Презентация на тему "Прогнозування податку на додану вартість"

Презентация: Прогнозування податку на додану вартість
1 из 14
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
4.0
1 оценка

Комментарии

Нет комментариев для данной презентации

Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.


Добавить свой комментарий

Аннотация к презентации

Посмотреть презентацию на тему "Прогнозування податку на додану вартість" для студентов в режиме онлайн. Содержит 14 слайдов. Самый большой каталог качественных презентаций по экономике в рунете. Если не понравится материал, просто поставьте плохую оценку.

Содержание

  • Презентация: Прогнозування податку на додану вартість
    Слайд 1

    Комплексне практичне індивідуальне завданняз дисципліни “Податковий менеджмент”на тему “Прогнозування податку на додану вартість”

  • Слайд 2

    Актуальність теми: особливої актуальності набуває питання підвищення ефективності формування дохідної частини бюджету, яке безпосередньо пов’язано з прогнозуванням бюджетних надходжень та розподілом бюджетних призначень за різними типами податків у розрізі регіонів із урахуванням галузевих особливостей.Мета дослідження: полягає у розкритті сутності поняття „податковепланування” та його співвідношення із поняттям „планування податкових надходжень”, а також визначенні принципів, завдань, методів, факторів, які впливають на процес планування податкових надходжень.Завдання дослідження: встановлення методівпокращення та оптимізації прогнозування податку на додану вартість.

  • Слайд 3

    Прогнозуваннянадходженьподатку на доданувартість

    Розрахунок поступлень податку на додану вартість включає: - суми прогнозного фонду оплати праці та прогнозного прибутку по прибуткових; - суми нарахувань на обов‘язкове державне пенсійне та соціальне страхування; - суми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів; - суми прогнозу акцизного збору; - суми відрахувань на будівництво і утримання автомобільних шляхів; - суми відрахувань на геологорозвідувальні роботи; - суми відрахувань до Державного інноваційного фонду. Величина показнику доданої вартості визначається також як сума: - плати за спеціальне використання водних ресурсів; - плати за спеціальне використання лісових ресурсів; - збору за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин; - плати за короткострокові кредити банку; - збору за забруднення навколишнього середовища; - платежів за рекламу; - рентних платежів; - сум, що виділяються на службові відрядження.

  • Слайд 4

    Два основнихметодирозрахунку податкового потенціалу:

     Метод репрезентативноїподатковоїсистеми (РПС) – цепрогнозування (оцінка) потенційнихподатковихнадходжень до бюджету за допомогоюзастосуваннястандартних ( чисередніх по країні) податкових ставок щодовідповіднихподаткових баз. Серед РПС найбільшпоширеніметоди оцінки на основі аналізу споживчого попиту населення. Метод оцінкиподатковогопотенціалузурахуваннямплатниківподатків. Даний метод базується на розрахункусередньоїчасткиподатковихвилученьздоходівсуб’єктівгосподарюваннясубнаціональнихадміністративно – територіальних утворень. 

  • Слайд 5

    Найбільш відомі економетричнімоделі

    Словацька економетрична модель для фіскального сектора;  Модель MPS – спільна економетрична розробка Федерального резервного бюро Міністерства зовнішньої торгівлі США та Пенсильванського університету;  Модель DRI, яку розроблено на основі Брукінгської моделі та моделі Уартона; Модель Дьюзенбері-Екстейна-Фромма (або DEF-модель), яка описує поквартальний розвиток економіки США в умовах рецесії; Модель BEA– квартальна модель, яку розроблено в Бюро економічного аналізу США; Мічіганська квартальна економетрична модель (MQEM), яку сформовано на базі моделі Сьюта. Складається з шести основних блоків, які описують: рівень заробітної плати і цін, виробництва і зайнятості, витрат і доходів, відсоткових ставок та обсягу виробництва.

  • Слайд 6

    Економіко-математичніметоди

    До першої групи можна віднести такі: -метод реальної(ефективної) ставки; -метод репрезентативної податкової системи; -метод макроекономічнихпоказників; -макроекономічнийінтегрований метод; -метод міжгалузевого балансу; -якісні методи. До другої групи відносяться: -аналітичні методи динамічних рядів (аналіз тимчасових рядів); -каузальні (причинні) методи; -балансові методи. 

  • Слайд 7

    Загальна блок-схема імітаційноїмоделі ПДВ 

  • Слайд 8

    Джерело інформаційного забезпечення макроекономічної імітаційноїмоделі податку на додану вартість є дані: 

    -Державного комітету статистики (статистикамакроекономічнихпоказників, статистика торгівлі та іншастатистичнаінформація я);  -Державного казначейства України (звіти про виконанняЗведеного бюджету України); -Державноїподатковоїадміністрації (даніщодонадходженьподатку в розрізівидівекономічноїдіяльності, бюджетного відшкодуванняподатку, даніподаткових декларації тощо); -Міністерстваекономіки та зпитаньєвропейськоїінтеграції (прогнозиекономічного та соціального розвитку); -ДержавноїмитноїслужбиУкраїни (даніщодоімпортутоварів, щопідлягаютьоподаткуванню, надходженняподатку в розрізіокремихтоварнихгруп); -Національного банку України (Платіжний баланс України, даніщодоофіційного обмінного курсу). 

  • Слайд 9

    Податок на додану вартість: вплив на формування державного бюджету України

    До сьогодні ПДВ в Україні адмініструвало два органи: Державна податкову служба та Державна митна служба, чиї функції буде передано в нове Міністерство доходів та зборів. Податкова служба відповідала за адміністрування ПДВ з вироблених в Україні товарів та за відшкодування ПДВ. Водночас Митна служба адмініструвала ПДВ з ввезених в Україну товарів.

  • Слайд 10

    Визначають чотири способи стягування податку:

    прямий адитивний (бухгалтерський) непрямий адитивний метод прямого вирахування метод непрямого вирахування (метод заліку)

  • Слайд 11

    Розрахунок надходжень податку на додану вартість здійснюється з врахуванням наступних чинників:

    Очікувані надходження базового року (виходячи з факту 10 місяців); Очікувані надходження із врахуванням впливу зростання недоїмки і переплат; Вплив за рахунок зміни контингенту платників; Вплив макропоказників на надходження у прогнозованому періоді; Прогнозна сума реструктуризованої заборгованості, яку підприємства мають заплатити у прогнозованому періоді; Вплив змін у законодавстві.

  • Слайд 12

    Причини виникнення ризику прогнозування та планування надходжень ПДВ, за характером, поділяються на об’єктивні та суб’єктивні.

    До об’єктивних причинвіднести: значні коливання попиту з боку світового ринку на український експорт; нестабільність та мала потужність внутрішнього ринку; зміни податкової бази внаслідок надання пільг з ПДВ окремим галузям та регіонам; нестабільність цін світового ринку енергоносіїв; тінізація економіки та розповсюдження схем ухилення від сплати ПДВ, одержання незаконного відшкодування з бюджету; заполітизованість прийняття економічних рішень тощо. До суб’єктивних причин належать такі: недосконалість наявних методів прогнозування ПДВ; завищення планових показників ПДВ під час затвердження бюджету у Верховній Раді України; відсутність в наявних прогнозах врахування впливу темпів інфляції на очікувану величину надходжень ПДВ до бюджету тощо.

  • Слайд 13

    Висновок

    Для підвищення ефективності планування та виконання надходжень ПДВ, посилення його ролі у механізмі бюджетного регулювання пропонується: відмовитися від застосування вексельної форми сплати ПДВ з ввезених на територію України товарів; вдосконалити механізм бюджетного відшкодування ПДВ на основі здійснення такого відшкодування у грошовій формі за умови відсутності у такого платника податку балансових збитків; з метою мінімізації випадків ухилень від сплати ПДВ, зменшення рівня економічної привабливості діяльності, спрямованої на незаконну мінімізацію податкових зобов’язань, пропонується вдосконалити податкову накладну з ПДВ. Податкові накладні мають бути бланками суворої звітності та реалізовуватися платникам ПДВ органом державної податкової служби України за місцемреєстрації такого платника.

  • Слайд 14

    ДЯКУЮ ЗАУВАГУ!!!

Посмотреть все слайды

Сообщить об ошибке