Презентация на тему "Мари Франсуа Аруэ Вольтер" 9 класс

Содержание

• 
  Слайд 1

  Вольтер(Марі Франсуа Аруе)(1694 -1778)

• 
  Слайд 2
  
• 
  Слайд 3

  План

  Юність Кар'єра придворного та еміграція Останні роки в Парижі Твори

• 
  Слайд 4
  

  Юність Вольтер (Марі Франсуа Аруе) народився 21 листопада 1694 року в Парижі. Мати Вольтера, Марі Маргарет Дома, була дочкою секретаря кримінального суду, а батько, Франсуа Аруе, — нотаріусом і збирачемподатків. Сам Вольтер не любив батька і його ремесло, а пізніше1744р. волівоголосити себе позашлюбнимсиномякогосьшевальє де Рошбрюна, злиденного мушкетера і поета, ніжзалишатисясиномзаможного буржуа.

• 
  Слайд 5
  

  По кількох роках навчання в паризькомуєзуїтськомуколеджі Людовика Великого (1704–1711) юнийАруе, на вимогу батька, зайнявсявивченням права. Незабаромвінпротибатьковоїволіпромінявюриспруденцію на лавризухвалоговіршотворця і радостісвітськогожиття. У травні 1717 за складаннясатири на реґентаФранціїгерцоґа Орлеанского автор-початківецьпотрапив у Бастилію, протерікув'язнення не охолодив йоголітературногозапалу. Вже в 1718 роцібула поставлена його перша значнап'єса «Едіп», прихильносприйнятапублікою.

• 
  Слайд 6
  
• 
  Слайд 7
  

  На початку 1726 відбуласясутичка Вольтера з шевальє де Роґаном, який дозволив собіпривселюднонасміхатися з йогоспробисховатипідпсевдонімомсвоєнедворянськепоходження. Озброївшисьпістолетами, Аруенамагавсяпомститисякривднику, але бувзаарештований, кинутий у Бастилію, а наприкінці 1726 року — змушенийзалишити Париж.

• 
  Слайд 8
  

  Понаддворічнеперебування в Англіїзміцнилойогоприхильність до віротерпимості і лібералізму. Своїліберальні погляди Вольтер виклав у «Філософських листах». У 1734 році, уже післяповернення Вольтера на батьківщину, книга була спалена за вирокомПаризького парламенту, а автор опинивсяпідзагрозою нового арешту. Не бажаючиспокушати долю, Вольтер того ж року виїхав до Шампані, де усамітнився в маєткусвоєїкоханки, маркізидюШатле. Одна з найосвіченішихжінок того часу

• 
  Слайд 9

  МаркізадюШатле

• 
  Слайд 10
  

  Кар'єра придворного та еміграція 1744 року почалася коротка і невдалакар'єра Вольтера-придворного. Літературнапопулярність і впливові заступники забезпечилийомумісце придворного історика. У 1746 роційогообрали до Французькоїакадемії, але йому так і не вдалося (попри всінамагання) здобутиприхильністькороля. Смерть маркізидюШатле (1749) схилили Вольтера прийнятизапрошенняпрусського короля Фрідріха II, при дворіякоговінз'явився 1750 року в Берліні, але, викликавшиневдоволення короля непоряднимигрошовимиспекуляціями, а такожсваркою з президентом АкадеміїМопертюї, бувзмушений у грудні 1754 року переїхати до Швейцарії, де йомусудилося провести рештужиття.

• 
  Слайд 11
  
• 
  Слайд 12
  

  В 1778 Вольтер — восьмидесятичотирьохлітнійстарий — повернувся до Парижа, де йомувлаштували при ворожійбайдужості короля — захопливузустріч. Вінпридбавсобісадибу на вулиціРішельє, активно працював над новою трагедією «Агафокл». Постановка йогоостанньоїп'єси «Irène» перетворилася на його апофеоз. Сильніболі, походженняякихспочаткубулонезрозуміле, змушували Вольтера приймативеликідозиопію. На початку травня, післязагостренняхвороби, доктор медициниТронше поставив невтішнийдіагноз: рак передміхуровоїзалози. Вольтер щетримався, часом навітьжартував, але часто жартипереривала гримаса болю. Кожен день приносив хворому дедалібільші муки. Часом не допомагавнавітьопій.

• 
  Слайд 13
  

  У 1791 Конвент постановив перенести останки Вольтера в Пантеон і перейменувати «НабережнуТеатінцев» в «Набережнуімені Вольтера». Перенесенняостанків Вольтера в Пантеон перетворився на грандіознуреволюційнудемонстрацію. У 1814 під час Реставрації ходила чутка, що останки Вольтера булинібитовикрадені з Пантеону, що не відповідалодійсності. В наш час прах Вольтера все щезнаходиться в Пантеоні.

• 
  Слайд 14
  
• 
  Слайд 15
  

  Філософськіповісті: «Мікромегас» (1752), «Кандид, чиОптимізм» (1759), «Простодушний» (1767)

• 
  Слайд 16
  
• 
  Слайд 17
  

  Трагедії: «Брут» (1731), «Танкред (повість)» (видана в 1761),

• 
  Слайд 18
  
• 
  Слайд 19
  

  Сатиричніпоеми: «Орлеанськанезаймана», 1735, видана в 1755

• 
  Слайд 20
  
• 
  Слайд 21
  

  П'єси: «Едіп» «Ірена» (1776)

• 
  Слайд 22
  
• 
  Слайд 23
  

  Історичні твори: «Історія Карла XII» (1730), «Філософськілисти» (1733) «Філософський словник» (1764-69). «Досвід про дух і звичаїнародів» «СтоліттяЛюдовікаXIV»

• 
  Слайд 24
  

  .

• 
  Слайд 25

  Дякую за увагу!