Презентация на тему "Особливості формування позитивної Я-концепції в юнацькому віці"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Особливості формування позитивної Я-концепції в юнацькому віці

  Доклад ПодготовилаКирган С.А.

• 
  Слайд 2

  Актуальність роботи

  Юнацький вік визначений етап дозрівання і розвитку людини між дитинством і дорослістю. Психологічний зміст цього етапу пов'язано з розвитком самосвідомості, формування світогляду, рішенням задач професійного самовизначення і вступом у доросле життя. Найважливішу роль у формуванні цілісної особистості грає «Я-концепція». Це відносно стійка, у більшому чи меньшому ступені усвідомлена, пережита як неповторна система уявлень індивіда про самого себе, на основі якої він будує свою взаємодію з іншими людьми і відноситься до себе.

• 
  Слайд 3
  

  Кожна людина має широкий спектр самоуявлень, тобто те, що ми думаємо про себе зараз, як ми уявляємо себе в майбутньому і як бачимо себе в минулому. Для юнацького віку характерною рисою є спрямованість у майбутнє. Як Я-концепція впливає на соціалізацію, так і соціальне оточення, в свою чергу, сприяє формування Я-концепції індивіда. Сприйняття юнака іншими (батьками, однолітками і т.і.), самоаналіз (аналіз особистих переваг і недоліків), соціальні цінності, сподівання, ідеали, досвід соціальної поведінки (у тому числі й у конфліктних ситуаціях) впливають на формування Я-концепції. Проблемі самосвідомості приділялася значна увага, їй присвячена ціла низка теоретичних і експериментальних досліджень

• 
  Слайд 4
  

  Усе вищевикладене обумовлює актуальність вивчення особливостей формування Я-концепції в юнацькому віці. Я-концепцію розуміють як складну систему уявлень людини про себе як суб'єкта, особистість, індивідуальність та універсума діяльності у взаємозв'язку і взаємодоповненні її когнітивного, емоційно-оцінкового, вчинково-креативного і спонтанно-духовного компоненітів у структурі особистості. Наше дипломна робота розглядає емоційно-оцінковий компонент Я-концепції.

• 
  Слайд 5

  Мета роботи:

  визначити особливості формування позитивної «Я-концепції» та розробити засоби психокорекції негативних емоційних станів старшокласників.

• 
  Слайд 6

  Гіпотеза

  Гіпотеза дослідження склала припущення про те, що в старшому шкільному віці прояв емоційних станів пов'язанн з особливостями «Я-концепції».

• 
  Слайд 7
  

  Об'єкт дослідження даної роботи:самосвідомість у старшому шкільному віці. Предмет дослідження: особливості формування позитивної «Я-концепції» в юнацькому віці.

• 
  Слайд 8

  Дослідження

  Наше дослідження було проведено у Садівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Шахтарського району, Донецької області. У експерименті прийняли участь учні 10 - 11-х класів у кількості 34 старшокласників. З них 18 хлопчиків і 16 дівчинок, середній вік яких склав 16-17 років.

• 
  Слайд 9

  Вимоги до методик

  Вибір конкретних методик для проведення дослідження проводився з урахуванням на отримання особистісно-психологічних характеристик старшокласників, які дозволяють перевірити висунуту гіпотезу. При виборі методів враховувалось: 1) позитивна оцінка і надійність методики за даними ряду вітчизняних і зарубіжних досліджень; 2) доступність методики для контингенту дітей; 3) придатність даної методики для групового обстеження; 4) можливість математичної обробки отриманих результатів.

• 
  Слайд 10

  Задачі дослідження:

  1)визначити особливості формування позитивної Я-концепцій старшокласників; 2) встановити рівень прояву компонентів самосвідомості; 3) встановити рівень прояву емоційних станів старшокласників; 4) дослідити вплив компонентів самосвідомості на емоційні стани; 5) провести математичну обробку результатів дослідження.

• 
  Слайд 11
  

  Аналіз теоретичної літератури за проблемою формування позитивної «Я-концепції» в юнацькому віці, допомогли визначити наступні особливості компонентів самосвідомості: розбіжність рівнів самооцінки і домагань, «Я» - реального і «Я» - ідеального. Для визначення оціночних компонентів позитивної «Я-концепції» ми обрали наступні методики: методика визначення рівня самооцінки Дембо-Рубінштейна(у модифікації А.М.Прихожан) - методика використовується як спосіб визначення самооцінки і рівня домагань, що в сукупності можуть розглядатися як один з показників зрілості особистості старшокласника; опитувальник ТЛірідля визначення «Я»- реального і «Я»- ідеального, розбіжність цих показників оцінювалась нами при порівнянні факторів домінування і дружелюбність.

• 
  Слайд 12
  

  Вибір методик для дослідження емоційного компоненту Я-концепції, з урахуванням особистісно-психологічних характеристик дітей юнацького віку, ми визначили методики, які дозволяють перевірити запропоновану гіпотезу: методика визначення рівня тривожності Ч. Д. Спілбергера; методика САН;методика самооцінки психічних станів Г.Айзенка

• 
  Слайд 13

  Показникирівнясамооцінкистаршокласників за методикою дембо-Рубинштейна

• 
  Слайд 14
  

  Показники рівня домагань старшокласників за методикоюДембо-Рубінштейна.

• 
  Слайд 15
  

  Показники диференціації між рівнем домагань і самооцінкою старшокласників

• 
  Слайд 16
  

  Данні дослідження самооцінки і рівня домагання дозволяють оцінити ступень розходження між домаганням і самооцінкою. 29% обстежених старшокласників показали слабку диференціацію між рівнем домагання і самооцінкою. 31% учнів ставлять перед собою такі цілі, які вони дійсно прагнуть досягнути, таким чином вони у результаті дослідження отримали помірну ступень диференціації між рівнем домагання і самооцінкою. 40% старшокласників мають сильну ступень розходження між рівнем домагання і самооцінкою. Таким чином, більшість старшокласників знаходяться у конфлікті між тим, до чого прагнуть, і тим, що вважають для себе можливим, такі старшокласники неврівноважені і проявляють різні негативні емоційні стани.  

• 
  Слайд 17

  Аналіз результатів методики Т.Лірі

  Показники «Я» - реального старшокласників

• 
  Слайд 18
  

  Показники «Я» - ідеального старшокласників

• 
  Слайд 19
  

  При порівнянні показників «Я» - реального і «Я» - ідеального, можна зробити висновки, що показники «Я» - ідеального в даній вибірці вище ніж показники «Я» - реального. Розбіжність між цими показниками складає від 1.5 до 2, нам говорить про те, що такі діти не мають протиріч, а показники від 4 і більше, показують існування протиріччя, різницю таких показників ми отримали за октантами підозрілість, підпорядкованість і залежність.

• 
  Слайд 20
  

  До такої групи відносяться старшокласники, яким відповідає замкнутість, критичний настрой до будь-яких думок, крім власних, незадоволеність своєю позицією, підозрілість, надмірна чутливість до критичних зауважень на свою адресу. А старшокласники, що відносяться до цієї групи характеризуються високою тривожністю, підвищеною чутливістю до впливів середовища, власна думка залежить від думки навколишніх. Потреба в прихильності і теплих відносинах є головною. Невпевненість у собі тісно пов'язана з хитливою самооцінкою. Середнє значення по цієї октанті може свідчити про те, що випробувані не відверті у своїх відповідях, намагаються уникнути аналізу по даному октанту.

• 
  Слайд 21
  

  Старшокласники, в системі уявлень яким домінує октант домінування-підпорядкованість, виділяють такі негативні психічні стани як виражена емоційна утягнутість, тривожність, що може носити більш поверхневий характер. Легке вживання в різні соціальні ролі, гнучкість у контактах, комунікабельність, доброзичливість, жертовність, прагнення до діяльності, корисної для усіх, потреба робити приємне враження, подобатися навколишнім. Розходження цих основних октант призводять до розходження показників «Я» - реального і «Я»-ідеального.  

• 
  Слайд 22

  Дослідження тривожності за методикою Ч. Д. Спілбергера

• 
  Слайд 23
  

  Дослідження тривожності за методикою Ч. Д. Спілбергера показало, що у середньому ситуативна тривожність виражена більше особистісної тривоги. Найбільші показники ми отримали за високим рівнем тривожності. Він був виявлений у 47,2% Із них ситуативна тривожність склала 39,7%, а особистісна тривожність - 7,5%. Це говорить про те, що стан тривожності характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним по інтенсивності і динамічності в часі

• 
  Слайд 24
  

  Високотривожні старшокласники схильні сприймати погрозу своїй самооцінці і життєдіяльності у великому діапазоні ситуацій і реагувати дуже вираженим станом тривожності, особливо коли ці ситуації стосуються оцінки його компетенції і престижу. 30,3 % старшокласників мають помірний (корисний) рівень тривожності. Визначений рівень тривожності - природна й обов'язкова особливість активної діяльної особистості. У кожної людини є свій оптимальний рівень тривожності - це, так звана, корисна тривожність. Такі старшокласники не відчувають тривожність по всякому найменшому приводу, на відміну від високотривожних дітей. Звичайно вони адекватно оцінюють себе, інших і життєві ситуації.

• 
  Слайд 25

  Результати дослідження тестування за методикою САН

• 
  Слайд 26
  

  Врезультаті проведення методики, ми визначили, що у дітей самопочуття та настрій знаходяться на середньому та низькому рівні, а показники активності в даній вибірці дітей, на високому рівні.

• 
  Слайд 27

  Результати дослідження тестування за методикою Г.Айзенка 

• 
  Слайд 28
  

  Таким чином, можна говорити, що найбільший відсоток дітей юнацького віку не отримали негативні психічні стани за показниками методики стану тривожності, агресивності, фрустрації, ригідності. Можна говорити про те, що більшість дітей переживають як негативні так і позитивні психічні стани на середньому рівні їх прояву.

• 
  Слайд 29
  

  Для отримання кореляційних результатів ми використовували коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона. Коефіцієнт лінійної кореляції визначили за формулою: Σ( х – х ) Σ(у – у ) r = __________________ Σ( х – х ) Σ(у – у )

• 
  Слайд 30
  

  В результаті кореляційного аналізу ми встановили, що існує, згідно з отриманими даними помірна залежність і слабка залежність між рівнем диференціації самооцінки і домагань з показником активність (rху = 0,35) самооцінкою і настроєм (rху = 0,31), між показником розходження «Я» -реального і «Я» - ідеального з тривожністю (rху = 0,39), також з показником активність (rху = 0,27). Таким чином, чим вищий один показник, тим і підвищується інший.

• 
  Слайд 31
  

  Зворотній зв'язок між показниками диференціації самооцінки і рівня домагань з рівнем тривожності, фрустрації - активності, який приблизно дорівнює (rху = 0,3). В такому разі, можна говорити, що емоційні стани впливають і характеризують в юнацькому віці на рівень самооцінки і домагань, чим вищий один показник, тим нижче стає інший.

• 
  Слайд 32
  

  Дані показують, що, чим нижче рівень диференціації самооцінки і рівень домагань, тим вище рівень тривожності. При високому рівні диференціації самооцінки і рівня домагань теж спостерігається зростання тривожності. Менш тривожними, тобто мають помірний рівень, виявилися підлітки, у яких середній рівень самооцінки і рівень домагань.

• 
  Слайд 33
  

  В результаті порівняння показників рівня самооцінки і рівня агресивності ми отримали такі результати. Дані показують, що, чим вищий рівень самооцінки, тим вище рівень агресивності. При заниженій самооцінці спостерігається зниження рівня агресивності. Старшокласники, що мають середній рівень агресивності, характеризуються і адекватним рівнем самооцінки. Таким чином, результати дослідження свідчать про те, що формування позитивної Я-концепції, її компонентів в юнацькому віці залежать від індивідуальних та вікових особливостей.  

• 
  Слайд 34
  

  ВИСНОВКИ Наша робота є одною в спроб дослідження особливостей формування позитивної Я-концепції дітей юнацького віку. Проведене дослідження в цілому підтвердило сформульовану нами гіпотезу. Мета дослідження досягнута, задачі вирішені. Таким чином, більшість старшокласників мають достатньо сформовані емоційно-оціночні компоненти, що сприятливо для формування позитивної Я-концепції.

• 
  Слайд 35
  

  Таким чином, у юнацькому віці більша частина дітей має високий рівень тривожності, яку можна оцінити як стан відповідно ситуації подолання дійсних чи мнимих перешкод і ми бачимо, що рівень тривожності залежить від рівня самооцінки, тобто неадекватна самооцінка (завищена чи низька) приводить до зростання рівня тривожності. Була розроблена корекційна програма, направлена на зниження прояву негативних емоційних станів у дітей.