Презентация на тему "Епоха Ренесансу"

Презентация: Епоха Ренесансу
Включить эффекты
1 из 9
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
3.3
2 оценки

Комментарии

Нет комментариев для данной презентации

Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.


Добавить свой комментарий

Аннотация к презентации

Посмотреть и скачать презентацию по теме "Епоха Ренесансу" по мировой художественной культуре (МХК), включающую в себя 9 слайдов. Скачать файл презентации 1.03 Мб. Средняя оценка: 3.3 балла из 5. Для учеников 7-11 класса. Большой выбор учебных powerpoint презентаций по мировой художественной культуре (МХК)

Содержание

  • Презентация: Епоха Ренесансу
    Слайд 1

    Епоха Ренесансу

  • Слайд 2

    У літературознавстві епоху Ренесансу прийнято пов'язувати з відродженням традиції створення поетик, які взірцем своїм мали "Поетику" Арістотеля. Але це було пізніше, в середині XVI ст. До ренесансного руху слід віднести і значні явища того часу, коли почалося віднайдення й коментування античних пам'яток літератури, а також написання публіцистичних трактатів про національні європейські мови та можливості створення цими мовами художньої літератури.

  • Слайд 3

    Ідея відродження античності в освіті, яка стимулювала відродження і в літературознавстві, належить значною мірою представникам ордену Іісуса (єзуїтам). Вони першими серед ідеологів католицького християнства відчули, що утвердженню цієї ідеології можуть сприяти тільки вченість, тільки освіченість (у православній Візантії така традиція практично підтримувалася постійно). Єзуїти почали створювати братські школи, колегії та університети, в яких поряд з релігійними предметами впроваджувалися й світські науки. Поетика і риторика були серед них в особливій пошані, оскільки сприяли вдосконаленню форм релігійного проповідництва, а отже — християнської ідеології загалом. Найвідомішими в європейських країнах XVI—XVII ст. були навчальні книги з поетики італійця за походженням, французького професора Ю. Скалігера (1561), німецького професора Я. Понтана (1594), італійського вченого О. Донатті (1631), німецького автора Я. Масена (1654) та ін

  • Слайд 4

    Насамперед, у новихпоетикахпропонувався для осмисленнялітературнийматеріалі нового, а не тільки античного часу. Авторипо-своємувнормовувалицейматеріаліпідтверджувалинаявністьновочасноголітературногопроцесу. По-друге, аналізуючиепічніідраматичні твори, вони прагнули "наблизити" їх до життя, надатиїм природного, актуалізованогозвучання. По-третє, щодородів, видівіжанрівтворчості "неокласики" зробилизначнийкрок у трактуванніпроблемидифузіїїх, тобтопереходівознак одного роду чи виду в інший, що вело до усвідомленнязакономірностей, характерних для художньоїтворчостізагалом.

  • Слайд 5

    Старим (абоконсервативним) у новихпоетикахзалишалосьуявлення про творчість як наслідуванняжиття. Думку Платона про творчість як наслідуванняідейжиття вони не приймали, і тому головним авторитетом для них у цьомупитаннізалишався "матеріалістичний" Арістотель. Старою ізагаломнайвразливішою в неокласичномулітературознавствібулатакожідеянормативності, тобтоуявлення про творчість як діяльність за певними нормами, правилами, якіможназасвоїтиі "вивчити", відтак стати письменником. Заперечувалася, отже, природнаобдарованістьтворця, без якоїні про яку серйознутворчістьговорити не доводиться. Найбільш догматично все цевиявилося в "Поетичномумистецтві" Н. Буало (1674), де нормитворчості доведено майже до юридичнихкодексів, а природному дару людини не надавалосяніякогозначення.

  • Слайд 6

    З такими "плюсами" й "мінусами" неокласичнелітературознавствовпроваджувалося в навчальнізакладиУкраїни, насамперед у Київськуколегію, згодом — Києво-Могилянськуакадемію, заклади Львова, Острога, Переяслава, щотворилися за зразкомєвропейськихєзуїтськихшкіл, але на православнійоснові.

  • Слайд 7

    Архітектура Угорщини

  • Слайд 8

    СпорудиФранції на той момент

  • Слайд 9

    Одяг епохи Відродження

Посмотреть все слайды

Сообщить об ошибке