Содержание
-
Українськімеценати— особи, українськогопоходженняаботі, щобезкорисливоматеріальнопідтримували (підтримують) розвитокукраїнськоїкультури, освіти, охорониздоров'я та незахищенікатегоріїнаселення. Українське меценатство маєдоситьдавнюісторію, починаючи з часівКиївськоїРусі і закінчуючи початком XXI століття. Україна, так історичносклалося, довгий час не мала державності, яка стала б на захистукраїнськоїкультури, мистецтва, освіти, науки, мови. Тому знаходилисьфілантропи та шанувальникиукраїнства, якізробиливагомийвнесок у збереження та розбудовуукраїнськоїнації. У ційстатті названо в хронологічнійпослідовностіокремівагоміприкладимеценатів як українського, так і неукраїнськогопоходження, але діяльністьякихбуласпрямована на українськітерени.
-
Ярослав Мудрий — великий будівничийдержави й покровитель всіх муз у КиївськійРусі, був, також, ктитором, вкладаючи у будівництвокошти не тількидержавні, а й власні. У 1037 роцібулозбудованоцеркву Св. Софії.[2] Князь опікувався школами, бібліотеками. Мав одну з найбільшихбібліотек у світі, таємницюмісцезнаходженняякої до сьогодні не розкрито. Заснував у Новгороді школу для юнаків Володимир Мономах бувписьменником, переконанимпоціновувачкнижності й культури, покровителем освіти. У своєму «Повчаннідітям» вінвиклавобов'язки князя по відношенню до бідних: « «Будьте батьками сиріт, не залишайтесильнимгубитислабких, не залишайтехворих без допомоги».[3] » У пер. пол. ХІІ століттякупцікупців у Києва, на Подолі за власний кошт збудували храм Св. БогородиціПигорощі, покровителькиторгівліхлібом.
-
Мстислав Володимирович Мономах дав першіфундуші на будівництвоЧернечоїобителіРіздваПречистоїБогородиці у Луцьку. Він же у Володимирі-ВолинськомупобудувавцерквуУспенняПресвятоїБогородиці. У ХолміДаниломГалицькимбулозбудованоцеркву Св. Івана. Князь КостянтинОстрозькийбувдужебагатоюлюдиною. Уславився князь і як захисникправославноївіри, даючищедріпожертви на храми. Князем булоспорудженодві церкви у Вільно, а в ОстрозізаснувавмонастирСвятоїТрійці. Острозькіпостійнопідтримували великими грошовимипожертвуваннямиКиєво-Печерськиймонастир.
-
Петро Конашевич-Сагайдачнийбагатоувагиприділяврелігійним та культурним справам України. З йогодіяльністюпов'язуютьзаснуванняКиївськоїколегії, яка згодомперетворилася на знаменитуКиєво-Могилянськуакадемію. Сам вінбуввипускникомОстрозькоїАкадемії. ВінопікувавсяКиївським та Львівським братством. До Київського Братства вінувійшов разом з усімВійськомЗапорозьким, пожертвувавшикількатисячпольськихзлотих на відновленняБогоявленськогомонастиря та підтримкубратськоїшколи. Також надавав матеріальнупідтримку школам, був ктитором та фундаторомБратськогоКиївськогомонастиря, надавшийомузаможні села. Львівському братству заповівпівторитисячізолотихчервінців. Піклувався і про іншімонастирі, церкви і школи. У заповіті Петро Сагайдачнийнаказувавнажите ним майно, яке було не малим, віддати «...на науку і на навчаннядітокхристиянських при церквіУспіняПречистоїБогородиці, на вихованнябакалаврівучених й на вічнілітазадляпожиткуїхньогоофірував»
-
Петро Могила — київський митрополит, якийвклавзначнізасоби у культурно-релігійніцілі. Ним було: реставровано св. Софію, Видубецькийхрам, церкви Трьохсвятительську й Спаса. У 1631 році Петро Могила відкривЛаврськушколу. Помираючи, Петро Могила у заповіті передав колегії все своємайно, кошти і цінності — бібліотеку, будинки, дворовімісця на Подолі, половину худоби і інвентарязісвого хутору Непологи, село Поздняківку, більше 80 тис. злотих, срібний посуд, свою одежу митрополита і митру, прикрашенусімейнимидорогоціннимикаменями, хрест і навітьтканини — на одягстудентам. Родина Розумовськихтакожзробилавагомий вклад в культуру України. Найбільшупам'ять про свійрідРозумовськізалишили у будівництві собору РіздваБогородиці (1752–1763) в Козельці, де похованайогофундаторкаНаталіяДем'янівнаРозумовська, матиОлексія та Кирила. Козелецький собор, збудований за проектом В.Растреллі і вважаєтьсязразковимвитвором стилю бароко.
-
ГетьманІван Мазепа витратив на будівництво та реставраціюцерков, храмів, монастирів суму, яка булабільша як 10 річнихбюджетівГетьманщини, опікувавсялітературою, наукою, мистецтвом. Завдякигетьману, Київсько-Могилянськийколегіум у 1701 роціотримав статус «академії». Для цьогонавчального закладу вінвиділявпостійнокошти. Коли гетьман помер, то козацька старшина у Бендерах точно і не підрахувала суму, яку витративгетьман на меценатські потреби у "побожномунамірі на будовубагатьохцерков і монастирів, на милостині… ". Крімархітектури, Мазепа приділявувагу і книгам. У Батурині у ньогобулавласнабібліотека, враженийякоюбувфранцузький дипломат Жан Ба Моз, побувавши у Батурині. ІванМазепа допоміг Антону Радивиловськомувидрукувати «Венец Хрістовь», а Завруцькому — твір «Мысленный Рай», при цьому Мазепа нагородив йогоще й селом Чорториєю. "Канонь Пресвятой БогородиціОсмогласній ", якийбулонадруковано у 1696 році в ПечерськійЛаврі, містить на останнійсторінцінапис, де називає Мазепу «благодетелем святыяобытелиПечерскіяКієвскія».
-
У 1865 роціСкоропадський став головою Прилуцькоїповітовоїучилищної ради, і почав займатисямеценатськоюдіяльністю в сферіосвіти та науки. Іванзаснувавпансіон для підготовкинароднихучителів, учнямицього закладу могли стати тількисільськідіти, найкращівипускникисільськихучилищ, заснувавперше в містіжіночепочаткове училище. При йогофінансовомусприяннібуловідкритобезлічшкіл і гімназій. В особняку ІванаСкоропадськогомісяцями жили письменники, художники, музиканти. СамезавдякиІвануСкоропадському, в Україніз'явився один з найкращихдендрологічнихпарківЄвропи — Тростянецький парк, куди з усіхкінцівсвітубулизвезеніекзотичнірослини, дерева і кущі. Ханенко Богдан Івановичбувукраїнськимпромисловцем, колекціонером, меценатом. Сім'яХаненківволоділацінноюколекцієютворівмистецтва і зібраннямбукіністики. Богдан Іванович одним з перших почав збиратидавньоруськіікони. Крім того, вінзігравключову роль у заснуванніКиївськогохудожньо-промислового і наукового музею, відкритого в 1904 році. В цей час колекціяХаненків представлена в Державному музеїзахідного і східногомистецтва
-
Микола Терещенко, склавшикапітал, фінансовопідтримував Перше комерційне училище, Політехнічнийінститут, Києво-Подільськужіночугімназію, Міський музей старожитностей і мистецтва, Пироговськулікарню. Самезавдяки меценату Терещенку у Києвіз'явився «ОХМАТДИТ» (Спочатку — «безкоштовналікарня цесаревича Миколи для чорноробів»). За внесок у розвитокКиєва в 1892 роціМикола Артемович отримавзванняпочесногогромадянинаміста Харитоненко Іван Герасимович виділяввеличезнісуми на благодійність. ЗавдякийомубулипобудованіСумський дитячий притулок, гуртожиток для студентівХарківськогоуніверситету, Харківськедуховне училище, Сумськедуховне училище, кількацерков. Іван Харитоненко бувнагороджений золотою медаллю на Анненськійстрічці за пожертви на створення в Сумах громадськоїпожежноїкоманди, отримав орден Святої Анни за меценатськудопомогу в будівництвіСумськоїміськоїлікарні
-
Українськийписьменник, перекладачКониськийОлександр Якович ,у Полтаві, служив, він не тількиорганізувавнедільнішколи, а й сам писав для них книги. Пізнішесвійполтавськийдосвідвінзастосуваву Києві, заснувавши в містікільканедільнихшкіл. Як член Київськоїміської ради, Олександрлобіюваввпровадженняукраїнськоїмови в школах, видававпопулярні на той час книги і підручники («Українські прописи» (1862), «Арифметика, абощотніця» (1863), «Граматикаабо перша читанкаЗадля початку вчень» (1882). Кониськийбув одним іззасновниківЛітературноготоваристваім. Тараса Шевченка у Львові. Заснував у Києвівидавництво «Вік», в якомубулиопублікованібільше 100 книжокукраїнськоюмовою. Початок родині дав Федір Симиренко, якийізтрьомабратами Яхненками заснувавфірму «Брати Яхненки й Симеренки». Будуючи на Черкащині завод для обробкибуряків, спорудилилікарню на 150 ліжок, шестикласну школу, театр, газовеосвітлення. У голодному 1830 роцігодували десять тисяч селян. Протягом 40 років Симиренки передавали одну десятусвоїхдоходів на розбудовуукраїнськоїкультури. Вони фінансувалижурнали «Україна», «Рада» та ін. Матеріальнопідтримували М. Драгоманова, М. Коцюбинського. Свіймаєтокціноюблизько 10 млн крб. Василь передав на потреби українськоїкультури
-
Меценатство для Чекаленкабулонайголовнішою справою. У ньогобув принцип: «Треба любитиУкраїну не лише до глибинидуші, а й до глибинивласноїкишені». Багатоблагодійнихактівбулозроблено для розвиткуукраїнськоїмови. Є. Чикаленко покровительствувавДаниловіМордовцю, а коли той написав українськуісторичнуповість «Двідолі», виділивйомутисячукарбованців. Письменниквідмовивсявід гонорару і на цігрошіЛьвівськеНауковетовариствоім. Т. Шевченказаснувало фонд ім. Д. Мордовця для допомогиукраїнськимписьменникам. Допомагавжурналові «Київськастаровина», оплачуючистатті, які там друкувалидописувачі. Тут з'явились твори Коцюбинського, Винниченка, Яновського та ін.. Особливо Чикаленко цінувавісторичні твори про український народ. Коли М. Грушевськийзвернувся до громадськостізібратигроші на будівництвоАкадемічного дому для студентів-українців у Львові, для цієїсправиЄвгенХарлампійовичвиділив 25 тис. крб. Щойно у 1905 роцібуло видано царськийманіфест про свободу слова, як Чикаленко став ініціаторомукраїнськоготижневика. Цимвиданням стала газета «Рада». В складнихумовах довелось навітьзаставитимайно, але газета існувала. Коли проживав у Перешорах, допомагавсусіднім селянам, продаючиїм дешево землю
-
Семен Могилевцев, оселишивсь в Києві, зробивбагато для розбудовиміста за власний кошт. Середйогоблагодіянь участь у створенніКиївськогополітехнічногоінституту, Педагогічногоуніверситетуім. Драгоманова та Педагогічногомузею, виділялявкошти не тільки на освіту, а й на розвитокмедицини та культури у Києві. Бродський Лазар багатокоштіввитрачав на благодійність і будівництво. На йогокоштиутримуваласьєврейськалікарня в Києві, установи єврейськоїосвіти, фінансувавустанови загальноміськогозначення — Бактеріологічногоінституту, Бесарабськогокритого ринку, підтримуваврозвиток трамвайного сполучення. СамезасобамиБродськогобулазведенаХоральна синагога, найбільша в Києві. Будівлябулазведена в 1897–1898 рр Дідушицькийзахоплювавсяколекціонуваннямрідкіснихзоологічних, ботанічних і мінералогічнихекспонатів. У 1857 роціперевізсвоїколекції до Львова, в 1880 роціподарувавїх, разом з побудованим на той час музеєм, місту. Музей графа Дідушицькогобуввідомий у СхіднійЄвропі і славивсяунікальнимизборамиприроднихбагатств, фольклору та старожитностейГаличини.
-
ТадейРильськийдавав безкоштовніюридичніконсультації селянам, складавпотрібніпапери, виступав адвокатом в судах. У своємубудинкуутримувавправославнуцерковнопарафіяльну школу, пізнішезбудувавши для неїокремеприміщення, оплачував учителя і сам учителював. Максим Рильськийтакожвідзначенийсвоєюдоброчинністю. Вже будучи депутатом, вирішувавбезлічпитань, з якими до ньогозвертались люди. Також Максим намагавсяотримативід уряду кошти на будівництвосільськихшкіл, підтримувавталановитихюнихмузикантів і художників, досвідченихписьменниківзісталінськихконцтаборів. Як видатногоколекціонера, мецената слідзгадатикиївськогопедіатра Давида Лазаревича Сігалова. Все життя Давид Сігаловприсвятивколекціонуванню картин, передавши їхпотім в дар Київському музею російськогомистецтва.
-
СергійТарута є одним іззасновників приватного музею національного культурного надбання «Платар», щоволодієнайбільшимприватнимзібраннямстарожитностейТрипільськоїдоби. За останні роки для людей з обмеженимзоромбулавлаштованавиставкаЮріяБілака «Доторкнутися і побачити». Такожсвітпобачиливиставки: «Велика цивілізаціяСтароїЄвропи: Кукутень-Трипілля (VI—III тис. до Р. Х.)» у Ватикані, «ПравославнаіконаРосії, України, Білорусі до 1020-річчя ХрещенняРусі» (представлено понад 100 раритетівXIV–XIX століть), «Україна — світові» у Варшаві та «Україна: відТрипілля до КиївськоїРусі» в США. Меценат фінансувавархеологічні та реставраційніроботи на територіїісторико-культурного заповідника «Гетьманськастолиця» в Батурині та Міжнароднийпоетичний фестиваль «Каштановийдім» (проводиться щорічно з 2007 р.) ЗаснувавпреміюАрсенія та АндріяТарковських
-
У 2006 р. створено Благодійний фонд ВіктораПінчука, головою Фонду є ВікторПінчук, та Центр сучасногомистецтваPinchukArtCentre — найбільший центр сучасногомистецтва в СхіднійЄвропі. Середголовнихпроектів: Акція «Година Бути разом», в рамках якоївідбувсяблагодійний концерт сера Пола Маккартні на МайданіНезалежності в Києві. Проведено 11 масштабнихвиставоквідомихзарубіжних та українськиххудожників у PinchukArtCentre. У 2008 р. заснована ПреміяPinchukArtCentre — перша загальнонаціональнапремія у сферісучасногомистецтва. Вручається раз на два роки молодим українським художникам (до 35 років). У червні 2009 р. PinchukArtCentreпредставляв Україну на 53-й Венеціанськійбієнале. В УкраїнськомупавільйоніекспонуваласявиставкаІлліЧичкана (Україна) та МіхараЯсухіро (Японія) «Степи мрійників». Підтримка камерного оркестру «Пори року» з моменту йогозаснування в 1993 р
-
РінатАхметов засновникБлагодійнихфондів «РозвитокУкраїни» та «Ефективнеуправління». Мету своєїмеценатськоїдіяльностібачить у підтримцінайважливішихоб'єктівукраїнськоїкультурноїспадщини та в розширенні доступу українськихгромадян до надбаньсвітовоїкультури. Найважливішими проектами є: ЗавершенняреставраціїБудинку митрополита на території «СофіїКиївської». Виставкабронзовоїскульптури з колекції Людовика XIV «Аполлон у кузні Вулкана» — перша виставка, привезена із Лувру в Україну. Робота над відновленняНаціонального музею народноїархітектури та побуту в с. Пирогово Фінансування веб-сайту про архітектуруУкраїни «Архітектурнийпроцес»
-
ДмитроФірташзасновникблагодійнихфондів— Фонд "Буковина" та FIRTASH Foundation. 2008 року за фінансовоїпідтримкиДмитраФірташа в Університеті Кембриджа відкритоПрограмуУкраїністики, щомає на метівивченнякультурноїспадщиниУкраїни у ВеликійБританії та поза її межами. З 2010 року програмазапрацювала на постійнійоснові. 2008 року в рамках проекту «Зігрійлюбов'юдитину» профінансувавкупівлюжитла для 120 багатодітнихсімей у Тернопільській та Чернівецькійобластях. 2010 року заснувавблагодійний фонд DF Foundation. Виділив 10 мільйонівгривень для постраждалихвідповені у Чернівецькійобласті. ЗаснувавУкраїнськустипендіальнупрограму, щонадаєможливістьбезкоштовноотриматимагістерськийступінь в Кембриджськомууніверситетіукраїнським студентам. У 2010—2011 роках фінансувавбудівництво Свято-Троїцькогособору Свято-Вознесенськогомонастиря у селіБанчениЧернівецькоїобласті та будівництвостудентськогомістечкаУкраїнськогокатолицькогоуніверситету (УКУ) у Львові. 2011 року надавфінансовупідтримку другому Міжнародномупоетичному фестивалю Meridian Czernowitz, щовідбувся у Чернівцях та ювілейнимурочистостям з нагоди 70-річчя Богдана Ступки у Києві. З 2011 року підтримуєрозвитокшкільноїхімічноїосвітив рамках спільного проекту із МОНМС України. На постійнійосновінадаєблагодійнудопомогусвоїймалійбатьківщині селу Синьків, Тернопільськоїобласті та районному центру — Заліщикам. Надаєпідтримкупрофесійним театрам та іншим закладам культури. В переліку, зокрема: театр ім. Івана Франка (м. Київ), театр ім. Ольги Кобилянської (м. Чернівці), Діморганноїмузики (м. Чернівці), Обласний музей (м. Чернівці), театр ім. МиколиКуліша (м. Херсон), театр ім. Леся Курбаса (м. Львів).
-
ДмитроАндрієвський— підтримка театрального та образотворчогомистецтва, поширеннякультурологічнихзнань. Ним організованоМіжнародний фестиваль театральнихшкіл «Натхнення» в Києві. Меценат фінансував участь Київськогонаціональногоуніверситету театру, кіно і телебаченняім. І. К. Карпенка-Карого у Всесвітньомуфестивалі в Пекіні, проект «Бібліотекамистецтв», встановленняпам'ятникаукраїнськійпоетесіОТелізіна територіїстудентськогомістечкауніверситету «КПІ» Воронов Ігор — власникоднієї з найбільших у СхіднійЄвропіколекційскульптури і живопису, творець Арт-фонду Воронова. Ним буловлаштовано першу в Українівиставкумініатюр Огюста Родена та Олександра Архипенка, експонуваннятворівОлександра Архипенка, Пабло Пікассо, АмадеоМодільяні, Альберто Джакометті, КостантинаБранкузі на виставці «Арт-Київ», дніросійськоїкультури в Російськомумузеї «Мистецтво андеграунду і нонконформізму» ОлександрПрогнімакє фундатором «Алекс Арт Премії», заснованої в галузікультури, мистецтва та освіти. У 2009 роцізаснувавгромадськуорганізацію «Клуб меценатів», покликанусприятивідродженню та збереженнюнаціональнихкультурнихтрадицій. 2009 за йогоініціативоювідкритоAlex Art House — Культурно-просвітницький центр, розташований на Подолі, складається з трьох галерей приватнихколекцій та Музею давньої книги.
-
Петро Яцик, уродженець села ВерхнєСиньовидне на Львівщині. До Канадиемігрував у 1943 році, де здобуввищуосвіту і розвивавбудівельнийбізнес. Уже з кінця 50-х роківП.Яцик направляв кошти на нанаукові та культурніпроектиукраїнськоїдіаспори, один з них — фінансуваннябагатотомної «Енциклопедіїукраїнознавства». Середнайвідомішихпроектів, профінансованихЯциком, стало виданняанглійськоюмовою «ІсторіїУкраїни-Русі» М. Грушевського, на яке вінпожертвував 15 млн дол. П. ЯцикбувфундаторомМіжнародногоблагодійного фонду «Лігаукраїнськихмеценатів» і став йогопочесним президентом та ІнститутуукраїнськихстудійГарвардськогоуніверситету (США), створив центр дослідженьісторіїУкраїниім. П.Яцика при Альбертськомууніверситеті (Канада), Освітнюфундаціюім. Петра Яцика. Сума пожертв на розвитокукраїнствазакордоном становить понад 16 млн доларів. За пліднумеценатськудіяльністьнагороджений «Почесноювідзнакою Президента України» (1996 р.). У 2000 роцізаснувавМіжнародний конкурс знавцівукраїнськоїмови
-
ГуцулякЕраст родом ізРівненщини, як синхорунжого УГА у 1948 роцііз родиною емігрував до Канади. Завдякинаполегливійпрацізаснуваваптечнийбізнес, що дало можливістьрозвинутимеценатськудіяльністьспочатку у Канаді, для підтримкиукраїнськоїдіаспори, а потім і в Україні. Одним ізнайбільшихвкладів у розбудовудержавностіУкраїни є купівлябудинку для Посольства України в Канадівартістю 615 тис. доларів. Крім того, вінвиділяєзначнікошти на вшанування жертв Голодомору, видавничоїсправи, функціонуванняОстрозькоїакадемії та гімназії у рідномумістіРівному. ВолодимирКашицькийнародився у с. ПідбуковиніпоблизуПеремишля. Пройшов горнило Другоїсвітовоївійни, був тяжко поранений у 1944 р. підВаршавою, що привело до втратиобох рук. Силою воліпродовживіснування, зайнявсявиробництвомморозива. ПісляпроголошенняУкраїнинезалежною, переїхав до Львова, тут допомагав Народному рухові, «Просвіті», був спонсором видавництваукраїнських книг. За свою діяльністьбувудостоєнийзвання «Галицький лицар-2001»
-
МаріяФішер-Слиж народилась в Коломиї (ЗахіднаУкраїна). Разом з родиною змушенабулаемігрувати до США, де зайнялась медициною. Післясмертічоловікапереїхала до Торонто, де поринула в громадськудіяльність. ДітищемМаріїФішер є Канадсько-українськібібліотечніцентри, вона сприяєвидавничійсправі в Україні, особливо в Криму, так як їїтурбує стан українськоїмови в цьомурегіоні. Вона стала спонсором 9 тому, книги 2, частини 2 ІсторіїУкраїни-Руси МихайлаГрушевського.
-
Роботу виконала учениця 10-А класу, СПЕЦІАЛІЗНОВАННОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ №16 І-ІІІ СУТПЕНІВ З ПОГЛИБЛЕННИМ ВИВЧЕННЯМ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ М.Ізмаїл , Одеська обл Мартинова Юлія Дякую за увагу ♥
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.