Презентация на тему "Класи неорганiчних сполук"

Содержание

• 
  Слайд 1

  ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

  Буковинський державний медичний університет

• 
  Слайд 2

  Неорганічні сполуки поділяють:

  1. За складом – прості та складні. Прості речовини (гомосполуки) – це продукт взаємодії хімічного елементу внаслідок хімічної або фізичної взаємодії. Прості речовини поділяють на метали, неметали та інертні гази. Складні речовини – продукт взаємодії двох ( бінарні ) та більше елементів. 2. За хімічними ознаками – приналежність до певного класу сполук. Найважливішими класами складних неорганічних сполук є: оксиди, основи, кислоти та солі.

• 
  Слайд 3
  

  Оксиди – це бінарні сполуки до яких входить кисень. Загальна формула оксидів EmOn, де m – число атомів елементу, n – число атомів оксигену.

  В оксидах атоми оксигену зв’язані тільки з атомами іншого елементу та не зв’язані між собою. Номенклатура: назва елементу + валентність елементу римськими цифрами + оксид. Н-д: CO2 – карбон (IV) оксид. Якщо елемент має постійну валентність, то її в назві не вказують. Н-д: Al2O3 – алюміній оксид.

• 
  Слайд 4
  

  Типи оксидів. Несолетворні оксиди – які не утворюють солей при взаємодії з кислотами та основами (СО, SiO, N2O, NO). Солетворні – це оксиди, які утворюють солі при взаємодії з кислотами та основами. Продукти взаємодії оксидів з водою називають гідратами оксидів (гідроксидами). В залежності від характеру відповідних гідроксидів всі солетворні оксиди поділяють на основні, кислотні, амфотерні.

• 
  Слайд 5
  

  Чим більша різниця електронегативностей, тим в більшій мірі відповідний оксид проявлятиме основні властивості і навпаки. В періодах зліва на право – зростає заряд центрального іону, зменшується його радіус, зменшується різниця електронегативностей, тому основні властивості послаблюються, зростають кислотні. В групах зверху вниз зростають радіуси умовного іону, збільшується різниця електронегативностей – кислотні властивості зменшуються, а основні зростають.

• 
  Слайд 6
  
• 
  Слайд 7

  Класифікація ОКСИДів

• 
  Слайд 8
  
• 
  Слайд 9
  
• 
  Слайд 10
  

  Амфотерні оксиди– це оксиди, яким відповідають амфотерні гідроксиди. BeO, ZnO, PbO, SnO, більшість оксидів III, IV валентних металів (перехідних металів в проміжних ступенях окислення).

  Реагують з кислотними оксидами з утворенням солей: ZnO + SO3 = ZnSO4 Реагують з основними оксидами з утворенням солей при нагріванні: ZnO + Na2O = Na 2ZnO2

• 
  Слайд 11

  Добуванняоксидів:

  Взаємодією простих речовин з киснем: 2 Ba + O2 = 2 BaO Розкладом деяких кисневмісних кислот: H2SO3 = SO2 + H2O Розкладом нерозчинних основ при нагріванні: 2 Fe(OH)3 = Fe2O3 + 3 H2O Розкладом деяких солей: CaCO3 = CaO + CO2 2 Cu(NO3) = 2 CuO + 4 NO2 + O2

• 
  Слайд 12

  КЛАСИФІКАЦІЯ КИСЛОТ

  ЗА КІЛЬКІСТЮ АТОМІВ ГІДРОГЕНУ ЗА ВМІСТОМ ОКСИГЕНУ

• 
  Слайд 13

  ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КИСЛОТ

• 
  Слайд 14

  Основи

  Основи – складні речовини, молекули яких складаються з атомів металу та однієї або кількох гідроксильних груп – ОН. Загальна формула Ме(ОН)n , n – число гідроксильних груп, яке рівне заряду металу.Na–O–H Номенклатура: назва металу + валентність металу + гідроксид Ca(OH)2 – кальцій гідроксид, Fe(OH)3 – ферум (III) гідроксид

• 
  Слайд 15

  КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВ

  За кількістю гідроксильних груп основи поділяють на однокислотні та багатокислотні (дво- та три кислотні). За розчинністю:

• 
  Слайд 16
  

  За кількістю гідроксильних груп основи поділяють на однокислотні та багатокислотні (дво- та три кислотні). За розчинністю:

• 
  Слайд 17

  ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НЕРОЗЧИННИХ ОСНОВ

• 
  Слайд 18

  КЛАСИФІКАЦІЯ СОЛЕЙ*

• 
  Слайд 19
  
• 
  Слайд 20

  Основнiспособиодержання солей

• 
  Слайд 21
  

  1. Взаємодiя основ з кислотами: Cu(OH)2 + H2SO4 = CuSO4 + 2H2O 2. Взаємодiя основ з кислотними оксидами: 2NH4OH + SO2 = (NH4)2SO3 + H2O 3. Взаємодiя основних оксидiв з кислотами: CuO+ 2HNO3 = Cu(NO3)2 + H2O 4. Взаємодiя основних оксидiв з кислотними оксидами: CaO + CO2 = CaCO3 5. Взаємодiя розчинних основ (лугiв) з солями: 3NaOH + FeCl3 = Fe(OH)3 + 3NaCl

• 
  Слайд 22
  

  6. Взаємодiя солей з кислотами: BaCl2 + H2SO4 = BaSO4 + 2HCl 7. Взаємодiя двох солей мiж собою з утворенням нерозчинної солі: BaCl2+Na2SO4=BaSO4+2NaCl 8. Взаємодiя металiв з кислотами. Водень видiляється при взаємодiї металiв з усiма кислотами, крім азотної кислоти i концентрованої сiрчаної кислоти Н2SO4. Zn+ 2HCl = ZnCl2 + H2 9. Взаємодiя солей з металлами при умові, якщо метал, що вступає у реакцію більш активний, ніж метал, що утворюється: Zn + Cu(NO3)2 = Cu + Zn(NO3)2 10. Взаємодiя металiв з неметалами: Cu+ Cl2 = CuCl2

• 
  Слайд 23
  

  11.Взаємодiя металiв, гiдроксидияких є амфотерними, з лугами: Zn + 2NaOH = Na2ZnO2 + H2 у воднихрозчинахреакцiя йде за рiвнянням: Zn + 2NaOH +2H2O = Na2[Zn(OH)4] + H2 12. Сплавленням солей з деякими кислотними оксидами. K2CO3+ SiO2 = K2SiO3 + CO2 13. Взаємодiялугiв з галогенами: Нахолоду: Cl2+2KOH = KCl+KClO+H2O 14. Взаємодiягалогенiдiв з галогенами: 2KBr + Cl2 = Br2 + 2KCl