Содержание
-
Лекція 8. Методика фізичноговиховання
Основні сторони методики фізичного виховання та їх взаємозв’язок; 2. Методичні принципи та принципи побудови занять.
-
Під методикою в ТМФВ розуміють
сукупність вибраних методів, методичних прийомів та засобів, які використовуються для вирішення освітньо-виховних завдань фізичного виховання
-
Методологія фізичного виховання
наука, що вивчає закономірності методики фізичного виховання
-
-
Особливості процесу навчання рухам
В його основі лежать закономірності, за якими проходить цілеспрямоване формування рухових умінь і навичок. Головна методична проблема - це вибір оптимальних шляхів вивчення, вдосконалення та закріплення техніки виконання фізичної вправи. Головні завдання: 1) навчити раціонально використовувати особисті фізичні здібності; 2) сформувати знання з історії, теорії та методики фізичного виховання.
-
Особливості методики виховання фізичних якостей
Вихований процес підпорядковується закономірностям, за якими проходить розвиток фізичних якостей. Головна методична проблема - вибір таких методів, які дозволяють найбільш ефективно та в оптимальних пропорціях розвинути силу, витривалість, швидкість, спритність і гнучкість.
-
-
Принцип свідомості та активності розкривається у наступних вимогах:
необхідності формувати свідоме ставлення і стійкий інтерес до загальної мети фізичного виховання та конкретних завдань заняття(свідоме ставлення - це розуміння значення та механізмів дії на організм обраних засобів фізичного виховання; стійкий інтерес - це стабільна вмотивованість до роботи); необхідності стимулювати самоаналіз своїх дій, проводити самоконтроль раціонального використання сил; необхідності виховання ініціативи, самостійності і творчого ставлення до завдань.
-
Принцип наочності
- це опора на всі органи сприйняття людини але, в першу чергу, на аналізатори зору, слуху та сенсомоторики. Використання засобів наочності - необхідна передумова освоєння рухів (навіть тварини в молодому віці формують власну базу рухів, спостерігаючи за рухами дорослих). Використання засобів наочності - необхідна передумова удосконалення рухів (ця вимога є обов’язковою особливо при удосконаленні складних рухів). Наочність буває безпосередньою (демонстрація вправи, яку необхідно вивчити), та опосередкованою (знайомство з окремими механізмами, схемами, моделями рухів).
-
Принцип доступності
Цей принцип розкривається у наступних положеннях: визначення міри доступного, тобто - розумної межі; дотримання методичних умов доступності - "від простого - до складного, від легкого - до важкого“.
-
Принцип індивідуальності
Дотримання принципу індивідуальності можливе тільки при умові єдності колективної та індивідуальної навчально-виховної дії. Його реалізація полягає у наступному: диференційованих вимогах до учнів в залежності від їх здібностей, здоров’я, темпераменту; індивідуальних навчальних завданнях тощо.
-
Принцип систематичності і послідовності передбачає наступне:
безперервність фізичного виховання та оптимальне дозування навантаження і відпочинку (дотримання цього принципу вимагає врахування у навантаженнях процесів, які протікають під його дією і поділяються на такі фази: робоча; відносної нормалізації; суперкомпенсації; редукційна); повторюваність та варіативність фізичних вправ; послідовність занять та взаємозв’язок між різними сторонами змісту фізичного виховання.
-
Принцип динамічності вимагає дотримання наступного:
необхідності регулярного оновлення завдань із загальною тенденцією до зростання навантаження; необхідності ускладнення завдань і зміни форми підвищення навантаження (прямолінійна, ступінчаста, хвилеподібна форма).
-
Принцип науковості та раціональності вимагає:
застосування у фізичному вихованні науково обґрунтованих підходів; вибору раціональних шляхів досягнення мети; використання інтуїції, яка опирається на досвід та знання.
-
Принципи побудови занять
-
Література:
1. Теорія и методика фізичного виховання / Під ред. Т.Ю. Круцевич (В 2-х т.). К.: Олимпийская литература, 2008. – Т. 1. - с. 51-55; 104-108. 2. Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Т.Ю. Круцевич (В 2-х т.). К.: Олимпийская литература, 2003. – Т. 1. - с. 53-61. 3. Теория и методика физического воспитания. Учеб. Для инст-тов физ. культуры. Под общ. ред. Л.П.Матвеева и А.Д. Новикова. Изд. 2-е испр. и доп. 1-й т. М.: ФиС, 1976.- С. 114-139. 4. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Учебник. К.: «Олимпийская литература», 1997. – с. 199-206.
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.