Презентация на тему "Міжбанківські розрахунки в Україні"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Тема 6: Міжбанківські розрахунки в Україні

• 
  Слайд 2
  

  План 1. Необхідність і види міжбанківських розрахунків 2. Здійснення міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів 3. Здійснення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини

• 
  Слайд 3
  

  Законодавчо-нормативна література:1.Базовим законом, що визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України є Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Цим Законом систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) визначено державною системою міжбанківських розрахунків. 2. Основним нормативно-правовим актом Національного банку України, що визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні СЕП та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті України є Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 за № 1035/12909 (із змінами).

• 
  Слайд 4
  

  Міжбанківські розрахунки — це система здійснення та регулювання грошових вимог та зобов'язань, які виникають між банками, їх філіями та клієнтами.

• 
  Слайд 5
  

  Системи міжбанківських розрахунків і платіжні системи в розвинутих країнах з ринковою економікою функціонують відповідно до загальних моделей, що базуються на трьох основних видах міжбанківських розрахунків: — розрахунки через організацію кореспондентських відносин між комерційними банками; їх називають лоро-ностро; — розрахунки через кореспондентські рахунки, що відкриваються в установах центральних банків. Як правило, це повні розрахунки, що виконуються індивідуально, на валовій основі. Їх можна характеризувати як платежі брутто; — розрахунки через клірингові установи. Це розрахунки, або платежі нетто.

• 
  Слайд 6
  

  Інструкцією про Міжбанківські розрахунки передбачені такі форми їх проведення: — через Національну систему електронних платежів (СЕН), що функціонує при Національному банку України; — через власні платіжні системи комерційних банків, узгоджені з Національним банком України; — через прямі кореспондентські відносини між комерційними банками.

• 
  Слайд 7
  

  СЕП виконуєміжбанківськийпереказу файловому режимі та в режимі реального часу. Здійснення банком початковихплатежів у файловому режимієобов’язковим, а у режимі реального часу – за йоговибором. Разом зтим, банк, якийпрацює в СЕП у файловому режимі, забезпечуєприйманняплатежів у режимі реального часу. У файловому режиміобмінплатіжними документами здійснюється шляхом приймання-передавання пакету відповіднихдокументів, сформованих у файл. Тривалістьтехнологічного циклу складає 15-20 хвилин. У режимі реального часу коштизараховуються на рахунокотримувачанегайно, у момент надходження платежу відвідправника СЕП. Самецеє головною ознакоюплатіжних систем класу RTGS згіднозміжнародноюкласифікацією. За звітнийперіод 2010 року послугами СЕП у режимі реального часу скористалася 422 установи (39 % відзагальноїкількостіучасників СЕП), алетільки 72 учасникивиконувалиплатежі в цьомурежимі, а саме: 31 банк та 7 філійбанків, Національний банк Українизйогоустановами.

• 
  Слайд 8
  

  Учасникисистеми За станом на 1 жовтня 2010 року учасниками СЕП були 1070 установ, із них: 177 - банки України; 829 - філіїбанківУкраїни; 28 - органи Державного казначейства України; 36 - установи Національного банку України. Учасникисистеми, враховуючисвої потреби, самостійновирішуютьпрацюватиїм за окремимчиконсолідованимкореспондентськимрахунком. За станом на 1 жовтня 2010 року за окремимкореспондентськимрахункомпрацювало 120 банків (включаючиНаціональний банк України), щоскладало 67 % відзагальноїкількостібанків – юридичнихосіб, якієучасникамисистеми. Ними за 9 місяців 2010 виконано 45 370 тисячпочатковихплатежів на суму 1 909 280 млн.грн., щовідповідно на 16 % та 32 % більше таких самих показниківпорівняноз 9 місяцями 2009 року. Інші 58 банків, щоскладало 33 % відзагальноїкількостібанків – юридичнихосіб, якієучасникамисистеми, за станом на 1 жовтня 2010 року працювали за консолідованимкореспондентськимрахунком.

• 
  Слайд 9
  

  Розподілучасниківсистеми за моделями обслуговуванняконсолідованогокореспондентськогорахункубувтакий (діаграма 1): за 3 моделлюпрацювали 43 банки; за 4 моделлюпрацювали 10 банків; за 7 моделлюпрацювали 5 банків. За єдинимказначейськимрахунком (8 модель) працювалоДержавне казначейство України, на долю якогоприпадає 18 % відзагальноїсумиздійсненихпочатковихплатежів за 9 місяців 2010 року.

• 
  Слайд 10
  

  Завантаженість СЕП За 9 місяців 2010 року учасникамисистемивиконано 243 302 тисячіпочатковихплатежів та електроннихрозрахунковихповідомлень на суму 5 486 549 млн.грн., щовідповідно на 6 % та 23 % більше, ніж за 9 місяців 2009 року, із них: - початковіплатежі в файловому режимі – 241806 тис. шт.; - початковіплатежі в режимі реального часу – 177 тис. шт.; - електроннірозрахунковіповідомлення - 1319 тис. шт. Кількістьпочатковихплатежів та електроннихрозрахунковихповідомлень, виконаних через СЕП у файловому режимі за 9 місяців поточного року, збільшилася у порівняннізвідповіднимперіодом 2009 року на 14 109 тис.шт. (або на 6 %). Найбільшеплатежів у 2010 роцібуловиконано по кількості - у липні (30 082 тис.шт.), по сумі - у вересні (681 179 млн.грн.)

• 
  Слайд 11
  

  У режимі реального часу найбільшепочатковихплатежів та електроннихрозрахунковихповідомлень у 2010 роцібулавиконано у березні: по кількості – 20 652 шт., по сумі - 84 014 млн.грн.

• 
  Слайд 12
  

  Основні принципи здійснення міжбанківських розрахунків: — підтримка банками своєї ліквідності (відповідно, наявності коштів на кореспондентських рахунках) на рівні, що забезпечує безперебійне, в повному обсязі, проведення розрахунків з іншими банками, особливо за платежами клієнтів; — проведення контролю за правильністю здійснення міжбанківських розрахунків і проходження документів; — проведення контролю за технологічними ризиками; — встановлення кореспондентських відносин між банківськими установами.

• 
  Слайд 13
  

  Кореспондентські відносини — договірні відносини між кредитними установами (банками-кореспондентами), метою яких є здійснення платежів і розрахунків за дорученнями один одному на підставі кореспондентських угод з відображенням їх на кореспондентських рахунках. Кореспондентські відносини можуть бути: — безпосередньо між комерційними банками; — між комерційними банками та НБУ. При прямих кореспондентських відносинах між банками відкривається кореспондентський рахунок — це рахунок, на якому відображено розрахунки, здійснені однією установою банку за дорученням іншої на підставі укладених кореспондентських угод.

• 
  Слайд 14
  

  Система електронних платежів (СЕП) НБУ — це загальнодержавна платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банківськими установами (та їх філіями) як за дорученням клієнтів, так і за зобов'язаннями банків один перед одним на території України.

• 
  Слайд 15
  

  Основні завдання системи: — задоволення потреб економіки, яка реформується і розвивається; — удосконалення кредитно-монетарної політики, яка проводиться НБУ, завдяки отриманню оперативної і точної інформації про переміщення грошо­вих коштів і стан коррахунків; — виконання міжбанківського етапу всіх видів безготівкових розрахунків; — мінімізація часу на виконання міжбанківських розрахунків і на обіг гро­шових засобів; — забезпечення високого рівня безпеки міжбанківських розрахунків; — надання широкого спектра послуг для користувачів; — забезпечення високого рівня внутрішнього бухгалтерського обліку і кон­тролю; — мінімізація вартості банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації системи.

• 
  Слайд 16
  

  Основні функції СЕП: — проведення розрахунків між банками України в національній валюті та інших іноземних валютах; — ефективне використання тимчасово вільних ресурсів банків; — контрольні функції НБУ щодо стану кореспондентських рахунків комер­ційних банків; — надання інформаційних послуг учасникам розрахунків; — обмін екстренною інформацією про проведення розрахунків; — багаторівневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях розра­хунків; — забезпечення надійності розрахунків; — забезпечення НБУ механізмом впливу на порушників законодавства і норм банківської діяльності шляхом обмеження їх обслуговування в СЕП.

• 
  Слайд 17
  

  Учасниками СЕП можуть бути: 1. На рівні регіональних розрахункових палат (РРП): — територіальні управління НБУ; комерційні банки та їх установи, які мають кореспондентські (субкорес-пондентські) рахунки в територіальному управлінні НБУ, відповідають техніч-ним і технологічним вимогам роботи в СЕП. 2. На рівні центральної розрахункової палати (ЦРП): —РРП; — управління НБУ в м. Києві та Київській області; — операційне управління НБУ; — центр міждержавних розрахунків НБУ; — комерційні банки в м. Києві та Київській області.

• 
  Слайд 18
  

  Програмно-технологічна структура СЕП НБУ включає такі основні компоненти: — програмно-технічні компоненти СЕП (АРМ-3, АРМ-2, АРМ-1); — електронну пошту НБУ; — засоби захисту інформації.

• 
  Слайд 19
  

  Для проведення міжбанківських розрахунків через СЕП НБУ між комерційними банками (філіями) та НБУ встановлюються кореспондентські відносини на основі договорів, а між комерційними банками і територіальними управліннями НБУ — шляхом укладання договору на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям рахунку. Для відкриття коррахунку керівник і головний бухгалтер комерційного банку особисто подають в ТУ НБУ такі документи: — заяву на відкриття коррахунку встановленого зразка; — завірену копію статуту; — завірені копії ліцензії НБУ на здійснення банківського обслуговування — завірену копію довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України; — завірену копію довідки платника соціальних страхових внесків до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; — завірену копію довідки про реєстрацію в органах державної статистики, про включення в Державний реєстр ЄДРПОУ; — картку зі зразками підписів і печатки, затверджену нотаріально.

• 
  Слайд 20
  

  Договори про участь в СЕП НБУ (Договір на касове обслуговування відкриття коррахунку, Договір на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП НБУ, Договір про надання послуг електронної пошти, Договір про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі НБУ) визначають: — право власності на систему; — правила проведення розрахунків; — зобов'язання НБУ при виконанні розрахунків; — порядок експлуатації; — порядок розгляду спорів; — порядок оплати за розрахунки.

• 
  Слайд 21
  

  Для проведення розрахунків комерційним банкам поряд з рахунками, відкритими в розрахунково-касовому центрі (РКЦ), відкриваються технічні кореспондентські рахунки і субрахункив територіальній розрахунковій палаті. За технічними рахунками відображаються всі платежі, проведені банком за дорученням клієнтів, а також суми надходжень, перераховані з інших банків на користь його клієнтів. Інформація про стан технічного коррахунку поновлюється безпосередньо в момент обробки платіжних документів банку і фактично відображає стан коррахунку в режимі реального часу. Початкові платежі у СЕП від банку приймаються лише в межах поточного значення залишку на технічному коррахунку цього банку.

• 
  Слайд 22
  

  Залежно від організаційної структури банки можуть обирати різні моделі обслуговування консолідованих рахунків у СЕП

• 
  Слайд 23
  

  Рис. 1. Схема функціонування СЕП НБУ

• 
  Слайд 24
  

  Однією з додаткових можливостей СЕП є організація розрахунків з іноземними банками через механізм "шлюзових" банків. "Шлюзовим" є банк — учасник СЕП, який: — є власником (або учасником) системи міжбанківських розрахунків, відмінної від СЕП; — уклав угоду з власником цієї платіжної системи про виконання ним платіжних трансакцій від імені інших банків; — бере на себе зобов'язання виконувати платежі між банками — резидентами України та абонентами цієї платіжної системи.

• 
  Слайд 25
  

  У СЕП є два типових зразки організації "шлюзових" банків. Перший — "шлюз до SWIFT". "Шлюзовий" банк є абонентом SWIFT. Оскільки SWIFT є транспортною системою, завдання "шлюзового" банку — отримання платіжного документа із СЕП (що транспортується у форматі файла А) та оформлення його у форматі, прийнятому в SWIFT. У цьому форматі міститься більше реквізитів, ніж у документі СЕП. Додаткова інформація для SWIFT має заповнюватися банком-відправником у текстових реквізитах файла А у вигляді, обумовленому стандартами СЕП. Другий — "шлюз до систем країн СНД".

• 
  Слайд 26
  

  Прямі кореспондентські відносини — договірні відносини між комерцій­ними банками, метою яких є прискорення платежів і розрахунків. Платежі й розрахунки здійснюються одним банком за дорученням іншого. Комерційні банки, які встановили між собою кореспондентські відносини, називаються банками-кореспондентами, і відкривають кореспондентські рахунки типу НОСТРО і ЛОРО, після отримання відповідного письмового дозволу НБУ. Рахунок ЛОРО — рахунок, відкритий комерційним банком банку-кореспонденту (ваш рахунок у нас). Рахунок НОСТРО — рахунок, відкритий комерційним банком у банку-кореспонденті (наш рахунок у вас). Рахунок НОСТРО в одному банку є рахунком ЛОРО в іншому. Основним призначенням коррахунків є проведення банками розрахункових операцій за дорученням клієнтів.

• 
  Слайд 27
  

  Схема відкритих коррахунків має бути ефективною, забезпечувати якісне обслуговування клієнтів банку. Виконанню операцій за коррахунками властиві три види ризику: — ризик країни; — ризик фінансової надійності банку; — ризик виду операції.

• 
  Слайд 28
  

  До запровадження кореспондентських відносин комерційний банк повинен виконати такі операції: — визначити рейтинг банку за інформацією, що публікується незалежними міжнародними агенціями; — визначити, чи достатній перелік послуг, що пропонується банком-кореспондентом; термін виконання операцій, умови та тарифи банку; — порівняти з альтернативними банками відсоткові ставки за депозитами, можливість розміщення "коротких" коштів.