Денна форма навчання Лекція по курсу «Управління персоналом» ЗА ТЕМОЮ “Методологія управління персоналом”
-
В літературі можна зустріти різні підходи до визначення сутності управління персоналом.
Перший підхід: «Управління персоналом – це комплекс взаємопов’язаних економічних, організаційних і соціально-психологічних методів, які забезпечують ефективність трудової діяльності і конкурентоспроможності підприємства». Другий підхід: «Управління персоналом (менеджмент персоналу) – галузь діяльності, важливішими елементами якої є визначення потреби в персоналі, залучення персоналу (підбір і відбір персоналу), розміщення, розвиток, контролінг персоналу, а також структурування робіт, політика винагороди і соціальних послуг, політика участі в успіху, управління затратами на персонал і керівництво співробітниками».
-
Таким чином головне, що складає сутність управління персоналом – це системний, планомірно організований вплив за допомогою взаємопов’язаних організаційно-економічних і соціальних заходів на процес формування, розподілу, перерозподілу робочої сили на рівні підприємства, на створення умов для використання трудових якостей робітника (робочої сили) з метою забезпечення ефективного функціонування підприємства і всебічного розвитку зайнятих на ньому робітників. Управління персоналом організації – цілеспрямована діяльність керівного складу організації, керівників і спеціалістів підрозділів системи управління персоналом, яка включає розробку концепції і стратегії кадрової політики, принципів і методів управління персоналом організації.
-
Філософія управління персоналом – це філософськи-понятійне осмислення сутності управління персоналом, його виникнення, зв’язки з іншими науками і напрямками науки про управління. Філософія управління персоналом розглядає процес управління персоналом з логічної, психологічної, соціологічної, економічної, організаційної і етичної точки зору.
-
Філософія організації
Цілі і задачі організації Розвиток персоналу Стимулювання і заборони Якості робітників Соціальні гарантії Соціальні блага Умови праці Оплата праці Декларація прав робітників
-
Місія (англ. Mission – бачення) – чітко висловлена глобальна ціль існування організації: її створення, функціонування і подальшого розвитку на певному сегменті ринку. Вона є концентрованим вираженням цілей, принципів роботи організації, визначення найважливіших особливостей продукту, відношення до споживача і ділових партнерів, місцевої громади та суспільства в цілому. Філософія організації – це сукупність внутрішньо організаційних принципів, моральних і адміністративних норм і правил взаємовідносин персоналу, система цінностей і переконань, що сприймається всім персоналом і підпорядкована глобальній цілі організації.
-
Основні положення концепції управління
Стара концепція(Ф.Тейлор, А.Файоль, Е.Мейо і ін.): 1. Організація – це «закрита» система, цілі, задачі і умови діяльності якої достатньо стабільні і мало залежать від зовнішнього середовища Нова концепція(І.Ансофф, П.Друкер, Р.Уотермен та ін.): 1. Організація – це «відкрита» система, побудована на теорії організації, яка розглядається в єдності факторів внутрішнього і зовнішнього середовища і сценаріїв майбутнього розвитку.
-
Стара концепція(Ф.Тейлор, А.Файоль, Е.Мейо і ін.): 2. Зростання масштабів виробництва продукції і послуг як головний фактор успіху і конкурентоспроможності. Нова концепція(І.Ансофф, П.Друкер, Р.Уотермен та ін.): 2. Орієнтація на якість продукції і послуг, на задоволення вимог споживача, а не на обсяг випуску.
-
Стара концепція(Ф.Тейлор, А.Файоль, Е.Мейо і ін.): 3. Раціональна організація виробництва, ефективне використання усіх видів ресурсів і підвищення продуктивності праці як головне завдання менеджменту; акцент на поточне планування і баланс ресурсів. Нова концепція(І.Ансофф, П.Друкер, Р.Уотермен та ін.): 3. Ситуаційний підхід до управління, визнання важливості швидкості, гнучкості і адаптації управління до умов об’єкту управління, при яких раціоналізація виробництва стає другорядною; акцент на стратегічне планування.
-
Стара концепція(Ф.Тейлор, А.Файоль, Е.Мейо і ін.): 4. Персонал як трудовий ресурс, складова частина машин і виробничого процесу; акцент на НОП і нормування праці; головне джерело добавленої вартості – робітник і продуктивність його праці. Нова концепція(І.Ансофф, П.Друкер, Р.Уотермен та ін.): 4. Персонал – людський ресурс, інтелектуальний капітал, головна частина «мотор» організації, акцент на людські відносини; головне джерело добавленої вартості – управлінський персонал, який володіє знаннями і умовами для реалізації свого потенціалу.
-
Стара концепція(Ф.Тейлор, А.Файоль, Е.Мейо і ін.): 5.Система управління, побудована на контролі усіх видів діяльності, функціональному розділенні робіт, чітких регламентах, стандартах і правилах виконання. Нова концепція(І.Ансофф, П.Друкер, Р.Уотермен та ін.): 5. Система управління, орієнтована на внутрішньо фірмову філософію, організаційну культуру і нововведення, на мотивацію робітників і стиль керівництва.
-
Концепція управління персоналом – це система теоретико-методологічних поглядів на розуміння і визначення сутності, змісту, цілей, задач, критеріїв, принципів і методів управління персоналом. Організаційно-практичні підходи реалізації концепції включають: розробку методології управління персоналом, формування системи управління персоналом і розробку технології управління персоналом. Методологія управління персоналом передбачає розгляд сутності персоналу організації як об’єкту управління, процесу формування поведінки індивідів, що відповідає цілям і задачам організації, методів і принципів управління персоналом.
-
Система управління персоналом передбачає формування цілей, функцій, організаційної структури управління персоналом, вертикальних і горизонтальних взаємозв’язків керівників і спеціалістів в процесі обґрунтування, прийняття і реалізації управлінських рішень. Технологія управління персоналом передбачає організацію найму, відбору, прийому персоналу, його ділову оцінку, профорієнтацію і адаптацію, навчання, управління його діловою кар’єрою і службово-професійним просуванням, мотивацію і організацію праці, управління конфліктами і стресами, забезпечення соціального розвитку організації, вивільнення персоналу і ін. Сюди ж слід віднести питання взаємодії керівників організації з профсоюзами і службами зайнятості, управління безпекою персоналу.
-
Засади концепції управління персоналом організації в теперішній час складають наступні вихідні положення:
всезростаюча роль особистості співробітника у забезпеченні ефективної роботи організації і визначення розвитку співробітника; знання мотиваційних установок робітника і групи (на працю і відносини з іншими індивідами), уміння їх формувати і направляти у відповідності із задачами, які стоять перед організацією; підхід до людських ресурсів як до капіталу організації з одного боку і її критичного ресурсу з іншого; переважно довгострокові зв’язки зайнятих з місцем роботи – «рідний дім, рідна сім’я»; комплексний, всебічний і постійний вплив на персонал; орієнтація на колективні цілі і види діяльності; широка участь зайнятих в управлінні, самоуправління на робочому місці; формування і раціональне виконання професійно підготовленого, відповідаю чого потребам національної економіки персоналу організації; всебічне і постійне навчання і виховання зайнятих.
-
Закони і закономірності управління
1. Закони організації 1.1. Закон синергії – посилення або послаблення потенціалу організації: Для будь-якої організації існує такий набір елементів, при якому її потенціал завжди буде більше суми потенціалу елементів, які входять до неї, або значно менше. 1.2. Закон самозбереження Кожна соціальна і матеріальна система прагне зберегти себе (вижити) і використовує для досягнення цього весь свій потенціал (ресурс): виробничий, технічний, енергетичний, матеріальний, науковий, фінансовий, кадровий, інтелектуальний, інформаційний.
-
1. Закони організації 1.3. Закон розвитку: Кожна система прагне досягти найбільшого сумарного потенціалу при проходженні усіх етапів життєвого циклу організації. Розвиток організації обумовлено впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, її конкурентним станом на ринку, мобілізацією і концентрацією ресурсів, правильною стратегією розвитку. 1.4. Закон інформованості –упорядкованості: Чим більший обсяг інформації про внутрішнє і зовнішнє середовище має організація, тим більшу вірогідність сталого функціонування вона має. Як наслідок: інформованість робітника переходить у його компетентність.
-
1. Закони організації 1.5. Закон емержентності (єдності аналізу і синтезу): Кожна соціальна організація прагне налаштуватися на найбільш економний режим функціонування у результаті постійної зміни своєї структури і функцій по одній із обраних моделей розвитку: аналіз – коригування – синтез – коригування – аналіз; створення – реорганізація – укрупнення – розукрупнення – ліквідація – створення. 1.6.Закон композиції і пропорційності (гармонії): Кожна система прагне зберегти у своїй структурі всі необхідні елементи (композицію), які знаходяться у заданому співвідношенні і заданій підпорядкованості (пропорції). Виходячи із цього кожна організація повинна мати обґрунтований стратегічний план діяльності і прагнути його реалізувати в певний період часу.
-
1. Закони організації 1.7. Закон раціонального діапазону управління (формула В.А.Грайкунаса): n - кількість співробітників; N – кількість зв’язків в організації: Число прямих одиничних, прямих групових і перехресних посадових зв’язків в організації знаходиться у геометричній прогресії: n 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 N 1 6 18 44 100 222 490 1080 2376 10330 Ця формула має вади, тому що в одиницю часу усі зв’язки здійснюватися не можуть. Однак на її основі виведені раціональні норми керованості: вище керівництво – від 4 до 8 людей, середня ланка – від 8 до 20 людей, нижча – від 20 до 40 людей. 1.8. Закон Паркинсона «Зростаюча піраміда»: Закон стверджує, що існують внутрішні потреби саморозвитку організації, якщо вони не обмежені зовнішнім середовищем або вищестоячою організацією, при якій зростає кількість співробітників у середньому на 5,75% в рік незалежно від росту обсягу робіт.
-
2. Закономірності в системі і технології управління персоналом 2.1. Відповідність системи управління персоналом цілям, особливостям, стану і тенденціям розвитку виробничої системи: Відповідність системи управління персоналом вимогам виробництва. 2.2. Системне формування управління персоналом: Необхідність обліку усіх можливих взаємозв’язків всередині системи управління персоналом, між її підсистемами і елементами, між системою управління персоналом і системою управління організацією в цілому, а також виробничою системою і зовнішнім середовищем.
-
2. Закономірності в системі і технології управління персоналом 2.3. Оптимальне поєднання централізації і децентралізації управління персоналом: Рівень централізації управління персоналом змінюється з розвитком виробництва і зміною його форм. Чим вище рівень, на якому приймається рішення, і нижче ступінь, для якої воно передбачено, тим вище рівень централізації управління персоналом і навпаки. 2.4. Пропорційна сукупність підсистем і елементів системи управління персоналом: Удосконалення однієї підсистеми чи елемента системи управління персоналом може привести до диспропорції у цілісній системі управління.
-
2. Закономірності в системі і технології управління персоналом 2.5. Пропорціональність виробництва і управління: Пропорціональність у всіх частинах і на всіх ступенях системи управління є необхідною умовою високоефективної діяльності організації. Це означає також оптимальність співвідношення чисельності робітників системи управління персоналом і виробничої системи. 2.6. Зміна складу і змісту функцій управління персоналом: З розвитком організації зростає роль одних функцій управління персоналом і знижується інших на різних ступенях управління і змінюється їх зміст.
-
2. Закономірності в системі і технології управління персоналом 2.7. Мінімізація числа ступенів управління персоналом: Чим менше рівнів управління має система управління персоналом, тим краще вона працює. 2.8. Єдність дій закономірностей управління персоналом: Протікання процесів управління персоналом є результатом дій різноприкладених сил, кожна з яких підкорюється тій чи іншій закономірності управління. Закономірності безпосередньо взаємодіють, впливаючи одне на одне своїми властивостями, створюючи інтегрований результат.
-
Принципи управління персоналом (ПУП) – правила, основні положення і норми, яким мають слідувати керівники і спеціалісти в процесі управління персоналом. Пізнаючи принципи, люди відкривають закономірності. Принципи управління персоналом відображають вимоги об’єктивно діючих економічних законів і закономірностей, тому і самі є об’єктивними. Таких принципів множина, але при всіх умовах управління персоналом здійснюється на основі наступних традиційних принципів у вітчизняних організаціях: науковості; демократичного централізму; плановості; першої особи; відбору, підбору і розстановки кадрів; поєднання єдиноначальності і колегіальності; централізації і децентралізації; контролю виконання рішень і ін.
-
Методи управління – це способи здійснення управлінського впливу на персонал для досягнення цілей управління виробництвом. Розрізняють адміністративні, економічні, соціологічні і психологічні методи, котрі відрізняються за способом впливу на людей. Адміністративні методи базуються на владі, дисципліні і стягненнях та відомі в історії як „методбатога”. Економічні методи базуються на правильному використанні економічних законів виробництва і за способами впливу відомі як „методпряника”. Соціологічні методи базуються на способах мотивації суспільного впливу на людей через „думкуколективу”. Психологічні методи базуються на знанні психології людини, її внутрішнього духовного світу і відомі як „методпереконання”. В процесі конкретного рішення управлінських проблем дуже корисно організовувати ефективні комунікації і залучати сукупність різних методів управління, котрі дозволяють врахувати „чужіпомилки” і дають способи рішення господарських і кадрових задач.
-
Адміністративні методи управління
Організаційний вплив Штатний розпис Положення про підрозділи Посадові інструкції Організація робочого місця Устав організації Колективний договір Правила трудового розпорядку Оргструктура управління
-
Розпорядчий вплив Накази Розпорядження Укази Інструктаж Наставляння Цільове планування Нормування праці Координація робіт Контроль виконання
-
Матеріальна відповідальність і стягнення Відповідальність за затримку трудової книжки Добровільне відшкодування збитків підприємству Утримання із зарплати Депреміювання Повна матеріальна відповідальність Колективна матеріальна відповідальність
-
Дисциплінарна відповідальність і стягнення Зауваження Догана Сувора догана Пониження на посаді Звільнення Адміністративна відповідальність Попередження Штраф Возмездное вилучення предметів Адміністративний арешт Виховні роботи
-
Наказ №1 „Про удосконалення системи управління заводом” 5 січня 2011 р м. Харків За останній рік на заводі намітилась тенденція до зниження рівня керованості, зайва бюрократизація і зниження відповідальності керівників підрозділів за прийняті рішення.Все це призвело до того, що об’єм продажу за попередній рік знизився на 10%, рекламації на продукцію заводу зросли на 5%, а валовий прибуток знизився на 7% до плану звітного періоду. Виходячи з вищевикладеного, наказую: Ввести в дію з 1 січня 2011 р. нову організаційну структуру управління, орієнтовану на зростання об’єму продажу і підвищення якості продукції (Додаток 1). Контроль за виконанням залишаю за собою. Затвердити новий штатний розпис організації на 2011 р. (Додаток 2). Контроль за виконанням покладаю на директора з економіки і фінансів. Затвердити і ввести в дію з 1 січня 2011 р. матричний розподіл функцій управління з особистою відповідальністю керівників за прийняття і реалізацію рішень по конкретним функціям управління (Додаток 3). Контроль за виконанням залишаю за собою. Затвердити новий стандарт „Система роботи з персоналом організації” з 1 січня 2011 р. (Додаток 4). Контроль за виконанням покладаю на директора по персоналу. Ввести в дію з 1 січня 2011 р. новий стандарт „Маркетингорганізації” (Додаток 5). Контроль за виконанням покладаю на директора з маркетингу і комерції. Затвердити новий стандарт „Система управління якості” з 1 січня 2011 р. (Додаток 6). Контроль за виконанням покладаю на технічного директора. Директору з фінансів оплатити витрати на розробку нових положень і стандартів, виконаних на замовлення заводу консалтинговою організацією „Систем”, у сумі 15,0 тис. грн. і передбачити у кошторисі на 2011 р. витрати на їх впровадження у сумі 4,0 тис. грн. Всього у сумі 19,0 тис. грн. Генеральний директор А.М. Іванов
-
Економічні методи управління Планове ведення господарства вільне підприємництво план економічного розвитку портфель замовлень розподіл ресурсів інвестиції (капіталовкладення) кінцеві результати Господарський розрахунок самостійність самоокупність самофінансування економічні нормативи фонди стимулювання
-
Економічні методи управління Оплата праці посадовий оклад для службовців тарифна ставка для робочих додаткова зарплата винагорода премія з прибутку матеріальна допомога Робоча сила ринок трудових ресурсів попит (потреба) пропозиція (наявність) вартість робочої сили зайнятість і безробіття
-
Економічні методи управління Ринкове ціноутворення вартість ціна собівартість дохід прибуток Цінні папери акції облігації векселя кредитні карти дивіденди
-
Економічні методи управління Податкова система на фонд оплати праці прибутковий податок ПДВ податок на прибуток інші податки Форми власності державна регіональна приватна суспільна інтелектуальна
-
Економічні методи управління Фази виробництва (Т – Г – Т) виробництво обмін розподіл споживання Фактори виробництва (Г – Т – Г) капітал праця земля підприємницька діяльність інформація
-
Соціологічні методи управління Соціальне планування цілі критерії методи нормативи результати Соціологічні методи дослідження анкетування інтерв’ювання соціометрія спостереження співбесіда
-
Соціологічні методи управління Особисті якості ділові якості моральні якості достойності недоліки Мораль державна суспільна релігійна групова особиста
-
Соціологічні методи управління Партнерство ділове дружнє за захопленням сімейне сексуальне Партнерство принципи критерії методи форми організація
-
Соціологічні методи управління Спілкування міжособисте особисте вербальне невербальне Переговори структура техніка методика технологія (прийоми) результати
-
Соціологічні методи управління Конфлікти міжособисті особисті рольові ділові сімейні
-
Психологічні методи управління Психологічне планування Цілі Критерії Методи Нормативи Результати Галузі психології Психофізіологія Психоаналіз Психологія праці Психологія управління Психотерапія
-
Психологічні методи управління Тип особистості Організаторський Аналітичний Інженерний Творчий Інтуїтивний Темперамент Сангвінічний Флегматичний Холеричний Меланхолічний
-
Психологічні методи управління Характер людини Риси характеру: Екстраверт Інтроверт Ставлення людини: До оточуючого середовища До інших людей До себе До роботи
-
Психологічні методи управління Направленість особистості Потреби Інтереси Мотиви Переконання Світогляд Інтелектуальні здібності Рівень інтелекту Мислення Свідомість Пам'ять Логістика Творчість
-
Психологічні методи управління Методи пізнання Аналіз Синтез Індукція Дедукція Відчуття Сприйняття Психологічні образи Історичні Художні Графічні Візуальні Знакові
-
Психологічні методи управління Способи психологічного впливу Навіювання Переконання Наслідування Прохання Порада Примус Осуд Вимога Заборона «Плацебо» Догана Комплімент Метод Сократа Натяк Обмануте очікування «Вибух»
-
Психологічні методи управління Поведінка «Ангельське» Високоморальне Нормальне Аморальне «Диявольське» Почуття і емоції Моральні Естетичні Патріотичні Інтелектуальні Спокій Причетність Переживання Погрози Жахи
-
Психологічні методи управління Стреси Зовнішнє середовище Обставини Хвороби Перенавантаження Розслаблення
-
Дякую за увагу!
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.