Презентация на тему "Менеджмент у підприємництві"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Менеджмент у підприємництві

  Сутність менеджменту та його роль у розвитку підприємництва Функції управління Дія системи підприємницького управління

• 
  Слайд 2

  Сутність менеджменту та його роль у розвитку підприємництва

• 
  Слайд 3
  

  Особлива система управлінняорганізаціями в умовах ринку отрималаназвуменеджменту. Тобто менеджмент є різновидомуправління. Термін «менеджмент» переважновикористовують, коли йдеться про управлінняорганізаціями, метою діяльностіяких є отриманняприбутку.

• 
  Слайд 4
  

  Найчастіше менеджмент розглядаєтьсяяк сукупністьфункцій, орієнтованих на ефективневикористаннялюдських, матеріальних та фінансовихресурсівіз метою досягненняцілейорганізації. Менеджмент (Management) це: спосіб, манера спілкування з людьми; влада та мистецтвоуправління; особливого роду вмілість і адміністративнінавички; орган управління та адміністративнінавички.

• 
  Слайд 5
  

  Об`єктомменеджменту як діяльностівиступаєвиробничо-господарськаорганізація і чинникинавколишньогосередовища. Суб`єктомменеджменту виступаютьпрацівникиорганізації, якісвоїмидіямивпливають на об`єктуправління.

• 
  Слайд 6
  

  Функції управління

• 
  Слайд 7
  

  Під функціями управління розуміють певний розподіл праці, спеціалізацію в сфері управління. Виділяють такі функції управління: за належність до сфер діяльності — спеціальні, а за етапами управління — загальні. Загальні функції управління властиві будь-якому об`єкту управління, а спеціальні — це посадові функціональні обов`язки педагогічних працівників (директора, його заступників, класного керівника, педагога-організатора і ін.).

• 
  Слайд 8
  

  Сьогодні соціологи виділяють чотири основні функції управління: планування, організація виконання, мотивація, контроль. 1.Планування — це передбачення засобів дій, які можуть виникнути в майбутньому, а також визначення шляхів зміцнення і подальшого розвитку організації. У плані визначається, що потрібно зробити сьогодні, що завтра і як те, що планується, ефективно реалізувати. При плануванні конкретно визначається мета, напрями дій, програми і способи їх реалізації. Планування є первинною функцією управління тому, зазначають соціологи Б.Банащук і А.Станда, що всі інші функції визначаються через планування.

• 
  Слайд 9
  

  Організація виконання—це начебто створення музичного твору, а керівник — ніби диригент, який повинен управляти оркестром, щоб музика подобалась усім. Організація виконання — це процес встановлення порядку і послідовності погодженої в часі і просторі цілеспрямованої взаємодії частин цілого як системи для досягнення за конкретних умов і у визначений термін поставленої мети відповідно до розроблених для цього методів і наявних засобів з найменшими ресурсними витратами". 2. Організація виконання. Ця функція забезпечує спільність дій членів організації в досягненні мети, що стоїть перед фірмою. До сфери цієї функції належить широкий спектр проблем, необхідних для реалізації управлінського завдання, починаючи з прийняття рішення, підбору відповідних людей, розподілу завдань, визначення засобів і умов праці.

• 
  Слайд 10
  

  3. Мотивація. Суть мотивації полягає в пошуку таких засобів впливу на людей, щоб вони свідомо, добровільно, без нагадувань і підказок докладали всіх зусиль для реалізації поставлених перед організацією завдань. Мотивація, крім цього, практично перевіряє менеджера на зрілість, визначає вміння його об'єднати людей, мобілізувати їх на виконання завдань, поставлених перед організацією. У соціологічній літературі можна знайти десятки способів стимулювання людей. Кожен із цих способів може бути використаний у специфічній ситуації, а вона, попри свою специфічність визначається рівнем свідомості членів організації, їх освітнім рівнем, демографічними особливостями, традиціями, моральним кліматом, який панує в колективі, тощо.

• 
  Слайд 11
  

  4. Контроль. Функцією контролю в організації є встановленнявідхиленьвідвстановлених норм у виробничомупроцесі та виробленнямеханізму, який би виключавподібнівідхилення в майбутньому. Найбільш ефективним і об'єктивним контроль буде тоді, коли вироблено систему нормативів (стандартів) виконуваних робіт і кінцевих результатів (цілей). Насамперед повинні розроблятися нормативи витрат грошей та часу, що доповнюються системою тих показників, які керівники вважають найважливішими щодо діяльності об'єктів контролю.

• 
  Слайд 12

  Дія системи підприємницького управління

• 
  Слайд 13
  

  Розрізняють три типиуправління людьми: політичне; соціальне; економічне. Політичне управління здійснюється на рівні суспільства та проявляється у функціонуванні держави. Соціальне управління пов'язане з поведінкою окремих організацій, соціальних груп. Економічне управління являє собою систему заходів, спрямовану на задоволення економічних потреб.

• 
  Слайд 14
  

  Для забезпечення дієздатності системи управління потрібно вибрати відповідно до масштабів та специфіки діяльності фірми організаційну структуру управління. Саме вона зумовлює узгодженість дій управлінців, визначає їх права та обов'язки, відповідальність за прийняті рішення. Організація структури управління має суттєві відмінності у кожній з фірм. Вона може бути побудована за вертикальним або за горизонтальним принципами. В окремих випадках зустрічається одночасне використання обох принципів організації структури управління.

• 
  Слайд 15
  

  У великих компаніях використовують вертикальний принцип побудови структури організації, який передбачає виділення рівнів управління, на кожному з котрих управлінці мають певні повноваження. Вищий рівень управління вирішує питання стратегічного менеджменту (управління фінансами, вибору ринків збуту, розвитку підприємства). Середній рівень управління вирішує питання поточного управління відповідно до функцій менеджменту. Менеджери нижчого рівня управління безпосередньо контактують з працівниками-виконавнями, вирішують конкретні оперативні питання.

• 
  Слайд 16
  

  На малих та середніх підприємствах управління менеджери більшою мірою стикаються з проблемами нестабільного зовнішнього середовища, з непередбачуваними результатами діяльності. Тому в малому та середньому бізнесі припускається виконання менеджерами одночасно декількох функцій управління, взаємозамінність окремих керівників. Характерною рисою горизонтальної структури управління є зосередження зусиль усіх без винятку менеджерів на вирішені конкретної задачі, тому може не існувати суворого розмежування між управлінцями за рівнем їх повноважень та відповідальності. В окремих групах управлінців, які несуть відповідальність за певні напрямки діяльності, особистий успіх визначається вмінням працювати із фахівцями різних профілів. Таким чином, підприємницьке управління має міжфункціональний характер. Завдяки цьому стає можливим досягнення зменшення витрат на управління та підвищення ступеня реагування на вимоги споживачів.