Презентация на тему "Правове регулювання кредитних відносин"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Правове регулювання кредитних відносин

  Виконала: студентка групи ПБ – 35 Березнюк Ірина

• 
  Слайд 2
  

  План Поняття, призначенняівидикредиту. Поняття та елементи кредитних правовідносин. Правова природа кредитного договору.

• 
  Слайд 3
  

  Важливе місце у фінансовій системі України посідає кредит I. Поняття, призначення і види кредиту КРЕДИТ – важливий інститут, за допомогою якого держава здійснює мобілізацію та перерозподіл тимчасово вільних коштів і контроль за правильним їх використанням. Кредит сприяє підвищенню ефективності економіки, забезпечує перелив капіталу, стимулює грошовий обіг та є важливим інструментом державного регулювання економікою.

• 
  Слайд 4
  

  В процесі кредитування виникають відносини з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів підприємств, організацій, бюджету та населення, використання яких відбувається на умовах повернення для задоволення економічних і соціальних потреб держави.

• 
  Слайд 5
  

  Кредит як інститут, що включається до фінансової системи держави, виконує емісійну, розподільчу і контрольну функції:

• 
  Слайд 6
  

  Види кредиту, що засвідчують відносини позики Фінансовий кредит — цекошти, якінадаються банком резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківськаустановазгідноззаконодавствомкраїниперебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, якімають статус не-банківськихфінансовихустанов, згіднозвідповіднимзаконодавством у позичкуюридичнійабофізичнійособі на визначений строк, для цільовоговикористання та підвідсоток. Товарний кредит — цетовари, щопередаються резидентом або нерезидентом у власністьюридичнимабофізичним особам на умовах угоди, щопередбачаєвідстрочкукінцевогорозрахунку на визначений строк та підвідсоток. Кредит підцінніпапери, щозасвідчуютьвідносинипозики — цекошти, якізалучаютьсяюридичноюособою-боржником (дебітором) відіншихюридичнихабофізичнихосіб як компенсаціявартостівипущених (емітованих) таким дебіторомоблігаційабодепозитнихсертифікатів.

• 
  Слайд 7
  

  У господарськійдіяльностівикористовуютьсятакіформикредиту: Лізинговий кредит - цевідносиниміжюридичними особами, яківиникають у разіоренди майна ісупроводжуютьсяукладаннямлізингової угоди. Іпотечний кредит –цеособливий вид економічнихвідносинз приводу наданнякредитівпід заставу нерухомого майна.

• 
  Слайд 8
  

  Бланковий кредит—цекредит, якийнадається банком у межах наявнихвласнихкоштівіззастосуваннямпідвищеноївідсоткової ставки надійнимпозичальникам, якімаютьстабільніджерелапогашення кредиту іперевірений авторитет у банківських колах. Споживчий кредит—цекредит, якийнадаєтьсятільки в національнійгрошовійодиниціфізичним особам резидентам України на придбанняспоживчихтоварівтривалогоко­ристування та послугіякийповертається в розстрочку, якщоінше не передбаченоумовами кредитного договору. Інвестиційнийподатковий кредит—цетаказмінасплатиПодатку, за якоїгосподарюючомусуб’єктунадаєтьсяможливістьпротягомпевного строку в певних межах зменшитисвоїплатежі по податкузподальшоюпоетапноюсплатоюсум кредиту інарахованихвідсотків.

• 
  Слайд 9
  

  Консорціумний кредит- це кредит, якийнадаєтьсяпозичальникубанківськимконсорціумом такими способами: а) акумулюваннямкредитнихресурсів у визначеному банку зподальшимнаданнямкредитівсуб’єктамгосподарськоїдіяльності; б) гарантуваннямзагальноїсуми кредиту провідним банком абогрупоюбанків. Кредитуванняздійснюєтьсязалежновід потреби в кредиті; в) зміноюгарантованихбанками-учасниками квот кредитнихресурсів за рахунокзалученняіншихбанків для участі в консорціумнійоперації.

• 
  Слайд 10

  ро

  При характеристиці кредиту найбільш поширеною є класифікація кредитних операцій залежно від кредитора, у зв’язку з чим розрізняють державний, банківський і комерційний кредит Державний кредит надається державою іншійдержаві, а такожюридичнимчифізичним особам. При цьомупозичальникомабо кредитором виступає держава абомісцевіорганивлади. Формами державного кредиту єнатуральніпозики (наприклад, хлібні, цукрові), державніпозики (облігації, скарбницькізобов’язання) та іншікредитнідокументи.

• 
  Слайд 11
  

  Банківський кредитє основною формою кредиту інадаєтьсясуб’єктамгосподарськоїдіяльностіусіх форм власності у тимчасовекористування на умовах, передбаченихкре­дитним договором. Банківський кредит — цеекономічнівідносинизакумуляціїкредитнихресурсів за рахунокстатутних та іншихфондівбанків, коштів на депозитнихрахунках, коштів в обігу та в міжбанківськихрозрахунках та іншихгрошовихресурсів, а такожнадання банками грошей (готівкою, безготівкове) в позикуюридичним та фізичним особам, державі.

• 
  Слайд 12
  

  Комерційний кредит – це товарна форма кредиту між продавцями та покупцями, коли останні одержують товар з відстрочкою платежу.

• 
  Слайд 13
  

  Кредити, якінадаються банками, за строками користуванняподіляютьна: коротко-, середньо- йдовгострокові Строк користуваннякороткостроковими кредитами не перевищує 12 місяців, середньостроковими— до 3 років, довгостроковими—понад 3 роки.

• 
  Слайд 14
  

  За ступенемризикукредитиподіляють на: а) стандартні; б) зпідвищенимризиком. За методами надання: а) у разовому порядку; б) відповідно до відкритоїкредитноїлінії; в) гарантійні (іззаздалегідьобумовленою датою надання, за потребою, ізстягненнямкомісії за зобов’язання). За строками погашення: а) одночасно; б) у розстрочку; в) достроково (на вимогу кредитора або за заявоюпозичальника); г) зрегресієюплатежів; д) післязакінченняобумовленогоперіоду (місяця, кварталу).

• 
  Слайд 15
  

  Для реалізаціїкредитноїполітики, яка забезпечуєфункціонуваннясуспільноговиробництва, важлива роль у державівідводиться кредитнійсистемі— сукупностікредитно-фінансовихустанов, якіакумулюютьвільнігрошовікапітали, доходи інадаютьїх у позичку — юридичниміфізичним особам, уряду, ітим самим реалізуютькредитнівідносини в державі.

• 
  Слайд 16
  

  Кредитну систему УкраїниочолюєНаціональний банк України,якийздійснює систему заходів у кредитнійсферіз метою регулювання грошового обігу. До кредитноїсистемиУкраїни належать такожкомерційні банки та небанківськікредитно-фінансові установи, якіповинніматиліцензіюНаціонального банку України для здійсненнякредитування. Банкам забороняється прямо чиопосередкованонадаватикредити для придбаннявласнихціннихпаперів. Використанняціннихпаперіввласноїемісії для забезпеченнякредитівможливездозволуНаціонального банку України.

• 
  Слайд 17
  

  Банки зобов’язаніпри наданнікредитівдодержуватисяосновнихпринципівкредитування, у тому числіперевірятикредитоспроможністьпозичальників та наявністьзабезпеченнякредитів, додержуватисявстановлених НБУ вимогщодоконцентраціїризиків. Банки не можутьнадаватикредитипідвідсоток, ставка якогоєнижчоювідвідсоткової ставки за кредитами, якібере сам банк, івідсоткової ставки, щовиплачується ним по депозитах.

• 
  Слайд 18
  

  Банки мають правовидаватибланковікредити за умов додержанняекономічнихнормативів. Наданнябезвідсотковихкредитівзабороняється, за виняткомпередбачених законом випадків. У разінесвоєчасногопогашення кредитуабовідсотків за йогокористування банки мають право видавати наказ про примусову оплату борговогозобов’язання, якщоцепередба­чено угодою.

• 
  Слайд 19
  

  Чиннезаконодавствотакожпередбачає, що до функціїНаціонального банку Україниналежить те,щовінвиступає кредитором останньоїінстанції для банківіорганізує систему рефінансування. Національний банк надаєкредитикомерційним банкам та іншимфінансово-кредитнимустановам для підтримкиліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансуванняНаціонального банку та в порядку, визначеномуНаціональним банком (п. 1 ст. 42 Закону України“Про Національний банк України”).

• 
  Слайд 20
  

  II. Поняття та елементи кредитних правовідносин Банківським кредитом покриваються як тимчасові, так і постійні потреби в додаткових обігових коштах. Відносини, що виникають між банками і клієнтами з метою одержання ними банківського кредиту, регулюються нормами права і називаються кредитними правовідносинами. Можна визначити, що банківські кредитні правовідносини— це правовідносини, за яких позичальник зобов’язується повернути у встановлений строк позичкодавцю — кредитній установі одержану від нього таку саму суму грошей з відсотками.

• 
  Слайд 21
  

  Кредитні правовідносини, як і решта правових відносив, передбачають наявність таких елементів, як суб’єкти, об’єкт і зміст

• 
  Слайд 22
  

  Зміст банківських кредитних правовідносин знаходить основне виявлення в принципах кредитування, до яких належать:

• 
  Слайд 23
  

  Принцип забезпеченості кредиту має за мету захистити інтереси банку і не допустити збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника. Кредити надаються під конкретні товарно-матеріальні цінності та витрати виробництва і забезпечуються заставою цих цінностей або продукцією, що надходить у заставу у міру її випуску. Принцип строковості означає, що кредит має бути повернений позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк. Конкретний строк повернення кредиту залежить від цілей кредитування, розміру кредиту, платоспроможності позичальника.

• 
  Слайд 24
  

  Платність кредиту означає, що банк вимагає не тільки повернення одержаної позички, а й сплати певного відсотка за користування нею. Розмір відсоткових ставок, що встанов­люється комерційними банками, залежить від різних факторів: строку й виду кредиту, ступеня його ризику для банку; темпів інфляції, попиту на кредит з боку підприємств; структури кредитних ресурсів конкретного банку, облікової ставки тощо. Принцип повернення кредиту є основним принципом кредитних правовідносин і передбачає обов’язкове повернення його позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк.

• 
  Слайд 25
  

  Цільовий характер використання кредитів передбачає, що позички видаються на конкретні цілі господарюючих органів, передбачені кредитним договором (ст. 9 Положення НБУ “Прокредитування”). Отже, принципи банківського кредитування визначають основні положення кредитного механізму і спрямовані на забезпечення ефективного управління кредитом.

• 
  Слайд 26
  

  III. Правова природа кредитного договору Комерційні банки здійснюють кредитування підприємств та організацій на договірних умовах. Надання банківського кредиту оформляється укладенням кредитного договору, згідно з яким одна сторона — банк — зобов’язується передати другій стороні (позичальникові) на підставі кредитного плану і на певний строк суму грошей, а позичальник зобов’язується надавати банкові необхідне забезпечення кредиту, використовувати його на обумовлені цілі і повернути у встановлений строк та сплатити відповідні відсотки.

• 
  Слайд 27
  

  Кредитний договір є договором господарським, плановим, консенсуальним, платним. Слід відрізняти кредитний договір від договору позики за такими ознаками:

• 
  Слайд 28
  

  Відповідно до Положення НБУ “Прокредитування”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 вересня 1995 р., кредитні договори укладаються в письмовій формі як складанням одного документа, підписаного кредитором і позичальником, так і обміном листами, телеграмами, телефонограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає. Крім того, форма кредитного договору визначена в додатку до зазначеного вище положення.

• 
  Слайд 29
  

  Кредитний договір є юридичним документом, який визначає взаємні зобов’язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. До умов кредитного договору належать: об’єкти кредитування; розмір кредиту; умови його надання та погашення; відсоткові ставки за користування кредитом та порядок сплати відсотків; умови здійснення банківського контролю за використанням коштів; способи забезпечення виконання зобов’язань за договором клієнтом; перелік розрахунків та відомостей, необхідних для кредитування; строк їх надання клієнту; майнова відповідальність за порушення умов договору тощо. Конкретний зміст зазначеного договору і перелік усіх його умов визначаються за згодою сторін. Видана за кредитним договором сума грошей зараховується банком на кредитний рахунок, який відкривається в установах банку для обліку виданого кредиту.

• 
  Слайд 30
  

  У банківській практиці перспективними формами організації кредитних відносин банку з позичальниками є кредитні лінії і овердрафт: Кредитна лінія — це договір між банком і позичальником, відповідно до якого банк зобов’язується здійснювати надання клієнту кредиту впродовж певного часу в межах встановленого ліміту. Надання кредиту у вигляді кредитної лінії свідчить – про високій рівень довіри банку до позичальника і сприяє вдосконаленню ефективності кредитування, забезпеченню надійного партнерства між банком і клієнтами. .

• 
  Слайд 31
  

  Кредит у вигляді овердрафта означає, що банк може сплачувати розрахункові документи клієнта на суми, що перевищують кредитний залишок на його рахунку. Між банком і клієнтом укладається договір про те, що клієнт має право в порядку і на умовах, встановлених у договорі, виписувати чеки на загальну суму, яка перевищує позитивний залишок на його рахунку. В разі відсутності коштів на чековому рахунку чек повинен бути сплачений за рахунок кредиту банку. Овердрафт (контокорент) застосовується з позичальниками, які характеризуються високим рівнем платоспроможності, і є найбільш ефективним та вигідним методом кредитування.

• 
  Слайд 32
  

  За кредитним договором юридичні права й обов’язки сторін — банків та клієнтури — неоднакові. У банку-кредитора фактично знаходяться всі права, а основним його обов’язком е надання кредитів різних видів. На клієнтові лежать в основному обов’язки, хоча позичальник може і відмовитися від укладення договору. Обов’язки клієнта: повернути в строк одержаний кредит, сплатити банку відсотки за користування кредитом, не ухилятися від банківського контролю, дотримуватися цільового використання одержаного кредиту, надати і гарантувати наявність забезпечення за договором на весь строк кредитування.

• 
  Слайд 33
  

  За порушення зобов’язань за кредитним договором сторони несуть відповідальність у вигляді стягнення неустойки і відшкодування збитків. При кредитуванні підприємств, організацій велике значення зміцнення кредитної дисципліни, яка має на меті своєчасне погашення кредиту і суворе додержання позичальниками всіх умов договору. В разі порушення кредитної дисципліни до клієнта можуть застосовуватися такі санкції: сплата банку підвищених відсотків з прострочених позичок; припинення кредитування з правом дострокового одностороннього розірвання договору; дострокове стягнення раніше наданих позичок зі сплатою штрафу, переведення на акредитивну форму розрахунків або надання додаткових гарантій.

• 
  Слайд 34
  

  Відповідно до ст. 49 Положення НБУ “Прокредитування” у кредитних договорах передбачається відповідальність позичальника за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за його користування і банку за несвоєчасне перерахування валюти кредиту у вигляді стягнення пені, що встановлюється за згодою сторін.

• 
  Слайд 35
  

  У кредитних договорах повинна передбачатись відповідальність позичальника за використання не за цільовим призначенням кредитів за рахунок кредитних ресурсів НБУ у вигляді стягнення з нього штрафу в розмірі не менш як 25 відсотків від розміру використаного не за призначенням кредиту у встановленому чинним законодавством порядку. Комерційні банки зобов’язані у кожному випадку неповернення кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом вирішувати питання про стягнення заборгованості у встановленому чинним законодавством порядку, а у разі неможливості стягнення — порушувати у суді справу про банкрутство.

• 
  Слайд 36
  

  Отже, відносини, що виникають при укладенні кредитного договору, є специфічною формою взаємовідносин комерційного банку і клієнта, і хоч виникають за волевиявленням позичальників, мають грошовий характер, характеризуються нерівністю прав суб’єктів (банку й клієнта).