Презентация на тему "СОЦІОЛОГІЯ СЕЛА"

Содержание

• 
  Слайд 1

  СОЦІОЛОГІЯ СЕЛА

  Об’єкт соціології села як тип територіальної та демографічної спільноти Соціальна сфера села і проблеми її функціонування Проблеми та шляхи аграрного реформування на селі в сучасних умовах.

• 
  Слайд 2

  Література

  Населення і трудові ресурси села. Навч. посібник – К. : 2002 Соціологія. Підручник (за ред. проф. Чернія А.М.) – К. : 2006 Хорунжий М.Й. Аграрна політика : Навч. посіб. – К. :1998 Дієсперов В.С. Сільськогосподарська праця в нових умовах. – К. : 2000 Матеріальний добробут сільського населення / За ред. П.Т. Каблука. – К. : 2002

• 
  Слайд 3
  

  Батьківщиною виникнення соціології села на початку ХХ ст. є США. У 1915 році тут вийшла монографія американського соціолога Чарльза Гелпіна «Соціальна анатомія сільського суспільства».

• 
  Слайд 4
  

  Важливі спостереження та роздуми стосовно соціальних проблем села зробили в кінці ХІX – на початку ХХ ст. Сергій Подолинський, Михайло Грушевський, Іван Франко, Павло Христюк, Олександр Шумський та інші Олександр Шумський Іван Франко Павло Христюк Михайло Грушевський Сергій Подолинський

• 
  Слайд 5
  

  В радянський час поштовх для розвитку аграрної соціології в 20-і роки надали рішення ХІ з’їзду РКП(б) щодо проведення низки соціологічних досліджень аграрної сфери в різних регіонах СРСР. В 30-х роках, такі дослідження припинились. Соціальні проблеми селянства в період колективізації вивчали З.К. Гастєв, В.С. Немчинов та ін.

• 
  Слайд 6
  

  Соціологія села є галуззю соціологічної науки, об’єктом якої є село як тип соціально-територіальної спільності, що склався історично в результаті суспільного поділу праці, і як форма соціальної організації сільськогосподарського виробництва та життя сільських мешканців. Соціологія села досліджує: село як специфічну, внутрішньо диференційовану підсистему соціально-поселенської структури суспільства та сільське населення. загальні закономірності функціонування села, його роль, місце, значення в суспільстві та типи розселення, основні фактори, які впливають на розвиток села. сільське населення, соціальні проблеми економічних, політичних і духовних змін на селі внаслідок ринкових перетворень, соціальні аспекти міграції сільського населення, соціально-демографічну ситуацію, динаміку соціальної та професійної структури села. спосіб життя селян, соціальні проблеми реформування управлінських відносин, відносин власності, специфічну систему соціально-психологічних, професійних, ціннісних орієнтацій, характерних для сільських трудівників, сільську культуру.

• 
  Слайд 7
  

  Село: конкретна соціально – просторова форма функціонування суспільства місце, де населення зайняте переважно аграрною працею

• 
  Слайд 8
  

  зв’язок з природним середовищем

• 
  Слайд 9
  

  дисперсність розселення - розкиданість сільських поселень і індивідуальних помешкань в них

• 
  Слайд 10
  

  вплив природних ритмів на працю селян

• 
  Слайд 11
  

  трудомісткість праці в домашньому та особистому підсобному господарстві

• 
  Слайд 12
  

  простіші, ніж у міських мешканців, форми спілкування, значний неформальний соціальний контроль

• 
  Слайд 13
  

  Два міських мешканця Два мешканця районного центру Два сільських мешканця Різниця просторових зон у мешканців села і міста

• 
  Слайд 14
  

  Сільське населення відрізняється від міського особливим укладом, характером і родом занять, рівнем комфортності життя, кваліфікації праці (у селян він нижчий за рівень кваліфікації праці міських жителів), типом мислення, стабільністю цінностей і норм життя.

• 
  Слайд 15
  
• 
  Слайд 16
  

  У післявоєнний час на поселенську мережу істотно вплинуло неодноразове проведення укрупнення колгоспів, внутрішньогосподарські концентрації та спеціалізації сільськогосподарського виробництва. У 50-х роках набула поширення теорія агроміст. Її метою було створення для сільських жителів таких умов життя і праці, які за своєю якістю не поступались би міським.

• 
  Слайд 17
  

  Вважалось, що переселення селян із малих та віддалених сіл до центральних садиб колгоспів чи радгоспів сприятиме економії капіталовкладень у розвиток соціальної інфраструктури і покращенню комунально – побутових умов життя сільського населення. Відтак з’явились такі нові терміни, як “перспективні” й “неперспективні” села, “перехідні”, такі, які підлягають тимчасовому благоустрою

• 
  Слайд 18
  

  На сільському населенні України відбились тенденції, які характеризували зміни радянського селянства загалом. Протягом останніх 30 років воно зменшилось на 5 млн. 680 тис. осіб(26,5%)

• 
  Слайд 19
  

  Сільське розселення, як правило, має не площинний, а лінійний характер, будучи прив’язаним до конкретної території. Сільські населені пункти часто розташовуються уздовж певних ліній: річок, доріг тощо.

• 
  Слайд 20
  

  Соціологія виділяє таку класифікацію сільських поселень: За кількістю мешканців. За цим критерієм статистика виділяє такі населені пункти: до 6 жителів, 6 - 10, 11 - 25, 26 - 50, 51 - 100, 101 - 200, 201 - 500, 501 -1000, 1001 - 2000, 2001 - 3000, 3001 - 5000, понад 5000 жителів за соціально – економічними ознаками внутрішньогосподарські системи розселення районні системи розселення міжгосподарські системи розселення міжрайонні системи розселення обласні системи розселення міжобласні системи розселення національні (республіканські) системи розселення

• 
  Слайд 21
  

  Порівнюючи сільську поселенську мережу різних регіонів України, можна зазначити, що відсоток “вимираючих” сіл західноукраїнської мережі майже утричі менший за загальнодержавний рівень і у 3-4 рази менший, ніж на Півночі, Сході та Центрі України. Особливо це стосується прикордонних Закарпатської та Чернівецької областей.

• 
  Слайд 22
  

  В останні роки в Україні в кожному п’ятому селі не народжувались діти, а в 61% сільських поселень кількість померлих перевищила чисельність народжених.

• 
  Слайд 23
  

  На демографічній структурі сільського населення протягом кількох останніх десятиліть негативно позначилась стійка міграція сільського населення в міста. Мотиви її різноманітні: кращі побутові умови, ширші можливості для працевлаштування, задоволення культурних потреб тощо. Загалом українське село за останні 50 років в результаті міграційних процесів втратило понад 10 млн. осіб, тобто щороку село полишає 100 тис. осіб

• 
  Слайд 24
  

  Під аграрною політикою розуміють сукупність заходів, які здійснює держава в сфері аграрних відносин, пов’язаних з володінням і використанням землі як основного засобу виробництва в сільському господарстві.

• 
  Слайд 25
  

  Значна віха в еволюції аграрних відносин була започаткована П.А. Столипіним. Столипінська аграрна реформа передбачала: руйнування общини, яка відіграла активну роль у виступах селян під час революції, і закріплення у приватну власність за кожним домовласником земельної ділянки, яка йому належить; надання кредитної допомоги селянам через Селянський земельний банк; переселення селян у малоземельні райони Сибіру, Північного Кавказу, Середньої Азії

• 
  Слайд 26
  
• 
  Слайд 27
  

  Відбувалося встановлення продовольчої диктатури. Власники лишків хліба оголошувались “ворогами народу” і передавались до революційного суду для позбавлення волі не менш як на 10 років. Відомим Декретом про продрозверстку, виданим Раднаркомом у січні 1919 року, вводилась обов’язкова здача хліба державі за твердими цінами. Ним також проголошувалась ідея продуктообміну (бартеру за теперішньою термінологією).

• 
  Слайд 28
  

  За часів Центральної Ради в Україні теж була проголошена соціалізація землі. Одним з ключових завдань демократичних перетворень передбачалось скасування прав власності на поміщицькі, монастирські, кабінетні, удільні, церковні землі. Проте мала місце нерішучість українського уряду у вирішенні аграрних питань, що лишила його селянської підтримки і сприяла поширенню неорганізованого селянського руху. Тому кожне село почало вирішувати земельне питання самостійно. Нестор Махно

• 
  Слайд 29
  

  Важливою віхою в розвитку аграрних процесів у суспільстві була політика колективізації, яка спричинилась нагальною потребою у створенні потужної матеріальної бази в країні загалом і в сільському господарстві зокрема, спрямованої на ліквідацію його одноосібного, архаїчно – відсталого характеру і створення натомість механізованих основ сільського господарства.

• 
  Слайд 30
  

  АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС Галузі сільськогосподарського машинобудування, енергетика, виробництво будівельних матеріалів, мінеральних добрив Владні структури, науково – дослідницькі установи, навчальні заклади, які беруть участь в інформаційному і кадровому забезпеченні аграрного сектора. Сфера заготівель сільськогосподарської продукції, харчова промисловість, легка промисловість з випуску виробів із сільськогосподарської сировини, торгівельні організації Аграрний сектор

• 
  Слайд 31