Содержание
-
Політикадоходів і оплата праці
Виконав студент групи ФБС 311 Семеніст Олег
-
Державна політика доходів Державна політика доходів полягає в перерозподілі доходів через держбюджет шляхом диференційованого оподатковування різних груп одержувачів доходу і соціальних виплат населенню. При цьому значна частка національного доходу переходить від шарів населення з високими доходами до шарів з низькими доходами.
-
Держава, організовуючи через бюджет перерозподіл доходів, вирішує проблему підвищення доходів незаможних шарів населення, створює умови для нормального відтворення робочої сили, сприяє ослабленню соціальної напруженості і т.д. Ступінь впливу держави на процес перерозподілу доходів можна вимірити обсягом і динамікою витрат на соціальні цілі за рахунок центрального і місцевого бюджетів, а також розміром оподатковування доходів.
-
Ефективність функціонування та соціальний розвиток тих чи інших суб’єктів господарювання (трудових колективів) забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу.
-
Оплата праці – це будь-якийзаробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, щойого за трудовим договором власникабоуповноважений ним орган виплачуєпрацівникові за виконану роботу абонаданіпослуги.
-
Оплата праціскладаєтьсяізосновноїзаробітної плати й додаткової оплати праці. Розміри оплати найманогопрацівниказалежатьвідрезультатівйогопраці з урахуваннямнаслідківгосподарськоїдіяльностіпідприємства.
-
Дійовість оплати працівизначаєтьсятим, наскількиповно вона виконуєсвоїосновніфункції – відтворювальну, стимулюючу, регулюючу і соціальну.
-
Функціястимулюваннязводиться до того, щоможливийрівень оплати праціспонукати кожного працівника до найефективнішихдій на своємуробочомумісці. Регулюючафункціяоплати праціреалізуєзагальновживаний принцип диференціаціїрівнязаробітку за фахом і кваліфікацієювідповідноїкатегорії персоналу, важливістю та складністютрудовихзавдань. Соціальнуфункіцюзаробітної плати спрямовано на забезпеченняоднаковоїзарплати за однакову роботу; вона маєпоєднуватидержавне і договірне ї регулювання, а такожреалізовувати принцип соціальноїсправедливостіщодоодержаннявласного доходу.
-
Повна та ефективна реалізація цих головних функцій оплати праці можлива за умови формування й послідовного здійснення науково обгрунтованої її політики як на макрорівні (держава, галузь, регіон), так і на мікрорівні (підприємство, організація, їхні підрозділи).
-
-
Конкретна реалізаціяполітикизаробітної плати здійснюється на підставідоговірногорегулювання оплати працінайманихпрацівниківпідприємств, тобто на підставіукладаннясистемитарифнихугод на трьохрівнях: - міжгалузевому(генеральнатарифна угода); - галузевому(галузеватарифна угода) абокомунальному (регіональнатарифна угода); - виробничому(тарифна угода як складовачастинаколективного договору).
-
Тарифна угода – цедоговірміжпредставникамисторінпереговорів з питань оплати праці та соціальнихгарантій.
-
Предметом тарифної угоди як складовоїчастиниколективного договору на виробничомурівні є: форми й системи оплати праці, щозастосовуються для різнихкатегорій та группрацівників; мінімальнатарифна ставка, диференційована за видами (типами) виробництв у межах рівнів, передбачених генеральною тарифною угодою для відповіднихвидів (типів) виробництвгалузі (підгалузі); розміритарифних ставок за розрядамиробіт і посадовихокладіввідповіднихкатегорійпрацівників; види і розміри доплат, надбавок, премій та іншихзаохочувальних і компенсаційнихвиплат та умовиїхньогонадання; умови оплати праці за роботу в надурочний час, за простої, якімалимісце не з вини працівника, за виготовленняпродукції, щовиявиласябракованою не з вини працівника, тощо.
-
Основи організації Практична організація оплати праці базується на державному й договірному регулюванні її абсолютного рівня та механізмі визначення індивідуальної заробітної плати всіх окремих категорій працівників (робітників, спеціалістів, службовців, керівників) підприємств та установ різних форм власності.
-
Тарифна сітка встановлює відповідні співвідношення в оплаті праці працівників різної кваліфікації. Вона є, власне, переліком тарифних розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів.
-
Важливимелементомтарифноїсистеми є тарифна ставка. Її абсолютна величина визначаєтьсязгіднозівстановленим державою мінімальнимрозміромзаробітної плати, тобто таким, щонижче за ньоговже не можнаплатитипрацівникові за виконану норму робочого часу. До цьогонеобхіднододати, що у мінімальнузаробітну плату не включають доплати, надбавки та компенсаційнівиплати. Відтакрозмір оплати праці не може бути нижчимвідвстановленої державою мінімальноїзаробітної плати навіть за невиконанням норм виробіткучивиготовленнябракованоїпродукції.
-
Оплата працікерівників, спеціалістів і службовцівконкретнихсуб’єктівгосподарювання (колективноїдіяльності) здійснюється за встановленими державою посадовими окладами з урахуваннямзастосовуваноїсистемистимулюваннявисокоефективноїроботичи за контрактною (договірною) системою роздержавленихпідприємств (організацій) та іншихпідприємницько-комерційних структур.
-
Механізм регулювання оплати праці Важливою складовою системи організації оплати праці є її державне та договірне регулювання. Метою державного регулювання заробітної плати є створення умов для виконання заробітною платою її основних функцій, перш за все відтворювальної і соціальної. Державна політика оплати праці спрямована перш за все на реалізацію права найманого працівника на отримання заробітної плати, розмір якої забезпечував би йому і його сім'ї належний рівень життя, та на дотримання об'єктивності і соціальної справедливості.
-
Використанняконкретнихважелівмеханізму державного регулювання оплати працізалежитьвідвпливурізноманітнихчинників. Мінімальназаробітна плата – цезаконодавчовстановленийрозмірзаробітної плати за просту, некваліфікованупрацю, нижчеякої не можепроводитись оплата за виконану роботу протягомпевногоперіоду часу.
-
Доходи є кращим інструментом для виміру добробуту суспільства. Ринкова економіка, орієнтуючи населення на підвищення свого добробуту, насамперед за рахунок росту трудової активності, ініціативи і підприємництва, поряд з підтримкою соціально незахищених груп населення вимагає державних гарантій забезпечення мінімуму споживання для всіх громадян. В економічно розвитих країнах політика в області доходів населення є одним з найголовніших елементів управління економікою. В основі розробки цієї політики лежать поточні оцінки і прогнозування рівнів, динаміки і структури доходів, що приймаються в увагу урядовими і підприємницькими колами. Отже, політика оплати праці підприємств, організацій формується і реалізується у межах чинного законодавства і має враховувати стратегічні та тактичні цілі діяльності конкретних суб'єктів господарювання, їх галузеву специфіку, абсолютні розміри, географічне розміщення, ступінь міжнародної інтеграції, рівень соціального розвитку трудового колективу. Висновок
-
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.