Содержание
-
Політична реклама
-
Реклама - це вид діяльності або вироблена в її результаті продукція, метою яких є реалізація збутових або інших задач промислових, сервісних підприємств і суспільних організацій шляхом розповсюдження оплаченої ними інформації, сформульованої так, щоб спрямувати посилену дію на масову або індивідуальну свідомість, викликаючи задану реакцію вибраної споживацької аудиторії.
-
Політична реклама
- це політична інформація про суб'єктів політичних відносин, пов'язаних з формуванням і здійсненням державної влади та місцевого самоврядування, метою розповсюдження якої є: створення громадської думки, вплив на поведінку учасників політичного процесу, пропаганда ідей, поглядів, програмних документів політичних організацій, а також окремих політиків чи політичних лідерів для формування їх відповідного політичного іміджу.
-
Політична реклама - цебудь-які не заборонені законами Українидруковані, усні, звукові та аудіовізуальнівидиіформиідейноговпливу на людей, щомають на меті прямо абоопосередкованопривернутиувагу до суб'єктіввиборчогопроцесу, сформувати у суспільстві та у свідомостігромадянпозитивнеабонегативнеставлення до них абоспрямуватиполітичнуповедінкугромадянісоціальнихгруп у їхставленні до суб'єктіввиборчогопроцесупід час виборів, у тому числіінформаційніповідомлення про заходи, щопроводятьсяабопідтримуютьсяізвказаною метою. Час мовлення, відведений на політичну рекламу на радіо та телебаченні, не можеперевищувати 20 відсотків фактичного обсягумовленняпротягомастрономічноїдобителерадіоорганізацієюбудь-якоїформивласності. (Стаття 66 Закону України "Про виборинароднихдепутатівУкраїни«)
-
Головне завдання політичної реклами - створювати для рекламованого об'єкту сприятливий імідж. Або висуваючи і перебільшуючи його позитивні характеристики (абсолютизація), або наділяючи його «додатковими цінностями » (ідеалізація), з тим щоб створити партії або її представникові відповідний імідж, а разом з тим - і позитивну до нього установку.
-
Комунікативна суть політичної реклами полягає у тому, що вона встановлює контакт між носіями влади або претендентами на місця у владних структурах і масою, здійснює певним чином направлений адресний зв'язок між ними, використовуючи гранично доступну для сприйняття і адекватну йому знакову систему. Політична реклама – це свого роду провідник ідей, ретранслятор образів, символів, міфів. Вона виконує також інформаційну функцію, оскільки одне із завдань, що стоять перед нею, – сповіщення, ознайомлення аудиторії з партією, кандидатом, їх поглядами, акціями, пропозиціями, їх перевагами над конкурентами. Політична реклама функціонує в умовах політичної конкуренції, вона виділяє власний об'єкт з числа інших, тому можна говорити про соціально-орієнтуючу, ідеологічну функції. Специфіка політичної реклами полягає, перш за все, в чіткій визначеності її завдань і предмету, в активному, «силовому» характері її комунікативної дії. Політична реклама – свого роду акумулятор стратегічних ідей і розробок рекламної кампанії, регулятор електоральної поведінки.
-
Сучасна політична реклама має такі особливості:
• товаром, що рекламується, є людина або певна соціальна філософія, а не продукт, послуга чи підприємство; • тривалість політичної рекламної кампанії, як правило, обмежується точно визначеним часом; • у політичній рекламі найгострішими проблемами є морально-етичні, бо успіх чи неуспіх політичної рекламної кампанії завжди має далекосяжні наслідки для великих груп людей, а іноді для всієї країни; • створення іміджу політику або політичній партії є не замінником політики, а тільки додатком до неї; • створення іміджу політику або політичній партії треба починати задовго до початку виборчої кампанії. • Зростання ролі політичної реклами потребувало розробки спеціальних передвиборчих технологій проведення рекламних кампаній. Як стверджують фахівці, використання таких не забезпечує абсолютної гарантії перемоги, але ігнорування обов'язково призводить до поразки.
-
Перед спеціалістами в галузі політичної реклами стоять такі завдання:
• з'ясувати, чого саме бажає громадськість від лідера та його партії; • забезпечити бажані позитивні особистісні характеристики лідера з допомогою відбору та посилення тих, які він уже має; • навчити лідера мистецтву спілкування з аудиторією, із засобами інформації, тобто навчити його азів акторського мистецтва: добрий політик сьогодні той, хто вміє «подати себе» з екрана телевізора, знає, як примусити людей усміхнутись чи зажуритись; • наблизити лідера до мас, показавши, як багато важить для нього сім'я, як він займається спортом, як ставиться до своєї кішки чи свого собаки, яке в нього хобі тощо.
-
Основні психологічні вимоги до політичної реклами: - Мажорність (введення засобів, які створюють відчуття впевненості у кандидаті) - Оптимістичність (позитивні мотиви) - Звернення до зовнішньої атрибутики (колірна гама, символи, музичний супровід тощо).
-
види політичної реклами:
- Візуальна реклама ; - Аудіальна реклама; - Аудіо-візуальна реклама.
-
«Візуальна реклама включає в себе публікації в друкованих ЗМІ, буклети, вуличні щити, плакати, листівки, календарі. Як правило, така реклама має обмежену ефективність у силу своєї одномірності з точки зору каналів сприйняття. Візуальна реклама може виконувати практично всі функції - привертати увагу, інформувати, переконувати і спонукати. Публікації в друкованих ЗМІ апелюють як до раціональної сфери, так і до емоцій аудиторії. Однак одноденна сторона життя є сильним обмежувачем їх ефективності ». Існують і інші види візуальної політичної реклами: табло «бегущаястрока», аеростати, буклети, листи, різні значки, майки. Як зазначає К. Джонсон-Карти, «в рекламі, яку використовують політики, велике значення мають різні зорові символи, фотографії і невербальні сигнали. Їм довіряють значно більше, ніж просто словами ».
-
Аудіальная реклама. Це, перш за все, радіопередачі. Їхперевагоюєдоступність для аудиторії. Якщо у промовцяприємний голос іпереконливамова, йогозвернення до аудиторіїможе бути ефективнимнавіть при непоказнійзовнішності. У випадкурадіоєбільшеможливостейвикористовуватиакторів без загрозипізнанняїх в обличчяівтратидовіри до повідомлення.
-
Аудіо-візуальна реклама. Це телевізійна і кіно реклама. Вона є найефективнішою як по каналах доступу до аудиторії, так і по масовості охоплення. Телебачення є не лише найбільш популярним серед ЗМІ, з його допомогою можна домогтися різного роду психологічних спеціальних ефектів при сприйнятті повідомлення. Дуже важливим є і час передачі. Тому під час виборчих компаній проводиться жеребкування серед кандидатів, аби зберегти принцип рівності. Існує певна залежність рівня довіри до рекламного повідомлення і довіри до каналу. Тому для політиків завжди існує проблема розміщення рекламного ролика на каналі з найбільшою довірою.
-
Також до видівполітичноїрекламивідносятьсятакіелементи:
Уснаполітична реклама Уснаполітична реклама булапоширеною у давнічаси. З часом вона модифікуваласьіпід час першоїідругоїсвітовоївійни активно використовувалася для покупок облігацій, військовихпозик. Військовий час породив рекламу обороннихпроектів, патріотичноїактивності. Усна реклама передаваласявже за допомогоюрадіо.
-
Політична радіореклама Радіо використовувалося для цілей політичної реклами ще в часи першої світової війни. По радіо передавалися не тільки фронтові новини, але і активно створювалися героїчні образи власної армії і образ ненависного ворога. Радіо використовувалося для створення мотивації підтримки армії і держави за рахунок отримання військових позик. Роль радіо як засобу політичної реклами посилилася в 1930 - 40-і роки. У США президент Ф. Рузвельт став щонеділі звертатися до нації, а в СРСР всі із завмиранням слухали мови вождя. По радіо в свідомість населення транслювалися політичні образи і установки. Воно було дуже популярним і користувалося увагою з боку людей. Сьогодні його роль дещо зменшилася.
-
Художній портрет і скульптура Найбільш старою формою візуальної політичної реклами є портрети політиків виконані художниками. Для реклами тих або інших політичних фігур ці портрети створювалися, виставлялися для огляду або розсилалися по територіях. Починаючи з царських персон і кінчаючи генсеками в СРСР, такі портрети виконували функцію створення візуального образу політика.
-
Політична карикатура В XVII в. відразу в декількох європейських країнах - Англії, Франції і Голландії з'являється політична карикатура. Вона створювалася з явними цілями негативної реклами і пропаганди. На початку ХХ століття в журналах публікувалися карикатури на таких американських президентів, як Т. Рузвельт і В. Вільсон. У подальші роки під час виборчих кампаній жанр політичної карикатури активно використовувався під час більшості виборчих кампаній в США і Європі. Також активно використовувалися політичні карикатури під час війни: карикатури на іспанців під час іспано-американської війни, на німців - під час першої і другої світових воєн, в цей же період створювалися карикатури на японців. Пізніше - на корейців і в’єтнамців, росіян і ін.
-
Фотографія. Фотографія стала невід'ємним елементом політичної реклами. Вона додає відчуття більшої достовірності тексту. У людей виникає відчуття причетності до подій, зображених на фотографії, співпереживання її героям. У фотографії використовуються різні символи, і для правильної інтерпретації образу в політичній рекламі необхідно, щоб ці символи були добре знайомі аудиторії і вона їх розуміла. Існують символічні прийоми, які викликають певні відчуття при сприйнятті фотографічного образу, наприклад, використання в політичній рекламі "старих" фотографій або спеціально “зістарених" для того, щоб викликати ностальгічне відчуття по молодості або "колишнім" часам.
-
Політична листівка
Листівка вимагає ретельного опрацювання ідеї на рівні дизайну і змісту тексту. У ній особливо важливі простота виклади і зовнішня привабливість,що здатні привернути увагу. Інакше вона піде в сміттєвий кошик, лише завдаючи збитку бюджету кандидатського фонду.
-
кінореклама
Телебачення створює таке могутнє інформаційне поле, яке стає базою для формування і зміни оцінок і електорального вибору у виборців. Завдяки телебаченню успішні політики вимушені були прийняти новий стиль політичної риторики і лідерства. Медіа-менеджмент, побудова іміджу, отримання довіри, уникнення звинувачень, PR разом з навиками міжособистісної взаємодії стали головними в електоральному успіху . Головними складовими успіху в кампанії з використанням телебачення стали зовнішній вигляд, стиль, імідж, особиста репутація.
-
мультфільми
Мультфільм як жанр політичної реклами дозволяє подавати героїв в гротесковому, іноді доведеному до абсурду образі. Він дозволяє по-доброму або злому посміятися над героєм, подати його в звичній стилістиці знайомого з дитинства і тому що викликає ностальгічні відчуття мультику. Мультфільм як жанр політичної реклами динамічний і може привертати увагу через свою "вседозволеність". Він виконує роль своєрідного "блазня" в суспільстві.
-
Сувенірна продукція як політична реклама
Такий вид політичноїрекламипредставляєінтересзпоглядупоєднаннявізуальногоітактільногоканалівсприйняттяіможливостідовготривалоговолодіннясувенірами. Виборецьможебагаторазівчіпатиіспоглядатирекламний образ, а такожвикористовуватийогоносійзкористю для себе. Причомуцякористьможе бути як цілком прагматичною, якщойдеться про кухольіззображенням кандидата, так і просто естетичною, якщойдеться про значок.
-
Найбільш потужні засоби реклами, що застосовується політиками в порядку зниження ефективності:
1. Позитивну думку виборців про кандидата. 2. Публічна заява редакційною колегією про підтримку кандидата. 3. Сприятлива безкоштовна політична реклама в ЗМІ. 4. Хороші виступи на різних форумах і політичних дебатах. 5. Розповсюдження агітаційних матеріалів кандидатом. 6. Звернення до виборців із закликом голосувати за кандидата. 7. Розповсюдження агітаційних матеріалів по домівках з одночасною агітацією на користь кандидата.
-
8. Розповсюдження агітаційної літератури добровільними помічниками з поштових скриньок. 9. Агітаційна кампанія, що здійснюється поштою і спрямована на певні групи виборців. 10. Загальна агітаційна кампанія по пошті - найкращий спосіб - ілюстрований агітаційний матеріал. 11. Політична кампанія в невеликих округах - Радіореклама. 12. Проведення політичної реклами на телебаченні. 13. Підготовка рекламних щитів для встановлення в дворах будинків та рекламних щитів розміром 1м х 1м, 1м х 2м. 14. Політична реклама в газетах. 15. Агітаційні стенди. 16. Значки і невеликі сувеніри.
-
Напрямки позиціювання політичної реклами
перший — створення достатньо привабливої особистісної характеристики політика, щоб відрізнити його від інших; другий — просування лідера на рівень «свій серед своїх»; третій — пристосування особистості політичного діяча до загальних уявлень про лідера, наголошування на його харизматичних особливостях (чарівливість, уміння вести за собою, талант, уміння керувати тощо); четвертий — репрезентування нового політичного лідера як наступника якогось колишнього й дуже популярного лідера (за потреби); п'ятий — наявність обставин, які давали б змогу політичному діячеві опрацювати елементи акторської поведінки;
-
шостий — побудова стратегії комунікативної поведінки політика, зокрема по візуальному каналу, з тим, щоб він на телеекрані або на фото виглядав ліпше, ніж це є в реальному житті (був молодшим, гарнішим, інтелігентнішим тощо); сьомий — активне використання зборів, парадів та інших політичних перформансів; восьмий — активне керування процесами масової комунікації, своєчасне оприлюднення статей потрібного змісту, швидкої реакції політика на певні важливі події; дев'ятий — боротьба з автономними потоками комунікацій, зокрема з плітками й чутками, продумування способів залагоджування можливих скандалів; десятий — символізація таких іміджевих елементів, як одяг, зачіска, погляд тощо (класичні приклади — портрети Черчілля з неодмінною сигарою в роті або Сталіна в солдатській шинелі).
-
Спеціалісти у галузіполітичноїрекламидаютьтакіпорадиЩодопроведеннявиборчихкампаній:
• необхідно, щобполітиквиходив до людей безпосередньо, ботільки так вінзможепочути про їхніреальніінтереси, відповісти на запитання людей; • людей майже не цікавлятьконкретні шляхи досягненняцілей, їхцікавлятьсаміцілі (цетвердженняможе не відповідатидійсності за умов глибокоїекономічноїкризи та надто великого зубожіння людей: вони можутьбоятися, що не витримають так званихнепопулярнихзаходів, про які так полюбляютьговоритиполітики як про доказсвоєїгромадянськоїмужностііпринциповості); • ніколи не забувати про супротивника (суперника, конкурента). При цьомуможливітаківаріантидій: чорний прогноз (розробканайбільшдійовоїстратегії для супротивника та системипротидійційстратегії), пошуківикористаннянегативноїінформації про суперникатощо; • ніколи не забуватисередзагальнодержавних проблем про свій округ, про своїхвиборців, котрихцікавитьодне — як запропонованевирішенняпроблемивпливатиме на їхнійдобробут; • ніколи не варто бути занадтоскромним. Без чіткихдоказів того, щоданийполітикієтимнайліпшим, якогошукають люди, вінприречений на провал.
-
Висновки
Сьогодні перемогти на виборах можна лише завдяки вмілій і доцільній рекламній, інформаційній та психологічній обробці електорату. Застосувавши вдалі методики та фахівців у галузі реклами, сучасний політичний діяч може спати спокійно - назавтра він обов'язково прокинеться народним улюбленцем чи героєм. Варто лише вдало підібрати імідж, поставити телекамеру з правильного боку, найняти "правильного" журналіста і виголосити те, що хочуть почути виборці, або переконати виборців, що вони хочуть саме цього.
-
Література:
1. Гозман Л. Я., Шестопал Е. Б. Политическая психология. - Ростов-на-Дону.; 1996. 2. Дейян А. Реклама. М.,1993. 3. Егорова-Гантман Е., Плешаков К. Политическая реклама.- М.; 1999.
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.