Презентация на тему "Народні символи України: хліб, барвінок, колосся, верба, писанки"

Презентация: Народні символи України: хліб, барвінок, колосся, верба, писанки
Включить эффекты
1 из 10
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
3.0
1 оценка

Комментарии

Нет комментариев для данной презентации

Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.


Добавить свой комментарий

Аннотация к презентации

Скачать презентацию (0.18 Мб). Тема: "Народні символи України: хліб, барвінок, колосся, верба, писанки". Предмет: география. 10 слайдов. Для учеников 5-11 класса. Добавлена в 2017 году. Средняя оценка: 3.0 балла из 5.

Содержание

  • Презентация: Народні символи України: хліб, барвінок, колосся, верба, писанки
    Слайд 1

    НароднісимволиУкраїни: хліб, барвінок, колосся, верба, писанки

    Доповідь підготували студенти ХКТТ : Семенцова Х. Перехода Х. Одинцова И. Адживифаев Д. Л. Глазов О. Є.

  • Слайд 2

    Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.

  • Слайд 3

    «Хліб — усьому голова».

    Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій по­шані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб на­зивають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у бо­рошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стіль­ки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний коло­сок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а то­му, що це наш хліб.

  • Слайд 4

    «Як вродить жито, то будемо жити»

    Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання. На знак згоди дівчина подає хліб на весіллі, хлібом мати благословляє до вінця і зустрічає молоде подружжя. В Україні з хлібом-сіллю зустрічають на вишитому рушнику найпочесніших гостей. Він — ознака гостин­ності українського народу З хлібом у нас зустрічають гостей, Хліб на весіллях цвіте в короваї, І кращих немає на світі вістей, Ніж — хліб уродився на славу. Щирим словом, хлібом та сіллю Ми братів-гостей зустрічаєм, Хлібом — новосілля й весілля, І свято дружби-згоди квітчаєм.

  • Слайд 5

    Писанка

    З давніх-давен люди святкують Великдень — Паску. На Паску дорослі розписують та фарбують яєчка, дарують їх дітям, примовляючи «Христос Воскрес». Діти відповіда­ють: «Воістину Воскрес». З глибини віків від пращурів нам у спадщину дісталась дивовижна писанка. Це диво-витвір рук людських, народжений не з дерева, не з металу, а із звичайного яйця, і який представляє собою живописну мініатюру. Напере­додні Великодня в Україні був звичай розписувати яйця і роздарювати їх з добрими намірами друзям, знайомим. Писанка — символ життя. У слов'ян яйце, як і дерево, було ще символом пробудження та оновлення світу, сим­волом перемоги життя над смертю.

  • Слайд 6

    «Рушники, рушники — то матусі моєї роки».

    Український рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і зараз символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з покоління в покоління. А який він гарний! Його можна порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні, не обходилось жодне сімейне свято. Найбільше обрядових сюжетів пов'язано з рушником. Рушники — це обереги від усього злого, що може зай­ти в дім. «Хай стелиться вам доля рушниками» — бажали людям щастя.

  • Слайд 7

    «Пісня — душа народу»

    Яке це диво — українська народна пісня! Кого тільки не полонила її вічна краса. Українська пісня — то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість чи смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу й натхнення. Любов до рідного краю, мови починається з коли саночки. В ній — материнська ласка і любов, світ добра, краси, справедливості. Тут мамина пісня лунає і нині, її підхопили поля і гаї, її вечорами по всій Україні Співають в садах солов'ї. І я припадаю до неї устами, І серцем вбираю, мов спраглий води. Без рідної мови, без пісні, без мами Збідніє, збідніє земля назавжди. Минають віки, змінюються покоління, а народні пісні залишаються. Вони володіють чудовою здатністю поло­нити людське серце, допоагати в праці, оспівувати з радістю відпочинок, тамувати душевний біль. Земля наша українська така співуча, що не тільки кожне село, а й вулиця мала свої пісні. У рідному краї і серце співає, Лелеки здалека нам весни несуть. У рідному краї і небо безкрає, Потоки, потоки, мов струни, течуть. Тут кожна травинка і кожна билинка, Вигойдують мрії на теплих вітрах, Під вікнами мальви, в саду материнка, Оспівані щедро в піснях.

  • Слайд 8

    «При долині кущ калини».

    Калина — найулюбленіша в Україні рослина. Про по­ходження куща калини розповідає народна легенда (роз­повідь легенди «Легенда про калину»), а також казка «Ка­линка». Похилена калина — засмучена дівчина. Щоб вівся рід, калину садили коло хати. Кущ калини біля материнської хати — це не тільки окраса, а й наш духовний символ, наша спадщина.

  • Слайд 9

    Наша свята земля, рідна оселя, солов'їна мова, невми­руща пісня, червона калина і все, про що ми говорили, — є нашою Батьківщиною, яка зветься Україною. Тож любімо, шануймо, бережімо її та будьмо гідними її синами та доньками.

  • Слайд 10

    ЛЮБІТЬ БАТЬКІВЩИНУ – ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ КІНЕЦЬ

Посмотреть все слайды

Сообщить об ошибке