Презентация на тему "Виконали: Варюхно С.Богомазюк Ю.Ткачук о."

Содержание

• 
  Слайд 1

  Виконали: Варюхно С.Богомазюк Ю.Ткачук о.

• 
  Слайд 2

  розділ 4.Методика аналізу й діагностики стану навчального процесу

  Цільова настанова У процесі вивчення теми у студентів формується вміння: Відтворення інформації про цілі,завдання Використання наявності навчальному процесі Розроблення методики в навчальному процесі

• 
  Слайд 3

  План

  Загальна характеристика етапу аналізу стану навчального процесу. 2.Методика аналізу організаційних-педагогічних характеристик студентів. 3. Методика аналізу психологічних характеристик студентів і навчальної групи.

• 
  Слайд 4

  Основні теоретичні положення

  Загальна характеристика етапу аналізу стану навчального процесу. Аналіз і діагностика стану навчання є одним з етапів проектування управління навчальних процесів. Необхідність його проведення (управління є система у тому числі й педагогічна): Залежить від умов в яких вона функціонує.

• 
  Слайд 5
  

  Організаційно-педагогічні умови навчального закладу містять низку аспектів, таких як :

• 
  Слайд 6
  

  Характеристика здібностей; Рівня базових знань; Характеристика здібностей; Вмінь студентів. Одним з найважливіших чинників, що визначає технологію навчання студентів із певною дисципліною є:

• 
  Слайд 7

  Поняття «умови навчання» або «стан навчального процесу»

  Матеріало-технічні й дидактичні норми організації навчального процесу (засоби навчання), базові знання студентів, психологічні характеристики навчальної групи (початкові вимоги). Процес діяльності що до аналізу й діагностики стану навчального процесу має два напрями: Аналіз початкових вимог. Аналіз засобів навчання.

• 
  Слайд 8
  

  Процес діяльності щодо аналізу й діагностики стану навчального процесу має два напрями: Аналіз початкових вимог; Аналіз засобів навчання.

• 
  Слайд 9
  

  Аналіз початкових вимог здійснюється шляхом проведення контрольних заходів: Вступні іспити Співбесіда Тестування на професійну спрямованість Тестування на придатність Вони проводяться перед вивченням кожної з дисципліни,тем та розділів Шляхи проведення аналізу початкових вимог

• 
  Слайд 10
  

  Мета управління процесом навчання Аналіз і діагностика стану навчального процесу Аналіз початку вимог Аналіз базових умінь і досвіду Психологічна діагностика групи Аналіз соціодемографічних характеристик Аналіз емоційного ставлення до професії та навчального предмета Вибір способів корекції початкових вимог

• 
  Слайд 11
  

  Аналіз засобів навчання Аналіз дидактичних засобів Аналіз технічних засобів Вибір способів удосконалення засобів навчання Аналіз і діагностика стану навчального процесу

• 
  Слайд 12
  

  Усунути недоліки в навчанні; Сформувати відсутні в учнів базові знання. Аналізуючи умови навчання, викладач має визначити такі способи корекції умов:

• 
  Слайд 13
  

  Аналіз і діагностика стану навчання є одним з етапів проектування управління навчальним процесом.

• 
  Слайд 14
  

  Спостереження; Аналізу; Тестування.

• 
  Слайд 15
  

  Предметом діяльності є базова характеристика особистості, що охоплює різні характеристики:1.Соціодемографічні характеристики:

• 
  Слайд 16
  

  Професійна спрямованість (схильність до певних типів професій); Мотивація навчальної діяльності (ставлення до навчального курсу, дисципліни, професії). 2.Емоційне ставлення до навчального курсу та майбутньої процесії учня:

• 
  Слайд 17

  3.Базові знання й досвід:

  Кругозір та ерудиція; Ерудиція-це глибокі всебічні знання,і широ- ка обізнаність

• 
  Слайд 18
  

  Поняття ”умовинавчання”або“стан навчального процесу” має аспекти: Початкові вимоги Під початковими вимогами розуміють Емоційне відношення до навчального курсу,майбутньої професії Базові вміння та досвід Засоби навчання Під засобами навчання розуміють: Дидактичні засоби Технічні засоби

• 
  Слайд 19

  Методика аналізу організаційно-педагогічної характеристики студентів:

  Викладач,який починає певний навчальний предмет,повинен проаналізувати демографічні характеристики учнів. До таких характеристик належать: Місце їх проживання Економічний стан в родинах

• 
  Слайд 20
  

  Психологічні характеристик окремих студентів і навчальної групи в цілому:

  Здатність до навчання (лабільність мислення) Пам ять Тип мислення Мовлення

• 
  Слайд 21
  
• 
  Слайд 22
  

  Аналіз базової характеристики особистості цим не обмежується. Для вибору способів навчання з урахуванням наявних умов слід визначити й інші параметри базової характеристики особистості.

• 
  Слайд 23

  До базових характеристик належать такі параметри:

• 
  Слайд 24

  Аналіз базових знань і досвіду особистості

  Має кілька аспектів діяльності викладача: Вхідний контроль. Поточний контроль і корекція сформованих умінь.

• 
  Слайд 25

  Підгрунтям аналізу базових знань є:

• 
  Слайд 26

  Міжтемні зв’язки

  -це ті звязки, що існують між окремими темами однієї або різних дисциплін. Метою їхнього визначення є: Надання можливостістудентами визначити й простежити; Причинно-наслідкові зв’язки та закономірності об’єктивного світу.

• 
  Слайд 27

  Зв’язки в навчанні можна поділити на:

  Суб’єктивні Об’єктивні

• 
  Слайд 28
  

  Під час реалізації попередніх зв’язків у пам’яті студентів з’являються раніше вивчені матеріали - це формує їхні базові знання. Характеризуються тим що учень мусить повторювати вивчений матеріал.

  Загальні положення фізики, фізичних суттєвих явищ. Реалізація під час використання електричних матеріалів у матерілознавстві.

• 
  Слайд 29
  

  Забезпечення зв’язкуміж дисциплінами та темами, визначення найбільш раціональної послідовності вивчення матеріалу;

• 
  Слайд 30
  

  Перспективні зв’язки виявляються у відтворенні змісту навчального матеріалів майбутній діяльності фахів: Зв’язки за змістом у викристаннізнаньодноїдисципліни для вирішення проблем іншої Демонстровані на практиці використання знань фізики-математики під час …… Дотримання єдностів трактуванні термінології,підходів при складанні плануванні

• 
  Слайд 31

  Зв’язки за комплекс використання умінь передбачає:

  Уміння правильно будувати відповіді. Робити висновки,конспектувати Користуватися вимірювальними приладами Користуватися технічной літературой

• 
  Слайд 32

  Одночасно формуються практичні вміння:

  Користування вимірювальними приладами; Технічною літературою.

• 
  Слайд 33

  Повторення-одне з основних способів функціонування базових знань

  Систематично “запобігти забуванню” Правильно організоване повторення “міцності та глибини знань”

• 
  Слайд 34
  

  Види повторень Вступне Поточне Заключне Повторення як спосіб формування базового матеріалу

• 
  Слайд 35

  Повторення має відповідність наступним вимогам:

  1.Базовий Подальша навчальна діяльність Ступінь складності в процеси 2.Повторення на базі нового технічного матеріалу 3.Отримання нову інформацію стосовно об’єктів 4.Використовувати творчі питання, пошук відповідей-нестандарті підходу 5. Широко використання таблиць, графіків, схеми, технологічної карти.

• 
  Слайд 36
  

  Методика аналізу психологічних характеристик студентів і навчальної групи.

  На вибір методів навчання впливає психологічні характеристики: Типи мислення й темперамент Емоційне ставлення до обраної професії викладача, предмету, характеристик груп Наявність лідера згуртованість

• 
  Слайд 37

  Основні види мислення:

• 
  Слайд 38
  

  Мислення-найвищий пізнавальний процес, який є породженням нового знання, активізує функцію творчого відображення і перетворення людської здібності.

• 
  Слайд 39
  

  Структура мислення порівняльна Узагальнення порівняння аналіз синтез абстрагування

• 
  Слайд 40

  Теоретичне образне мислення матеріалом

  Який використовує людина для вирішення завдання,є в образі безпосередньо вилучається з пам’яті,або відтворюються уявою

• 
  Слайд 41

  Теоретичне поняттєве мислення

  Це мислення, користуючись яким людина в процесі вирішення завдання звертається до понять, виконує дії подумки не маючи досвіду, який ми отримуємо за допомогою органів чуття

• 
  Слайд 42

  Особливе наочне дієве мислення

  Це процес практичного перетворення діяльності людини з реальними предметами,а також правильність дії з відповідними предметами Цей вид мислення характерний для людей,які займаються реальною виробничою працею конкретного матеріального продукту

• 
  Слайд 43

  Провідна риса наочності образному мисленні

  Полягає в тому,що розумовий процес зі сприйняттям мислячою людиною навколишньої дійсності

• 
  Слайд 44
  

  Образи представленні в її короткочасній та оперативній пам’яті представленні у дітей,дорослих людей,зайнятих практичною працею

• 
  Слайд 45
  

  У ході розумних рішень відповідним образом подумки перетворюємо так,щоб безпосередньо побачити рішення завдання,яке її цікавить. Цей тип мислення переважає в людей творчої праці

• 
  Слайд 46
  

  Типи мислення Теоретичне Понятійне Образне Практичне Наочно-дієве Наочно-образне Характеристика мислення

• 
  Слайд 47

  Логічні операції мислення

• 
  Слайд 48
  

  Здатність до навчання (лабільність мислення); Пам’ять; Тип мислення; Мовлення. 4.Психологічні характеристики окремих студентів і навчальної групи в цілому:

• 
  Слайд 49

  Темперамент

  Це сукупність індивідуально - своєрідних природних якостей,які визначають динамічні й емоційні особливості психіки людини

• 
  Слайд 50

  Темперамент відрізняється притаманними особливостями:

  Онтогенетичнапервинність – в дорослогоспостерігаєтьсядинамічнаособливість, притаманнайомузранньогодитинства,то вона, без сумнівно,належить до властивостеййоготемпераменту.

• 
  Слайд 51

  До його основних властивостей належать

  Сензитивність Реактивність Активність Темп реакцій Баланс реактивності й активності Пластичність-ригідність Емоційна збудливість

• 
  Слайд 52
  

  Властивості темпераменту Ригідність-пластичність реактивність Екстраверсія- інтроверсія Темп реакції активність сензитивність

• 
  Слайд 53
  

  Існує чотири класичні типи центральної нервової системи,які впливають на сприйняття інформації тих,кого навчають: флегматик Сангвінік Холерик Меланхолік

• 
  Слайд 54

  Характеристика типів темпераменту

  Сангвінік - живий,рухливий,швидко відгукується на навколишні події,порівняно легко переживає невдачі та неприємності ;відзначається високою психічною активністю,жвавістю рухів,а також прагне частої зміни вражень,товариський.

• 
  Слайд 55

  Холерик

  Швидкий,рвучий,здатний завзято віддаватися справі,але неврівноважений,схильний до бурхливих емоцій,різних змін,настрою;характеризується високим рівнем психічної активності

• 
  Слайд 56

  Флегматик

  Незворушний,постійний у прагненнях і настроях,душевні стани зовні слабо виражені;цей тип темпераменту характеризується низьким рівнем психічної активності,повільністю, невиразністю міміки.

• 
  Слайд 57

  Меланхолік

  Вразливий,схильний глибоко переживати навіть незначні невдачі,активності,сповільненістю рухів,стриманістю міміки та мовлення,швидкою стомлюваністю.

• 
  Слайд 58

  Стійкість

  Полягає в тому що властивості темпераменту протягом тривалого часу не змінюють своєї відносної величини, рангових місць у системі якостей людини.

• 
  Слайд 59

  За ступенем стійкості психічні люди поділяються:

  Екстраверти-люди,орієнтовані на навколишній світ,безпосередні,активні,відкриті в емоційних виявах,люблять рух,і ризик.

• 
  Слайд 60

  Інтроверти

  Люди,для яких найбільший інтерес становлять явища власного внутрішнього світу . Вони схильні до роздумів самоаналізу, нетовариські, замкнені.

• 
  Слайд 61

  Види психологічних статусів:

• 
  Слайд 62

  Важливе значення має і досвід:

• 
  Слайд 63
  

  Згуртованість; Наявність лідера тощо. Для навчальної групи в цілому:

• 
  Слайд 64

  Кожен член первинної групи має:

• 
  Слайд 65

  Розглядаються такі види психологічних статусів:

• 
  Слайд 66

  Мистецтво керувати

  Це не тільки вміння спілкуватися й взаємодіяти з кожним членом колективу,це ще й уміння співпрацювати з лідерами,використовувати їхні впливи на колектив з метою його згуртування.

• 
  Слайд 67
  

  Розвинений у тих,кому доводиться приймати рішення безпосередньо не торкаючись,а спостерігати за ними

• 
  Слайд 68

  Типи лідерів

• 
  Слайд 69

  Функції емоційного лідера:

  Створюють належний психологічний клімат в групі; Оптимально врегульовують міжособистісні стосунки.

• 
  Слайд 70

  Функції інструментального лідера:

  Бере на себе ініціативу в специфічних видах діяльності; координує загальні зусилля для досягнення цілей. Збіг лідера й керівника в одній особі рідко.

• 
  Слайд 71

  Сфера інструментів лідера:

• 
  Слайд 72
  

  Формальні стосунки є тією основою,на якій виникають і будуються неформальні стосунки

  Неформальні стосунки-Це система симпатій та антипатій,тяжіння й відштовхування,любові.

• 
  Слайд 73

  Тест-опитувальник Г.Айзенка на визначення типу темпераменту (ЕРІ)

  Мета дослідження: визначення типу темпераменту. Тест-опитувальник ЕРІ (1963 р.) упевнено посідає перше місце за час­тотою використання серед інших психодіагностичних методик. Г.Айзенк, автор методики, проаналізував матеріали дослідження 700 осіб, які страждали на неврози, і дійшов висновку, що всю сукупність виявлених рис людини можна подати за допомогою двох основних чинників – екстраверсії-інтроверсії та невротизму. Запропонований варіант теста адаптований А. Г. Шмельовим і групою петербурзьких психологів.

• 
  Слайд 74
  

  1.Чи часто відчуваєте Ви потяг до нових вражень, щоб відволікатися й отримувати сильні відчуття? 2.Чи часто Ви потребуєте друзів, які можуть Вас зрозуміти, схвалити, виявити співчуття? 3.Чи вважаєте Ви себе безтурботною людиною? 4.Чи дуже тяжко Вам відмовитися від своїх намірів? 5.Ви спочатку думаєте перед тим, як діяти? 6.Чи завжди Ви дотримуєтеся своїх обіцянок, навіть якщо це Вам невигідно? 7.Чи часто у Вас бувають спади і піднесення настрою? 8.Чи багато часу витрачаєте Ви на обдумування? 9.Чи виникало у Вас коли-небудь відчуття, що Ви нещасні, хоча ніякої вагомої причини для цього не було? 10.Чи правда, що Ви здатні побитися об заклад на будь-що? 11.Чи ніяковієте Ви, коли прагнете познайомитися з людиною протилежної статі, яка Вам до вподоби? 12.Чи буває так, що, коли Ви сердитесь, Ви втрачаєте витримку? 13. Чи часто Ви дієте необмірковано, спонтанно, під впливом моменту? 14.Чи часто Вас непокоїть думка про те, що Вам не варто було чогось робити чи казати? 15.Чи надаєте Ви перевагу читанню книг перед спілкуванням з людьми? 16.Чи правда, що Вас легко вразити? 17.Вам подобається бувати в компаніях? 18.Чи спадає Вам на думку таке, чим не хотілося б ділитися з іншими людьми?

• 
  Слайд 75
  

  19.Чи правда, що інколи Ви настільки сповнені енергією, що все „горить” у руках, а інколи відчуваєте сильну млявість? 20.Чи намагаєтеся Ви обмежити коло своїх знайомств кількома найближчими друзями? 21.Чи багато Ви мрієте? 22.Коли на Вас кричать, чи відповідаєте Ви в такий же спосіб? 23.Чи часто Вас гнітить почуття провини? 24.Чи всі Ваші звички позитивні та бажані? 25.Чи здатні Ви дати волю почуттям і добре повеселитися в галасливій компанії? 26.Чи можна сказати, що нерви у Вас часто бувають вкрай напруженими? 27.Чи вважають Вас людиною жвавою і веселою? 28.Після того, як справу зроблено, чи часто Ви повертаєтесь до неї подумки і гадаєте, що могли б зробити краще? 29.Чи правда, що Ви зазвичай мовчазні та стримані, коли знаходитесь серед людей? 30.Чи буває таке, що Ви передаєте чутки? 31.Чи буває у Вас безсоння від хаотичних думок? 32.Чи правда, що Вам приємніше і легше прочитати те, що Вас цікавить, у книзі, навіть коли про це скоріше і простіше можна дізнатись від друзів? 33.Чи буває у Вас сильне серцебиття? 34.Чи подобається Вам робота, яка вимагає пильної уваги? 35.Чи бувають у Вас напади тремтіння? 36.Чи правда, що Ви завжди говорите про знайомих людей тільки добре, причому й тоді, коли впевнені, що вони про це не дізнаються? 37.Чи правда, що Вам неприємно бувати в компанії, де постійно кепкують один з одного?

• 
  Слайд 76
  

  38.Чи правда, що Ви дратівливі? 39.Чи подобається Вам робота, яка вимагає швидкості дій? 40.Чи правда, що Вам часто не дають спокою думки про різні неприємності й „жахи”, які могли б статися, хоча все закінчувалося добре? 41.Чи правда, що Ви неквапливі в рухах? 42.Ви коли-небудь запізнювалися на побачення або на роботу? 43.Чи часто Вам сняться страхіття? 44.Чи правда, ніби-то ви такий любитель поговорити, що ніколи не минете нагоди погомоніти з незнайомою людиною? 45.Чи непокоять Вас якісь болі? 46.Чи засмутило б Вас, якби Ви довго не могли бачитися зі своїми друзями? 47.Чи можете Ви назвати себе нервовою людиною? 48.Чи є серед Ваших знайомих такі, котрі Вам явно не подобаються? 49.Чи зачіпає Вас критика? 50.Чи могли б Ви сказати, що Ви – впевнена в собі людина? 51.Чи важко Вам отримувати справжнє задоволення від заходів, у яких багато учасників? 52.Чи непокоїть Вас почуття, що Ви чимось гірші від інших? 53.Чи зумієте Ви внести пожвавлення в нудну компанію? 54.Чи буває так, що Ви говорите про речі, в яких зовсім не тямите? 55.Чи піклуєтесь Ви про власне здоров'я? 56.Чи подобається Вам кепкувати з інших? 57.Чи страждаєте Ви від безсоння?

• 
  Слайд 77
  

  Обробка даних: Щирість: відповіді „так” на запитання 6, 24, 36; відповіді „ні” на запитання 12, 18, 30, 42, 48, 54. Екстраверсія: відповіді „так” на запитання 1, 3, 8, 10, 13, 17, 22, 25, 27, 39, 44, 49, 53, 56; відповіді „ні” на запитання: 5, 15, 20, 29, 32, 34, 37,41, 51. Невротизм: відповіді „так” на запитання 2, 4, 7, 9, 11, 14, 16, 19, 21, 23, 26, 28, 31, 33, 35, 38, 40, 43, 47, 50, 52, 55, 57; відповідей „ні” – немає.

• 
  Слайд 78
  

  Інтерпретація показників за шкалою „Щирість” Числовий показник Інтерпретація 0–3 Відвертий 4–6 Ситуативний 7–9 Брехливий

• 
  Слайд 79
  

  Числовий показник0-23-67-1011-1415-1819-2223-24Інтерпре-тація для шкали „Екстра-версія”Над-інтро-вертІнтро-вертПотен­ційний інтро­вертАмбівертПотен­ційний екстра­вертЕкстра­вертНад-екстра-вертІнтерпре-тація для шкали „Невро-тизм”Над- кон-кор-дантКон- кор-дант Потен­ційний конкор-дантНормо-стенікПотенційний дискордантДискор-дантНад-дискор-дант

• 
  Слайд 80
  

  Опрацювання результатів: Спершу необхідно опрацювати результати за шкалою „Щирість”. Вона діагностує Вашу схильність давати соціально бажані відповіді. Якщо цей показник перевищує 5 балів, то можна стверджувати, що Ви, на жаль, не були щирі у відповідях на запитання тесту. Потім слід за кожним показником обчислити суму балів,­ на­раховуючи по одному балу за кожну відповідь, яка збігається з ключем. Порівнявши отримані результати за шкалами „Екстраверсія” і „Невротизм” з інтерпретацією в таблицях, відкладіть на рис. 34 отри­мані результати за шкалами „Інтроверсія-Екстраверсія” і „Невротизм” (емоційна стійкість – нестабільність). Поєднання характеристик за двома шкалами вкаже на тип вашого темпераменту. Характеристики холерика, сангвініка, флегматика і меланхоліка подано в теоретичному тексті вище. Характеристики темпераменту за показниками, що їх запро­понував Г. Айзенк, розгляньмо детальніше. Показник „інтроверсія-екстраверсія” характеризує індивідуаль­но-психологічну орієнтацію людини або (переважно) на світ зовнішніх об'єктів (екстраверсія), або на внутрішній суб'єктивний світ (інтроверсія). Вважається, що екстравертамвластиві товариськість, імпуль­сивність, гнучкість поведінки, ініціативність та висока соціальна адаптованість. Екстраверти за­звичай наділені динамікою, впевненістю, комунікабельністю, лідерськими задатками, харизматичністю. Вони добре виконують роботу, яка вимагає негайних рішень.

• 
  Слайд 81
  

  Інтровертам притаманні замкненість, соціальна пасивність (за досить великої наполегливості), схильність до самоана­лізу і труднощі щодо соціальної адаптації. Інтроверти ліпше справ­ляються з монотонною роботою, вони обережні, охайні, педантичні, працьовиті. Амбівертампритаманні риси екстра- та інтро­версії. Інколи для уточнення цього показника рекомендується додат­кове обстеження за допомогою інших тестів. Показник „невротизм”характеризує людину з боку його емоцій­ної стійкості (стабільності). Цей показник біполярний і утворює шкалу, на одному полюсі якої знаходяться люди, які характеризуються надзвичайною емоційною стійкістю, чудовою адаптованістю (показ­ник 0–11 за шкалою „Невротизм”), а на іншому –надзвичайно знер­вований, нестійкий і погано адаптований тип (показник 14–24 за шкалою „Невротизм”). Емоційно стійкі (стабільні)– це люди, які не схильні до занепо­коєності, врівноважені, стійкі стосовно зовнішніх впливів, викликають довіру, схильні до лідерства. Емоційно нестабільні (невротичні)–люди чутливі, емоційні, тривожні, сентиментальні, драматичні, схильні хворобливо переживати невдачі та засмучуватися через дрібниці. Кожен тип темпераменту природно зумовлений, тому не можна говорити про „хороший” чи „поганий” темперамент. Мова йде про різні стереотипи поведінки й діяльності, про індивідуальні особ­ливості людини. Кожна людина, визначивши тип свого темпера­менту, зможе ефективніше використовувати його позитивні риси

• 
  Слайд 82