Презентация на тему "СССР в период застоя и перестройки"

Содержание

• 
  Слайд 1
  

  СРСР В ПЕРІОДИ ЗАСТОЮ І ПЕРЕБУДОВИ. РОЗПАД СРСР . РОСІЯ НАПРИКІНЦІ ХХ — НА ПОЧАТКУ

  ХХІ СТ.

• 
  Слайд 2
  

  1. Чи одностайно сприйняли делегати ХХ з’їзду його рішення? Які суперечки і суспільстві викликав

  з'їзд?2. Назвіть суперечливі ознаки політики М. Хрущова.

• 
  Слайд 3

  План уроку

  • Суспільно-політичне життя країни.
  • Дисидентський рух.
  • Від “перебудови" до розпаду СРСР (1985 – 1991 рр.)
  • Лібералізація суспільного та політичного життя.
  • Антидержавний путч 1991 року.
• 
  Слайд 4

  1. Суспільно-політичне життя країни у 1964 – 1985 роках.

• 
  Слайд 5
  

  Л. Брежнєвкерувавкраїноюупродовж 18 років. Історикивизначалицейперіодяк застій. Назва стала

  популярною, хоч вона і не повноюміроювіддзеркалюєсутністьбрежнєвськоїепохи. «Застій» — відсутністьрозвитку, протеситуація у СРСР булазначноскладнішою.

• 
  Слайд 6
  

  Період 1964–1985 рр. в історичній і публіцистичній літературі образно називали «застій». Суть

  застою полягала в тому, що радянську владу охопила системна криза, яка проявилась в усіх сферах життя: економіці, політиці, соціальній сфері, суспільній моралі тощо.

• 
  Слайд 7
  

  Розпочинається процес «ресталінізації» — головною стає ідея збереження та захисту ідеалів сталінськоїмоделі соціалізму. Спроби дисидентів відстоювати громадянські та національні права жорстоко придушувалися. Зберігалася монополія КПРС.

  Перебування при владі Л. Брежнєва було реалізацією замовленняноменклатур-нихверхів на збереження стабільності.

• 
  Слайд 8
  

  Ю. Андропов уславився спробами наведення порядку як «нагорі» (боротьба з корупцією в Москві та регіонах), так і «внизу» (посилення трудової дисципліни та боротьба з прогульниками на виробництві). Але після смерті Ю. Андропова в лютому 1984 р. перетворення припинилися.

• 
  Слайд 9

  Економічний розвиток

  споживання певний час компенсувалися за рахунок продажу енергоносіїв за кордон і закупівлі товарів народного споживання. Проте основна маса коштів скеровувалася на розвиток ВПК (військово- промислового комплексу)

  Було відновлено систему директивно-міністерського керівництва. Подальше зниження темпів промислового виробництва та зростання дефіциту продуктів народного

• 
  Слайд 10
  
• 
  Слайд 11

  Зовнішня політика

  Розвиток ВПК та енергетична криза на Заході давала надію СРСР на перехопленнястратегічної ініціативи.

• 
  Слайд 12
  

  Переговорний процес, що тривав до кінця 70-х років, переріс у новий виток гонки озброєнь та холодної війни, спровокованої втручанням СРСРу справи країн Азії та Африки, розміщення ракет СС-20 у країнах СхідноїЄвропи, а особливо початком війни в Афганістані (грудень 1979 р.).

• 
  Слайд 13
  

  в разі загрози позиціям комунізму в цих країнах.

  Зазначений сценарій був уперше опрацьований в ЧССР у 1968 р. та готувавсядля Польщі 1980 року

  У стосунках із соціалістичними країнами домінувала «доктрина Брежнєва» — визнання суверенності союзників з одночасним «правом» СРСРна інтервенцію

• 
  Слайд 14

  2. Дисидентський рух.

• 
  Слайд 15
  

  Д и с и д е н т с ь к и й р у х — рух інакомислячих — правозахисна, згодом політична течія, учасники

  якої були не згодні з ідеологією тоталітарного СРСР та інших соціалістичних країн.

  1. Марксистська (спрямована на побудову «соціалізму з людським обличчям») — П. Григоренко (Україна), Р. Медведєв (Росія).

  2. Національно-визвольна (спрямована проти русифікації в національних республіках) — В. Лук'яненко, В. Чорновіл (Україна), З. Гамсахурдія (Грузія).

  3. Правозахисна (спрямована на захист загальнолюдських прав громадян СРСР) — А. Сахаров, С. Ковальов (Росія).

  4. Релігійна (спрямована на поновлення в правах Української греко-католицької церкви та деяких протестантських конфесій) — Г. Вінс, В. Романюк, Й. Тереля (Україна), Г. Якунін (Росія) та ін.

• 
  Слайд 16

  Етапи дисидентського

  Робота з підручником ст. 115

• 
  Слайд 17
  

  Перебування К. Черненка при владі (лютий 1984 — березень 1985 рр.) було рецидивом «брежнєвізму»

• 
  Слайд 18

  3. Від “перебудови” до розпаду СРСР (1985 – 1991 рр.)

• 
  Слайд 19
  

  У березні 1985 р. Генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано М. Горбачова. Із цієї події

  починається завершальний період історії СРСР, що дістав назву «перебудова», який закінчився розпадом СРСР.

• 
  Слайд 20

  Перебудова та розпад СРСР (1985–1991 рр.)

  Новий генеральний секретар ЦК КПРС М. Горбачов розпочав політику перебудови,складовимикомпонентами якої були:

  • прискорення соціально-економічного розвитку, гласність як свобода слова під час обговорення
  • раніше заборонених проблем, демократизація суспільно-політичних відносин.
• 
  Слайд 21
  

  перейшли до саботажу його заходів,а в серпні 1991 р. здійснили спробу державногоперевороту — путч. Але спроба державного перевороту завершилася поразкою й зумовила крах радянської комуністичної системи.

  Нова політика спричинила негативну реакцію консервативних сил в КПРС. Ці сили післяневдалої спроби зупинити курс перетвореньМ. Горбачова,

• 
  Слайд 22

  Економічний розвиток

  Крах перебудови був певною мірою прискорений непослідовними економічними реформами: зменшено планові показники, але збільшився обсяг держзамовлень; проголошення економічної самостійності підприємств, яке привело до розриву виробничих зв'язків;розгортаннякооперативногоруху, який щебільше загострив проблемутоварного дефіциту;проявом негативнихтенденцій стало поширення«чорного ринку»

• 
  Слайд 23

  Економічні реформи

  Ст. 116 – 117 Які спроби реформ були проведені у 1985 – 1991 роках?

• 
  Слайд 24

  Зовнішня політика

  припинення інтервенції в Афганістані в лютому 1989 р., припинення підтримки прорадянських режимів в Африці, Азіїта Латинській Америці, що зумовило їх крах

  Перебудова доповнювалась «новим мисленням» у міжнародних відносинах: активізація переговорного процесу та закінчення «холодної війни»,

• 
  Слайд 25

  4. Лібералізація суспільного та політичного життя.

  Домашнє завдання пит. 5 на ст. 119

• 
  Слайд 26

  5. Антидержавний путч 1991 року.

  • 19 серпня 1991 року здійснили заколот
  • МЕТА: зрив підписання нового союзного договору, що розширював права республік.
  • ПЕРЕБІГ ПОДІЙ: Оголошення надзвичайного стану, заборона мітингів, діяльності опозиції.
  • Захист парламенту – «Білого дому»
• 
  Слайд 27

  Росія наприкінці ХХ ст. — на початку ХХІ ст.

• 
  Слайд 28
  

  У 1993 р. в Росії починається політична криза, яка була зумовлена протистоянням виконавчої та

  законодавчої гілок влади. 3–4 жовтня 1993 р. Б. Єльцин увів війська до Москви.

• 
  Слайд 29
  

  27 жовтня 1991 р. — обрання президентом Чечні Дж. Дудаєва, який проголосив незалежність

  республіки від Росіїй відмовився від підписання Федеративного договору. 29 листопада 1994 р. — висунення ультиматуму Росією з вимогою роззброїти «нелегальні озброєні формування» в Чечні. 10 грудня 1994 р. — вступ російських військ на територію Чечні. Відбулися дві Чеченські війни: перша (1994–1996 рр.) і друга (1999–2004 рр.).

• 
  Слайд 30
  

  Протягом 2000–2008 рр. президентом Російської Федерації був В. В. Путін. . Із 2008 р. він обійняв

  посаду Прем'єр-Міністра Росії. Президентство Путіна не уникло трагічних сторінок: друга війна в Чечні, захоплення терористами школи в Беслані (2004), теракт на Дубровці (2002), затоплення підводного човна «Курськ» (2000) та ін.

• 
  Слайд 31

  Домашнє завдання

  Опрацювати відповідний параграф підручника.