Содержание
-
Лiтературно-дослiдницький проект учнiв 9 класу
-
ЧИ МОЖУТЬ БУТИ СЛОВА: ”СВІТ ЛОВИВ МЕНЕ, ТА НЕ ВПІЙМАВ”, НАПИСАНІ НА НАДГРОБКУ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ, ВІЗИТНОЮ КАРТКОЮ ВСЬОГО ЙОГО ЖИТТЯ? ”
-
Вiн народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака.
Чорнухи ще солодко спали тiєї грудневоi ночi. I тiльки в однiй хатинi на околицi горiла свiчка. То сiльська жiнка дарувала життя ще однiй людинi. Це був Григорiй Сковорода.
-
Коли хлопцевi виповнилось сiм рокiв, батьки – Сава та Пелагея- вiддали його в науку до дякiвської школи. А восени 1734 року Григорiй розпочинає своє навчання в славетнiй Києво-Могилянськiй Академiї.
-
Одного разу в місті Глухів за дорученням імператриці Єлизавети відбувся конкурс на кращі голоси України. Серед трьохсот претендентів був і Сковорода. Григорiй переміг у, так би мовити у, «фінальному відбірковому турі». За два роки він став першим музикою в оточенні імператриці!
-
На які ще щедроти всесильної меломанки міг сподіватися Сковорода? На посаду міністра? Чи може придворного капельмейстера?
Та якось, під час подорожі до Києва, Сковорода…втік. Нарешті він удома! Замість стилю рококо - ліжник бурсака.
-
.
Тим часом світ удруге викликав Сковороду. Три роки він мандрував по Угорщині, Словаччині, Польщі, відвідав Брати-славу, Відень, Будапешт, Венецію.Сковорода бував в університетах, слухав лекції знаменитих профе-сорів, працював у бібліо-теках, студіював філосо-фські праці й, володіючи мовами вільно, дискутував з ученими різних країн. Проте знову повернувся додому, продовжив акаде-мічне навчання… Вічний студент
-
Григорiй Сковорода викладав у Переяславському колегіумі,де запровадив багато новаторських ідей, чим, звісно, викликав невдоволення багатьох. Саме за це його звільнили.
Тривалий час працював придворним учителем сина поміщика Степана Томари на Переяславщині. У ці роки завдяки близькос-ті до природи й народу формуються філософські погляди майбутнього письменника-мислителя.
-
Із 1759 по 1769 роки Сковорода – викладач поетики й етики в Харківському колегіумі. Протест і несприйняття схолас-тичних догматів на-вчального процесу послужили причиною його звільнення. То була остання офіційна посада Г. Сковороди.
-
Кохання Сковороди? "Це дико, безглуздо!" - пишуть історики. Але, кажуть, була одна ситуація… Жив собі поміщик із донькою. За переказами, призначили вже навіть день весілля. Затишний дім, необтяжливе господарство, завжди щось ніжне і своє… Але знову надприродна сила витягла
Сковороду зі стану комфорту й кинула у звичний стан неспокою. Правда все це чи вигадка, але він утік!
-
Із 1769 року Сковорода вів мандрівне життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами, щоразу відхиляючи пропозиції і світських, і церковних осіб. “Ні в якому разі! Хіба ви хочете, щоб я збільшив число фарисеїв?” – відповів великий просвітитель білгородському єпископові…
-
«Ох, преподобнії! Я стовпотворіння умножати собою не хочу, доволі й вас, стовпів неотесаних у храмі Божому! Світ мене не впіймає!»
На прохання ченців Києво-Печерської лаври стати «стов-пом церкви й окра-сою обителі», Гри- горiй Сковорода саркастично сказав:
-
Ходив Сковорода у звичайній свиті. Крім книг, рукописів, сопілки в полотняній торбі та палиці, нічого більше не мав.
Увесь час світ ловив його. Але він залишав-ся вірним своїм прин-ципам, відстоював свою особисту волю й індивідуальність, не піддаючись спокусам світу.
-
Iснує дуже багато легенд про смерть Григорiя Сковороди. Ось одна з них:одного дня приїхало багото сусiдiв для того, щоб погуляти та послухати Сковороду. В той день вiн був надзвичайно веселий!
Пiсля обiду Сковорода щез. Надвечiр у садку його знайшов господар. Сково-рода копав яму. Григорiй попросив, щоб та яма була його могилою. Фiлософ ввечерi приготувався-помолився, пiдклав свої рукописи пiд голову, склав руки навхрест i лiг спати. Наступного дня вiн помер.
-
Він міг стати ким завгодно: вельможним, шанованим, багатим… Інтелектуалом, котрий звик отримувати від життя лише найкраще. Мабудь, він уклав угоду зі своєю долею… Умови такі: я тобі віддаю життя, а ти мені - найдорожче, що є в цьому житті – свободу.
-
Використана лiтература:
Українська Мала Енциклопедія", проф. Євген Онацький Людмила Шевченко-Савчинська. Тлумачення поняття здорової душі Григорієм Сковородою (на матеріалі латиномовних листів до М. Ковалинського). Збірник праць конференції «XIV-і Сковородинівські читання у Переяславі-Хмельницькому». ПХДПУ, 2007. Сковорода Г.С. Листи до Михайла Ковалинського. – В 2-х тт. – Т. 2, – К.: Наук. думка, – 1973.
-
Проект пiдготували:
Натолочна Марія Паньків Аліна Сковронська Тетяна
-
Дякуємо за увагу!
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.