Презентация на тему "Тарас Григорович Шевченко, балада “Причинна”"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Тарас Григорович Шевченкобалада “Причинна”

• 
  Слайд 2

  Історія написання

  «Причи́нна» — романтична балада Тараса Шевченка, написана орієнтовно в 1837 році в Петербурзі, один зранніхтворівпоета.

• 
  Слайд 3
  

  Балада — жанр ліро-епічноїпоезіїфантастичної, історико-героїчноїабосоціально-побутової тематики здраматичним сюжетом.

• 
  Слайд 4

  Сюжет

  Розвитоксюжетноїлініїпочинаєтьсязліричноговідступуйпейзажів в романтичному дусі. Буря на Дніпрі. Горами зіймаютьсявеличезніхвилі, гнуться відвітрувисоківерби. А на березі, біля гаю, ходить дівчина. Ворожказробилаїї причинною, абименшесумувала за молодим козаком, якийпішов у похіді не повертався.

• 
  Слайд 5
  

  Тим часом з води виринають русалки — душінехрещенихдітей. Вони йзалоскоталидівчину. Вранціздібровивиїжджаєкозак. Біля дуба вінбачитьтілодівчиниіспочаткудумає, що вона заснула. А коли бачить, щокохана мертва, у відчаї «зареготавсь, розігнався — та в дуб головою!».

• 
  Слайд 6
  

  Невдовзібіля дуба проходили дівчата. Побачили коня, козаказдівчиною, хотілиїхзлякати, алезрозуміли, щотімертві,— іперелякані втекли. Козакаідівчину, як сиріт, поховали громадою. Насипали край дороги двімогили в житі, посадили над козацькою могилою явір та ялину, а над дівчиною — червону калину. На гілкахсдеревпівають птахи, а коли сходить місяць — зДніправиходять русалки.

• 
  Слайд 7

  Значення деяких слів

  Причинна — та, якій «спричинено» душевну хворобу (божевільна); в Шевченковійбаладігероїня, зачарована ворожкою, стаєсновидою.

• 
  Слайд 8
  

  Китайка —густа, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина місцевоговиробництва. За козацькимзвичаєм, тілопомерлихкозаківпокриваличервоною китайкою, про щозгадано в численнихнароднихпісняхі думах

• 
  Слайд 9
  

  «Не розплетедовгу косу, хустку не зав’яже...» — весільнийзвичай, щосимволізувавперехіддівчини у статус молодиці

• 
  Слайд 10

  Міфологія

  Русалки — це образи української демонології, що становлять собою богинь водоймищ.

• 
  Слайд 11
  

  «Ух! Ух! Солом’яний дух, дух! Мене мати породила, Нехрещену положила...» — до балади введено рядки народноїпісні, яку, за повір’ям, співаютьнароджені на землі русалки, коли виходятьз води на всю Зеленунеділю. Зелений, абоРусальний, тижденьприпадає на останнютретинутравняабо першу третинучервня.

• 
  Слайд 12

  Півні

  «Щетретіпівні не співали...» — одна знайважливішихфункційпівня як провісника в східнослов’янській та християнськійміфології — часова: йогоспіввизначаємежінічного часу доби, коли діютьтемнібісівськісили. Своїмспівомопівночіпівеньрозганяє нечисть до наступноїночі. Співтретіхпівнів — знак рівноївідстанівідпівночі до вранішньоїзорі — свідчить про закінченнядіїнечистих сил

• 
  Слайд 13

  Сичі

  «Сичі в гаю перекликались...» — сич (сова, пугач) — народнопоетичний символ смерті, пітьми. Крик сичавіщуєпожежу, смерть, бідувзагалі

• 
  Слайд 14

  Місце поховання

  «Поховали громадою. Як слід, по закону…» Насипали край дороги Двімогили в житі... — самогубство, за приписами церкви, вважалося тяжким гріхом. Тому самогубців ховали поза цвинтарем, земля якогобулаосвячена.

• 
  Слайд 15

  Явір, ялина та калина

  Явір, ялина, калина — багатозначніфольклорнісимволи. Явір — символ суму, журби, безсмертя (тому явір садили на могилах); можеуособлювати парубка. Калина — в баладі символ загиблоїдівчини

• 
  Слайд 16

  Розгортання події

  У землеробську епоху смерть ототожнюваласьізскошуваннямтрави чизлаків (звідсиобраз смертізкосою),поховання–ізпосівомзлаків, саджаннямдерев тощо. Отже, недаремноподія в баладі “Причинна” відбувається в серпні, оскількисамесерпень –цемісяць серпа, тобто жнив

• 
  Слайд 17

  Річка

  Вода у фольклоріобов’язковотаїтьу собі семантику загрози, небезпеки. Річкачастіше за все –цеворожий топос, якийз’єднуєсвіти. Річкузавждисупроводжуємісяць, який Приходить разом здіямипотойбічних сил

• 
  Слайд 18
  

  Уцьому творі перед нами наочно протиставляється верх – вічне життя та низ – зона смерті. Дівчина,шукаючи свого коханого,спочатку залазить на дуб, а потім злазить з нього прямо в руки русалок.

• 
  Слайд 19

  Море

  Море у міфологічних текстах асоціюється зі стоячою водою, відтак воно етимологічно пов’язане зі смертю, мороком. Саме за синє море від’їжджають козаки, герої творів Т.Шевченка.

• 
  Слайд 20

  Ліс

  Лісовий простір – перехідна зона між світами. У часовій площині фольклорний ліс має суто нічну природу. У “Причинній”згадується “темнийгай”,де,можливо,ночує козак.А також важливим є те,що саме “іздіброви козак виїжджає”, коли повертається додому. В образі лісу зберігається відтінок загрози для героя, оскільки ліс – це завжди якась перешкода, це межа між “своїм” та “чужим”, це символічний образневідомого чи минулого.

• 
  Слайд 21

  Голуб

  Голуб - цесимвол духовності, ніжності, щироїлюбові, злагоди і миру. Цетакож знак творчоїсили, щоздатнаврятуватисвіт. В духовному змістізгідноБіблії голуб - це символ Святого Духа від нашоготворця, це символ милостіБожоїусьомусвіту.

• 
  Слайд 22

  Дуб

  Дуб - цесвятий знак Божого люду йсправедливості. Дуб - символ сили, захисту , довголіття, чоловічоїмужності, вірності. Це дерево пов'язанезбогами-громовержцями і громом та вважаєтьсяемблемоюбогів, неба та плодючості. твердості у вірі

• 
  Слайд 23

  Публікація

  Наприкінці 1838 року Шевченко передав баладу разом зкількомаіншимитворамиЄвгенуГребінці для публікації в альманасі «Ластівка». Пізніше «Причинну» надруковано в «Кобзарі» за 1860 рік, де її подано за «Ластівкою» зкількоманезначнимиваріантами.