Презентация на тему "Реформа П.А. Столипіна"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Реформа П. А. Столипіна

• 
  Слайд 2
  

  Петро́ Арка́дійович Столи́пін (1862-1911) російський державний діяч,прем’єр-міністр,Столипін проводив жорстку політику на укріплення самодержавства, розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями. Розпочав аграрну реформу, що не була доведена до кінця. Правління Столипіна відзначалось жорстокими репресіями, в цей час виникли поняття «столипінська реакція», «столипінська краватка» та «столипінський вагон»

• 
  Слайд 3

  МЕТА РЕФОРМИ

  Придушивши революцію 1905-1907 pp., царський уряд розумів, що одними репресіямизнятисоціальнунапругу в суспільствінеможливо. Однієюзголовних причин революціїбулоаграрнепитання, вирішити яке запропонував голова ради міністрівіміністрвнутрішніх справ П. Столипін. У листопаді 1906р. ним було видано указ, якийбувзатверджений царем і став законом 14 червня 1910 р. В указімістилисьосновніположенняреформи.При розробціреформи П. Столипінвиходивзположення, щоліквідаціяпоміщицькогоземлеволодінняпризведе до втративиробників товарного хліба, а з часом зновупостане проблема малоземельності. Вінпропонувавреформуватиселянськегосподарство шляхом руйнуванняселянськоїобщиниіперерозподілуселянських земель на користьзаможних селян (куркулів). Куркуліповиннібули стати опорою царського режиму і, одночасно, виробникамидодаткового товарного хліба. Так, напередодніреформи в Україніпоміщикам належало 63,9 млн десятин землі, селянам — 96,4 млн. десятин. Перерозподілпоміщицькоїземлі при такому співвідношенні радикально б ситуацію не змінив.

• 
  Слайд 4

  Столипінськааграрна реформа передбачала:

  — руйнуванняобщини, яка відігралаактивну роль у виступах селян під час революції, ізакріплення у приватнувласність за кожнимдомогосподаремземельноїділянки, яка йомуналежить;— наданнякредитноїдопомоги селянам через Селянськийземельний банк;— переселення селян у малоземельнірайониСибіру, Північного Кавказу, СередньоїАзії.Одержуючинадільну землю у власність, селянин мавможливістьоб'єднатисвоїділянки в один так званий відрубіабозалишатися на старому помешканні, абовиселитися на хутір, побудованийнавласнійземлі.Столипін у проведенні реформ зустрівсильнийопір як з боку правих, які не булизацікавлені у руйнуваннітрадиційногосільського укладу, так із боку лівих (особливо есерів, більшовиків), які в розрахунку на майбутнюреволюцію не бажализменшуватисоціальноїнапруги на селі. Селяни, побоюючисьрозорення, теж опирались реформі.

• 
  Слайд 5

  Аграрна реформа на українських землях

  В Україніреформипросувалисьнайбільшуспішно. Протягом 1907—1915 pp. в індивідуальнувласністьзакріпили землю на Правобережжі 48% селян, на Півдні — 42%, на Лівобережжі — 16,5%. До 1916 р. в Українібулоутворено 440 тис. хуторів (14% селянськихдворів).Ціпоказникибулизначновищі у порівняннізєвропейськоюРосією, де зобщинивийшло 24% господарств, а на хутори — 10,3%.У ходіреформизначноактивізуваласьдіяльністьСелянського земельного банку, якийпротягом 1906—1916 pp. продав українським селянам 596,4 тис. десятин землі, переважнопоміщицької.Столипінська реформа значнозбільшиламасштабипереселення на Схід (Сибір, Казахстан, Північний Кавказ, Далекий Схід) зукраїнських земель. Протягом 1906—1912 pp. переселилось близько 1 млн. осіб, алемайжечвертьїх повернулась.Незважаючи на такіуспіхи, столипінська реформа не виконала головного свогозавдання: вона не створила опори царському режиму, не ліквідуваласоціальноїнапруги на селі, а щебільшеїїзагострила. До конфліктуселянин-поміщикдодавсяконфліктміжзаможнимібідним селянином.

• 
  Слайд 6

  Наслідки та результати реформ:

  Чисто економічнінаслідкиреформибуливражаючими: збільшилосьвиробництво товарного хліба, місто, за рахунокрозореннячастини селян, поповнилось дешевою робочою силою, булиосвоєніновітериторії на Сході.З 1910 р. до 1913 р. посівнаплоща в українськихгуберніяхзросла на 900 тис. десятин ізагалом становила 22,9 млн. десятин. У 1913 р. булодосягнутонайбільшого валового зборузернових - 1200 млн. пудів. Третинавсієїпродукціїсільськогогосподарствапродавалася на внутрішньомуйзовнішньому ринках. ЧасткаУкраїни в експортіРосійськоїімперії становила 25%, а щодовивозузернових - і того більше: понад 40%, 250—300 млн. пудівщорічно. Вона могла б бути щебільшою.Завершитисвоїреформи П. Столипіну не вдалось. 1 вересня 1911 р. вінбувзастрелений у Києві в оперному театрі. ПохованоСтолипіна на територіїКиєво-Печерськоїлаври.