Содержание
-
Вербальні і невербальнікомпонентидіалогу
виконала студентка гр. ПЦБ-202 Баранова Тетяна
-
Спілкування - цебагатоплановийпроцесрозвиткуконтактівміж людьми, породжуваний потребами спільноїдіяльності.Залежновідзмісту, цілей і засобівспіл-куванняможна по-ділити на кількавидів.
-
За змістом:
матеріальне (обмін предметами і продуктами діяльності), когнітивний (обмінзнаннями), кондиційне (обмінпсихічними/фізіологічними станами), мотиваційний (обмінспонуканнями, цілями, інтересами, мотивами, потребами), діяльнісної (обміндіями, операціями, уміннями, навичками).
-
За цілями:
біологічне (для підтримки, розвитку та збереженняорганізму), соціальне (розширення і зміцненняміжособистіснихконтактів, встановлення і розвиткуінтерперсональнихвідносин, особистісногозростанняіндивіда).
-
По засобах:
безпосереднє (за допомогоюприроднихорганів), опосередковане (з використаннямспеціальнихзасобів і знарядь), пряме (особистіконтакти і безпосереднєсприйняття один одним людей в самому актіспілкування), непряме (здійснюється через посередників).
-
У спілкуваннівиділяютьвербальні і невербальнікомпоненти. Вербальне (словесне) спілкуванняіснує для передачіінформації при використанні звукового каналу. Засобомвербальноїкомунікації є слова з закріпленими за ними в громадськомудосвідізначеннями, тобтомова. Виділяютьпервинні та вторинніфункціїмови.
-
До первинних належать такі:
регулятивна (наданнявпливу на іншого); передача, зберігання і оволодінняісторичнимдосвідом (казка, приказка); засібпізнання. Вторинніфункції: регуляціяемоцій (якщо на людинуспрямованаагресія, йомуслідвідповідатибільшспокійним, рівним тоном); естетична (словом можнаприголубити і образити, підтримати і відштовхнути, обрадувати й засмутити); полегшення; позначення.
-
Мовабуваєписьмової та усної, остання, у свою чергу, підрозділяється на монологічну і діалогічну. Діалог - розмова, підтримуванийспіврозмовниками, спільнообговорюють і вирішують будь-якіпитання.Монолог вимовляє одна людина, звертаючись до іншогоабобагатьом особам, хточуєйого. Монологічнемовлення складна в композиційномувідношенні, вимагаєзавершеності думки, більшсуворогодотриманняграматичних правил, сувороїлогіки і послідовності при викладіінформації.
-
Письмовамовавідіграєважливу роль у розвиткускладнихузагальнень, якимикористується наука, в подачіхудожніхобразів. Письмовамовазмушуєдомагатися максимально правильнихформулювань, суворішедотримуватися правил логіки і граматики, глибшепродумуватизміст і спосібвираження думок.
-
Емоційнеставлення, щосупроводжуєвисловлювання, утворюєневербальний аспект обмінуінформацією. Засобаминевербальноїкомунікації є жести, міміка, інтонації, паузи, пози, сміх, сльози і т.д., якістворюютьзнакову систему, доповнює і підсилює, а іноді і замінюєзасобивербальноїкомунікації. Слідвідзначити, щооднозначнетрактуванняжестівможе привести до неправильного розумінняспіврозмовника, їх треба оцінювати в контексті з мімікою і промовою.
-
Невербалікавключаєнаступні характеристики:
дикція (чіткістьвимови); темп і ритм (все, щопов'язано з швидкістю і ритмічністювимови); мелодійність (плавністьвимови); гучність; тембр (звуковазабарвлення голоси); інтонація.
-
Стиль спілкуванняспіврозмовникаможевказати на йогоприналежність до певногосоціального і культурного шару, на йогокругозір, смак, образ думок. Засобиневербальноїкомунікації як своєріднамовапочуттів є таким же продуктом суспільногорозвитку, як і моваслів, і можуть не співпадати в різнихнаціональних культурах. Суттєвоважливезначення для посиленнядіївербальноїкомунікаціїмаєпростороверозміщенняспілку...
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.