Презентация на тему "Житлове середовище"

Содержание

• 
  Слайд 1

  ЖИТЛОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ

  Визначення; Протоцивілізації; Давній Світ; Античність; Середньовіччя; Відродження; Сучасність; Класифікація: постійного проживання: одноквартирний садибний будинок; двох - чотириквартирний садибний будинок; багатоквартирний блокований малоповерховий будинок; багатоквартирний будинок середньої та великої поверховості; тимчасового проживання: готелі; гуртожитки; інтернати; спальні корпуси пансіонатів, будинків відпочинку, санаторіїв Дискусія; Література

• 
  Слайд 2

  Житлове середовище

  Житлове середовище - комплекс відкритих і закритих просторів, призначених для проживання людини, обладнаних відповідно до образу життя, соціальних і особистих інтересів користувачів житла. Виділяються: особисті приміщення (індивідуальні, сімейні, групові осередки - кімнати, квартири, дортуари та ін.); комплекси особистих приміщень (житлові будинки, готелі, гуртожитки); громадські приміщення (установи культури, охорони здоров'я, побутового й торговельного обслуговування). Забезпечення основних функцій житла (їжа, сон, побутові процеси, спілкування, виховання й навчання дітей, індивідуальна праця, відпочинок, самоосвіта й т.п.) розподіляються по різних просторових зонах і осередках. Процес проживання містить три сторони: громадсько-соціальну (спілкування, відпочинок, індивідуальна праця); побутову (готування їжі, прибирання, прання, дрібний ремонт і зберігання особистих речей); життєзабезпечувальну (прийняття їжі, сон, особиста гігієна, фізкультура, лікування).

• 
  Слайд 3

  Протоцивілізації: Трипілля-Кукутень

  Енеоліт, V – ІІІ тис. до н. е. Середиземноморська раса, арменоїдний тип, ареал –Східне Середиземноморьє, Мала та Передня Азія

• 
  Слайд 4

  Реконструкція житла та поселень

  Трипільські поселення складалися із наземних глинобитних будівель, розділених перегородками, інколи двоповерхових. Приміщення для житла опалювалися пічками або відкритими вогнищами, мали круглі вікна. В таких домах, вірогідно, мешкала одна або декілька сімей. Поселення використовувалося близько 50 років, потім спалювалося.   Трипільці у басейні Південного Бугу створили протоміста до 250-400 га з населенням до 20 тис. людей (Майданецьке - 270 га, Доброводи - 250 га, Тальянки - 400 га)

• 
  Слайд 5

  Реконструкція захисту житла за Б. Рибаковим

  Основной мифологемой была теория трех миров, соблюдавшаяся в системе убранства жилища с удивительной строгостью. Путь солнца был отмечен особыми досками – «полотенцами», спускавшимися от причелинвниз. Солярные знаки размещались ниже зоны небес­ных вод на фоне затененного кровлей фронтона. Обозначались восход, полдень, за­кат. Иногда путь солнца отмечался 12 знаками. Показ макрокосма был средством защиты от вредоносного начала. Нужно было обезопасить все вносимое в дом и снабдить человека арсеналом символов, если возникнет не­обходимость покинуть защищенную хоромину. Поэтому все, что относится к приготовлению и потреблению пищи, связано с изго­товлением одежды, мебель и сундуки, покрывалось сакральной орнаментикой. Внутри дома главным оберегом была печь. У печи дава­лись клятвы, в печурки прята­ли молочные зубы детей, в подпечье обитал домовой. Это был кон – начало начал. Когда-то появилось обособленное изображение этого понятия, которому по созвучию с конем придавалась форма конской головы. Вторым священным местом была матица, глав­ный срединный брус потолка, с вырезанным кругом с шестигранником и шестилучевойрозеткой. По сторонам солнечного круга распо­лагались идеограммы земли или вспаханного поля. В каждом доме было специальное священное место – «красный угол», украшенный ритуальными полотенцами.

• 
  Слайд 6

  Давній Світ: Мохенджо-Даро

  ІІІ-ІІ тисячоліття до н.е. Дравідійський тип населення. Можливі зв'язки із шумерами. Можлива писемність (немає загальновизнаного розшифрування)

• 
  Слайд 7

  Мохенджо-Даро: реконструкція

  Мохенджо-Дарозаймав площу близько 259 га і являв собою мережу кварталів (найдавніший приклад такого планування), розділених широкими вулицями із розвинутою дренажною системою і басейнами, які розділялися на більш малі і були забудовані домами із обпаленої цегли.

• 
  Слайд 8

  Вітрувій: про архітектуру

• 
  Слайд 9

  Вітрувій: вибір місця будівництва

• 
  Слайд 10

  Вітрувій: планування міста

• 
  Слайд 11

  Вітрувій: планування житла

• 
  Слайд 12

  Вітрувій: розташування приміщень

• 
  Слайд 13

  Античність: Херсонес

  Заснований грецькими колоністами у VІ ст. до нашої ери. Пізніше входив до складу Понтійського царства, Римської імперії, Візантії. Зберігав значення візантійського форпосту до XIII ст.

• 
  Слайд 14

  Херсонес: будівлі і дороги

• 
  Слайд 15

  Середньовіччя: замки

• 
  Слайд 16

  Відродження: вілла «Ротонда»

  АндреаПалладиоВилла «Ротонда», г. Виченца. К квадратному в плане зданию с каждой из четырех сторон пристроены шестиколонные портики, увенчанные пирамидальной кровлей, с  завершением в виде купола, вырастающего из пирамиды. В центре дома – круглый зал-вестибюль, откуда можно попасть в любое помещение, окруженный прямоугольными комнатами. План «Ротонды» объединяет геометрические фигуры с символическим значением: квадрат, олицетворяющий власть земную, и круг – воплощение духовного начала Здание стоит на холме, открытое всем ветрам

• 
  Слайд 17

  Сучасність: міста

  В архитектуре начала XX в. присутствовала недооценка эффекта масштаба. Высотные здания проектировались как увеличенные варианты небольших, в результате образовывались дисгармоничные участки застройки, лишенные света солнца и неба. Человек ощущал эту дисгармонию и чувствовал себя неуютно. Высокие здания испытывали воздействие нового ветрового режима: вихри, турбулентность, «косые» дожди. Здания изменяли микроклимат – появлялись не защищенные от дождя и ветра пустыри и создавались условия для эффекта аэродинамической трубы.

• 
  Слайд 18

  Сучасність: будинки

  Ле Корбюзье вначале недооценивал значение климата. В 1929 г. он описывает здание будущего так: «Стеклянная стена и три несущие стены являются идеальным вариантом офиса: этот тип конструкции практичен, если офис рассчитан на тысячу человек. Таким образом, сверху донизу фасады новых административных зданий города представляют собой единые стеклянные пространства ... Эти прозрачные призмы, которые как бы плывут в воздухе, не прикрепленные к земле, сверкающие при летнем солнце, мягко мерцающие под серым зимним небом, таинственно светящиеся в ночи, явля­ются единым огромным кварталом офисов». Некоторые современные здания даже превзошли эти ожидания. Вернер Зобек. Стеклянный дом в Штутгарте, Германия

• 
  Слайд 19

  Функції житла

  Сон. Зона сну потребує зорової, акустичної і психологічної ізоляції. Ідеально - одне спальне місце в одній кімнаті. Відпочинок.Враховується положення людини сидячи у вільній позі. Меблі: стілець, крісло, диван, шезлонг. Додатково можуть бути полиці, бар, світильник, телевізор і т.д. Існують певні габарити проходів. Індивідуальна робота. Процес підготовки завдань, самоосвіта, творчість, професійна діяльність, вимога - відсутність шуму, якісне освітлення. Письмовий стіл (комп'ютер, мольберт, музичний інструмент), крісло. Готування їжі. Процес може супроводжуватися погіршенням мікроклімату. Необхідна вентиляція, освітлення, обробка. Сучасне кухонне обладнання. Прийом їжі. Для економії часу, який витрачаються на процес прийому їжі, важливий фактор близького взаємного розташування зон прийому та готування їжі. Меблі для прийому їжі: обідній стіл і місця для сидіння. Санітарна гігієна.Має індивідуальний характер - ізоляція, спеціальне санітарно-технічне устаткування. Стандартне обладнання - ванна, душ, умивальник, унітаз, біде. Приміщення санвузлів окремі та суміщені. Побутова робота.Зона догляду за платтям, білизною, речами, прибирання приміщень. Бажані окремі приміщення. Зберігання. Меблі-шафи, стелажі, антресолі, сьогодні - вбудовані шафи, окремі кімнати. Передпокій - вішалка, дзеркало, шафи, полки.

• 
  Слайд 20

  Житло для постійного проживання

  Сприятливий мікроклімат створюється архітектурно-планувальними засобами (освітлення, інсоляція, провітрювання, внутрішній об'єм, шумозахист та ін.). Кімната - найпростіша структурна одиниця житлового осередку. Габарити (довжина та ширина) визначаються, виходячи з функціональних процесів. Висота визначена емпірично від 2,5 до 3м. Розміри площі пов'язані з відстанню необхідного обладнання з урахуванням психологічного фактору «відчуття простору» у кімнаті. Меблями зайнято в середньому 30-40% площі у квартирі та 40-50% у номері. Робочі місця по групах: для сну, відпочинку, індивідуальної роботи, їжі, готування їжі, особистої гігієни. Для раціональної експлуатації приміщення використовуються нормативні рекомендації (нормалі). Для житлових приміщень характерне поєднання деяких операцій в одній кімнаті. Наприклад, відпочинок, робота і сон - у кімнаті-спальні; готування їжі і їжа - у кухні-їдальні. Чим менше різнорідних операцій виконується в окремому приміщенні, тим вище ступінь комфорту.

• 
  Слайд 21
  

  В Україні за рівнем комфортності виділяються три основні групи житла: соціальне житло, де приймаються мінімальні площі приміщень для забезпечення необхідних функціональних процесів. Прикладами можуть бути малосімейні будинки та житловий фонд «хрущовського» періоду будівництва. доступне житло, коли в основу проектування приймаються площі приміщень, нормовані у ДБН (забудова мікрорайонів Києва - Позняки, Осокорки, Харківське шосе); комерційне (елітне) житло, коли немає обмежень стосовно площі приміщень та проектування ведеться виходячи з матеріальних можливостей замовника.

• 
  Слайд 22
  

  Приватний садибний будинок (котедж) - екстер'єр

• 
  Слайд 23
  

  Приватний садибний будинок - приміщення

• 
  Слайд 24
  

  Приватний садибний будинок - групи, вузли, деталі

• 
  Слайд 25
  

  Садибний будинок квартирного типу

• 
  Слайд 26
  

  Багатоквартирний блокований малоповерховий будинок

• 
  Слайд 27
  

  Багатоквартирний будинок середньої та великої поверховості

• 
  Слайд 28

  Житло для тимчасового проживання:

  комунальне, тимчасове, тривалістю до 5 - 6 років - в осередку квартирного типу, гуртожитку, інтернаті для старих, інтернаті для учнів; тривале 14 - 30 днів - палаті лікарні, номері санаторію, готелю, бази відпочинку, табору; короткочасне 1 - 14 днів - номері готелю, турбази, мотелю. Житловий осередок типу «гуртожиток» вміщує процес спільного проживання колективу людей, що мають загальний виробничий інтерес (навчання, робота), з'єднання особистих і спільних інтересів. У просторі осередку є кімнати індивідуальних інтересів (сон, робота) і колективних (готування їжі, відпочинок, сангігієна). Кількість проживаючих від 3 до 10 чол. У житловому осередку типу «готельний номер» необхідно лише відновити життєдіяльний тонус мешканця. Простір та обладнання номера відповідає завданню створення нормальних, комфортних розумів на обмеженій площі однієї кімнати (сон, відпочинок, робота). Побут і харчування відійшли в громадське обслуговування. Кількість мешканців 1-4. Лікарняна палата (кімната на 1-4 чол.) зорганізується на умові створення максимального спокою. Єдиний інтерес - успішне лікування. У палаті переважають місця для сну. Всі інші операції винесені в загальні приміщення житлового осередку - відділення на 30 чол.

• 
  Слайд 29

  Житло для тимчасового проживання

  Готелі (проекти)

• 
  Слайд 30
  

  Гуртожитки

• 
  Слайд 31
  

  Інтернати

• 
  Слайд 32
  

  Спальні корпуси пансіонатів, будинків відпочинку, санаторіїв

• 
  Слайд 33
  

  Житлове середовище для людей з обмеженими можливостями: гострота проблеми

  До осіб з обмеженими можливостями (інвалідів) відносяться люди, частково або повністю позбавлені працездатності внаслідок уроджених дефектів розвитку, хвороби або каліцтва. Ступінь соціальної підтримки інвалідів пов’язана з їхнім розподілом на групи І, ІІ й ІІІ, де до першої групи відносятся люди з повною втратою працездатності, що потребують постійного догляду. Число інвалідів становить близько 10% усього населення. З них розумово відсталих 70%, глухих - 10%, інвалідів з важкими порушеннями мови - 5%, сліпих та з вадами зору - 5%, людей з поразкою опорно-рухового апарату - 5%, з іншими дефектами - 5%. За рівнем фізичного ослаблення та психічних деформацій у склад інвалідів включені старі громадяни. Близько 11% світового міського населення - це люди старші 65 років, а із загального числа інвалідів 82% становлять люди старші 45-літнього віку.

• 
  Слайд 34

  Для людей з обмеженими можливостями:

  Шлях переміщення має бути безпечним за рахунок усунення виступаючих бордюрних каменів, кутів, урн, МАФ, квітників. Їх виводять із зони руху, або роблять такої висоти, щоб зустріч із ними не привела до падіння. Підпірні стінки і квіткарки - висотою не менш 90 см та уникати ухилів більше 5% на доріжках при ширині не менш 1,8 м з неслизькою поверхнею, без сходів і пандусів. Якщо без сходів обійтися неможливо, співвідношення розмірів сходів має бути 12 х 30 см, з кількістю сходин 3 - 10, з поручнями і рифленою поверхнею площадок і перехресть доріжок. Світильники не повинні робити сліпучої дії. Для орієнтації створюється система направленої інформації у вигляді диференційованих поверхонь руху, сигнальних знаків з чітко читабельними текстами і цифрами - білими на синьому, жовтими на чорному тлі - у рельєфному виконанні. Транзитні шляхи сполучення усередині будинку повинні забезпечувати найкоротшу доступність приміщень. З коридорів усуваються колони, виступи згладжуються, на робочих столах робляться бортики. Загальні нормативи площ приміщень збільшуються. Середня наповненість класу -12-15 чоловік при нормі 3,0-3,5 м2/чол. і висоті приміщень 3,0-3,3 м. При виборі кольорового рішення інтер'єрів рекомендується враховувати ефект кращого розпізнавання об'єктів червоного та жовтого кольорів на ахроматичному тлі, а ахроматичних об'єктів - на синьому і жовтому тлі.

• 
  Слайд 35
  

  ТоммиВильгельмсен. CasaKolonihagen. Ставангер, Норвегия. Дискусія: критика екстер'єру котеджу

• 
  Слайд 36
  

  ТоммиВильгельмсен. CasaKolonihagen. Ставангер, Норвегия. Дискусія: критика інтер'єру котеджу

• 
  Слайд 37

  Контрольні питання

  Проаналізуйте функціонально-просторову організацію житлових приміщень на прикладі квартири. Дайте характеристику житлового середовища. Проаналізуйте приміщення житлового призначення. Сформулюйте основні принципи формування структури житлового осередку. Охарактеризуйте основні функції житла. Проаналізуйте функціонально-просторову організацію житлових приміщень на прикладі гуртожитку. Проаналізуйте функціонально-просторову організацію житлових приміщень на прикладі готельного номеру.. Проаналізуйте функціонально-просторову організацію житлових приміщень на прикладі лікарняної палати. Охарактеризуйте основні вимоги до приміщень перебування людей похилого віку та осіб з обмеженими можливостями.

• 
  Слайд 38

  Домашнє завдання

  Проаналізувати котедж з точки зору забезпечення комфорту проживання Дом SkylineHouse в Остине (Техас) Фирма DickClarkArchitecture.

• 
  Слайд 39
  

  Проаналізувати котедж з точки зору забезпечення комфорту проживання Дом SkylineHouse в Остине (Техас) Фирма DickClarkArchitecture.

• 
  Слайд 40
  

  Проаналізувати котедж з точки зору забезпечення комфорту проживання Дом SkylineHouse в Остине (Техас) Фирма DickClarkArchitecture

• 
  Слайд 41

  Список літератури

  Вернеску Д., Зне А. Инсоляция и естественноеосвещение в архитектуре и градостроительстве /Пер. с рум. - К.: Будівельник, 1983. - 86 с. Дизайн /Пер. с англ. Ред В.А. Питалев, А.Ю. Давыдов, А.В. Молчанов. - М.: ДеКа, 1994. - 48 с. (Энциклопедия малого бизнеса. Т. 5. Вспомогательныепроцуссы в маломбизнесе). Ефимов А.В. Цвет в архитектуре и градостроительстве. - М.: Знание, 1981. - 64 с. (Новое в жизни, науке, технике. Сер. "Строительство и архитектура", №8) Жоголь Л.Е. Декоративноеискусство в интерьерахобщественных зданий. - К.: Будівельник, 1978. - 104 с. Иконников А.В. Функция, форма, образ в архитектуре. - М.: Строиз­дат, 1986.-288 с. Кравец В.И. Колористическоеформообразование в архитектуре. -Харьков: Вища школа; Изд-воХарьк. ун-та, 1987. - 132 с. Нестеренко О.И. Краткаязнциклопедиядизайна. - М.: Молодаягвардия, 1994.-315 с. М.Новикова Е.Б. Интерьеробщественных зданий: Художественныепро­блемы. - М.: Стройиздат, 1984. - 227 с. Психологияцвета: Сб. /Пер. с англ. - М.: Рефлбук, К.: Ваклер, 1996. -352 с. - (Сер. "Актуальнаяпсихология"). Ранев В.Р. Интерьер: Учеб. пособие для архит. спец, вузов. - М.: Высшая школа, 1987. - 232 с. Раппопорт А.Г., Сомов Г.Ю. Форма в архитектуре: Проблеми теории и методологии. - М. Стройиздат, 1990. - 344 с. Степанов Н.Н Цвет в интерьере. - К.: Вища школа, 1985. - 95 с. Шевелев И.Ш. Формообразование (Число. Форма. Искусство. Жизнь). - Кострома: ДиАр, 1995: - 166 с.