Презентация на тему "Механізація водопостачання та напування"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Лекція 3Механізація водопостачання та напування

  1. Значення механізованого водопостачання 2. Система водопостачання ферм 3. Джерела водопостачання та водозабірні споруди 4. Водопідйомне обладнання 5. Водопровідні мережі і напірні споруди 6. Засоби напування Лектор: доц. Ребенко В.І.

• 
  Слайд 2

  1. Значення механізованого водопостачання

  Вода на тваринницьких фермах потрібна для: напування худоби, приготування кормів, первинної обробки і переробки молока, миття технологічного обладнання, приміщень, худоби інших технологічних та побутових потреб. Безперебійне постачання водою тваринницьких і птахівничих ферм: забезпечує високу продуктивність худоби та птиці, дозволяє підтримувати належний санітарний стан в приміщеннях, підвищує протипожежну безпеку тваринницьких об’єктів, призводить до зменшення витрат води тощо

• 
  Слайд 3
  

  Завдяки механізованому водопостачанню є можливість використовувати підземні якісні води і захистити їх від забруднення під час подавання споживачам. Механізоване водопостачання дає значний економічний ефект за рахунок : суттєвого зменшення людської праці (в 15-20 разів), забезпечення високої якості води, безперебійної подачі води протягом доби, якісно налагодженого водопою тварин і птиці. автонапування підвищує надій молочних корів на 10-15%, сприяє приросту живої ваги великої рогатої худоби на 3-7%, свиней на 12-15%, зростанню настригу вовни овець – на 8-12 % практика с.г. підприємств показує, що затрати на механізацію та автоматизацію водопостачання тваринницьких ферм і пасовищ окупається за один рік

• 
  Слайд 4

  Вимоги до води

  Вода для напування тварин і виконання інших технологічних процесів на фермах повинна бути: чистою, прозорою, без кольору, запаху і смаку, не містити шкідливих речовин і бактерій. Показники санітарно-гігієнічних якостей води регламентуються стандартами (ДСТУ 4808:2007, ГОСТ 2874-82, ДСТУ 4077–2001, ДСТУEN 1420-1:2004, ДСТУ ISO 5667–2003та інші), де вказані допустимі значення її фізичних, хімічних і бактеріологічних властивостей. Температура води для напування повинна бути від 7° до 12°С.

• 
  Слайд 5

  2. Система водопостачання ферм

  Система водопостачання – це комплекс елементів (інженерних споруд та технічних пристроїв) для забирання, обробки до необхідної якості, доставки і розподілу води між споживачами. Схема водопостачання значною мірою визначається вибором джерела води (а – з відкритої водойми; б, в – відповідно – із трубчастого та шахтного колодязів) 1 – водойма; 2 – водоприймальний пристрій; 3 – береговий колодязь; 4 – насосна станція; 5 – водоочисна споруда; 6 – резервуар очищеної води; 7 – водонапірний бак; 8 – водопровідна мережа; 9 – об’єкти споживання води; 10 – буровий колодязь; 11 – водонапірна башта; 12 – водоповітряний резервуар; 13 – шахтний колодязь

• 
  Слайд 6

  Класифікація систем водопостачання

  За способом подачі води: самопливні (джерело вище споживача - в гірських районах) напірні Залежно від призначення об'єктів водопостачання і їх розташування централізовані (ферма забезпечується водою від загальногосподарського водопроводу) децентралізовані (власний водогін на фермі/об'єкті) змішані За способом забору води: з поверхневого джерела з підземного джерела комбіновані

• 
  Слайд 7

  Визначення загальних потреб ферми у воді

  Добові витрати води, м3: qі- добова норма витрати води одним споживачем, м3; ki- число споживачів, які мають однакову норму витрати. Максимальна добова витрата води , м3 : Lдоб. - коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання, Lдоб. = 1,1 ... 1,3. Максимальні годинна і секундна витрати води , м3 : Lг - коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання Lг= 2,5.,

• 
  Слайд 8

  3. Джерела водопостачання

  Для водопостачання тваринницьких ферм можуть бути використані: поверхневі джерела - річки, озера, водоймища, канали тощо, підземні води (безнапірні та напірні) ґрунтові міжпластові

• 
  Слайд 9

  Водозабірні споруди

  Забір води із поверхневих джерел здійснюється спеціальними водозабірними спорудами: береговими (а); русловими (б). Їх розміщують по течії річки обов'язково вище населених пунктів і виробничих підрозділів. 1 – водоприймач; 2 – самопливна труба; 3– засувка; 4 – береговий колодязь; 5 – насосна станція

• 
  Слайд 10
  

  Для забору води із підземних джерел використовують: шахтні колодязі; трубчаті колодязі (бурові свердловини)

• 
  Слайд 11

  4. Водопідйомне обладнання

  Для забору води із джерел і подачі її до споживача застосовують насосне обладнання і водопідіймачі. За принципом дії насоси бувають: лопатеві (відцентрові та вихрові) - рідина переміщується під дією обертання робочого колеса з лопатками; об'ємні (поршневі, шестеренчасті , мембранні та ін.) - рідина витискається при зміні об'єму робочої камери; струминні (ежектори) - для подачі рідини використовується енергія другого його потоку.

• 
  Слайд 12

  Водопідіймачі

  Застосовуються наступні типи: ерліфти - для підйому води використовуються енергія стиснутого повітря; водочерпальні (шнурові, стрічкові, ковшові) - в них змочується шнур або стрічка, які безперервно рухаються; гідроударні(гідравлічні тарани) - в них використовується енергія гідравлічного удару, що виникає в трубі при різному гальмуванні потоку води; інерційні(вібраційні) - в них використовується сила інерції при швидкій зміні тиску.

• 
  Слайд 13

  Лопатеві насоси

  Лопатеві насоси мають основним робочим органом колесо з лопатями. Залежно від форми робочого колеса і характеру руху рідини лопатеві насоси поділяються на: відцентрові; діагональні; осьові; вихрові.

• 
  Слайд 14

  Відцентрові насоси

  Переваги: простота конструкції і надійність в роботі; мала вага і незначна площа для їх установлення; зрівноваженість в роботі, що дає можливість обійтись без масивних фундаментів; великі оберти, що дозволяє з'єднувати його безпосередньо з електродвигуном; відсутність ударів та вібрацій в трубопроводах; можливість рідини із значною кількістю в них механічних домішок Недоліки: необхідність заливання відцентрових насосів та всмоктувальної труби водою перед пуском мала висота всмоктування

• 
  Слайд 15

  5. Водопровідні мережі

  Водопровідна мережа призначена для підведення та розподілу води до місць споживання. Розрізняють: Зовнішню – по фермі між об'єктами; Внутрішню – в середині об'єкті між споживачами. Схема зовнішньої водопровідної мережі може бути: а) тупиковою (від головної магістралі відходять відгалуження); б) кільцевою (в плані має замкнуту форму); в) змішаною (суміщає у собі особливості перших двох схем).

• 
  Слайд 16

  Напірні споруди

  Напірно-регулюючі споруди - водонапірні башти (місткість бака 15 – 300 м3, висота 8 – 45 м, діаметр 3 – 8 м), водоповітряні котли і резервуари-призначені для створення напору, регулювання протягом доби витрат води, зберігання її аварійного і протипожежного запасів. Безшатрові металеві водонапірні башти надійні в експлуатації, не потребують утеплення, відзначаються простотою монтажу й економічністю як щодо будівельної вартості так і експлуатаційних витрат.

• 
  Слайд 17
  

  Цільнометалеві блочні башти Рожновськогоповністю виготовляються в заводських умовах у вигляді окремих блоків: водонапірного бака, металевих опор, що складаються з окремих панелей, трубопроводів залізобетонних фундаментних башмаків. Автоматичні безбаштові водопідіймальні установки - це безбаштовіводокачки, які складаються з насоса, повітряно - водяного котла, реле тиску та станції керування. Напірні споруди

• 
  Слайд 18

  6. Засоби напування

  Автонапувалка- це спеціальний автоматично діючий пристрій, за допомогою якого тварини і птиці самостійно без участі людини отримують із водопроводу необхідну для напування воду в будь-який час доби і в необхідній кількості. Застосування автонапувалок на фермах сприяє збільшенню продуктивності тварин. При цьому значно скорочуються затрати праці на обслуговування і покращуються санітарно-гігієнічні умови утримання тварин. Автонапувалки класифікують: за кількістю обслуговуваних тварин (індивідуальні та групові); за способом подачі води (напірні та вакуумні); за формою (чашкові і безчашкові); за конструкційними ознаками (важільні, поплавкові, соскові, ніпельні); за видом обслуговуваних тварин (ВРХ, свині, вівці, птиця).

• 
  Слайд 19

  Найпоширеніші напувалки для ВРХ

  для молодняку соскові індивідуальні чашкові важільні групові поплавкові

• 
  Слайд 20

  Найпоширеніші напувалки для свиней

  соскові чашкові важільні поплавкові

• 
  Слайд 21

  Найпоширеніші напувалки для птиці

  вакуумні ніпельні

• 
  Слайд 22

  Контрольні запитання

  Що дає якісне механізоване водопостачання ферми? Що таке система водопостачання і напування ферми і що входить до її складу? Від чого залежать добові витрати води на фермі? Які засоби подачі води отримали найбільше поширення? В чому різниця між тупиковою та кільцевою схемами водопровідних мереж? Чому водонапірні башти такі великі та високі? Які напувалки використовують для ВРХ, свиней, птиці?

• 
  Слайд 23

  Дякую за увагу!