Презентация на тему "Свідомість і самосвідомість"

Содержание

• 
  Слайд 1

  СВІДОМІСТЬ І САМОСВІДОМІСТЬ

  Київський університет імені Бориса ГрінченкаІнститут людиниКафедра загальної, вікової та педагогічної психології

• 
  Слайд 2

  ПЛАН

  1. Рівні вияву психіки людини: свідоме, несвідоме, надсвідоме. 2. Поняття про свідомість, її особливості та функції. 3. Структура свідомості: знання, ставлення, цілеспрямованість діяльності, самосвідомість. 4. Онтогенетичні фактори формування свідомості. 5. Поняття про самосвідомість, її функції та етапи формування. 6. Структура самосвідомості: а) образ «Я» (його компоненти); б) самооцінка (види, механізми формування); в) рівень претендувань; г) психологічний захист (його призначення та види).

• 
  Слайд 3

  РІВНІ ВИЯВУ ПСИХІКИ ЛЮДИНИ(за Ю. Б. Гіппенрейтер)

  Свідо-мість III I II I. Несвідомі механізми свідомих дій III. Надсвідоме II. Несвідомі спонукання свідомих дій

• 
  Слайд 4

  Неусвідомлювані процеси

• 
  Слайд 5

  ПОНЯТТЯ ПРО СВІДОМІСТЬ

  СВІДОМІСТЬ– це найвища форма розвитку психіки, притаманна тільки людині, що виявляється в складних формах відображення світу, опосередкована суспільно-історичною діяльністю людей

• 
  Слайд 6

  ОСОБЛИВОСТІ свідомості

• 
  Слайд 7

  функції свідомості

• 
  Слайд 8
  

  пізнавальна функціяпроявляється в накопиченні, переробці та використанні інформації щодо навколишньої дійсності; регулятивна– в контролі поведінкових та емоційних проявів; прогностична– в побудові образів майбутнього, плануванні подальшого життя; рефлексивна – в пізнанні людиною самої себе як суб’єкта психічної діяльності; комунікативна функціяполягає в організації та підтриманні спілкування з іншими людьми.

• 
  Слайд 9

  структура свідомості

• 
  Слайд 10
  

  1. Знання – це сукупність інформації про навколишню дійсність та способів її переробки (пізнавальні процеси) 2. Ставлення – суб’єктивне ставлення людини до предметів, явищ, подій тощо (емоційна сфера) 3. Цілеспрямованість діяльності – це спроможність людини до постановки та досягнення мети (воля) 4. Самосвідомість – здатність людини до пізнання самої себе (образ «Я», самооцінка, рівень претендувань)

• 
  Слайд 11

  Онтогенетичні фактори формування свідомості

• 
  Слайд 12
  

  Біологічний фактор виступає основою для формування свідомості. Потрапляючи до суспільних умов існування, дитина починає засвоювати цивілізаційний досвід, і таким чином соціальне середовище якнаступний фактор є джерелом формування свідомості. Паралельно спрацьовує й активність самої особистості, що виражається в діяльності.

• 
  Слайд 13

  ПОНЯТТЯ ПРО самоСВІДОМІСТЬ

  САМОСВІДОМІСТЬ– це здатність людської психіки усвідомлювати власні якості, властивості та ознаки

• 
  Слайд 14

  Функції самоСВІДОМоСТі

• 
  Слайд 15
  

  пізнавальна функція– накопиченняінформації про власніякості, властивості, прояви; оцінкова– формуванняставлення до власнихякостей, властивостей, проявів; регулятивна–побудовавласноїповедінкина основізнань та ставленьщодосебе; захисна– послабленняабо й усуненнятравмуючихнегативнихемоційнихпереживань у психіцілюдини

• 
  Слайд 16

  етапи формування самоСВІДОМоСТі

  Самовідчуття характерне для дітей 1-го року життя, зароджує самосвідомість і проявляється у спроможності немовляти фіксувати відчуття, що йдуть з власного організму і виражають його потреби. Самосприйманнявиявляється з раннього віку (близько 3-х років) через спроможність дитини впізнавати свій зовнішній фізичний образ (наприклад, на фото чи в дзеркалі) та називати себе займенником «Я». Саморозуміння– прості форми надання собі певних характеристик з’являються ще в дошкільному віці (близько 4-х років) – діти вже знають свою стать, позначають себе як хорошу чи погану дитину залежно від власних вчинків та реакції на них значущих дорослих.

• 
  Слайд 17

  Структура самоСВІДОМоСТі

• 
  Слайд 18

  образ «Я» в Структурі самоСВІДОМоСТі:

  Образ «Я»– це система уявлень та знань людини про свої власні особливості, ознаки та якості

• 
  Слайд 19

  самооцінка в Структурі самоСВІДОМоСТі:

  Самооцінка– оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей та місця серед інших людей

• 
  Слайд 20
  

  Адекватна самооцінка – та, що відповідає реальності Неадекватна самооцінка – коли людина себе неправильно оцінює Неадекватна, в свою чергу, може бути завищеною – для неї характерна переоцінка людиною своїх позитивних якостей та заниженою, яка проявляється через применшення своїх переваг або (і) перебільшення недоліків.

• 
  Слайд 21

  рівень претендувань у Структурі самоСВІДОМоСТі

  РД суттєво залежить від образу «Я», зокрема Я-ідеального (відповідно до образу себе в майбутньому людина ставить завдання досягнути цього образу) та самооцінки (зазвичай висока самооцінка формує високий рівень претендувань). Рівень претендувань– це система перспективних завдань, які людина ставить для власного досягнення

• 
  Слайд 22

  психологічний захист у Структурі самоСВІДОМоСТі

  Психологічний захист – це зазвичай неусвідомлюваний процес усунення або послаблення психікою людини негативних, травмуючих або неприйнятних емоційних переживань Даний психічний феномен був відкритий і описаний З. Фрейдом та його послідовницею донькою А. Фрейд

• 
  Слайд 23
  

  Конструктивні Деструктивні

• 
  Слайд 24
  

  конструктивні–не вирішуючи проблеми, хоча б не ускладнюють її, деструктивні– як правило, ускладнюють проблему, погіршують ситуацію для особистості, причому останніх значно більше. Конструктивні механізми: Компенсація – досягнення людиною альтернативних успіхів у іншій сфері для збереження позитивної оцінки себе («… Не везе в навчанні, повезе в коханні»). Сублімація – переведення неприйнятних емоцій та енергії у прийнятне, можливе русло (написання віршів через нещасливе кохання, прибирання квартири при агресії тощо).

• 
  Слайд 25
  

  Деструктивні механізми: Витіснення – штучне забування людиною травмуючих спогадів через їх перехід у несвідоме. Проекція – приписування своїх негативних якостей іншим людям для самозаспокоєння (якщо людина переконує, що навколо всі – брехуни, то вона сама часто говорить неправду).

• 
  Слайд 26
  

  Деструктивні механізми: Заміщення– перенесення агресивних імпульсів на менш загрозливого об’єкта (начальник посварив підлеглого, той, не маючи змоги відповісти тим самим керівнику, сварить вдома дружину, та – дітей, вони лупцюють домашніх тварин). Регресія – повернення до дитячих форм поведінки, «впадання в дитинство» (при сварці дорослих вони «надуваються» і не розмовляють, пияцтво чоловіків чи гонки на великій швидкості тощо).

• 
  Слайд 27
  

  Деструктивні механізми: Формування реакції – захист від заборонених, неприйнятних імпульсів через думки чи поведінку зворотного характеру (при надмірній показовій люб’язності людина приховує неприязнь і навпаки). Раціоналізація – наведення для себе псевдорозумної аргументації у випадку поразки (байка про лисицю, яка, не зумівши дотягнутись до винограду, вирішила, що він зелений і несмачний). Втеча – уникання неприємних ситуацій, що асоціюються з попередніми невдачами.

• 
  Слайд 28
  

  «В кожній людині є сонце. Тільки дайте йому світити». Сократ