Презентация на тему "Податкове право"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Податкове право.Вступ.

  (у схемах і таблицях)

• 
  Слайд 2
  

  Місце податків у доходах держави СТРУКТУРА ВВП (за доходами) валова додана вартість (заробітна плата) чистіподатки на прибутки сальдо експорту/імпорту

• 
  Слайд 3
  

  Місце податків у доходах держави

• 
  Слайд 4
  

  Основи загальної теорії податків Економічнакатегорія ПОДАТОК Юридичнакатегорія Суспільно-економічні і політичні причини й умови появи та існування податків Форма фінансових відносин між державою, ОМС та ЮО і ФО з метою створення централізованих фондів коштів, необхідних для здійснення державою, ОМС своїх завдань і функцій. При цьому досліджуються закономірності розширеного відтворення (економічного зростання), його окремих фаз, особливий розподіл та перерозподіл грошової форми вартості. Закріплені зак-вомвласне фінвідносиниз метою наповнення бюджетної системи. Умови появи (суспільно-економічні та політичні): існування держави; централізованої системи органів влади та професійних службовців, які потребують фінансових ресурсів для своєї діяльності та здатних і спеціалізованих у виконанні ф-й збирання податків (чи платежів на них схожих); усвідомлення потреби задоволення публічних інтересів.   Причини появи (суспільно-економічні та політичні) – потреба фінансування системи органів влади, що обслуговують публічні потреби.

• 
  Слайд 5
  

  Основи загальної теорії податків ЗМІСТ ПОДАТКУ суспільнийзміст матеріальнийзміст специфічною формою виробничих відносин і бере участь у перерозподілі нової вартості виступає частиною вартості національного доходу у грошовій формі Теоріїподатків теоріяєдиногоподатку теоріяпропорційногооподаткування теоріяпрогресивногооподаткування теоріяперекладанняподатків

• 
  Слайд 6
  

  Генезис та еволюція податків Перший етап– історія податків як джерела доходів – кількасот років. Однак стягнення податкових за своєю суттю доходів – відоме з давнини. Одноразові, безсистемні, в основному для воєнних цілей, в натуральній формі.   Давня Індія (земельні, промислові податки, з торгівлі; у частках – 1/50, 1/6 тощо), Римська Імперія, Середньовіччя (не податки, а домени – земля, ліси, капітали; та регалії – залізна дорога, пошта, гірська, монетна, соляна монополія). Платежі схожі на податки до державної скарбниці у давні часи називають «квазіподатками». 17 – поч. 18 ст. – другий етап розвитку податків: податки як основне джерело дохідної частини бюджету; поява систем прямих і непрямих податків (Гоббс, Локк, Секендорф; французький вчений Кене – вперше вказав на зв'язок податків розвитку народного господарства). А. Сміт «Дослідження про природу та причини багатства народів» (1770) – основоположник наукової теорії про податки: «Податок – це тягар, накладений державою у формі закону, який передбачає і його розмір, і порядок сплати».   3-тій період розвитку податківз 19-20ст.: – становлення науково-теоретичних поглядів на податки (податки як інструмент макроекономічної стабілізації; як засіб державного регулювання економіки): а) удосконалення систем оподаткування, б) зменшенням кількості податків, в) збільшення ролі права при їх встановленні та сплаті.   4-тий період розвитку податків– починаючи з 80-тих рр. 20 ст.: а) більш глибше теоретичне обґрунтування всіх проблем податку; б) проведення податкових реформ з метою гармонізації прямих і непрямих податків та стимулювання ділової активності.

• 
  Слайд 7
  

  Функції податків

• 
  Слайд 8
  

  Класифікації податків Залежно від форми оподаткування: прямі: а) встановлюються безпосередньо щодо платників – виробників чи власників, б) їх розмір залежить від масштабів об’єкта оподаткування; (податок на прибуток): особисті (за його рахунок, залежно від отриманого ним прибутку, враховують його платоспроможність), реальні (з передбачуваного середнього доходу, що сплачується з реального майна); непрямі: а) щодо цін на товари і послуги, б) розмір – прямо не залежить від доходів. (ПДВ, акцизний податок, мито)   За економічним змістом об’єкта оподаткування: на доходи (податок із доходів ФО), на споживання(непрямі податки), майно(податки з власників ТЗ).   Залежно від платника: з ЮО(податок на прибуток підприємств), з ФО(податок на доходи ФО), змішані (непрямі податки, податки на майно): визначаються наявністю певних матеріальних благ (ТЗ, ділянка землі, нерухомого майна), визначаються діяльністю платників (ПДВ, акцизний податок).  

• 
  Слайд 9
  

  Класифікації податків Залежно від компетенції органу, за територією справляння: загальнодержавні (ст. 9 ПК), 7 – податків, 7 – зборів, 4 – інших платежів (зборів) місцеві (ст. 10 ПК). 10.1. До місцевих податків належать: 10.1.1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 10.1.2. єдиний податок. 10.2. До місцевих зборів належать: 10.2.1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; 10.2.2. збір за місця для паркування транспортних засобів; 10.2.3. туристичний збір. Залежно від каналу надходження: закріплені (за певним бюджетом), регулюючі (різнорівневі; у різні бюджети).   Залежно від способу справляння: часткові (кількісні) (врахування можливостей кожного платника і формування загальної величини податку як суми всіх), розкладкові (репатріаційні) (нарахування на цілу корпорацію платників, які між собою розподіляють розмір податків).   Залежно від х-ру використання: загального призначення, цільові.   Залежно від періодичності справляння: разові (один раз протягом визначеного часу – збір за першу реєстрацію ТЗ, податок з майна, що переходить у порядку спадкування чи дарування), систематичні.

• 
  Слайд 10
  

  Основні ознаки/риси податків Основні риси податку: обов’язковий; безумовний; безвідплатний, безеквівалентний; безповоротний.   законодавча правова основа податків – податок установлюють законно обрані представники народу, тобто законно сформований представницький орган; (підтвердження у ПКУ: ст. 4.2. (сплаті підлягають лише податки і збори, передбачені ПКУ); ст. 7.3. (встановлення та зміна будь-яких елементів юридичного складу податку регулюються лише ПКУ); 9.4. і 10.5. – загальнодержавні та місцеві податки і збори встановлюються і стягуються лише коли це передбачено ПКУ); нецільовий: податок зараховується лише до бюджету (до позабюджетних фондів можуть зараховуватися не податки, а інші обов'язкові платежі); – але не є його єдиними джерелом (оскільки джерелом можуть бути: реєстраційні та ліцензійні збори; збори з населення); податок обмежує право власності або інше законне володіння(господарське відання, оперативне управління) шляхом відчуження частини матеріальних благ на користь публічних утворень; має вартісний (грошовий) характер; базується на принципах: однократності (один об’єкт може обкладатися податком одного виду лише раз за податковий період); рівності (однаковий підхід до умов оподаткування будь-яких суб’єктів незалежно від форм власності); універсалізації (загальність) (формування однакових умов і однакової частки відрахувань доходів незалежно від джерела одержання для всіх платників відповідно до своєї діяльності); співмірності, регулярності, рівномірності; наукового підходу (застосування новітніх досягнень науки у формуванні системи оподаткування). є платежем, що має публічний характер; адресність – надходить у бюджетта розподіляється відповідно до бюджетної класифікації: а) закріплення податку за певним бюджетом, б) розподіл його між бюджетами.

• 
  Слайд 11
  

  Відмінності податків і зборів Уся система платежів, що надходять до бюджету: податки та платежі податкового х-ру(збори, мито)   Загальні риси: Обов’язковість сплати. Чітке надходження у бюджети та фонди. Законодавча встановленість Примусовий х-р вилучення. Здійснення контролю єдиними державними органами. Безеквівалентний х-р.   Відмінності: за значенням (податкові – 80 % надходжень до бюджету); за метою (податків – задоволення потреб держави, мито і збори – потреби установ); за обставинами (податки – безумовні платежі; мито і збір у зв’язку з послугою); за х-ром обов’язку (податки – чистий обов’язок; мито і збір – певна добровільність); за періодичністю сплати (податки – періодичні) та дій (податки – чітко не пов’язуються з періодичністю дій); безвідплатність (для податків) та відплатність (для мита і збору).   Збір – платіж за володіння особливим правом, отримання спеціальної вигоди. Мито – плата за здійснення на користь платника юридично значимих дій.

• 
  Слайд 12
  

  Елементи юридичного складу податку Стаття 7 ПКУ – загальні засади встановлення податків і зборів: 7.1. Під час встановлення податку обов’язково визначаються такі елементи: 7.1.1. платники податку; 7.1.2. об’єкт оподаткування; 7.1.3. база оподаткування; 7.1.4. ставка податку; 7.1.5. порядок обчислення податку; 7.1.6. податковий період; 7.1.7. строк та порядок сплати податку; 7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. 7.2. Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.   Вісім обов’язкових та один факультативнийелемент.   Елементи юридичного складу податку як юридичної конструкції. суб’єкт оподаткування (платник податку), об’єкт та предмет оподаткування, джерело сплати податку, податкова база, масштаб податку, одиниця оподаткування, ставка податку, терміни та порядок сплати податку, податковий (звітний) період, податкова пільга.   Основні: суб’єкт, об’єкт, ставка. Додаткові, що конкретизують основні: предмет, база, одиниця оподаткування.