Презентация на тему "Грошово-кредитна політика Національного банку України"

Включить эффекты
1 из 31
Смотреть похожие
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
0.0
0 оценок

Рецензии

Добавить свою рецензию

Аннотация к презентации

Посмотреть и скачать бесплатно презентацию по теме "Грошово-кредитна політика Національного банку України". pptCloud.ru — каталог презентаций для детей, школьников (уроков) и студентов.

  • Формат
    pptx (powerpoint)
  • Количество слайдов
    31
  • Слова
    другое
  • Конспект
    Отсутствует

Содержание

  • Грошово-кредитна політика Національного банку України
    Слайд 1

    Грошово-кредитна політика Національного банку України

    КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «БАНКІВСЬКА СИСТЕМА» На тему: Виконав студент 3 курсу, групиБТ-02 Д.С.Ковальчук

  • Слайд 2

    РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬГРОШОВО–КРЕДИТНОЇПОЛІТИКИ 1.1 Монетарнаполітикадержави: поняття, види та інструменти Законом «Про Національний банк України» визначено: «Грошово–кредитнаполітика – комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулюванняекономічногозростання, стримуванняінфляції,забезпеченнястабільностігрошовоїодиниціУкраїни, забезпеченнязайнятостінаселення та вирівнюванняплатіжного балансу»

  • Слайд 3

    В Україніголовнимсуб'єктомгрошово–кредитноїполітики є Національний банк. Крімнього, у виробленнігрошово–кредитноїполітикиберуть участь іншіоргани державного регулюванняекономіки–Міністерствофінансів, міністерствоекономіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада. Протевирішальна роль у розробленні та реалізаціїмонетарноїполітикиналежитьНаціональному банку, оскількивіннесевідповідальність перед суспільством за стан монетарноїсфери. Як передбаченоКонституцієюУкраїни (ст. 100), Рада Національного банку Українисамостійнорозробляєосновні засади грошово–кредитноїполітики та здійснює контроль за їїпроведенням.

  • Слайд 4
  • Слайд 5
  • Слайд 6

    Зв’язок монетарної політики із загальноекономічною політикою 1.2 Грошово–кредитнаполітика в системіекономічноїполітикидержави У XX ст. формується система державного регулюванняекономіки і, зокрема, такаважливаскладоваїїчастина, як грошово–кредитнаполітика

  • Слайд 7

    Механізмвзаємозв'язкумонетарної та фіскальноїполітики в межах кон'юнктурноїполітики

  • Слайд 8

    Розглядаючи характер, зміст та форми взаємозв’язків центрального банку з органами державної влади, зазначається, що такі відносини можуть бути представлені у вигляді двох моделей: модель, коли центральний банк є агентом міністерства фінансів і провідником його грошово–кредитної політики; модель, коли центральний банк незалежний від уряду, що забезпечує йому самостійність у проведенні грошово–кредитної політики без втручання урядових органів. 1.3 Нормативно–правові засади та інструменти грошово–кредитної політики

  • Слайд 9

    Існує ряд передумов незалежності центральних банків: 1.Економічніпередумови незалежності виражаються у тому, що центральний банк є єдиним емісійним центром держави, що зумовлює його завдання регулювання грошової маси в обігу. 2. Політичні передумови незалежності центрального банку виражаються в бажанні владних структур, що мають вплив на процес здійснення грошово–кредитної політики центрального банку, отримати результат, що може суперечити цілям політики, яку проводить центральний банк в процесі забезпечення стабільності національної грошової одиниці. 3. Історичні передумови незалежності центрального банку обумовлені тим, що в процесі історичного розвитку можна виділити декілька етапів у взаємовідносинах між органами виконавчої влади та центральним банком – від повної залежності (на даному етапі відбувається створення банку, основним завданням якого є кредитування уряду) до необхідності надання центральному банку незалежності при здійсненні грошово–кредитної політики.

  • Слайд 10

    Проте, окрімпередумовнезалежності, необхіднотакожвизначитиїїпоказники. Показникаминезалежності центрального банку, є наявність у законодавствінаступних умов: –неможливість уряду відмінятирішення, щоприймаютьсяцентральним банком країни; –неможливість уряду давати центральному банку обов’язкові до виконаннявказівки; –заборона на наданнякредитів на фінансуваннявитрат бюджету країни; –здійснення членами керівнихорганів центрального банку своїхфункцій до закінчення строку повноважень

  • Слайд 11

    У процесіздійсненнягрошово–кредитноїполітикиНаціональний банк Українивикорис­товуєпевнийінструментарій, якийохоплює: –визначення норм обов'язковихрезервів; –процентнуполітику; –рефінансуваннякомерційнихбанків; –операції з ціннимипаперами на відкритому ринку; –підтримання курсу національноївалюти; –регулюванняімпорту та експортукапіталу

  • Слайд 12

    Схема зв’язків цілей та інструментів монетарної політики

  • Слайд 13

    РОЗДІЛ 2 ОСНОВНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ГРОШОВО–КРЕДИТНОЇПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 2.1 Аналізгрошово–кредитноїполітикиНБУ Еволюціюствореннягрошово–кредитноїсистеми та проведеннягрошово–кредитноїполітики в Україніумовноможнаподілити на чотириетапи, а саме: – I етап (1991–1995 роки) –створеннясамостійноїбанківської і грошової систем України, організаціявнутрідержавних і міждержавнихрозрахунків, кредитнапідтримкаекономіки, опрацюваннямеханізмів валютного регулювання і банківськогонагляду. – IIетап (1996–1999 роки) –проведеннягрошовоїреформи з уведенням в обігнаціональноїгрошовоїодиниці та використання на їїосновіринковихелементіврегулюваннягрошово–кредитного ринку. – IIIетап (2000–2008 роки) –подальшийрозвитокбанківськоїсистеми і монетарнихінструментівізрегулюваннягрошово–кредитного ринку, зорієнтованих на підтримкусталогоекономічногозростання та ціновоїстабільності. – IVетап (2008–поточний час) –діяльність, спрямована на протидіюфінансовійкризі і оздоровленнябанківськоїсистеми.

  • Слайд 14

    Перший етап по–справжньому самостійної грошово–кредитної політики розпочався 10 січня 1992 року, коли Україна ввела в готівковий обіг перехідну національну валюту – український карбованець (купон), а у листопаді 1992 року було завершено впровадження українського карбованця в безготівковий обіг. Український карбованець (купон) забезпечував грошовий обіг у нашій країні понад чотири з половиною роки. Український купоно–карбованець за своєю суттю – це купон багаторазового використання. Період 1991– 1992 рр. можна вважати підготовчим або нульовим етапом її розвитку. В цей час Україна все ще перебувала в стані панування командно–адміністративних методів управління і її можливості в керуванні власною грошово–кредитною системою були дуже обмежені. Це проявлялося в тому, що на той час Україна ще не мала власної грошової одиниці і при цьому дуже залежала від пропозиції російських карбованців. Тоді ж були запроваджені купони, які в готівковому обігу оберталися паралельно з рублями, цей захід був спрямований на те, щоб формалізувати вихід України з рублевої зони .

  • Слайд 15

    Динамікамонетарних та макроекономічнихпоказників в Україні в 1991–2007 рр. (на кінецьперіоду), %

  • Слайд 16

    Так, у 1992 р. рівень інфляції перевищив 2000%, а в 1993 р. він досяг гіперінфляційного значення – понад 10000%. Це призвело до різкого зниження економічної активності виробників і життєвого рівня населення. Темпи зростання реального валового внутрішнього продукту знизилися з 90,1% у 1992 р. до 77,1% – у 1994 році. Національний банк України в 1992– 1994 рр. отримав незалежність у своїх діях. Надзадачею Національного банку України на цьому етапі було приборкання гіперінфляції, яка досягла небачених для країни в мирному стані темпів зростання – понад 10000%. Посиленню інфляційних процесів сприяли додаткові вливання грошей в економіку через кредитну систему (надання кредитів окремим галузям, підприємствам на поповнення їх обігових коштів). Перед Національним банком постало завдання щодо обов’язкового скорочення темпів нарощування грошової маси. Проте це почало впливати на зменшення показників ліквідності комерційних банків в умовах зростання цін, що поставило під загрозу належне здійснення розрахунків у народному господарстві. Саме ці дві причини примусили Національний банк наприкінці 1993 р. тимчасово застосувати такий надзвичайний захід, як абсолютне обмеження обсягів кредитування банками.

  • Слайд 17

    У 1994 р. Національний банк розпочав рестрикційну монетарну політику, про що свідчить зниження темпів зростання грошової маси майже в 3 рази порівняно з попереднім роком. Наслідком цього стало ще відчутніше зниження темпів інфляції – у 20 разів. Уперше за 4 роки темпи інфляції виявилися нижчими від темпів зростання грошової маси, що свідчило про послаблення грошових очікувань, уповільнення обігу грошей, зростання попиту на національні гроші. У 1995 р. Національний банк повністю відмовився від надання кредитів банкам для суб’єктів господарювання, а також припинив виділення ресурсів банкам для кредитування на пільгових умовах. Проведення цілеспрямованої монетарної політики з використанням нових інструментів впливу на регулювання ринку сприяло подальшому зниженню темпів зростання оптових цін та інфляції з 501% до 282%.

  • Слайд 18

    Другим етапом розбудови грошово–кредитної системи України будемо вважати 1996–1999 рр. Цей період характерний, перш за все, тим, що з 2 по 16 вересня 1996 року була проведена грошова реформа, і в Україні з’явилася власна постійна валюта – гривня. Уведення повноцінної національної валюти мало важливе значення для забезпечення подальшої макроекономічної стабільності, а також для підвищення довіри до національних грошей. Передумовами проведення грошової реформи стало зниження інфляції і стабілізація цін, зниження темпів падіння валового внутрішнього продукту. Реформа 1996 року була реформою м’якого типу, тобто вона не передбачала радикальної зміни грошової системи країни, а лише полягала у деномінації (на п’ять порядків зменшився номінал грошей) та зміні назви. Хоча грошова реформа 1996 року, на думку деяких науковців, мала скоріш політичний ніж економічний характер, слід зазначити, що свою головну задачу Національного банку України виконав бездоганно – Україна, нарешті, отримала власну конституційну грошову одиницю і при цьому зберегла її стабільність.

  • Слайд 19

    Річнітемпиінфляціїспоживчихцін в Україні за 1996–2010 рр.

  • Слайд 20

    Головнимномінальниморієнтиром у грошово–кредитнійполітиці в 1996–1999 рр. буввалютний курс. Українаобрала режим валютнихкоридорів, якіщоразупереглядались, як тількиНаціональний банк Українивиявлявсянеспроможнимїхвтримати. Так у 1996 р. буввстановлений коридор 1,6–1,9 грн./дол., а у вересні 1997 р. вінзмінився на 1,8–2,25 грн./дол., у 1998 р. – 2,5–3,5 грн./дол., у лютому 1999 р. – 3,4–3,5 грн./дол., у 2000 р. Національний банк Україниввівплаваючий режим валютного курсу (режим керованогоплавання).

  • Слайд 21
  • Слайд 22

    Динамікаоблікової ставки у 1992–2008 рр. 2001 р. був роком курсової стабільності, яка стала одним з головних факторів стримання інфляції, економічного зростання та підвищення реальних доходів населення. Упродовж року ситуація на грошово-кредитному ринку залишалася стабільно керованою, що дало змогу Національному банку шість разів знижувати облікову ставку з – 27% до 12,5%, відповідно знижувалися і ставки банків – з 37,2% у січні до 30,2% – у кінці року.

  • Слайд 23

    Післяпопередніхроківзростання 2005 рікхарактеризувавсярізкимпогіршенням умов торгівлі, зменшенням позитивного сальдо торгового балансу, уповільненнямзростаннявалового внутрішнього продукту (до 2,6%, порівняно з 12,4% у 2004 р.).

  • Слайд 24

    Динамікаінструментівгрошово–кредитноїполітикиНаціонального банку України за 2008–2012 рр. % Грошово–кредитнаполітикапротягом 2008–2012 роківбуласпрямована на виконанняосновноїфункціїНаціонального банку України –забезпеченнястабільностінаціональноїгрошовоїодиниці. Складна ситуація в економіцівимагалавідНаціонального банку Українивідповідноїгнучкості у проведеннігрошово–кредитноїполітики та оперативноїреакції на процеси, яківідбувалися на макроекономічномурівні та у фіскальнійсфері через зваженевикористаннямонетарнихінструментів і механізмів.

  • Слайд 25

    2.2. Основнірежимигрошово–кредитноїполітикицентральнихбанківрізнихкраїн Щобзабезпечитидосягненняпроміжної та кінцевої мети монетарноїполітики, Європейський центральний банквикористовує три груписпеціальнихінстументів. Перша група–процентні ставки, якіоголошуються Європейським центральним банком для проведеннявласнихоперацій з комерційними банками. Друга група–проведеннярізнихвидів кредитно–депозитнихоперацій на відкритому ринку з комерційними банками для підтриманняіхліквідності. Третя– рівеньобов'язковихрезервівкомерційнихбанків та контроль за йогодотриманням. Обов'язковерезервуваннявстановлене Європейським центральним банком на рівні 2% відобсягузалученихдепозитівтерміном до двохроків. За залишки на рахункуобов'язковихрезервівсплачуютьсявідсотки.

  • Слайд 26

    Найважливішуроль у регулюваннідіяльностікредитнихустановдержавивідіграютьМіністерствоекономіки і фінансівФранції та Банк Франції, котріочолюютькредитну систему. Міністерствоекономіки і фінансівздійснюєзагальнекерівництво, а Банк Франції–здійснює контроль за діяльністюкредитнихустанов. Але на практиціцівідомствапрацюють у найтіснішомувзаємозв'язку. Рада грошово–кредитноїполітики створена 1993 р. їїголовнимифункціями є: – розробканапрямківгрошово–кредитноїполітики; – визначення порядку проведенняоперацій Банком Франції; – встановленняпараметрівполітикирезервування. Інструментигрошово–кредитноїполітики Банку Франції: – визначенняобліковоїполітики; – регулювання норм обов'язковогорезервування; – здійсненняоперацій на відкритому ринку; – встановленняобов'язковихнормативів

  • Слайд 27

    Центральнийбанк Японії («НіппонГінка»; створений у 1882 р. на 30 років. Згодомцейтермінбувпродовженийще на 30років, а 1942 р. банк набувбезстрокового статусу). Основніважелігрошово–кредитноїполітики Банку Японії: – встановленняоблікової ставки; – встановленняобсягівкупівлі–продажу облігацій і векселів; – проведенняобов'язковогорезервування; – регламентуванняоперацій з іноземною валютою; – здійсненнянагляду за банківськоюдіяльністю. Центральнийбанк Японії, відповідно до загальноекономічноїситуації в країні, вносить своїпропозиції в планибанківчинакладаєобмеження на обсягиїхньоїкредитноїдіяльності.

  • Слайд 28

    Основу грошово–кредитноїсистеми США становить Федеральнарезервна система, створена 1913 р. законом про Федеральнурезервну систему. Федеральнарезервна система — відповідає за здійсненнямонетарноїполітики, підтриманнярпзняліквідності, надійності та стабільностібанківськоїсистеми, підтримання й регулюванняплатіжноїсистемикраїни. До важеліввпливу на грошово-кредитнуполітикуФедеральноїрезервної системи належать: – регулюванняоблікової ставки – ставки відсотків, щоїхсплачуютькомерційні банки за позичені у федеральнихрезервнихбанківгроші; – встановленнянормиобов'язковогорезервування – відсотокдепозитів, встановлений Федеральною резервною системою, якікомерційні банки зобов'язанітриматиготівкою у сховишахабо на депозитнихрахунках у федеральнихрезервних банках; – операції на відкритому ринку (купівля–продаж державнихціннихпаперів)

  • Слайд 29

    Прогнозніпоказникимонетарноїсфери, визначені в Основних засадах грошово–кредитноїполітики на 2004–2012 рр. 2.3 Напрями удосконалення грошово–кредитної політики в Україні

  • Слайд 30

    Фактичніпоказникимонетарноїсфери, визначені в Основних засадах грошово–кредитноїполітики на 2004–2012 рр.

  • Слайд 31

    Удосконаленняпідходу до формуваннягрошово–кредитноїполітикиНаціонального банку України

Посмотреть все слайды

Предложить улучшение Сообщить об ошибке