Презентация на тему "Польсько-литовська доба (ХІv-ХvІ ст.)"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Польсько-литовська доба (ХІV-ХVІ ст.)

  лекція

• 
  Слайд 2

  План

  Українські землі у складі Литви та Польщі Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ Козацько-селянські повстання кінця XVI – поч. XVII ст. “Ординація” 1638 р.

• 
  Слайд 3

  Поділ українських земель

  Після розпаду Київської Русі та Галицько-Волинського князівства українські землі потрапляють під владу сильніших європейських держав: в ХІ ст.Угорщина захопила Закарпаття, в ХІV ст. Литва приєднала більшу частину українських земель – Волинь, Поділля, Київщину, Чернігово-Сіверщину, Польща захопила Галичину, Молдавія приєднала Буковину, у ХV ст. Московська держава захопила Чернігово-Сіверщину. Оскільки більшість українських земель перебувала у складі Литви та Польщі, цю добу називають польсько-литовською.

• 
  Слайд 4

  Українські землі у складі Литви

  Литовське князівство було утворене у ХІІІ ст. за часів князя Міндовга. В цей період воно почало проникнення на Русь. У ХІVст. до Литви були приєднані українські землі: Волинь, Поділля, Київщина, Чернігово-Сіверщина. І хоча новостворена держава називалася „Велике Князівство Литовське”, 90% її населення становили русини, а 9/10 території – руські землі.

• 
  Слайд 5
  

  Просування Литви в руські землі було «мирним приєднанням». Потерпаючи від Золотої Орди, населення часто добровільно визнавало владу литовських князів. Політика Литви: поширювалася православна віра, визнавалася державною руська мова, правовою основою держави стала „Руська правда”. Правило литовських правителів: „Старогоне змінюємо, а нового не впроваджуємо” .

• 
  Слайд 6

  Українські землі у складі Польщі

  Одночасно, у ХІV ст., розпочалася й польська експансія на українські землі. Після тривалих війн з Литвою та Угорщиною Польща захопила Галичину, Західну Волинь та Західне Поділля. Політика Польщі: витіснялося православ’я, утверджувався католицизм, нав’язувалися польські закони. Розпочалося закріпачення українського селянства.

• 
  Слайд 7

  Кревська унія 1385 р.

  Унія укладена між Литвою та Польщею. Мета: об’єднати держави династичним шлюбом польськоїкоролеви Ядвіги та литовського князя Ягайла. Однак Польщі не вдалося поглинути Литву через литовсько-руську опозицію, яку очолив князь Вітовт. У Литві розгорнулася гостра політична боротьба між прихильниками і противниками об'єднання.

• 
  Слайд 8

  Люблінська унія 1569 р.

  Королівство Польське та Велике Князівство Литовське об’єдналися в одну державу – Річ Посполиту (Республіку Польську). Результат: українські землі, що належали Литві, стали частиною Польщі. Розпочалося окатоличення, ополячення та колонізація України.

• 
  Слайд 9

  Україна у складі Речі Посполитої

  Українські землі було поділено на воєводства. Польські магнати створювали на українських чорноземах фільварки. Посилилося соціальне гноблення українськогоселянства: Збільшилася до 6 днів на тиждень примусова праця селян – панщина. 1588 р. впроваджено на приєднаних землях кріпацтво.

• 
  Слайд 10
  

  Дискримінація українського міщанства. Населення міст об’єднувалося у цехи. Членами цеху могли бути лише католики. Оскільки українські ремісники сповідали православ’я, їм заборонялося створювати цехи. З ХV ст. в містах України поширилося Магдебурзьке право. Право самоуправління отримали Львів, Кам'янець, Луцьк, Київ та ін. Органом самоврядування міста був магістрат – міська рада. Його очолював бурмистер – міський голова. Ратуша - місце засідань магістрату Проте українці не могли бути обрані бурмистрами. З Магдебурзького права користалися лише поляки та німці.

• 
  Слайд 11

  Берестейська церковна унія 1596 р.

  Об’єднання католицької і православноїконфесій та заснування нової - уніатської (греко-католицької) церкви. Уніатська церква зберігала православні обряди і церковнослов’янську мову в богослужінні, але визнавала догмати католицької церкви і зверхність Папи Римського. Православна церква заборонена. Однак унія викликала протести українського населення. У 1632 р. Польща була змушена знову легалізувати православну церкву. Митрополитом Київським став Петро Могила. Результат: в Польщі функціонували три церкви – католицька, православна та греко-католицька.

• 
  Слайд 12

  Братства

  Боротьбу проти польсько-католицької експансії у кінці ХVІ - на початку ХVІІ ст. відіграють братства, релігійні та культурно-просвітницькі організації. виникали як організації українського міщанства, але поступово набули всестановий характер. Опікувалися православною церквою, організовували шпиталі, допомагали бідним і хворим, засновували братські школи, друкарні, збирали бібліотеки. Братства відіграли важливу роль в розвитку української культури, в захисті її від полонізації та від насадження католицизму.

• 
  Слайд 13

  Татарські набіги на українські землі

  У 1443 р. від Золотої Орди відокремилися кримські татари й утворили власну державу – Кримське ханство. У 1475 р. Кримське ханство стало васалом Туреччини. ХV-ХVІ ст. – регулярні набіги кримських татар на українські землі. Польща не могла протидіяти численній татарській кінноті та захистити південні кордони. Татарські набіги, спустошення, пограбування та вбивства стали загрозою для українського народу.

• 
  Слайд 14

  Виникнення українського козацтва

  Потерпаючи від польського гніту, найсміливіші українські селяни й міщани тікали на прикордонні землі. Втікачі осідали на південних окраїнах, де внаслідок нападів Кримського ханства території були незаселеними - Дике Поле. З поодиноких жителів і втікачів тут утворилася нова соціальна верства – „козаки”.

• 
  Слайд 15

  Висновки: перебування українських земель у складі Речі Посполитої

  Негативні наслідки Соціальне гноблення українського народу: створення фільварків, збільшення панщини, запровадження кріпацтва Національний гніт Наступ католицької церкви на православну, загострення релігійного протистояння, церковний розкол. Позитивні наслідки Розвиток в Україні освіти та друкарства Поширення ідей Реформації Виникнення козацтва, героїка боротьби з турецько-татарською агресією

• 
  Слайд 16

  Словник

  Фільварки– багатогалузеві сільськогосподарські комплекси, які були орієнтовані на товарно-грошові відносини (на ринок) та базувалися на постійній примусовій праці залежних селян Панщина – форма земельної відробіткової ренти, що передбачає обов’язкову працю селянина власним реманентом у господарстві землевласника Кріпацтво – форма феодальної залежності, за якою землевласник мав право на особу, майно і працю залежних селян зміст

• 
  Слайд 17
  

  Середньовічні цехи– корпоративні організації ремісників однієї чи кількох споріднених спеціальностей. Магдебурзьке право - середньовічне право міст на міське самоврядування. Вперше запроваджено в Магдебурзі у ХІІІ ст. Братства - національно-релігійні громадські організації українських православних міщан у ХVІ-ХVІІІ ст. зміст

• 
  Слайд 18

  Ратуша в Магдебурзі

  назад

• 
  Слайд 19

  Львівська ратуша

  зміст