Презентация на тему "Конфликты"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Конфлікт.

  Та види конфліктів: сімейні конфлікти політичні конфлікти економічні конфлікти

• 
  Слайд 2

  Політичний конфлікт

  Політичнийконфлікт — зіткнення, протиборстворізнихсоціально-політичних сил, суб'єктівполітики в їхпрагненніреалізуватисвоїінтересиіцілі.

• 
  Слайд 3

  Функції політичного конфлікту

• 
  Слайд 4

  Економічний конфлікт

  Отже, можнаконстатувати, що при виникненніконфліктівекономічного характеру важливу роль відіграєствореннясприятливих умов для того, щоб вони не перетворилися на агресивні та руйнівніформикласовогоантагонізму, а стали предметом обговорення у раціональноорганізованому переговорному процесі. Принципи ж організації переговорного процесу в ситуаціїкласовогоконфліктубудь-якогорівнясформулювавще Р. Дарендорф. До них належать такі: 1) кожнаізконфліктуючих, сторін повинна визнати за опонентом право на існуванняі право мативласні погляди. З цього аж ніяк не випливає, щоці погляди стаютьсправедливими для опонента; 2) учасникиконфліктуповиннівизнатинаявністьрозбіжностейіпротистояння. Заява про повнуспільністьінтересівірозумінняситуаціїєабодемагогією, абоспробоюпригнітити супротивника, нав'язатийому свою правду; 3) всіучасникиконфліктувизнаютьпевні правила взаємодіїсторін, особливо рівність у процедуріпереговорів; 4) регулюванняпереговорівзабезпечуєтьсясоціальнимиінститутамипарламентського типу, які: а) маютьпевніповноваження; б) володіютьмонополією на представництвоінтересівсвоєїсторони; в) розробляютьрішення, щоєобов'язковими; г) діють демократично. Очевидно, щокардинальнеполіпшенняконфліктогенної обстановки в економічнихвідносинахнеможливо без виходуекономікиізкризи. Але на виникаючі у суспільствіконфліктинеобхіднореагуватитерміново. Головну роль в урегулюванніцихконфліктів повинна відігравати держава — як сторона конфлікту, або як посередникчиарбітр.

• 
  Слайд 5
  
• 
  Слайд 6

  Сімейний конфлікт

  1. Тип сімейнихвідносин. Виділяютьгармонічнийідисгармонійнийтиписімейнихвідносин. У гармонічнійродинівстановлюєтьсярухливарівновага, щовиявляється в оформленніпсихологічних ролей кожного члена родини, формуваннісімейного «Ми», здатностічленівродинидозволятипротиріччя. Дисгармоніяродини — ценегативний характер подружніхвідносин, щовиражається в конфліктнійвзаємодіїподружжя. Рівеньпсихологічноїнапруги в такійродинімаєтенденцію до наростання, приводячидоневротичнихреакційїїчленів, виникненнюпочуттяпостійногозанепокоєння в дітей.

• 
  Слайд 7
  

  2. Деструктивністьсімейноговиховання. Виділяютьнаступнірисидеструктивнихтипіввиховання: • розбіжностічленівродинизпитаньвиховання; • суперечливість, непослідовність, неадекватність; • опікаі заборони в багатьох сферах життядітей; • підвищенівимоги до дітей, частезастосуванняпогроз, осудів,

• 
  Слайд 8
  

  3. Віковікризидітейрозглядаються як факториїхпідвищеноїконфліктності. Вікова криза являє собою перехіднийперіодвід одного етапудитячогорозвитку до іншого. У критичніперіодидітистаютьнеслухняними, примхливими, дратівливими. Вони часто вступають у конфліктизоточенням ,особливо з батьками. У них виникаєнегативнеставлення , які вони ранішевиконували, щопризводить до впертості. Виділяютьнаступнівіковікризидітей: • криза першого року (перехідвіддитинства до ранньогодитинства); • криза «трьохроків» (перехідвідранньогодитинства до дошкільноговіку); • криза 6-7 років (перехідвіддошкільного до молодшогошкільноговіку); • криза статевогодозрівання (перехідвідмолодшогошкільних до підлітковоговіку — 12—14 років); • підліткова криза 15-17 років .

• 
  Слайд 9
  

  4. Особистісний фактор. Середовищеособистіснихособливостейбатьків, щосприяютьїхнімконфліктамздітьми, виділяютьконсервативнийспосібмислення, прихильністьзастарілим правилам поведінкиішкідливихзвичок (вживання алкоголю і т.д.), авторитарністьсуджень, ортодоксальністьпереконаньі т.п. Середособистіснихособливостейдітейназиваютьтакі, як низькауспішність, порушення правил поведінки, ігноруваннярекомендаційбатьків, а такожнеслухняність, упертість, егоїзміегоцентризм, самовпевненість, лінощіі т.п. Таким чином, розглянутіконфліктиможуть бути представлені як результат помилокбатьківідітей. Виділяютьнаступнийтипивідносинбатьківідітей: • оптимальний тип відносинбатьківідітей; • потребою ценазвати не можна, але батьки цікавлятьсяінтересамидітей, а дітиділятьсяз ними своїми думками; • скоріше батьки проникають у турботидітей, чимдітиділятьсяз ними (виникаєспільненевдоволення); • скорішедітивідчуваютьбажанняподілятисяз батьками, чимтітурбуються, інтересамиізаняттямидітей; •поведінка, життєвіпрагненнядітейвикликають у родиніконфлікти, і при цьомускорішеправі батьки; •поведінка, життєвіпрагненнядітейвикликають у родиніконфлікти, і при цьомускорішеправідіти; • батьки не цікавлятьсяінтересамидітей, а діти не відчуваютьбажанняділитисяз ними (протиріччя не помічалисяі переросли в конфлікти, взаємневідчуження).

• 
  Слайд 10