Содержание
-
Продуктивність і ефективністьпраці. Методивимірюванняпродуктивностіпраці
Виконав: Студент групи ФБС-311 Сокирко В.Л.
-
Продуктивність та ефективність праці і основні чинники їх зростання
Планування продуктивності праці – це визначення рівня продуктивності праці і темпів її зростання, забезпечення конкурентоспроможності організації. На рівень і динаміку продуктивності праці впливає безліч чинників. Розглянемо чинники на рівні окремих підприємств. Їх можна розділити на дві групи: зовнішні і внутрішні.
-
Рис. 1. Наслідки підвищення (зниження) продуктивності праці
-
Зовнішні чинники – це ті, які не залежать від діяльності підприємства як об'єктів, але кількісно визначають рівень використання трудових, виробничих та фінансових ресурсів будь-якої організації. До них відносяться: політичні, законодавчі чинники, інфраструктура, ринкові механізми, конкуренція, загальна соціально-економічна ситуація і положення в конкретній галузі і регіоні, стан матеріально-технічного забезпечення, забезпеченість природними ресурсами, стан трудових ресурсів, культура і соціальні цінності. Це також акціонери, конкуренти, постачальники, покупці, муніципальні органи тощо.
-
Політичні, правові і законодавчі чинники тісно взаємопов'язані і взаємодіють між собою, так як законодавство регламентує практичні бізнес-процеси, правові рішення приймаються судовими органами, а контрольні органи створюються і очолюються вибірними особами або особами, призначеними на політичні, економічні і соціальні посади державними керівниками. Законодавство і регуляційно-правові акти відображають діючу політичну обстановку, а відповідно, і володіють потенціалом впливу на прийняття управлінських рішень.
-
Уряд законодавчим шляхом здійснює контроль за діяльністю діючих монополій і злиття з метою зведення до мінімуму негативного їх впливу на інтереси користувачів (покупців). В досягненні конкурентних переваг поняття стратегії і дії конкурента приводить до позитивного результату. А це вже важливий соціальний чинник. По своїй природі соціальні тенденції-чинники є довготерміновими чинниками, так як соціальні зміни повинні достатньо чітко проявлятись, щоб дати можливість для динамічних бізнес – процесів.
-
Внутрішні чинники – це чинники, які визначають (формують) результати роботи підприємств. Вони бувають основними, які безпосередньо впливають на результати роботи, і не основними, які безпосередньо не пов'язані з продуктивністю праці, але впливають на результати бізнес-процесів через структурні зрушення в складі продукції, порушення господарської і технологічної дисципліни тощо.
-
В економічній літературі зустрічається багато варіантів класифікації внутрішніх чинників зростання продуктивності праці, які відрізняються один від одного більшою чи меншою їх деталізацією. Але спільним для всіх є те, що вони виділяють: науково-технічні – впровадження нової техніки та технології, механізація та автоматизація виробництва, зміни в структурі парка або модернізації устаткування, зміни конструкції виробів, якості сировини, використання нових видів матеріалів тощо;
-
організаційні – збільшення норм і зон обслуговування; спеціалізація виробництва і поширення обсягів кооперованих поставок; зміни реального фонду робочого часу; удосконалення управління організацією; скорочення витрат бракованої продукції; зниження кількості робітників, не виконуючих норми виробітку; удосконалення організації виробництва і праці; широке розповсюдження і впровадження у виробництво передового досвіду; укріплення дисципліни праці тощо; структурні – зміна обсягу виробництва; зміна питомої ваги окремих видів продукції і окремих виробництв в загальному обсязі тощо;
-
соціально-економічні – зміна якісного рівня персоналу; зміна відношення працівників до праці; зміна умов праці; удосконалення мотивації і стимулювання праці; розвиток творчої ініціативі і активності робітників тощо.
-
Показники і методивимірюванняпродуктивностіпраці
Методиоблікупродуктивностіпрацімаютьвідповідати таким вимогам: • одиницявиміру не можевикривлятипоказникипродуктивностіпраці; • повністювраховуватифактичнийобсягробіт і затратиробочого часу; • забезпечуватиєдністьметодіввимірюванняпродуктивностіпраці; • показникипродуктивностіпрацімають бути наскрізними, зведеними, порівняльними,мативисокийступіньузагальнення, бути універсальними у застосуванні.
-
Виробіток—цекількістьвиробленоїпродукції за одиницю часу абокількістьпродукції, яка припадає на одного середньообліковогопрацівникааборобітника за рік, квартал, місяць. Вінвимірюєтьсявідношеннямкількостівиробленоїпродукції до величиниробочого часу, витраченого на йоговиробництво: В = Q / Т, де В — виробіток; Т — затратиробочого часу; б — обсягвиробленоїпродукції.
-
Трудомісткість—цепоказник, якийхарактеризуєзатрати часу на одиницюпродукції (тобтозворотна величина виробітку): Тр= Т / Q, де Тр — трудомісткість на одиницюпродукції. Розрізняютьпоказникивиробіткузалежновідодиницівиміруробочого часу: • виробіток на одну відпрацьованулюдино-годину — годинний; • виробіток на один відпрацьованийлюдино-день — денний; • виробіток на одного середньообліковогопрацівника — річний (квартальний, місячний).
-
Залежністьміжцимипоказникамиможе бути виражена так: Індекс денного виробітку = Індексгодинноговиробітку-Індексвикористанняробочого часу протягомзміни; Індексрічноговиробітку = Індекс денного виробітку. Індекскількостіявочнихднівпротягом року.
-
З теоретичного поглядунайповнішеуявленнящодо вкладу підприємства у створенняпродукціїдаєпоказниквартостічистоїпродукції– новоствореноївартості. Величина чистоїпродукціїрозраховується як різницяміжобсягомваловоїпродукції і витратами на сировину, матеріали, напівфабрикати, паливо, енергію, амортизаційнівідрахування(елементиуречевленоїпраці): ЧП=ОВ-МВ, або ЧП=ЗП+ПР де ЧП– обсягчистоїпродукції; ОВ– обсягваловоїпродукції; МВ– матеріальнівитрати; ЗП– заробітна плата з нарахуваннями на соціальнестрахування; ПР– прибутокпідприємства.
-
Обсягнормативно-чистоїпродукціїрозраховується так: де Пi– план випуску i-x виробів, шт.; Нчпi– норматив чистоїпродукції на i-й виріб, грн.; n– кількістьнайменуваньвиробів за планом. Норматив чистоїпродукції на вирібвизначається: де Звр– заробітна плата основнихвиробничихробітників з відрахуваннями на соціальнестрахування, грн.;
-
Технологічнатрудомісткість (Тт), яка включаєвсізатратипраціосновнихробітників – як відрядників, так і почасовиків: Тт=Тв+Тп де Тв– затратипраціосновнихробітників-відрядчиків; Тп– затратипраціосновнихробітників-почасовиків. Трудомісткістьобслуговуваннявиробництва (Тоб)включаєвсізатратипрацідопоміжнихробітників.
-
Виробничатрудомісткість (Твир)– цевсізатратипраціосновних і допоміжнихробітників. Твир=Тт+Тоб. Трудомісткістьуправліннявиробництвом (Ту) включаєзатратипрацікерівників, спеціалістів, службовців. Повнатрудомісткість (Т)– цетрудовізатративсіхкатегорійпромислово-виробничого персоналу: Т=Тт+Тоб+Ту; або Т=Тв+Тп+Тоб+Ту; або Т=Твир+Ту.
-
Плановатрудомісткість– цезатратипраці на одиницюпродукціїабовиконанняроботи з урахуваннямможливоїзмінинормативноїтрудомісткості шляхом здійсненнязаходів, передбаченихкомплексним планом підвищенняефективностівиробництва.
-
Основні напрямки підвищення продуктивності і ефективності праці
Слід відзначити особливо, що для підвищення продуктивності праці необхідно враховувати і макроекономічні чинники навколишнього середовища, які можуть сприяти або перешкоджати її підвищенню. До них відносяться урядова політика; економічна і соціальна стратегія і напрямки її реалізації; діловий цикл і міжнародна конкуренція; навколишнє природне середовище; географічні і кліматичні особливості; демографічні, структурні і соціальні зміни тощо.
-
Важливо підкреслити, що необхідно одночасно проводити пошук резервів за всіма стадіями життєвого циклу виробляємої продукції і за всіма складовим діяльності підприємства. Україна має надзвичайно великі потенціальні можливості розвитку внутрішнього ринку високих технологій. Проте він залишається практично не задіяним. Світова практика вказує: внутрішній ринок високих технологій потребує активного державного стимулювання. Найбільш перспективною, до якої «має бути прикута першочергова увага уряду, є потреба модернізації енергетичної галузі.
-
Висновки
Основними узагальнюючими показниками які характеризують рівень продуктивності праці на підприємстві це є показники прибутку або витрат. Саме аналіз цих показників може дати повну картину продуктивності праці і ефективності діяльності підприємства. Дослідивши питання планування продуктивності праці на підприємстві можна зробити наступні висновки: - підйом вітчизняної економіки, підвищення продуктивності праці і якості життя громадян припускають ефективне використання усіх видів виробничих ресурсів, і в першу чергу робочої сили; - для аналітичної оцінки зайнятості персоналу на виробництві необхідно значно розширити систему застосовуваних показників. Приміром , при аналізі витрат робочого часу і рівня зайнятості на виробництві можна рекомендувати такі розрахункові показники, як коефіцієнти використання робочого часу, нерегламентованих утрат часу, зайнятості робітника, завантаження устаткування, можливого підвищення продуктивності праці й ін. - чим вище ступінь зайнятості персоналу, тим вище ефективність використання робочої сили, засобів виробництва і предметів праці, краще показники оборотності економічних ресурсів, обсягу продажів товарів і т.д. З цього випливає, що від ступеня зайнятості персоналу самим безпосереднім образом залежить рівень продуктивності на кожнім підприємстві.
-
Дякую за увагу!
-
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.