Презентация на тему "Альбер Камю"

Содержание

• 
  Слайд 1
  

  Альбер Камю

• 
  Слайд 2
  
• 
  Слайд 3
  
• 
  Слайд 4
  
• 
  Слайд 5
  
• 
  Слайд 6
  
• 
  Слайд 7
  

  лауреат Нобелівської премії (1957) філософ письменник представник екзистенціалізму драматург режисер актор

• 
  Слайд 8
  

  Я був десь на півдорозі між злиднями і сонцем. Злидні не дозволяли мені повірити, нібито все гаразд в історії та під сонцем; сонце навчало мене, що історія — це ще не все. Змінити життя — так, але тільки не світ, який я обожнював. Альбер Камю

• 
  Слайд 9
  

  Альбе́р Камю́ (фр.Albert Camus; *7 листопада1913, Мондова — †4 січня1960, Вільблевен) — визначний французький романіст, філософ, публіцист, один з лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму.

• 
  Слайд 10
  

  Альбер Камю народився 7 листопада1913 року в містечку Мондові в Алжирі, який на той час був французькою колонією, у сім'ї найманого сільськогосподарського робітника, що через рік після народження сина помер від поранення на полі бою Першої світової війни. Мати, іспанка за походженням, працювала прибиральницею в багатих сім'ях. Дитина зростала у злиднях. Освіту пощастило здобути тільки завдяки допомозі одного з учителів ліцею, який виклопотав для хлопця стипендію. У 1932—1936 рр. під час навчання в Оранському університеті (Алжир), Альберу доводилося тяжко працювати, що призвело до виснаження організму й він захворів на сухоти. Проте це не завадило йому бути життєрадісним, енергійним, жадібним до знань і розваг, чутливим і до краси середземноморської природи, і до глибин духовної культури.

• 
  Слайд 11
  

  А. Камю брав активну участь і в громадському житті. У 1934 році вступив до комуністичної партії, яку покинув через три роки, проводив антинацистську пропагандистську роботу, організував самодіяльний театр, співпрацював з незалежною лівою пресою. У цей час почалася його письменницька діяльність. Тоді, зокрема, були написані перший варіант роману «Сторонній» та нотатки до есе «Міф про Сізіфа».

• 
  Слайд 12
  

  Камю в Парижі.

• 
  Слайд 13
  

  1957 р. Камю був нагороджений Нобелівською премією «за величезний внесок у літературу, у якій висвітлив значення людської совісті»

• 
  Слайд 14
  

  Камю, "Чума". Размова др. Ріє і Тарру.

• 
  Слайд 15
  

  Людина відчуває себе самотньою, коли вона оточена боягузами. *** Жоден геніальний твір ніколи не грунтувалося на ненависті *** Старіти - значить переходити від почуттів до співчуття. *** Філософія - сучасна форма безсоромності.

• 
  Слайд 16
  
• 
  Слайд 17
  

  Президент Франции Николя Саркози выступил с предложением перезахоронить прах выдающегося французского писателя Альбера Камю в Пантеоне. Президент также отметил, что церемонию следует приурочить к 50-летию со дня смерти писателя 4 января 2010 года.

• 
  Слайд 18
  

  зв’язок з екзистенціалістськими ідеями та концепціями; анатомічний аналіз абсурдних взаємин між особистістю й світом, створення моделей “абсурдного світу” й “абсурдної людини”; розкриття трагічного становища людини в “світі без Бога”; змалювання мужньої людини як своєрідного морального еталона сучасності; зображення “межової ситуації”, що вияскравлює абсурдність життя й ставить людину перед моральним вибором; тяжіння до притчевості, філософська насиченість сюжетів і образів, “класицистичні” за своєю ясністю композиція та стиль; Звернення до міфологічних сюжетів і образів, наявність “міфотворчих” тенденцій. Художній світ Камю:

• 
  Слайд 19
  

  1913 р. – народився в Алжирі. Навчався в комунальній школі, Алжирському ліцеї, Алжирському університеті. 1935 р. – організував Театр праці. 1937 р. – перша збірка есе “Виворіт і обличчя”. 1938 р. – перший роман “Щаслива смерть”. 1940 р. – переїхав до Парижа, вчителював у Орані. Завершив повість “Сторонній”. 1941 р. – написав есе “Міф про Сізіфа”, драму “Калігула”. 1943 р. – оселився в Парижі. 1947 р. – роман “Чума”. 1948-50 р. – п'єси “Стан облоги”, “”Праведні”. 1951 р. – есе “Бунтівна людина”. 1956 р. – повість “Падіння”. 1957 р. – збірка “Вигнання й царство”, есе “Своєчасні роздуми” 1960 р. – загинув в автомобільній катастрофі. Творча спадщина

• 
  Слайд 20
  

  “Чума”, 1947 роман-притча Боротьба людської спільноти проти конкретного зла чума – світове зло ( повсякчас присутнє в нашому житті ) людина - зло хвороби; війна; смертні судові вироки; Фанатизм церкви та політичних партій; загибель невинної дитини в лікарні Людина має зробити вільний вибір, щоб стати Людиною == бунт. Людина може “вклякнути навколішки” == змиритися

• 
  Слайд 21
  

  А. Камю "Миф о Сизифе. Эссе об абсурде.

• 
  Слайд 22
  
• 
  Слайд 23
  

  Из иллюстраций к повести А.Камю "Посторонний"

• 
  Слайд 24

  З історії створення роману "Чума".

  Перші нариси до роману "Чума" були зроблені Камю на початку 1941 року, коли він вчителював в Орані. І хоча роман було завершено 1943 року, робота над ним ще тривала, роман вийшов лише 1947 року. Вже самі дати вказують на справжню тему роману і його прихований смисл.

• 
  Слайд 25

  Смисл назви роману "Чума".

  Хроніка вказує на дату 194... рік. Відтак на думку спадає словосполучення - "коричнева чума", тобто фашизм. Так вимальовується картина політичної чуми. Боротьба європейського Опору проти фашизму - такий смисл має на увазі автор у назві роману "Чума".

• 
  Слайд 26

   "Чума" - роман екзистенціалізму.

  Людина - центр буття, це і є ідея екзистенціалізму. Роман "Чума" поставив людину у центр не тільки подій, викладених у формі хроніки, але й роздумів роману-алегорії. Камю створив роман-притчу, роман-пересторогу і попередження проти втрати моралі як запоруки самого існування людства.

• 
  Слайд 27
  

  Експозиція твору. Початок твору. “Чума” – це хроніка тяжкого року в Орані. Пройшовши крізь міські ворота слідом за очевидцем того, як одного дня тут раптом вилізли з підвалі тисячі пацюків і спалахнула епідемія чуми, читач потрапляє в сумні квартали, випалені сонцем. Автор використав жанр хроніки, що викликає в читача довіру щодо подій, які відбуваються. Зав'язка. Вузловий епізод, де зав'язуються нитки роздумів літописця про істини, відкриті страшною хворобою – це суперечка доктора Ріє з колегами і чиновниками, які не бажають глянути правді в обличчя і визнати, що вони мають справу з чумою. Розвиток дії. Створення санітарних дружин, спроби Рамбера втекти з Орана, досягнення чумою своєї вищої точки. Кульмінація. Винахід вакцини і врятування перших хворих. Розв'язка. Зняття санітарних кордонів, прихід до Орана першого потягу, смерть дружини Ріє і він же біля помираючого Тарру. Фінал роману відкритий. Мабуть, через те, що знищити чуму неможливо, оскільки за певних умов вона знов повернеться. Композиційні моменти