Содержание
-
Дитинство Тараса Григоровича Шевченка (1814-1828)
Робота учнів 9-Б класу ЗОШ №7 м. Ізмаїла Тимошенка Олександра Сергійовича та Кравцова Ігоря Олександровича Вчитель: Добрева Наталія Іванівна 2013 М. ІЗМАЇЛ
-
НАРОДЖЕННЯ
Тарас Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 року у селі Моринці. Проте після народження хлопчика родина переїхала до Кирилівки. Отже, батьківщиноюШевченкабуло с. Моринці, а не Кирилівка, як думали досі . Але підрісіпам’ятав себе він уже в Кирилівці, тому йусідитячіспогадийогопов’язанізцим селом.
-
РАННЄ ДИТИНСТВО
Про своєраннєдитинство поет згадує в одному зоповідань («Княгиня»), написаних ним на засланні. Спогадицівідносяться, мабуть, до п’яти-шестилітньоговікуШевченка. Дивно тільки, щовін не говорить тут нічого про свогоматір, яка тодіщебула жива.
-
ДИТИНСТВО ПІСЛЯ СМЕРТІ МАТЕРІ
До смертіматеріШевченко, живучи підїїопікою, не знав горя. Але післяїїсмерті (1823 р.) у ньогопочалисятіжиттєвізнегоди, якіпереслідувалипоета до самоїмогили. Післясмертідружини у Шевченка-батьказосталосяп’ятеродітей: Микита, Катерина, Тарас, Ярина та Йосип. Останньомубулодесьпівтора року. У селянськомупобутівдівцюз такою сім’єюжитиважко; потрібнажінка, яка б і по хазяйствупоралась, ідітейдоглянула. Тому природно, щоневдовзі по смертіматері в сім’юШевченківувійшламачуха. За народнимипоняттями, образ мачухизавждипов’язуєтьсязчимосьнедобрим, егоїстичним: не добро внесла мачухаі в хату Шевченків...
-
НАВЧАННЯ У ДЯКА
Післясмерті батька Шевченкавіддали в школу до сільськогодякаБугорського, де вінвивчив часослов іпсалтир. Згодомвінперейшов до священикаНестеровського, в якогонавчивсяписатиіпотімчомусьзновповернувся до Бугорського. Мабуть, про цього наставника згадує Шевченко і в своєму «Письме» до редактора «Народного чтения», і в оповіданні «Княгиня».
-
ВІДНОСИНИ З СЕСТРАМИ
До сестер Тарас Григорович почувавособливулюбов: вони булиєдинимидрузямидитинства; зтоваришамисвоїми Шевченко, за переказами, не любив водитисяй до жодногоз них не прив’язувався, як буває в дітей, навітьзбратами-дітьмивінбувдоситьстриманий. Усяйогодитячаприхильністьзосереджувалася на сестрах. Старшаз них, Катерина Григорівна, була нянькою поетаізамінялайому, як могла, покійнуматір. Вона померла під час першоїепідеміїхолери (1830). Найніжнішеставлення до меншоїсестри, ЯриниГригорівни, Шевченко зберіг до самоїсмерті. Приїжджаючи на батьківщину, вінзвичайнозупинявся у неїїзавжди любив бесідуватиз нею, як вінїївикупить, як вона здітьмибудутьвільними, як вінвлаштуєїїжиття. Особливо багато на цю тему говорив Шевченко в останнійсвійприїзд у рідний край, 1859 року; але смерть не дала здійснитийомузадушевнійогобажання.
-
До сестер Тарас Григорович почувавособливулюбов: вони булиєдинимидрузямидитинства; зтоваришамисвоїми Шевченко, за переказами, не любив водитисяй до жодногоз них не прив’язувався, як буває в дітей, навітьзбратами-дітьмивінбувдоситьстриманий. Усяйогодитячаприхильністьзосереджувалася на сестрах. Старшаз них, Катерина Григорівна, була нянькою поетаізамінялайому, як могла, покійнуматір. Вона померла під час першоїепідеміїхолери (1830). Найніжнішеставлення до меншоїсестри, ЯриниГригорівни, Шевченко зберіг до самоїсмерті. Приїжджаючи на батьківщину, вінзвичайнозупинявся у неїїзавжди любив бесідуватиз нею, як вінїївикупить, як вона здітьмибудутьвільними, як вінвлаштуєїїжиття. Особливо багато на цю тему говорив Шевченко в останнійсвійприїзд у рідний край, 1859 року; але смерть не дала здійснитийомузадушевнійогобажання.
-
РОДИНА МАЙБУТНЬОГО ПИСЬМЕННИКА
Батько Тараса Григоровича бувграмотнийі для свогосередовищадоситьначитаний; розповідьйоговідзначаласьрелігійним характером; він любив переказуватижитіясвятихівсілякихподвижниківблагочестя. Інший характер мала розповідьдіда, живого свідкаКоліївщини; всігероїцьогокривавогоепізодуукраїнськоїісторіїбулийому добре відомі, ісаме про них він любив святковимивечорамиоповідатидітяміонукам.(Дід Тараса Григоровича помер у 40-х роках, маючидесь 115 років.)
-
ПОЧАТОК ХУДОЖНЬОЇ КАР’ЄРИ
З дитячихроків у Тараса Григоровича особливо булапомітнапристрасть до малювання: де тількиможнабуло, на стінах, дверях, воротях, Шевченко завждималюваввуглиноючикрейдою. У школі, коли він уже мігпридбатипапіріолівець, цяпристрастьрозвинулася в ньомущебільше. Підтримуванийцієюпристрастюіводночасвтратившивсякетерпіннязноситидалішкільнежиття, Шевченко втік у Лисянку до диякона-маляра, алей тут йомуважкобулоужитися, як видно завтобіографічного листа до редактора «Народного чтения». У цьому ж листі Шевченко говорить, щозЛисянкивінперейшов у Тарасівну, де сподівавсязнайти пристанище в іншогомаляра-дячка; той визнавШевченканездатним до малярстваітим самим примусивйогоповернутисядодому в Кирилівку.
-
ПОДАЛЬША ДОЛЯ
Тарас Григорович пішов у м. Вільшану, де мешкав Енгельгардтів управитель Дмитренко, і почав проситипосвідку на проживання у хлебнівського маляра. Дмитренко, розговорившисьіз хлопчиком іпомітившийогометкість, замість того, щобвидатипосвідку, узяв Тараса Григоровича собі в прислуги. Незабаромприїхав на батьківщину сам поміщик, і доля поетабулавирішена: вінбув переведений до пана у кімнатнікозачки. Цебуло в 1829 році. Цієюподієюзакінчився перший періоджиттяШевченка.
-
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!!!
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.