Презентация на тему "Династія Тан (618-907)"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Династія Тан 唐朝 (618-907)

  Тан ( 唐,táng) — 18 червня 618 р. - 4 червня 907 р. —наступницядинастії Суй. Правліннядинастіїбуло перервано на короткий термінзаснуваннямдругоїдинастії Чжоу (16 жовтня 690 р. — 3 березня 705 р.).

• 
  Слайд 2
  

  Династія Суй не змогла тривалий час утримувати владу. Причиною цього стала нерозважлива внутрішня та зовнішня політика, яка виснажила ресурси країни. Відповіддю на непомірну експлуатацію стали народні виступи, які масово проходили в районі нинішніх провінцій Шаньдун і Хенань. Тут у 610 році спалахнуло народне повстання, яке супроводжувалося спробами утворити самостійне царство. Одночасно проти Ян Гуана виступили представники панівного класу на чолі з полководцем Лі Юанем, який 18 червня 618 року оголосив себе імператором (храмове ім’я Ґао-цзу高祖). Оскільки він був князем області Тан, то за її назвою нова династія отримала ім'я. Предки Лі Юаня походили з китайської знаті, що займала високі пости в імперії Вей і Північному Чжоу. В ході захоплення влади Лі Юань обіцяв амністію повстанцям, та досягнувши цілі, він знищив повстанські центри, а керівника повстання ДоуЦзяньде засудив до страти. Це принесло у 628 році повну перемогу.

• 
  Слайд 3
  

  Періодправліннядинастії Тан — багатий на успішнізавойовницьківійни та на бурхливийрозвитокекономікийкультури. СамезТанськоїдержавипочинається «золотийвік» в історії Китаю.

• 
  Слайд 4

  Система рівнопілля

  Велику роль у зміцненні авторитету Лі Юаня стало повернення до традиційноїсистеминаділуземлі («системирівнопілля») . За едиктом 624 року кожендорослийпрацездатнийчоловікотримував право на садово-городнійнаділіорне поле в 80 му (1 му=0,067 га.). Наділипідлягалищорічномупереділузурахуваннямзмін у віковомуісімейномускладівласниківземлі. Працездатноювважалася особа, яка досягнула 18-річного віку, пізнішевікзріс до 21 років. Розміринаділіввизначаливраховуючиякістьґрунту та ступіньзаселеностімісцевості. Наділи, за деякихобмежень, переходили у спадковеволодіннясім'ї, їхможнабулокупувати, продаватиізакладати. Орнаділянка не підлягала продажу та закладанню. На відмінувідприватних, державнірабиотримувалиповнийабополовиннийнаділ, щофактичноперетворювалоїх у звичайних селян. Земля у половинному розмірінадаваласьтакожкупцяміремісникам. Жінки (крімвдів) права на наділ не мали. Відсплатиподатківтимчасовозвільнялисяті, хторозорювавцільникиабо переходив в малонаселенірайони. Фіксація повинностей, безперебійненадходженняподатків до скарбниці забезпечувалося принципом кругової поруки.

• 
  Слайд 5

  Прихід до влади Лі Шиміня

  ЦарюванняЛі Юаня булонетривалим. Імператор мав три сини (ЛіЦзяньчен, Лі Юаньцзі та ЛіШимінь) старший з них бувспадкоємцем монарха, однак, троном хотівзаволодітиЛіШимінь, який брав активну участь у діях, спрямованих на придушеннязаколотіввсерединікраїни. Дізнавшись, щобратинамагаютьсяналаштуватипротинього батька, ЛіШиміньперейшов до рішучихдійіоголосив про їхнезаконнізв'язкизналожницямиімператорського гарему. Бративирушили до палацу, щобвиправдатися перед Гао-цзуном, алебіляворітїхчекавЛіШиміньзісвоїмиприхильниками. ЛіШимінь вбив стрілоюспадкоємця, а другий брат бувубитиййого людьми. Імператор, довідавшись про те, щотрапилося, поступивсясвоїм троном синуіпоїхавдоживатисвійвік в сільськуглушину. ЛіШимінь наказав стратитидесятьохдітейсвоїхбратів, щобпозбутисяможливихсупротивників.

• 
  Слайд 6
  

  4 вересня 626 ЛіШимінь остаточно усунуввідвладисвого батька ібув коронований, прийнявшихрамовеім'яТай-цзун.

• 
  Слайд 7
  

  ЛіШиміньбув першим правителем в китайськійісторії, якийвиступив на захист селян, ремісників, торговців, інтелектуалів, які не отримали доступ до конфуціанськоїправлячоїверхівки, а такождрібнимісереднім феодалам. До своїхперетвореньвін залучив такожзначнучастинутюрків, що служили в китайськійармії. При Тай-цзунізавершуєтьсяскладанняфеодальноїцентралізованоїдержави. Цьомусприяли : реорганізація державного апарату, введенняобов'язковихдержавних іспитів для відбору на чиновницькі посад, зміцненняармії, складання кодексу законів.

• 
  Слайд 8

  Експансія

  Тай-цзунвівзавойовницьківійнизКогурьо, державами на північнийзахідвідтанскихволодінь. При ньомуволодіння Китаю розширилися далеко на захід. Стабілізувавшивнутрішнюситуацію в Китаї, Тай-цзунінспірувавповстанняуйгурів та іншихнетюркютскихнародів Великого степу протиСхідно-тюркського каганату, післячого сам напав на йоговолодіннязшістьмакитайськимиарміями в 628 —630 роках. До 635 р. до володіньТай-цзунабувприєднанийТогон, а незабаромпереважнотюркські за своїметнічним складом війська, взяли Гаочан, в результатічого Китай отримав контроль над усімсхіднимвідрізком Великого шовкового шляху. Продовжуючирух на захід, військаТай-цзуназайнялибільше 70 містСередньоїіЦентральноїАзії, відКашгару до Бухари. В результатітанськихзавоювань Китай отримав контроль не тільки над Східним Туркестаном, а й над значноючастиноюсучасних Киргизстану та Узбекистану.

• 
  Слайд 9
  

  Розширенняімперії Тан за Тайцзуна (626–649): Шаньсі (область, контрольованаЛі Юанем на 617 рік ПідкоренняСхідно-тюркського каганату (630 —682) Тибет визнає верховенство Китаю (641 —670) ЗавоюванняСередньоїАзії (642 —665)

• 
  Слайд 10

  МандриСюань-цзана

  Свідченням радикального повороту до відкритості у зовнішнійполітиці Китаю стали мандрибуддійського монаха Сюаньцзана по Бактрії, Джунгарії та Індії (629–645). Сюаньцзанзібравбагатонайціннішихбуддійськихтекстів, частинаякихзберегласялише в китайських перекладах. Крім того Сюаньцзанзалишивважливіісторичнісвідчення, щодопомагаютьвідновитиісторіюІндіїі буддизму. В 646 за завданнямімператораСюаньцзан завершив свою книгу « Подорож в Західний край за часівВеликоїДинастії Тан» (大唐 西域 记), яка нині переведена на багатомов. РозповідіСюаньцзана привели до появибагатьох легенд, іпізнішепід час династіїМінбув написаний знаменитий роман «Подорож на Захід», якийувійшов до числа класичнихтворівкитайськоїлітератури, якийдосіпопулярний в усьомусвіті.

• 
  Слайд 11

  Політичнийзаповіт

  На початку 648 року, досягнувши значнихрезультатів у зовнішнійівнутрішнійполітиці, наблизившись до п'ятдесятирічного рубежу імператорТай-цзун створив політичнийзаповіт «Ді Фань», написаний у вигляді правил, практичного керівництва для наступників на троні. В першу частину входили глави: Сутність правителя, Дарувати родичам наділи, Шукатимудреців; в другу: Бути уважнимпризначаючи на посади, Слухатиперестороги, Відсторонюватинаклепників; в третю: Остерігатисянадмірностей, Шануватиощадливість, Нагороджуватиікарати; в четверту: Заохочуватиземлеробство, Звертатиувагу на військову справу, Цінуватицивільнізаняття.

• 
  Слайд 12

  Імператор Гао-цзун

  На 50-му роціжиттяімператорТайцзунраптовозахворівневідомою хворобою, щосупроводжуваласьзапамороченням, занепадом сил іпорушеннямзоруі в 649 році помер, залишившипісля себе могутнюімперіюіпам'ять про себе, як про мудрого, чесногоі великого правителя. Трон зайняв 9-й синімператора, який взяв собіім'я Гао-цзун. Новийімператор, якиймавслабкий характер іздоров'я, фактично став маріонеткою в руках своєїдружини У Цзе-тянь.

• 
  Слайд 13

  У Цзе-тянь唐朝武则天

  У-хоу, колишняслужницяналожниціімператораТайцзуна. Скориставшисьсвоєю красою, У-хоузмоглазайнятимісцезаконноїдружиниГао-цзунаіжорстокорозправиласяз дружиною іулюбленою наложницею імператора: жінкамвідрубили руки і ноги. У Цзе-тянь (武后)- правила у 690-705 рр. 655 р. стала імператрицею. 690 р. остаточно захопила владу, проголосивши початок правління дому Чжоу(周).

• 
  Слайд 14

  ПравлінняУ-хоу

  ЗгодомУ-хоу стала одноосібноправитикраїною, підпорядкувавшисобііімператора, і уряд, жорстокорозправляючисьзусіма ворогами. Надзвичайночестолюбнаімператрицяйшла на все зарадивлади, в 674 роціпривласниласобіісвоємучоловіковітитулиНебесноїІмператриціі Небесного Імператора. За час свогоправлінняпоміняла 17 девізів, провела істотну реформу календаря, постійнозмінюваланазвиі структуру різнихурядовихорганів.

• 
  Слайд 15
  

  ПіслясмертічоловікаУ-хоу правила країною за спиною сина — імператора-маріонетки. У 690 роцідинастія Тан нею буласкасована, а їїдинастіяотрималаназву Чжоу (690 — 705). При цьомуУ-хоу носила для впевненості накладну бороду, ставши першоюієдиноюжінкою-імператором. У загальнійскладностіУ-хоуперебувалабіля керма владипротягом 40 років, поки у віці 82 роківїї не скинув синЧжун-цзун,

• 
  Слайд 16

  Сюань-цзун (712—756)

  У 712 році імператором був проголошений Лі Лунцзи, який прийняв ім'я Сюань-цзуна. Він зайнявся реформами у зовнішній та внутрішній політиці. Здійснені були кроки щодо поліпшення фінансового та економічного стану: на 6-річний період звільнялися від податків особи, які зареєструвалися у спеціальних конторах, чисельність платників податків зросла до 800 тисяч родин. Впроваджувалися у дію нові соляні копальні, що значно збільшило надходження до скарбниці. Велася ефективна боротьба із фальшуванням монет. Відбулася ревізія фінансової системи: переглянуто податки, трудові повинності, бюджети повітів. Скорочувалися видатки на армію. Водночас велася посилена боротьба із корупцією: з 716 до 736 року змінилося 5 канцлерів, яких запідозрили у корупції, багато чиновників було звільнено. Велику увагу приділено зменшенню документообігу, він був скорочений з 500 тисяч до 150 тисяч паперів.

• 
  Слайд 17

  Останні роки

  З часом Сюань-цзун все більшевідходиввід справ. З 736 року все більшійвплив на державнісправийзагаломімперськуполітикуотримавпершійміністр. Щебільшевідхідвід прав намітився, коли дружиною імператора стала Ян Гуйфей. Вінбільше часу став приділяврозкоші та веселощам. На час відходу від справ припадають зовнішньополітичні невдачі імперії. У 751 році китайська армія у битві при Таласі зазанала поразки від арабів. У 752 році першим міністром стає Ян Гочжун, двоюрідний брат Ян Гуйфей. При ньому пішли вгору корупція та здирництво. Внаслідок конфлікту останнього з АньЛушанєм, військовим губернатором північним прикордонних земель, у 755 році почалося повстання проти імператора. Сюань-цзунбув не в змозіпродовжитиборотьбуі передав у 756 роцівладусиновіЛіХену. Якийпротягомздолавзаколотниківйповернувся до столиці. Слідом за ним переїхав до Чан'анійСюань-цзун. Останні роки до своєїсмерті 3 травня 762 року вінпровів у спогадах про минуле, згадкахпросвоїхнайулюбленішихкоханок — Ян Гуйфей та Мей-фей.

• 
  Слайд 18

  Ян Ґуй-фей – згубна пристрасть імператора

  У 16 років стає дружиною сина імператора від наложниці Лі Мао Через 5 років стає наложницею імператора Сюань-цзуна (живе у літній резиденції – Палаці 温泉宫, де купальня з гарячими джерелами) Не лише краса і звабливість, але й кмітливість і хитрість Ян Ґуй-фей дозволили їй залишатися до смерті улюбленицею імператора і забезпечити високі посади своїм родичам.

• 
  Слайд 19
  

  Ян Ґуй-фей потопала у розкошах: Дорогоцінні прикраси. Лічжи, які привозили гінці щодня з Лін-наню. Купання у гарячих джерелах. Розваги, пишне вбрання

• 
  Слайд 20
  

  Ян Ґуй-фей жорстоко розправляється з суперницями (Мей-фей 梅妃), плете інтриги, заручаючись підтримкою наближених до імператора осіб (радників). Під час «Смути Ань-ши» заколотники вимагають страти наложниці – їй дозволяють закінчити життя самогубством (як знак поваги і поблажливості). Ян Ґуй-фей помирає у віці 36 років (імператорові виповнилося 70)

• 
  Слайд 21

  Внесок у розвиток культури

  Був великим шанувальникомживопису, поезії. Надавав покровительство поетам, художникам, вченим. Було створено заклад «Грушевий сад», де мешкали йзаймалисятворчістюартисти та співачки. «Грушевий сад» став прообразом театру. Таким чином, вважається, щоСюань-цзун став засновникомкитайського театру.

• 
  Слайд 22

  АкадеміяХаньлінь

  На початку правлінняСюань-цзунзаснувавакадеміюХаньлінь, де зайнялимісценайвидатнішивченісвого часу. Вона поділялась на відділипоезії, класики, алхімії, буддизму і даосизму, пророкувань, мистецтва, каліграфії та шахів.

• 
  Слайд 23
  

  Сприяврозвиткукнигодрукуванню. В йогочаси творили великіпоети, зокремаЛіБо та Ду Фу. Сам любив займатисялітературноюдіяльність. Сюань-цзунсклавкоментар до класичногофілософського трактату «Лао-цзи». Був автором численнихвіршів, якіскладав у жанрах «лішу» та «хуайгу». Бувзнавцеммузики, а також сам майстерниммузикою. багатопосприяврозвиткумузичнихжанрів.

• 
  Слайд 24

  Бинтування ніг(缠足, chánzú)

• 
  Слайд 25
  
• 
  Слайд 26
  

  Звичай, щопрактикувався в Китаїв аристократичному середовищіз початку X до початку XX століття. Смужкоюматеріїдівчаткамприв'язували до ступнівсіпальці ноги, крім великого іпримушувалиходити у взутті малого розміру, відчогоступнізначнодеформувалися, інодіпозбавляючиможливостіходити в майбутньому. Відрозміруступнізалежав престиж нареченої, до того ж вважалося, щодамі не слідходитисамостійно.

• 
  Слайд 27

  Занепад імперії Тан

  У VIII століттівиявиласяглибока криза імперії Тан. Селяни, задавленіподатками, поборами, державними повинностями, зубожілиізмушенібули вести жалюгіднийспосібжиття. Частіепідемії на ґрунті голоду забирали сотнітисячселянськихжиттів. Саміселянськінаділизменшувалися, оскільки систематично відбиралися чиновниками, лихварями. Зменшеннякількостідержавних селян несприятливовідбивалося на доходах імператорськоїскарбниці. У той же час процесфеодалізаціїпосилювавмісцеву знать іпороджуваввідцентровепрагнення в імператорськихгубернаторівігенералів. Повстання АньЛу-Шаня, повстаннягубернаторів у ПівденномуКитаї, повстання Хуан Чао

• 
  Слайд 28
  

  Кінецьдинастії Тан бувзумовленийпотужнимселянськимрухом. Імператорицієїдинастії правили щедеякий час післяпридушенняповстання. Але їхнявладавже не поширювалася на весь Китай. На півночіна початку Х століттясклалася велика варварська держава союзу племен, щозахопилаМаньчжурію, частинуМонголіїічастинуПівнічного Китаю. Столицею новоїдержави стало містоЯнцзін, згодомвідомий як ПекінабоБейпін. У 907 році час правлінняТанськоїдинастіїзакінчився. Китай увійшов у періодцілковитоїроздробленості. У 960 роцівідбулосяоб'єднання Китаю підвладоюдинастіїСун, засновникомїїбувЧжаоКуан'їнь, один зпівнічнихкитайськихвоєначальників.