Презентация на тему "Міжнародна міграція робочої сили"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Міжнародна міграція робочої сили

  Енверов Р.Р., ЗІЕІТ, 2011

• 
  Слайд 2

  Суть та причини виникнення міжнародної міграції

  Термін «міграція» походить від латинського «migratio»- переселення, переміщення, і означає переміщення людей через межі певних територій із зміною постійного місця проживання. Можна виділити 2 основні види міжнародної міграції робочої сили: міжнародна переселенська міграція; міжнародна трудова міграція.

• 
  Слайд 3
  

  Міжнародна трудова міграція - це переміщення працездатного населення між державами під впливом причин економічного характеру. Переміщення людей складається з потоків еміграції (вибуття) та імміграції (прибуття). Міграцію поділяють на міжконтинентальну внутрішньо-континентальну міжнародну міграцію робочої сили. Виділяють постійну, тимчасову, сезонну, маятникову, замінну, ротаційну, репатріативну, диференційовану, добровільну та примусову. Суть та причини виникнення міжнародної міграції

• 
  Слайд 4

  Мотиви:

  Політичного характеру (політичні переслідування, расові, релігійні, національні дискримінації, репатріація) Військові (евакуація, реевакуація тощо) Етнічні Економічні та соціальні (пошук роботи, соціальних стандартів) Екологічні (забруднення навколишнього середовища)

• 
  Слайд 5

  Економічні мотиви:

  відмінності у рівнях економічного розвитку і “якості життя” окремих країн і, відповідно умовах життєдіяльності; національні відмінності у розмірах вартості праці; безробіття у країнах, що розвиваються (в останній час це явище розповсюджене в постсоціалістичних країнах); міжнародний рух капіталу та функціонування міжнародних корпорацій.

• 
  Слайд 6
  

  Міжнародна організація праці (МОП) виділяє наступні види трудових мігрантів:

  Переселенці, тобто ті, хто приїжджає на постійне місце проживання Працівники за контрактом, в якому чітко обумовлений термін перебування в приймаючій країні Професіонали, яких відрізняє високий рівень підготовки Нелегальні мігранти Біженці Торгові мігранти («фронтальєри» - які здійснюють дрібні торгові закупки)

• 
  Слайд 7

  Особливостями міжнародної міграції робочої сили є наступні:

  глобалізація, зростання масштабів та розширення географії міграції; зростання ролі демографічних факторів у розвитку трудової міграції; зростання питомої ваги в міграційних потоках висококваліфікованих працівників; збільшення обсягів нелегальної міграції робочої сили; тимчасовий характер міграції.

• 
  Слайд 8

  РОЗМІР ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ, ЄВРО НА МІСЯЦЬ

• 
  Слайд 9

  Головними центрами міжнародної міграції є наступні:

  Північноамериканський регіон; Латинська Америка (Аргентина, Бразилія, Венесуела, Чилі); Регіон Перської затоки. Шість основних центри міграції – це Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар, Саудівська Аравія, ОАЕ – частка мігрантів – понад 50% всієї робочої сили; Африканський континент – Південна та Центральна Африка (ПАР, Зімбабве, Гана, Камерун, Кенія, Ліберія) Країни Західної і Північної Європи.

• 
  Слайд 10

  Наслідки (для «країни-експортера» робочої сили):

  (-) втрата кваліфікованих спеціалістів; (-) «ефект віри» - зниження інвестиційної привабливості внаслідок постійного відтоку; (-) «виток розуму» («brain drain») – втрата своїх трудових ресурсів, посилення конкурентів; (-) втрата частини національного доходу та податкових надходжень до бюджету країни;

• 
  Слайд 11
  

  (+) зниження тиску надмірних трудових ресурсів – зменшення соціальної напруги; (+) поповнення платіжного балансу за рахунок переказів працюючих за кордоном (приватні трансферти); (+) ввезення емігрантами матеріальних цінностей (гроші, автомобілі, товари тривалого користування); (+) набуття більш кваліфікованого та більш досвідченого персоналу у разі повернення своїх громадян.

• 
  Слайд 12

  Наслідки (для «країни-імпортера» робочої сили):

  (-) зростання безробіття за рахунок збільшення конкуренції з боку емігрантів; (-) соціальна напруга у вигляді релігійних, національних, расових відмінностей; (-) зростання нелегальної міграції; (-) зростання соціальної напруги у зв’язку з ростом нелегальної міграції;

• 
  Слайд 13
  

  (+) зростання продуктивності праці та ефективності виробництва; (+) економія на витратах на освіту та професійну підготовку; (+) зниження податкового вантажу на державний бюджет; (+) підвищення конкурентоспроможності виробництва завдяки економії від «дешевої» робочої сили; (+) стимуляція власного виробництва внаслідок збільшення споживчого попиту; (+) покращення демографічної ситуації. Наслідки (для «країни-імпортера» робочої сили):

• 
  Слайд 14

  Для європейської міграції характерні три основні напрями:

  значними за масштабами є міграційні потоки з країн Південної і Східної Європи (Греції, Іспанії, Туреччини, Португалії, Югославії, Словенії, Угорщини, Польщі, Чехії, Словаччини) у високорозвинуті держави Західної і Північної Європи (Францію, Англію, ФРН, Австрію, Швейцарію, Голландію, Бельгію, Швецію); постачальниками робочої сили у західноєвропейські країни виступають країни Північної Африки, а також Індія, Пакистан та інші країни, що розвиваються; міграція між розвинутими країнами Західної Європи.

• 
  Слайд 15

  Витрати окремих країн на освіту, тис. дол. США

• 
  Слайд 16
  
• 
  Слайд 17
  
• 
  Слайд 18

  Регулювання міжнародної міграції робочої сили

  Регулювання імпорту робочої сили переслідує дві цілі: захист національного ринку праці від стихійного потоку трудових мігрантів, оскільки він може загрожувати проблемам зайнятості; забезпечення раціонального використання іноземних робітників, тобто застосування їх праці саме у тих сферах, які не можуть бути забезпечені за рахунок внутрішніх трудових ресурсів.

• 
  Слайд 19
  

  Державне регулювання експорту робочої сили має наступні цілі: захист прав і інтересів працівників-емігрантів у приймаючих країнах, протидія їх дискримінації у країні тимчасового перебування; компенсація втрат від виїзду національної робочої сили за межі країни. Еміграційна політика базується на наступних принципах: гарантія можливості повернення мігрантів на батьківщину; забезпечення поступлення в країну і ефективне використання валютних переказів мігрантів; зниження рівня внутрішнього безробіття шляхом виїзду тих контингентів працівників, які не користуються попитом на цьому ринку; обмеження виїзду працівників пріоритетних галузей економіки (потреба в яких не задоволена); покращання ситуації на внутрішньому ринку праці внаслідок прийому репатріантів, що підвищили за кордоном свій рівень кваліфікації.

• 
  Слайд 20

  Основні цілі Міжнародної організації міграції:

  регламентація робочого часу; регламентація набору робочої сили; боротьба з безробіттям; забезпечення належних умов життя емігрантів; захист працівників від професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві; захист дітей підлітків та жінок; регулювання соціального страхування і забезпечення мігрантів; організація професійного навчання.