Презентация на тему "Основи правового регулювання вiдносин"

Содержание

• 
  Слайд 1
  

  Основи правового регулювання відносин

• 
  Слайд 2
  

  ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ це система правових норм, щорегулює: майнові(пов'язані з використанням товарно-грошовоїформи – відносинивласності та товарообігу); немайновіпов'язані з майновими(у сферіінтелектуальноїдіяльності); окреміособистінемайновівідносини(пов’язані з захистом честі, гідності, ділової репутації, особистих прав фізичної та юридичної особи).

• 
  Слайд 3
  

  В УкраїнідієЦивільний кодекс (ЦКУ) від 16 січня 2003 р. Вінскладаєтьсяіз 6 книг, кожна з якихоб'єднуєсукупністьнорм, що є підгалуззюцивільного права: "Загальніположення"; "Особистінемайнові права фізичної особи"; "Право власності та іншіречові права"; "Право інтелектуальноївласності"; "Зобов'язальне право"; "Спадкове право".

• 
  Слайд 4
  

  Правові відносини складаються з 3 елементів: Суб’єктиправовідносин – їхні учасники, які є носіями суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Це - фізичні особи (громадяниУкраїни, іноземнігромадяни, особи без громадянства); - юридичні особи, державні й адміністративно-територіальніутворення, щоволодіютьцивільноюправосуб'єктністю. Об’єкти правовідносин – це ті реальні блага, які задовольняють інтереси і потреби людей і з приводу яких між суб’єктами виникають, змінюються і припиняються суб’єктивні права і юридичні обов’язки. Зміст правовідносин – сукупність суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

• 
  Слайд 5
  

  СУБ’ЄКТИ (хто?) Елементами правосуб’єктності є: Правоздатність - це здатність суб’єкта бути носієм суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Дієздатність – це здатність своїми діями набувати і самостійно здійснювати суб’єктивні права та виконувати юридичні обов’язки. Деліктоздатність – це можливість самостійно нести відповідальність за свої протиправні вчинки.

• 
  Слайд 6
  

  СУБ’ЄКТИ (хто?) Дієздатність – це здатність своїми діями набувати і самостійно здійснювати суб’єктивні права та виконувати юридичні обов’язки. Припиняється зі смертю особи. За обсягом дієздатності розрізняють: Повну дієздатність (з 18 років); Неповну дієздатність (14-18 років); Часткову дієздатність (до 14 років); Обмежену дієздатність (хронічні алкоголіки, наркомани тощо); Визнані судом недієздатними(психічнохворі).

• 
  Слайд 7
  

  ОБ’ЄКТИ (що?) Матеріальні блага (майно, речі, цінності); Особисті немайнові блага(честь, гідність, ділова репутація); Продукти інтелектуальної та духовної творчості(твори літератури, техніки, науки, мистецтва); Дії суб’єктів правовідносин (послуги, роботи); Результати діяльності суб’єктів(виконані роботи, укладені договори, прийняті нормативні акти).

• 
  Слайд 8
  

  ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОГОВОРИ Договір – це угода двохабодекількохосіб, спрямована на встановлення, змінучиприпиненняцивільнихправовідносин. Договірє основною підставоювиникненнязобов'язально-правовихвідносин (зобов'язань), якийвстановлюєпевнісуб'єктивні права ісуб'єктивніобов'язки для сторін, щойогоуклали.

• 
  Слайд 9
  

  Предмет договору певнадія, алецядіяможе бути тількиправомірною Якщо предметом договору буде неправомірнадія, тобто незаконна, то такийдоговірвизнаєтьсянедійсним.

• 
  Слайд 10
  

  Договірвважаєтьсядійсним за дотримання таких умов: законностідії волевиявленнясторін дотриманнявстановленої законом форми договору право- та дієздатностісторін

• 
  Слайд 11
  

  За своєю формою договори можуть бути Усні Письмові Прості Нотаріальнопосвідчені

• 
  Слайд 12
  

  Залежновідметиукладеннярозрізняютьтакігрупицивільно- правовихдоговорів: договори про передачу майна у власність, повнегосподарськевіданняабооперативнеуправління (купівля-продаж, постачання, контрактація, позика, міна, дарування, постачанняенергоресурсів); договори про передачу майна у тимчасовекористування (майновийнайом, оренда, житловийнайом, побутовий прокат, безоплатнекористуваннямайном, лізинг); договори про виконання робіт (побутовий підряд, підряд на капітальне будівництво, договір на виконання проектних і пошукових робіт, договір на виконання аудиторських робіт); договори про передачу результатів творчої діяльності (авторські, ліцензійні договори, договори про передачу науково- технічної продукції); договори про надання послуг (перевезення, страхування, доручення, комісія, зберігання, про посередницькі послуги, довічне утримання, кредитний договір); договори про спільну діяльність (установчий договір, угоди про науково-технічну співпрацю).

• 
  Слайд 13

  СПАДКОВЕ ПРАВО

  Спадкове право – це система норм права, які визначають умови і порядок переходу прав померлої особи до іншої особи чи осіб.Фізична особа, майно якої після її смерті переходить у власність до інших осіб, називається спадкодавцем. Особа (чи особи), до яких у власність переходить майно померлого, називаються спадкоємцями.

• 
  Слайд 14
  

  Спадщина – це сукупність прав та обов’язків спадкодавця, що переходять до спадкоємця після смерті спадкодавця. До складу спадщини не входять: особисті немайнові права; право на участь в товариствах; право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати.

• 
  Слайд 15
  

  Спадкування здійснюється за законом і за заповітом. За законом, спадкоємство відбувається у випадках, коли: нема заповіту; заповіт частковий; заповіт визнається недійсним; спадкоємці по заповіту померли раніше або не прийняли заповіт. При успадкуванні за законом майно померлого переходить до осіб, зазначених у законі (ЦК України).

• 
  Слайд 16
  

  ЦК України визначає такий склад спадкоємців за законом: 1. Перша черга: діти (в тому числі усиновлені); той з подружжя, який пережив спадкодавця; батьки (усиновителі) померлого. 2. Друга черга: рідні брати і сестри; баба і дід. 3. Третя черга: рідні дядько та тітка. 4. Четверта черга: особи, які проживали з спадкодавцем однією сім’єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини. 5. П’ята черга: Інші родичі до шостого ступеня споріднення включно.

• 
  Слайд 17
  

  Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Предмети домашньої обстановки і вжитку переходять до спадкоємців за законом, які проживали спільно з спадкодавцем, незалежно від їх черги, якщо вони проживали з спадкодавцем до його смерті не менше одного року. Не є предметами домашньої обстановки та вжитку: будинки, квартири, автомобілі, човни, твори мистецтва, валютні цінності, гроші, одяг померлого тощо.

• 
  Слайд 18
  

  Розпорядження фізичної особи, оформлене у відповідності до закону, щодо свого майна на випадок смерті називається заповітом. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю і здійснюється нею особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповіт – одностороння цивільно-правова угода. Має бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто (добровільно) заповідачем і нотаріально посвідчений.

• 
  Слайд 19
  

  Право на обов’язкову частку у спадщині мають: неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця; непрацездатні вдова (вдівець); не працездатні батьки померлого. Ці особи, не залежно від змісту заповіту, успадковують половину частки, що належала б їм при спадкоємстві за законом.

• 
  Слайд 20
  

  ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ Право на працю в Україні Трудовий договір

• 
  Слайд 21
  

  Право на працю. Стаття 23 Загальної Декларації прав людини. Стаття 43 Конституції України. “Коженмає право на працю, щовключаєможливістьзароблятисобі на життяпрацею, яку вінвільнообираєабо на яку вільнопогоджується. Держава створюєумови для повногоздійсненнягромадянами права на працю, гарантуєрівніможливості у виборіпрофесії та роду трудовоїдіяльності, реалізовуєпрограмипрофесійно-технічногонавчання, підготовки і перепідготовкикадріввідповідно до суспільних потреб. Використанняпримусовоїпрацізабороняється. Не вважаєтьсяпримусовоюпрацеювійськоваабо альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вирокомчиіншимрішенням суду абовідповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Коженмає право на належні, безпечні і здоровіумовипраці, на заробітну плату, не нижчувідвизначеної законом. Використанняпраціжінок і неповнолітніх на небезпечних для їхньогоздоров’я роботах забороняється. Громадянамгарантуєтьсязахиствід незаконного звільнення. Право на своєчаснеодержаннявинагороди за працюзахищається законом.»

• 
  Слайд 22
  

  Трудовийдоговір в КЗпПвизначаєтьсятак: "Стаття 21. Трудовийдоговір - це угода міжпрацівником і власникомпідприємства, установи, організації, за якоюпрацівникзобов'язуєтьсявиконувати роботу, визначенуцієюугодою, а власникпідприємства, установи, організаціїзобов'язуєтьсявиплачуватипрацівниковізаробітну плату і забезпечуватиумовипраці, необхідні для виконанняроботи, передбаченізаконодавством про працю, колективним договором і угодоюсторін". Трудове право України регулюється КОДЕКСОМ ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ від 10.12.1971 року.

• 
  Слайд 23
  

  За загальною нормою працевлаштування здійснюється з 18 років, але за згодою батьків можливе прийняття на роботу неповнолітньої особи з 14 років. Для прийому на роботу особа має подати: Документ, що посвідчує особу; Трудову книжку; Дозвіл одного з батьків (до 16 років). Додатково можуть вимагати: Медичну книжку; Документ про освіту, кваліфікацію. Забороняється вимагати документ про партійну належність, національність, релігійні погляди.

• 
  Слайд 24
  

  Вступаючи на роботу, особа укладає трудовий договір. В ньому зазначаються: Посада і спеціальність, за якою працюватиме робітник; Місце роботи; Заробітна плата; Час початку роботи.

• 
  Слайд 25
  

  Трудовий договір може бути укладено усно чи письмово. Прийом на роботу має бути оформлено наказом власника чи уповноваженої особи. Згідно зі строком, можливе укладання таких видів трудового договору: Безстроковий Укладений на визначений строк На час виконання певної роботи. Особливою формою трудового договору є КОНТРАКТ, в якому строк його дії, права, обов’язки, відповідальність сторін, умови праці, умови розірвання договору можуть встановлюватись за угодою сторін.

• 
  Слайд 26
  

  Робочий час – час, протягом якого працівник має виконувати свою трудову функцію. Види робочого часу: Нормальна тривалість робочого часу (40 годин); Скорочена тривалість робочого часу (36/24 години); Неповний робочий час; Ненормований робочий день; Робота в нічний час (22.00-6.00); Гнучкий робочий час.

• 
  Слайд 27
  

  Час відпочинку – час, вільний від виконання трудових обов’язків, використовуваний працівником на свій власний розсуд. Види часу відпочинку: Перерви протягом робочого дня (30 хв – 2 год); Щоденний (міжзмінний) відпочинок після роботи; Дні державних і релігійних свят; Вихідні дні (42 год); Відпустки(щорічні трудові, додаткові у зв’язку із навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати).

• 
  Слайд 28
  

  Дякую за увагу!