Презентация на тему "Поняття і система кримінального права"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Поняття і система кримінального права

  Підготувала студентка групи Пб-22 Коваль Олена

• 
  Слайд 2

  Поняття кримінального права як самостійної галузі права

  Кримінальне право виникає разом з виникненням права в цілому на відповідномуетапірозвиткусуспільства. Йогоосновнимзавданням є боротьба з вчинкамичленівсуспільства, якісуперечатьзагальноприйнятим нормам та стандартам, визнаним у конкретнійспільності людей на відповідномуетапісоціальногорозвитку. Кримінальному праву, як галузісистеми права, притаманнітісаміознаки, якимихарактеризуютьсяіншігалузісистеми права і право в цілому як елементкультурисуспільства. Разом з тимвономає і власну, специфічнунасиченість, яка визначається характером завдань, що стоять перед цієюгалуззю права. Кримінальне право належить до публічнихгалузейсистеми права.

• 
  Слайд 3

  Зародження кримінального права як науки

  Всіпам'ятки - Законидванадцятитаблиць, ЗакониХамурагіпі, Закони Ману та ін.- містили в собікримінально-правовінорми. Не випадає з цьогозагального ряду і найдавнішапам'ятка права східнихслов'ян - «Руська правда». Перша їїстаттяміститьсамекримінально-правову норму: «Убьет муж(ь) мужа, мьстить брату брата, или сынови отца, любо отцю сына, или братучаду, любо сестрину сынови; аще не будеть кто мьстя, то 40 гривен за голову; аще будет русин, любо гридин, любо купчина, любо ябет-ник, любо мечник, аще изъгоибедеть, любо Словении, то 40 гривен положити за нь». Як самостійнагалузь права в системі права кримінальне право починаєвиділятись у Європі в XII ст. Саме в цейперіод у Булонськомууніверситетівивчаютьсяримське та канонічнекримінальне право.

• 
  Слайд 4

  Джерела кримінального права України

  Специфічними для кримінального права є і йогоджерела. Якщо в іншихгалузяхсистеми права їх коло доситьшироке, то в кримінальномуправівонообмежене. Джереламикримінального права виступають: 1. КонституціяУкраїни як концептуальна база всьогозаконодавстваУкраїни, в т. ч. і кримінальногозаконодавства. (Див. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.96 «Про застосуванняКонституціїУкраїни при здійсненніправосуддя» та № 1 від 19.01.2001 «Про стан здійсненняправосуддя в 2000 р. та заходи щодойоговдосконалення з метою реалізаціїположеньКонституціїУкраїни»). 2. Кримінальний Кодекс України - основнийсистематизованийзаконодавчий акт, якийоб'єднує всю сукупністькримінально-правових норм. 3. Укладені та ратифікованіУкраїноюміжнародні договори, щомістятькримінально-правовінорми, якіімплементовані в національнекримінальнезаконодавство. (Див. Закон Українивід 10 грудня 199 І р. «Про діюміжнароднихдоговорів на територіїУкраїни»). 4. РішенняКонституційного Суду України у випадкувизнання ним неконституційностікримінально-правовихзаконів (ст. 152 КонституціїУкраїни). .

• 
  Слайд 5

  Поняття кримінально-правових відносин та їх види

  Кримінально-правовівідносини - цеспецифічний вид суспільнихвідносиняківиникають у зв'язкуізвчиненням особою найтяжчого виду правопорушень - злочинів. За змістомкримінально-правововіправовідносиниможуть бути диференційовані на два основнихвиди: охороннікримінально-правовівідносиниякістановлятьпереважнубільшість, оскількисаме для охоронинайважливішихцінностейсуспільства покликана дана галузь права; заохочувальнікримінально-правовівідносиниякіпокликанірегулюватипозитивнуповедінкугромадян в екстремальнихситуаціях, щопримикають до сферикримінально-правового регулювання - необхідна оборона, крайнянеобхідність, затриманнязлочинця та ін.

• 
  Слайд 6

  Наука кримінального права

  Наука кримінального права - це система науковихположень і поглядівщодопідстав і меж кримінальноївідповідальності, а також: напряміввикористанняможливостейкримінального права в боротьбізізлочинністю. Наука кримінального права розробляєнауковірекомендаціїщодоудосконаленнякримінальногозаконодавства, правозастосовної практики, маєсвоїмзавданнямвивченнязарубіжногодосвідузаконотворення у ційгалузі та застосування на практиці. Науцікримінального права належитьважлива роль у науковомутлумаченні чинного кримінальногозаконодавства. Великуувагу наука кримінального права приділяєвивченню й узагальненнюслідчо-судової практики, виявленнютиповихпомилок, а також прогалин та протиріч у чинному законодавстві. До складу Консультативної ради при Верховному СудіУкраїни входить багатовчених - фахівців у галузікримінального права.

• 
  Слайд 7

  Принципи кримінального права

  Принципикримінального права - цефундаментальніідеї, які лежать в основіпобудовикримінального права, визначаютьйого систему та методиреалізації. Важливістьпринципівважкопереоцінити - вони визначають «обличчя» кримінального права, рівень демократизму суспільства, забезпечуютьвирішеннязавдань, які стоять перед цієюгалуззюзаконодавства. Всіпринципи, які лежать в основі чинного кримінального права, можуть бути поділені на: конституційні (загальноправові); галузеві (спеціальні).

• 
  Слайд 8

  Конституційні принципи(загальноправові)

  ♦ принцип поділудержавноївлади на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6); ♦ принцип верховенства права (ст. 8); ♦ принцип справедливості права (ст. 19); ♦ принцип рівностігромадян перед законом (ст. 24); ♦ принцип забезпеченнягідності особи (ст. 28); ♦ принцип законності (статті 29, 61, 62, 124); ♦ принцип гуманізму.

• 
  Слайд 9

  Галузеві (спеціальні ) принципи

  принцип нормативного визначення кола злочиннихдіянь. Цей принцип маєчи не основоположнезначення, оскількивизначає і систему кримінальногозаконодавства, і обсягикримінальногорегулювання, і межікримінальноїрепресії, і підставикримінальноївідповідальності. Він практично скасувавпритаманнийдесятиріччямирадянськомукримінальному праву принцип аналогіїкримінального закону, за «допомогою» якоготисячі людей булирепресовані в часитоталітаризму. Принцип походить відлатинськогоnullumcrimen sine lege - немаєзлочину без вказівки на те в законі; принцип відповідальності за власнідіянняпередбачаєможливістьпритягнення до кримінальноївідповідальностівиключно за діяння, яківчиненібезпосередньовинним. Цевипливаєзізмісту ст. 2 КК України, яка встановлює, що «1. Підставоюкримінальноївідповідальності є вчинення особою суспільнонебезпечногодіяння, яке містить склад злочину, передбаченогоцимКодексом»;принципвідповідальності при наявності вини такожвипливаєзізмісту ст. 2 КК України. «2. Особа вважається не винною у вчиненнізлочину і не може бути підданакримінальномупокаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановленообвинувальнимвироком суду»; принцип сукупностівідповідальностізнаходитьсвійпрояв у притягненні до відповідальності за всізлочиннідіяння, яківчинені особою і за які до цього вона до відповідальності не притягалась (статті 70, 71 КК); принцип відповідностіпокараннятяжкостізлочину — ідеалізований принцип кримінальногозаконодавства, якийполягає в необхідностіспіввідношеннязлочину і призначеного за ньогопокарання. Цей принцип зафіксовано в ст. 65 ч. 1 п. З КК, яка визначаєнеобхідністьпризначенняпокарання з урахуваннямступенятяжкостівчиненогозлочину. У реальнійпрактичнійдіяльностіцей принцип, на жаль, щедієнедосконало; принцип економіїкримінальноїрепресіївизначаєспіввідношення кола діянь, яківизнані в суспільствізлочинами, і загальногорівняекономічного та культурного розвиткусуспільства.

• 
  Слайд 10

  Завдання кримінального права

  Завданнякримінального права полягає в охоронінайважливішихсуспільнихвідносинвідкрайніх форм їхпорушення. Виходячизіспецифікизавданьспецифічним є і метод, за допомогоюякогоцяохороназдійснюється, щовжезазначалосьраніше. Визначення кола суспільнихвідносин, якіприймаютьсяпідкримінальнуправовуохорону, є виключною прерогативою вищого органу державноївладиУкраїни. У загальних рисах воновизначено в ст. Кримінального кодексу України, яка так і названа «Завданнякримінального кодексу України»: 1. Кримінальний кодекс Українимаєсвоїмзавданнямправовезабезпеченняохорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадськоїбезпеки, довкілля, конституційного устрою Українивідзлочиннихпосягань, забезпечення миру і безпекилюдства, а такожзапобіганнязлочинам». 2. Для здійсненняцьогозавданняКримінальний кодекс Українивизначає, якісуспільнонебезпечнідіяння є злочинами та якіпокараннязастосовуються до осіб, щоїх вчинили», (ст. 1 ч. 2 КК)