Содержание
-
Операціїбанківзціннимипаперами
Законодавчі та нормативні акти: ЗУ “Про цінні папери та фондовий ринок” № 3480-IV від 23.02.2006 р. ЗУ “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” № 448/96-ВР від 30.10 1996 р. ЗУ «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу ЦП в Україні» № 710/97-ВР від 10.12 1997 р. Положенням «Про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами», затвердженим Постановою Правління НБУ від 02.02.2007 № 31
-
1. Цінні папери та їх характеристика
Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що засвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила (розмістила), та їх власником і передбачають виконання зобов`язань згідно з умовами їх розміщення (як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів), а також можливість передачі прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
-
Класифікація цінних паперів:
ЦП за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні. Емісійні ЦПпосвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов`язання (емітент). До емісійних ЦП належать: Акції; Облігації підприємств, місцевих позик, державні облігації України; Іпотечні сертифікати; Іпотечні облігації; Сертифікати фондів операцій з нерухомістю (сертифікати ФОН); Інвестиційні сертифікати; Казначейські зобов`язання України.
-
Цінніпапери за формою існуванняподіляються на документарні та бездокументарні. Емісійніцінніпапери одного випускуможутьіснуватилише в однійформі. Неемісійніцінніпапериможутьіснувативиключно в документарнійформі.
-
Цінні папери за формою випуску можуть бути: іменними: права, посвідчені ЦП належать особі, зазначеній у ЦП; права, посвідчені іменним ЦП, передаються у порядку, встановленому законами України на пред`явника права, посвідчені ЦП належать пред`явникові ЦП, для передачі іншій особі прав, посвідчених ЦП на пред`явника, достатньо вручити ЦП цій особі ордерні права належать особі, зазначеній у ЦП, яка може сама здійснити ці права, або призначити своїм розпорядженням іншу уповноважену особу; права, посвідчені ордеоним ЦП, передаються щляхом індосаменту. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, щодо якої має бути здійснене виконання зобов`язань) або ордерним (із зазначенням такої особи).
-
В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:
Пайові : акції; інвестиційні сертифікати; сертифікати ФОН. акції визначають частку власника у статутному капіталі, акції та інвестиційні сертифікати надають право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку у вигляді дивідендів та частини майна у разі ліквідації.
-
боргові : облігації підприємств; державні облігації України; облігації місцевих позик; казначейські зобов`язання України; ощадні (депозитні) сертифікати; векселі; посвідчують відносини позики і передбачають зобов`язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов`язання
-
іпотечні : іпотечні облігаці; іпотечні сертифікати; заставні; випуск ЦП забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом), посвідчують право власника на отримання від емітента належних йому коштів.
-
приватизаційні група державних ЦП, які засвідчують право власника на безкоштовне отримання в процесі приватизації частки державного майна: підприємств, житлового або земельного фонду; похідні : форварди; ф`ючерси; опціони; варанти підтверджують обов`язки, внаслідок виконання яких здійснюється перехід прав власності на базовий актив; товаророзпорядчі надають держателю ЦП право розпоряджатись майном, вказаним у цих документах
-
Характеристика ЦП:
Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються АТ. Акціїіснуютьвиключно в бездокументарнійформі. Акціямаєномінальнувартість, установлену в національнійвалюті, яка не може бути меншою, ніж 1 коп. АТрозміщуєакціїдвохтипів - прості та привілейовані. Простіакціїнадаютьїхвласникам право: на отриманнячастиниприбуткуАТ у виглядідивідендів, на участь в управлінніакціонернимтовариством, на отриманнячастини майна АТ у разійоголіквідації та ін. Прості акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші ЦП АТ.
-
Привілейованіакціїнадаютьїхвласникам: переважні, стосовновласниківпростихакцій, права на отриманнячастиниприбуткуАТ у виглядідивідендів; на отриманнячастини майна АТ у разійоголіквідації, надають права на участь в управлінні АТ у випадках, передбачених статутом і законом, якийрегулюєпитаннястворення, діяльності та припиненняАТ. АТрозміщуєпривілейованіакціїрізнихкласів (зрізнимобсягом прав), якщотакаможливістьпередбаченайого статутом. Залежно від умов розміщення привілейовані акції певних класів можуть бути конвертовані у прості акції або у привілейовані акції інших класів. Часткапривілейованихакцій у статутному капіталіАТ не можеперевищувати25%. Реєстраціювипускуакційздійснює ДКЦПФР.
-
Облігація - ЦП, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення. Облігаціїрозміщуються у документарнійабобездокументарнійформі. Облігації можуть бутиіменними та на пред'явника.
-
Облігації можуть бути відсоткові, цільові та дисконтні. Відсотковіоблігації- облігації, за якимипередбачаєтьсявиплатавідсотковихдоходів. До сертифікатавідсотковоїоблігації на пред'явникадодається купон (купонний лист). Цільові облігації- облігації, виконання зобов'язань за якими дозволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій. Дисконтніоблігації- облігації, щорозміщуються за ціною, нижчоюніжїхномінальнавартість. Різницяміжціноюпридбання та номінальноювартістюоблігаціївиплачуєтьсявласникуоблігаціїпід час їїпогашенняі становить доход (дисконт) за облігацією.
-
Облігація має номінальну вартість, визначену в національній валюті, а якщо це передбачено умовами розміщення облігацій - в іноземній валюті. Мінімальнаномінальнавартістьоблігації не може бути меншоюніж1коп. Обіг облігацій дозволяється після реєстрації ДКЦПФР звіту про результати розміщення облігацій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій.
-
Облігаціїпідприємств: розміщуютьсяюридичними особами тількипісляповноїсплатисвого статутного капіталу. не допускається розміщення облігацій підприємств для формування і поповнення статутного капіталу емітента, а також покриття збитків від господарської діяльності шляхом зарахування доходу від продажу облігацій як результату поточної господарської діяльності. юридична особа має право розміщувати облігації на суму, яка не перевищує 3-кратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй з цією метою третіми особами. умови розміщення облігацій, що розміщуються АТ, можуть передбачати можливість їх конвертації в акції АТ (конвертовані облігації).
-
Облігації місцевих позик: до облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик; рішення про розміщення облігацій місцевих позик приймає Верховна Рада АРК або міська рада.
-
ДержавніоблігаціїУкраїни: можуть бути: довгострокові (> 5 років); середньострокові (від1 до 5років); короткострокові(
-
Казначейськізобов'язання- державнийціннийпапір, щорозміщуєтьсявиключно на добровільних засадах середфізичнихосіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власникомказначейськогозобов'язанняУкраїни, даєвласнику право на отримання грошового доходу та погашаєтьсявідповідно до умов розміщенняказначейськихзобов'язаньУкраїни. Емісія казначейських зобов'язань України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню ДКЦПФР. За строкамиказначейські зобов`язання можуть бути: довгострокові (5-10 років); середньострокові (1-5 років); короткострокові (до 1 року). Емітентом казначейських зобов'язань України виступає держава в особі Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України. Казначейськізобов'язанняУкраїниможуть бути іменнимиабо на пред'явника, розміщуються у документарнійабобездокументарнійформі.
-
Інвестиційний сертифікат- ЦП, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в такому фонді. Ощадний (депозитний)сертифікат- ЦП, якийпідтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власникасертифіката) на одержаннязіспливомвстановленого строку суми вкладу та процентів, встановленихсертифікатом, у банку, якиййого видав. Ощадні (депозитні) сертифікатиможуть бути іменнимиабо на пред'явника. Іменніощадні (депозитні) сертифікатирозміщуються у бездокументарнійформі, а на пред'явника - у документарній. Відступлення ощадного (депозитного) сертифіката здійснюється шляхом укладення договору між особою, що відступає права за сертифікатом, та особою, що набуває ці права. Фізичні особи купують ощадні сертифікати за готівку і в безготівковій формі, юридичні особи – депозитні сертифікати лише у безготівковій формі.
-
2. Фондовийринок та йогоучасники
Фондовийринок– сукупністьучасників фондового ринку та правовідносинміж ними щодорозміщення, обігу та обліку ЦП іпохідних (деривативів). Учасники фондового ринку– емітенти, інвестори, саморегулівніорганізації та професійніучасники фондового ринку. Емітенти цінних паперів– продавці (юр. особи, міські ради або АРК, держава в особі уповноважених нею органів державної влади); Інвестори - покупці (фіз. та юр. особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на ЦП з метою отримання доходу від вкладених коштів. Інститунційними інвесторамиє ІСІ – пайові та корпоративні інвестиційні фонди, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та ін.; Саморегулівна організація професійних учасниківфондового ринку – неприбуткове об`єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі ЦП, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів)
-
Професійна діяльність на фондовому ринку- діяльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу ЦП, обліку прав за ЦП, управління активами інституційних інвесторів. На фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності: діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; депозитарна діяльність; діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку. Професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається ДКЦПФР.
-
Професійнадіяльністьзторгівліціннимипаперамивключає: брокерськудіяльність; дилерськудіяльність; андеррайтинг; діяльністьзуправлінняЦП. Торговецьціннимипаперамиможепровадити: дилерськудіяльність, якщо має сплачений грошима статутний капітал у розмірі не менш як 120 тис. грн., брокерську діяльність та діяльність з управління ЦП - не менш як 300 тис. грн., андеррайтинг - не менш як 600 тис. грн.
-
Брокерська діяльність- укладення торговцем ЦП цивільно-правових договорів щодо ЦП від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи. Дилерська діяльність- укладення торговцем ЦП цивільно-правових договорів щодо ЦП від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу. Андеррайтинг - розміщення (підписка, продаж) ЦП торговцем ціннимипаперами за дорученням, відімені та за рахунокемітента. Діяльністьзуправління ЦП- діяльність, яка провадиться торговцем ЦПвідсвогоімені за винагородупротягомвизначеного строку на підставі договору про управлінняпереданимийомуЦП та грошовими коштами, призначеними для інвестування в ЦП тощо.
-
Фондовий ринок поділяється на первинний та вторинний. Первинний ринок пов`язаний з розміщенням ЦП, вторинний – з обігом ЦП. Фондовий ринок може бути біржовим, учасниками якого є фондові біржі та позабіржовим за участю інвестиційних фондів, банків, брокерських фірм тощо.
-
Фондовабіржа- організаційно оформлений, постійнодіючийринок, на якомуздійснюєтьсяторгівляціннимипаперами. В Українідіютьтакіфондовібіржі: Українськафондовабіржа (УФБ), м. Київ; Київськаміжнароднафондовабіржа; Українськаміжбанківськавалютнабіржа, м. Київ; Донецькафондовабіржа.
-
Для здійснення своєї діяльності фондові біржі повинні підтримувати власний капітал в розмірі, не меншому ніж 3 млн. грн., а для фондових бірж, що здійснюють кліринг та розрахунки, - не меншому ніж 6 млн. грн. Фондова біржа утворюється не менше ніж 20-ма засновниками - торговцями ЦП, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку. Прибутокфондовоїбіржіспрямовується на їїрозвиток та не підлягаєрозподілуміжїїзасновниками (учасниками). Фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з ЦП шляхом котирування ЦП на основі даних попиту і пропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі.
-
Правила фондовоїбіржіскладаютьсяз порядку: організації та проведеннябіржовихторгів; лістингу та делістингуЦП; допуску членівфондовоїбіржі та іншихосіб, визначенихзаконодавством, до біржовихторгів; котируванняЦП та оприлюдненняїхбіржового курсу тощо.
-
Позабіржовий фондовий ринок: Перша фондова торговельна системи (ПФТС) – багатофункціональна система, призначена для забезпечення діяльності брокерів/дилерів з розміщення фінансових інструментів із залученням власних і запозичених коштів. Створена у 1995 р. Система об`єднує офіси брокерів/дилерів у Києві та інших містах України в єдину торговельну мережу. ПФТС базується на програмному забезпеченні системи Портал, розробленою американською асоціацією NASDAQ – світовим лідером у створенні технологій позабіржової торгівлі цінними паперами.
-
У ПФТС передбачені такі можливості: торгівля акціями у режимі реального часу; обмін повідомленнями на екранах дисплеїв; «режим перегляду» - дає змогу інвесторам та емітентам стежити за динамікою розвитку ринку.
-
Основні функції ПФТС: зведення разом покупців і продавців ЦП, слугує місцем, де безпосередньо здійснюються угоди купівлі-продажу ЦП; реєструє курси ЦП; є механізмом переливання капіталу з однієї галузі (підприємства) в іншу (інше); слугує економічним барометром ділової активності як у країні в цілому, так і в окремих галузях.
-
У 2001 р. було визначено індекс ПФТС, який розраховується на підставі переліку підприємств, котрий визначається за попередній місяць. Ці підприємства мають відповідати таким критеріям: підприємства-емітенти повинні пройти лістинг ПФТС належати до 1-го або 2-го рівня списку ПФТС, мають активно купуватись-продаватись в системі, статутний фонд має перевищувати 10 млн.грн., кількість акціонерів – не менше 1 тис.
-
Банківськіоперації з ціннимипаперами емісійні акції облігації депозитні сертифікати інвестиційні арбітражна дилерська операція купівляакцій натермін > 1 року посередницькі андерайтинг трастові консалтингові брокерські
-
Процедура емісії акційбанками включає: Прийняття рішення про випуск акцій; Державну реєстрацію випуску акцій у ДКЦПФР та інформації (проспекту) про емісію; Публікацію проспекту в органах преси ВРУ і КМУ та в офіційному виданні фондової біржі не пізніше як за 10 днів до початку передплати на акції; Організацію розповсюдження акцій; Звіт про результати випуску акцій.
-
У випадку емісії облігаційбанки мають право випуску облігацій на загальну суму, що не перевищує 25% від їхнього статутного капіталу, причому лише після повної оплати раніше емітованих ними акцій. Арбітражна дилерська операція– виконання угод купівлі-продажу цінних паперів від свого імені та за свій рахунок шляхом виставлення власних цін із зобов`язанням купівлі або продажу за заявленими цінами;
-
Нормативи інвестування:
Н11– норматив інвестування в ЦП окремо за кожною установою. Н11визначається як співвідношенняобсягукоштів, якіінвестуються на придбанняакцій (паїв, часток) окремо за кожною установою, до регулятивного капіталу банку. До коштів, що інвестуються включають: акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що випущені установою; вкладення в асоційовані та дочірні компанії. , де ІК в кожнуустанову – кошти, якіінвестуються на придбанняакцій (паїв, часток) окремо за кожною установою; РК – регулятивнийкапітал банку; В на пр. та інвест.- вкладення в ЦП в портфелі банку на продаж та інвестиції, випущені банками; Рез. – резерв підзнецінення таких ЦП; В сф – вкладення у статутніфондиіншихбанків та фінансовихустанов, на суму якихзменшено РК.
-
Н12– норматив загальноїсумиінвестування. Норматив Н12характеризуєвикористаннякапіталу банку для придбанняакцій (паїв, часток) будь – якоїюридичної особи івизначається як співвідношеннясумикоштів, щоінвестуються на придбанняакцій (паїв, часток) будь – якоїюридичної особи до регулятивного капіталу банку. Докоштів, щоінвестуютьсявключають: акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що випущені банками, небанківськими фінансовими установами та іншими емітентами; вкладення в асоційовані та дочірні компанії.
-
3. Економічна характеристика портфелів цінних паперів
Портфель цінних паперів– сукупність придбаних банком цінних паперів, які згруповані за типом та призначенням.
-
Розрізняють такі види портфелів ЦП за призначенням: торговий портфель– це боргові цінні папери та акції, придбані для перепродажу з метою отримання спекулятивного прибутку (високоліквідні ЦП); портфель ЦП на продаж– боргові ЦП з фіксованою датою погашення, які банк не має наміру тримати до дати погашення; ЦП, які банк готовий продати із потреб ліквідності, наявності альтернативних інвестицій та з інших причин; портфель до погашення- боргові ЦП з фіксованою датою погашення, які банк має намір тримати до дати погашення. портфель інвестицій в асоційовані та дочірні компанії – пайові ЦП емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії банку, що придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання.
-
Типи портфелей ЦП за співвідношенням доходу та ризику : портфель зростання– формується з акцій компаній, курсова вартість яких зростає. Джерело доходу – значне збільшення вартості акції + невеликі дивіденди; портфель доходу– акції з помірним зростанням курсової вартості та високими дивідендами; портфель зростання та доходу– комбінація акцій двох перших портфелів з метою диверсифікації, є найменш ризиковим.
-
4. Резервування як метод зниження інвестиційних ризиків
Банк визначає нестандартні ЦП, під які мають створюватись резерви. Розрахунок резерву здійснюється залежно від класифікації ЦП до відповідного портфелю та методу визначення балансової вартості.
-
Під час розрахунку резерву за ЦП в портфелі банку напродажКБ має дотримуватись такої послідовності дій: 1) Визначається поточна справедлива вартість ЦП за даними оприлюднених котирувань ЦП на фондових біржах. Справедлива вартість ЦП- це вартість, що визначена за його котирувальною ціною покупця за даними оприлюднених котирувань ЦП на фондових біржах станом на час закриття останнього біржового дня звітного місяця. 2) Здійснюється в разі потреби нарахування %-ів, амортизація дисконту/премії, нарахування дивідендів. 3) Розраховується різниця між поточною справедливою вартістю і балансовою вартістю та здійснюється переоцінка ЦП на величину такої різниці. 4) Здійснюється перегляд усієї доступної інформації про ЦП та його емітента з метою виявлення ризику ЦП та робиться відповідний висновок про наявність або відсутність ризику. У разі наявності ризику ЦП створюється резерв на суму накопиченої уцінки на дату розрахунку резерву.
-
За ЦП, справедлива вартість яких не може бути визначена банком та за яким є ризик ЦП, резерв формується на суму перевищення балансової вартості ЦП над сумою очікуваного відшкодування з урахуванням поточної ринкової ставки дохідності та ризику ЦП. Поточна ринкова ставка дохідності– середньозважена ставка міжбанківського кредитування. Розраховується НБУ на підставі фактичних даних за міжбанківськими договорами щодо %-их ставок за кредитами і доводиться до відома банків. Сума очікуваного відшкодуваннявизначається як потенційний дохід інвестора від володіння ЦП, зважений на показник безризиковості ЦП та дисконтований на 5 років під поточну ринкову ставку дохідності найтривалішого строку.
-
Сума очікуваного відшкодування розраховується в залежності від виду ЦП за формулами: Для акцій та інших ЦП з нефіксованим прибутком: ОВ1 – сума очікуваного відшкодування за акціями та іншими ЦП з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж; Дt – потенційний дохід інвестора від володіння ЦП; ПРЦП – показник ризику ЦП. d – поточна ринкова ставка дохідності (у % річних); t – номер періода у роках.
-
Для боргових ЦП: ОВ2 – сума очікуваного відшкодування за борговими ЦП в портфелі банку на продаж; Потікt – оцінена величина майбутного грошового потоку за ЦП, який припадає на період t; d – поточна ринкова ставка дохідності (у % щоденних); t – кількістьднівз часу розрахунку резерву до дативиникненнямайбутнього грошового потоку; n – загальна залишкова кількість днів дії фінансового інструменту з дня розрахунку резерву.
-
При розрахункурезерву за ЦП в портфелі банку до погашеннявизначаєтьсярізницяміж балансовою вартістю ЦП та сумою очікуваноговідшкодування за цим ЦП. ОВ3 – сума очікуваного відшкодування за ЦП в портфелі банку до погашення; d – ефективна ставка %-ка за ЦП. Ефективною ставкою % для ЦП із фіксованою ставкою є та ставка, що була визначена під час її первісного визнання, а для ЦП з плаваючою ставкою – що була визначена під час останньої зміни ставки; t – порядковий номер періодудисконтування (день, місяць, квартал, ріквідповідно до обраного банком методу); n – загальна залишкова кількість періодів дисконтування з дня розрахунку резерву.
-
Порядок визначення ризику ЦП: Значення показника ризику ЦП на фондовому ринку визначається відповідно до класу емітента такого папера:
-
Якщо умовами емісії ЦП передбачено додаткове забезпечення їх погашення :
-
Під час аналізу операцій з векселями для визначення показника ризику ЦП банк може оцінювати або векселедавця, або будь-яку зобов`язану за векселем особу.
-
У разі отримання від рейтингового агентства рейтингової оцінки емітента :
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.