Презентация на тему "Звуковая культура речи"

Содержание

• 
  Слайд 1
  
• 
  Слайд 2

  Актуальність

  висвітлена в Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Комплексними заходами щодо всебічного розвитку і функціонування української мови», спрямованими на модернізацію дошкільної освіти, оновлення змісту, вдосконалення форм, методів і технології навчання дітей рідної мови, розвитку культури мовлення і мовленнєвого спілкування.

• 
  Слайд 3

  Зв’язокмовленєвого розвиткуз різними видами діяльності:

  Художня література - один із важливих засобів виховання особистості в дошкільному дитинстві. Діти емоційно реагують на казки, вірші, оповідання, відчувають ритм поезії, промовляють поетичні тексти. Щодо образотворчої мовленнєвої діяльності, Є. Тихеєва зазначає: «Наша думка стає зрозумілою для нас самих, якщо ми її запишемо, закріпимо на папері. Дитина не може писати, вона замальовує свої думки та уявлення». Театралізована діяльність – цікава і приємна, вона не потребує значних зусиль, близька до гри. Музична діяльність – вид мистецтва, що впливає на становлення особистості у дошкільному віці, збагачує почуття та уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність творів, формує здатність реагувати на них своїм голосом. Мовленнєвий розвиток

• 
  Слайд 4
  

  Звукова культура мовлення–це полікомпонентне утворення, яке охоплює такі чинники: чітка артикуляція звуків рідної мови; фонетична та орфоепічна правильність мовлення; мовне дихання; сила голосу; темп мови; фонематичний слух; засоби інтонаційної виразності (наголоси, логічні паузи, ритм, тембр, мелодика).

• 
  Слайд 5
  

  Критерії розвитку звуковоїкультуримовленнядітей старшого дошкільноговіку:

  Ступінь сформованості орфоепічної правильності мовлення з показниками: правильна артикуляція звуків, чітка дикція, правильна вимова звука в слові та словосполученні; міра розвитку фонематичниого слуху з показниками: диференціація схожих звуків на слух, правильне відтворення звука, самостійне виправлення дитиною помилок звуковимови розрізняти і виділяти на слух голосні та приголосні звуки; ступінь сформованості інтонаційних засобів виразності з показниками: вміння адекватно до ситуації спілкування змінювати силу голосу, темп мовлення, користуватися розповідною, питальною та окличною інтонацією.

• 
  Слайд 6
  

  Формуваннязвуковоїкультуримовленнядітейзасобами українського дитячого музичного фольклору

  Напрямки роботи щодо формування звукової культури мовлення: виховання слухового сприймання Розвиток голосового апарату виховання навичок голосового співу розвиток темпу мовлення, формування артикуляційних укладів, розвиток фізіологічного та мовленнєвого дихання Завдання з мовленнєвого розвитку на музичномузаняті : розвиток фонетико-фонематичної сторони мовлення, просодики, дихання, голосу збагачення та уточнення лексичного запасу, граматичної будови мовлення розвиток зв'язного мовлення Розвиток комунікативних умінь підготовка руки до письма, розвитокдрібної моторики

• 
  Слайд 7

  Методивихованнязвуковоїкультуримовленнязасобамимузичного фольклору

• 
  Слайд 8

  Етапиорганізаціїроботизмузичним фольклором:

  Організаційно-методичний(забезпеченнянавчально-виховногопроцесунеобхіднимматеріалом) Пізнавальний(ознайомленнядітейізрозмаїттяммузичного фольклору, заучуванняїхнапам'ять) Діяльнісний(активізацію використання музичного фольклору у вихованні звукової культури мовлення в різних видах діяльності (навчально-мовленнєва, художньо-мовленнєва, ігрова, театрально-ігрова) Комунікативно-творчий (самостійневикористаннядітьминабутихуміньінавичокзвуковоїкультуримовлення та музичного фольклору у різнихситуаціяхспілкування).

• 
  Слайд 9
  

  Дитячий музичний фольклорСлово «фольклор» у буквальному перекладізанглійськоїозначає - народна мудрість.

• 
  Слайд 10
  

  Колисковіпіснідозволяютьзапам'ятовувати слова та формислів, словосполучення, освоюватилексичнийбікмови.

  « Котику – сіренький, « Ой ходить сон коло вікон», «Ой спи дитя, колишу тя», « Ой ну , коту. Коточок», Ой ти, коте – рябку», «Колисочка нова». Основна мета колискових пісень, де котик є головною дійовою особою,- заспокоювати, бо сон приносить дитині здоров’я, дає сили.

• 
  Слайд 11
  

  Виконуючи забавлянки, діти вчаться правильно користуватись своїм голосом, диханням, тренують дикцію.

  Потрібно, щоб діти знали: 4—5 колискових пісень (наприклад: «Ой, ти кіт, ти муркіт», «Ходить сонко по вулиці», «Котику сірень­кий», «Спи, дитино», «Ходить сон коло вікон», 2—3 колядки та щедрівки («Сію, вію, посіваю», «Коляд, коляд, коляд­ниця», «Щедрик, ведрик», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Я маленький пастушок», «Я маленький хлопчик», 2—3 мирилки(наприклад: «Мир-ми-ром», «Посварилися-помирилися», «Мирись, мирись» та інші). Виконуючи забавлянки, діти вчаться правильно користуватись своїм голосом, диханням, тренують дикцію. «Ладки», «Сорока-ворона», «Печу-печу хлібчик», «Диби-диби-диби-би», пішла баба по гриби», «Ой на горі зайчик».

• 
  Слайд 12
  

  Казки - свого роду моральний кодекс народу, їхгероїка – це, хочауявні, алеприкладисправжньоїповедінкилюдини.

  У дошкільному закладі пропонують такі види занять з казкою: читання (авторських, віршованих) казок; розповідання народних казок; театралізація-розігрування та показ казки вихователем; драматизація-розігрування в ролях знайомої дітям казки; відтворення характерних рис її героїв. інсценізація – точне й послідовне відтворення змісту казки дітьми з допомогою костюмів, різних атрибутів, декорацій; ігри за сюжетами знайомих казок; показ казок через проекційні ліхтарі (діафільми); перегляд казок у телепередачах, кінофільмах; дидактичні ігри; переказування знайомих казок дітьми; бесіди на морально-етичні теми за змістом казок.

• 
  Слайд 13

  Ознайомлення дітей з малимифольклорними формами,жанрами.

  Завдання вихователя молодшої групи — -зацікавити дітей загадками, --вчити розуміти їх зміст, --- ввести в життядітей забавлянки, колискові, - вчити повторювати за дорослим тексти рухливих ігор. У середній групі, вихователь використовує творчі завдання, підводить дітей до елементарного усвідомлення художньої форми фольклорних творів. Вводять нові фольклорні жанри: скоромовки, примовки, жарти, прислів'я. У старшій групі дітей знайомлять з жанровими особливостями чистомовок, метафоричних загадок, фразеологізмів, прислів'їв, забавлянок. Розумінню дітьми значення прислів'їв, приказок сприяє складання оповідань, коротеньких казок та історій за їх сюжетом, малювання ілюстрацій за прислів'ями.

• 
  Слайд 14

  ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНО-ІГРОВОГО ФОЛЬКЛОРУ

  Ігри та забавистановлятьчималийрозділнародної дидактики йохоплюютьнайрізноманітнішіїїаспекти: народознавчий, мовленнєвий, математичний, природничий, пізнавальний, розважальний, оздоровчийтощо. Народніігрисупроводжують свята та національні обряди, у їхзмістівідбитісезонніявища, звичаїпов’язанізхліборобською та землеробськоюпрацею. Народніігри - цеісторія народу, оскільки вони відображаютьсоціальнежиттякожноїепохи.

• 
  Слайд 15
  

  “ Перше завдання школи «навчити дітей добре мислити і говорити», а розпочинається ця робота вже зі старшими дошкільниками. Весь зміст навчання, характер духовного життя, розумового розвитку дитини повинен стояти на «трьох китах»: «яскрава думка, живе слово і творчість дитини». В. О. Сухомлинський

• 
  Слайд 16