Презентация на тему "Перспектива молочного скотарства в Україні"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Перспектива молочного скотарства в Україні

  Виконав ЗацепанюкВячеслав Олександрович

• 
  Слайд 2

  мета

  Метою дослідження є оцінка теперішнього стану та обґрунтування напрямків підвищення розвитку галузі молочного скотарства в Україні. Об’єктом дослідження виступають процеси розвитку виробництва продукції молочного скотарства в інтегрованих агроформуваннях.

• 
  Слайд 3

  Виклад основного матеріалу дослідження.

  Від галузі скотарства отри-мують молоко та м’ясо, як головні види продукції, та гній і шкуру, як побічні види продукції. Зі зменшенням поголів’я ВРХ знижується і вихід вказаних ви- дів продукції (табл. 1). Так, за 1991-2012 рр. наявність поголів’я ВРХ знизилася більше, ніж у 5 разів, у т.ч. корів – в 3 рази. Щорічне скорочення склало 961,8 тис голів, у т.ч. корів – 276 тис голів.

• 
  Слайд 4

  Таб.1 Основніпоказникирозвиткугалузіскотарства в Україні*

• 
  Слайд 5
  

  За данимиукраїнського Союзу молочнихпідприємств, у світі в середньо- му в ріквиробляється 714 млн т молока. Україна з показником 11 млн т входить в десятку виробників молока і молочноїпродукції. Якщопродуктивністькорів у 1991 р. не перевищувала 3 тис кг, то у 2012 р. вона виросла на 39,7%. Дана тенденція є позитивною і свідчить про по- ступовийвихідгалузі з кризи. Найбільшогоуспіху в напрямкузростання про- дуктивностікорівдосягливеликотоварні та вертикально-інтегрованіпідприєм- ства (агрохолдинги). Так, питома вага 15-ти найбільшихаграрнихпідприємств за поголів’ямкорів становить 10,7%, 13-ти підприємств за валовимнадоєммо- лока – 10,8% (табл. 2).

• 
  Слайд 6
  

  Підприємства з найбільшимпоголів’ямкорів і валовимнадоєм молока у 2010 р.*

• 
  Слайд 7
  

  Так, в топ-20 підприємств – найбільшихутримувачівмолочних стад – по- голів’якорів в 2010 році, всупереч ринку, збільшилася на 5%. Середвеликотоварногоагробізнесу в окремукатегоріювиділяютьсяагро- холдинги, питома вага виробництваяких представлена в табл. 3

• 
  Слайд 8
  
• 
  Слайд 9
  

  В останні роки відзначається тенденція зменшення числа непрофільних гравців на ринку на користь професійних учасників. Серед підприємств з найбі-льшою кількістю корів – «Егрес-Агро», ДП «Ілліч-Агро Донбас», «Агрофірма ім. Довженко». На двадцятку найбільших припадає 12,4% загального поголів’я в країні і 10,8% від загального виробленого молока. Так, Група HarvEastактивно розвиває молочне скотарство. В активах хо-лдингу 28 молочнотоварних ферм, а поголів’я молочного стада становить біль-ше 12 тисяч корів. Холдинг виробляє 57 млн літрів молока на рік. Такі показни-ки забезпечили йому перше місце серед виробників молока в Україні. Поголів’я корів молочного стада в інтегрованих підприємствах складає 15,9% від загального поголів’я корів у країні. При цьому питома вага виробниц-тва молока коливається на рівні 18,3%, що свідчить про більш високу продук-тивність корів в агрохолдингах– на 13,2% вище, ніж у не інтегрованих сільсько- господарських підприємствах. Таким чином, можна констатувати про високий рівень бізнес-процесів, особливо про умови утримання, годівлі, селекційну роботу, що призводить до продуктивності вище середньої по країні, налагоджених надійних зв’язків з пе-реробними підприємствами (деякі агрохолдинги не мають повного технологіч-ного циклу виробництва і переробки молока) і т.д.

• 
  Слайд 10
  

  Агрохолдинги прагнуть використовувати власні ресурси (сировинну базу) (організовуються або поглинаються сільськогосподарські підприємства, які ви-рощують і заготовляють кормові культури) для приготування комбікормів (бу- дуються комбікормові цехи та заводи на території ферм, що дозволяють знизити транспортні та інші витрати, оперативно реагувати на потреби тварин в різних видах кормів), що прямо впливає на собівартість виробленого 1 літра молока. Різниця між даними таблиці 2 і 3 полягає в тому, що підприємства наведені в таблиці 2, у більшості випадків, є структурними підрозділами агрохолдингів. Проблемою, що стримує розвиток підприємств скотарського напрямку, являється низький рівень якості продукції, що надходить на переробку, особли-во молока. Поголів’я корів молочного стада сільськогосподарських підприємств в 2012 р. нараховувало 583,7 тис, що становить 22,6%. У той же час, в господар-ствах населення утримується 77,4% поголів’я, якими вироблено майже 80% усього молока. Але таке молоко реалізується удвічі дешевше, ніж сільськогос-подарських підприємств, на що впливає низька його якість.

• 
  Слайд 11
  

  У той же час, аналіз структури виробництва продовольства в економічно розвинених країнах свідчить, що основним інтегратором комплексного розвит-ку агропромислового комплексу в цілому є високорозвинена харчова промис-ловість, яка забезпечує комплексну переробку сільськогосподарської продукції на безвідходній основі з максимальним використанням її компонентів на про-довольчі цілі [2, С. 250]. Низка найбільших мультинаціональних компаній-виробників молочної продукції також присутні на українському ринку. Це –Данон, Лакталіс (обидві – Франція). У деяких країнах ринок молока і молокопродуктів повністю консолі-дований (Данія, Швеція, Нідерланди). У порівнянні з розвиненими країнами Європи в Україні переробка молока знаходиться на низькому рівні. Разом, серед світових компаній, які за останній час більше купували активи, три компанії мають потужності з виробництва в Україні –Лакталіс, Бель, Вімм Білль Данн.

• 
  Слайд 12
  

  У 2012 р. переробними підприємствами закуплено у сільськогосподарсь-ких підприємств молока у перерахунку на молоко встановленої базисної жир-ності 2,278 млн т, з нього 5,3% – екстра, 31,2% – вищого ґатунку, 57,6% – І ґа-тунку, 5,6% – ІІ ґатунку і 0,3% – негатункового (табл. 4). Господарства населен-ня реалізували 2,007 млн т молока у перерахунку на молоко встановленої бази-сної жирності, з якого 0,2% – вищого ґатунку, 17,0% – І ґатунку, 75,1% – ІІ ґа-тунку і 7,7% – негатункового.

• 
  Слайд 13
  
• 
  Слайд 14
  

  Переробними підприємствами у 2012 р. передано на переробку 9595 т молока власного виробництва, з нього підприємствами Запорізької області – 3894 т, Київської – 2111 т, Івано-Франківської – 1678 т, Одеської – 452 т, Закар-патської області – 407 т, Херсонської – 372 т, АРК – 315 т, Харківської – 196 т і Хмельницької – 170 т. Переробні підприємства усіх наведених областей, окрім Івано-Франківської, наростили обсяги власного виробництва молока. Як бачимо, переробні підприємства завантажують свої потужності сиро- виною власного походження: молоком – на 0,2% від загального обсягу переро-бки.

• 
  Слайд 15
  

  Ціни на молоко, переданепереробнимпідприємствамгосподарствами на- селення, у 2012 р. коливалисявід 1631,8грн/т (Львівська обл.) до 3272,9 грн/т (Закарпатська обл.), сільськогосподарськимипідприємствами – від 2264,4 грн/т (Чернігівська обл.) до 4148,1 грн/т (Закарпатська обл.). В регіонах, в яких про- позиціяперевищувала попит, цінибулинизькими, а в регіонах, де попит пере- вищувавпропозицію, цінизростали. В середньомуціни на молоко закупленепереробнимипідприємствами у 2011-2012 р. знизилися на 12,9% (з 2736,1 до 2386,2 грн/т). Якщо в сільськогосподарськихпідприємствах молоко ІІ ґатунку і негату- нкове становить 5,9%, то в господарствахнаселення 82,8%, тобтоостанні є не-конкурентоспроможними на ринку сирого молока.

• 
  Слайд 16
  

  В Євросоюзі молоко класифікують лише на вищого ґатунку та екстра, іншого не передбачено законодавством. Таке молоко, згідно стандарту допускає наявність 30-50 тис мікроорганізмів на мілілітр молока, у той час як молоко прийняте від господарств населення ІІ ґатунку містить 1,5-2 млн мікробів. Тому ціни на таку сировину низькі, що випливає з додаткової її обробки. За словами начальника аналітичного відділу київської консалтингової компанії ААА Марії Колесник, процес скорочення частки молока, яке постачає на переробні підприємства населення, зупинити неможливо. «Навіть, якщо жи-рність селянського молока висока, то 75-80% цього продукту лише другого сор- ту. Кількість бактерій в ньому зашкалює, тому переробник змушений витрачати

• 
  Слайд 17
  

  час і кошти на обробку та доведення сировини до певних стандартів. До того ж не всі види продукції можна робити з такого молока» – пояснює пані Марія. І додає, що внутрішній ринок молокопродуктів перенасичений, і для потужних компаній цікавіше відправляти продукцію на імпорт, але у сусідніх держав пи-тання якості першочергове. Саме ці вимоги змушують великі українські компа-нії шукати інших постачальників сировини [6]. Інший немаловажний чинник – низькі ціни реалізації молока. Низькі за- купівельні ціни – наслідок великого зосередження виробленого молока в госпо-дарствах населення. Якщо за один літр молока реалізованого сільгосппідприєм-ствам виплачується – 2,5-3,0 грн., то господарствам населення – 1,8-2,0 грн і тільки великі агроформування реалізують свою продукцію за ціною 3,6 грн/л.

• 
  Слайд 18
  

  Міністерство аграрної політики України пропонує дозволити використо-вувати для промислової переробки тільки молоко, яке не пізніше, ніж через дві години після доїння було охолоджене до 6 °С і доставлене на підприємства в ємностях, що дозволяють зберегти його при температурі не вище 10 °С. Такі норми містяться в проекті постанови Кабінету міністрів «Про за- твердження технічного регламенту «Вимоги до молока і молочних продук-тів»(березень 2011 р.). Схвалення документа сприятиме підвищенню якості молочної продукції та усуненню технічних бар’єрів у торгівлі з Євросоюзом, йдеться у пояснюва-льній записці. Вимоги до температури молочної сировини містяться в технічних регламентах, які діють і зараз

• 
  Слайд 19
  

  Закон про молоко зобов’язуєпереробніпідприємстваздійснюватирозра- хунки з постачальникамиоб’єктів державного ціновогорегулювання в термін не пізніше семи банківськихднівіз моменту отриманняпродукції. Законом та- кож встановлюєтьсяграничнаторговельнанацінка на молоко. Цеположеннястворюєправовіумови для контролю над рентабельністюобробки молока й зменшенняспекуляцій на відпускнихцінах на молоко [11]. На сьогодні строк здійсненнярозрахунківміжторговельнимиорганізаці- ями та переробнимипідприємствами, зокрема, за поставленумолочнупродук- цію становить 25-45 днів, а в окремихвипадках − до 60 днівіз дня поставки продукції.

• 
  Слайд 20
  

  Відтак, зміна терміну здійснення розрахунків між суб’єктами, що здійс-нюють заготівельну діяльність, та постачальниками сільськогосподарської про-дукції, яка підлягає державному ціновому регулюванню, створює ризик вими-вання оборотних коштів переробних підприємств, збільшення їх кредиторської заборгованості перед банками, зменшення виробництва продукції внаслідок скорочення обсягів закупівлі сировини. Це у свою чергу позначиться на собіва-ртості готової продукції та спричинить підвищення цін на продукцію у роздріб- ній мережі [10]. Введення обов’язкової вимоги укладення типових письмових договорів є також прямим втручанням держави в діяльність молочного бізнесу, що призве- де до припинення прямих закупівель молока у фермерських господарств або вимушеної необхідності його закупівель у посередницьких структур і, як наслі- док, падіння закупівельних цін.

• 
  Слайд 21
  

  Проблему дефіциту молочникам доводиться вирішувати самостійно і за свій рахунок. Так, компанія «Danonе Україна», один з найбільших виробників 205 молочних продуктів в країні, разом з Міжнародним благодійним фондом «Хай-фер» реалізують проект створення сільськогосподарських обслуговуючих коопе-ративів, інвестувавши в нього близько 1 млн євро. Компанія купує устаткування для збору та охолодження молока і забезпечує стабільний попит на якісну проду-кцію. Молоко з кооперативів переробляється на заводі «Данон Дніпро» [7]. Аналіз проведених досліджень дає можливість визначити напрямки роз- витку ринку молока та молочних продуктів. Нами запропоновано використову- вати наступну схему взаємозв’язків між учасниками ринку молока (рис. 1). У зв’язку з тим, що сільськогосподарські та переробні підприємства пови-нні проходити атестацію кожні 5 років (ст. 11 Закону України «Про молоко та молочні продукти»), даний елемент виділено в окремий етап їх функціонування. Сільськогосподарські підприємства можуть об’єднуватись з переробними підприємствами на умовах контрактації на довгостроковій чи середньостроко- вій основі, будувати власні переробні потужності, купувати діючі переробні за- води. Такий підхід виділено короткою пунктирною лінією – має назву «інтегра-

• 
  Слайд 22
  

  ція вперед». Інша ситуація, коли переробне підприємство об’єднується з виробниками молока на основі контрактів, будує власні ферми або інвестує кошти у при- дбання діючих сільськогосподарських підприємств. Такий підхід виділено ко-роткою пунктирною лінією – має назву «інтеграція назад». Можливий варіант створення налагоджених, тривалих, вигідних взаємо- зв’язків переробних підприємств з господарствами населення – довга пунктирна лінія. У такому випадку створюється обслуговуючий чи виробничий коопера-тив (сімейні ферми), який об’єднує селян декількох сіл. В даному напрямку до-цільно навести успішний приклад Групи компаній «Мілкіленд»

• 
  Слайд 23
  
• 
  Слайд 24
  

  Протягом 4-х місяців 2011 року в 12-ти областях України працюють 16 молочних кооперативів, створених і, які розвиваються за підтримки Групи компаній «Мілкіленд». Кооперативи створені як об’єднання селян – дрібних виробників молока для отримання економічного ефекту від загального вироб-ництва та збуту цього продукту, інвестування виручених коштів до збільшен-ня продуктивності молочного стада і поліпшення якості виробленого молока. Для досягнення згаданих цілей, кооперативи купують сучасне доїльне обладнання, оплачують якісні ветеринарні послуги, забезпечують централі-зовану закупівлю і поставку збалансованих кормів, надають своїм учасникам цільові позики. Крім того, важливим завданням кооперативів є консульту-вання та навчання своїх учасників сучасним методам утримання і годівлі мо-лочної худоби. Компанія отримує через кооперативи понад 15% зібраних обсягів мо-лока і планує надалі збільшувати питому вагу таких поставок.

• 
  Слайд 25
  

  За станом на 1 жовтня 2011 року, учасниками 16 кооперативів в 12 об-ластях України стали майже 16 тисяч селян, у яких орендується понад 19 тис. голів корів молочного стада. «Мілкіленд» вітає і підтримує створення успішних молочних коопера-тивів, оскільки вважає забезпечення зростання обсягів заготівлі високоякіс-ної сировини одним зі своїх ключових стратегічних пріоритетів. Необхідно зазначити, що переробні підприємства із року в рік збіль-шують поголів’я корів, а відповідно і валовий надій (екстра, вищого та І ґа-тунку) молока. Агропромхолдинг «Астарта-Київ» та компанія «Данон» – світовий лі- дер в молочнокислому сегменті, почали обговорення масштабного спільного проекту в області виробництва і переробки молока. Високий рівень вертикальної інтеграції в тваринництві, власна кормова база і напрацьований досвід промислового тваринництва дозволять агропро-мхолдингу в найближчі роки істотно наростити обсяги виробництва молока та підвищити його якість. Стратегічне партнерство з «Данон» і використання його міжнародного досвіду, дадуть можливість вивести молочний напрям на новий рівень ефективності.

• 
  Слайд 26
  

  Найбільшимпокупцем сирого молока в HarvEast є компанія «Лакталіс- Україна». В рамках чинного контракту HarvEastпоставляєкомпанії «Лакталіс- Україна» 14 тонн молока щодоби. Враховуючивисокуякість молока, сторонами буладосягнутадомовленість про збільшенняобсягіввідвантаження до 35 тонн в добу в 2012 маркетинговому році. Річнийобсяг поставок складе 12775 тонн. Інтегрованіформування в середньому на одну корову отримують 4,3 тис кг молока на рік, щовищепродуктивностікорів, зосереджених в господарствах на- селення в 1,5-2 рази, тоді як в Ізраїлі – 12 тис. Світова практика свідчить, що ферми з середньорічнимнадоєм на одну ко- рову до 6 тис кг та середньодобовимнадоємменше 20 кг відносяться до гірших. У 2012 році велика частинакоштів державного бюджету, виділених на аграрнугалузь, буде спрямована на розвитоктваринництва, а саме молочного скотарства. Крім того дотаціїполягають і в ефективномузастосуваннікоштів 207 на потреби галузі. Про цеповідомивміністраграрноїполітики і продовольс- тваМикола Присяжнюк.

• 
  Слайд 27
  

  За його словами, на сьогодні в умовахтрирівневоїформиведеннясіль- ськогогосподарства, а цефермерські, одноосібні і великотоварнівиробницт- ва, фінансування буде в першу чергуспрямована на розвитокодноосібнихгосподарств і колективних ферм [5]. Прогнознірозрахунки, проведені в ННЦ «ІАЕ», свідчать, що при раці- ональномувикористаннімолочнихкорів, їхпоголів’я на початок 2015 р. в сільськогосподарськихпідприємствах, головним чином, за рахуноквласноговідтворення і закупівлі в населення та племіннихгосподарствахтелиць і не-телейможе бути доведене – до 1,3 млн голів, у 2020 р. – 2,4 млн. голів і 2030 р. – 3,3 млн. голів. Доцільнотакожзабезпечитистабілізаціюпоголів’якорів у господарствахнаселенняхоча б на рівні 2,6 млн голів. Тоді при під- вищенні надою молока на корову в середньому в усіхкатегоріяхгосподарств до 4906 кг у 2030 р. виробництво молока становитиме 26 млн тонн [1, С. 220]. Дане дослідження не міститьрозрахунків молока за категоріями, що є основоположним при виходіпереробнихпідприємствзісвоєюпродукцієюпереробки на зовнішні ринки. Мінагропрод ставить перед собою завдання у перспективі до 2015 року збільшитипоголів’якорів до 2,72 млн гол, підвищитипродуктивність основ- ного стада до 5,66 тис. кг/рік, та доведенняобсягіввиробництва молока до 15,4 млн т на рік. Для виконанняпоставленихзавданьнеобхідноспрямовува- тизусиллявладних структур всіхрівнів на розвитоквеликотоварноговироб- ництва та підтримкуособистихселянськихгосподарств

• 
  Слайд 28

  Висновки

  Підсумовуючи вищенаведене, доходимо висновку, що по-кращення ситуації на ринку сирого молока можливе шляхом організації аг-ропромислових підприємств (об’єднань) як вгору, так і вниз, з входженням до їхнього складу кооперативів та сімейних ферм. Для цього необхідно: - підвищити продуктивність корів; - покращити селекційну справу в молочному скотарстві; - підвищити питому вагу племінних тварин у стадах; - організовувати власне вирощування і заготівлю кормів та виробницт-ва комбікормів (забезпечити оптимальний рівень годівлі тварин, з забезпе-ченням кормами однієї голови не менше 56 ц к.од.); - підвищити стандарти до якості молока, яке реалізується молокопере-робним підприємствам; - організовувати виробничі та обслуговуючі кооперативи з виробницт-ва молока, сімейні ферми на базі господарств населення; - законодавчо забезпечити умови для збільшення поголів’я корів в особи- стих господарствах населення до 15-20, з відповідним забезпеченням виробни- чого обладнання та виплатою державних дотацій за збережене поголів’я; - стимулювання закупівлі племінних тварин усіма категоріями госпо-дарств; - створювати стратегічні альянси між великотоварнимиагроформуван-нями та переробними підприємствами.