Презентация на тему "Лекція №4: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала"

Включить эффекты
1 из 16
Смотреть похожие
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
0.0
0 оценок

Рецензии

Добавить свою рецензию

Аннотация к презентации

Посмотреть и скачать бесплатно презентацию по теме "Лекція №4: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала". pptCloud.ru — каталог презентаций для детей, школьников (уроков) и студентов.

  • Формат
    pptx (powerpoint)
  • Количество слайдов
    16
  • Слова
    другое
  • Конспект
    Отсутствует

Содержание

  • Лекція №4: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала
    Слайд 1

    Лекція №4: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

  • Слайд 2

    Логіка викладу:

    1. Об’єднанняГалицького та Волинськогокнязівств. Князювання Данила Романовича. 2. Монгольська навала на південно-західніземліРусі. 3. Галицько-Волинська держава за нащадків Данила Романовича. 4. Розвитоксуспільно-політичного та господарськогожиття. 5. Культура Галицько-Волинськоїдержави. 

  • Слайд 3

    Об’єднанняГалицького та Волинськогокнязівств. Князювання Данила Романовича

    1199 р. – волинський князь Роман Мстиславич об’єднав Галицьке й Волинське князівства, утворивши єдину державу. Столиця: м. Галич. 1199 – 1205 рр. – князювання Романа Мстиславича.

  • Слайд 4

    Передумови об’єднанняГалицькогоіВолинськогокнязівств

    віддаленістьвідКиєва, особливостіприродних умов, вдалегеографічнерозташування; великіродовищасолісприялиекономічномупіднесенню;   потреба об’єднаннязусильобохкнязівств для боротьбизПольщею та Угорщиною, згодом — монголами; цілеспрямованаполітика ряду князів, етнічнаоднорідністьобохкнязівств

  • Слайд 5

    Галицько-Волинське князівство. Монгольська навала на українські землі

    1223 р. – поразка руських дружин у битві на р. Калка.

  • Слайд 6

    Внутрішняполітика: укріплювавсвоїволодіння заснував на честь старшого сина Лева м. Львів столицюперенісзненадійного Галича до неприступного Холма провів реорганізацію війська (ударною силою в ньому стала важкоозброєнакнязівськакінна дружина, а такожселянськейміщанськеополчення) Зовнішня політика: успішні походи проти литовців і ятвягів активно провадив династичні шлюби з метою пошуку союзників у боротьбі проти ординців налагоджує відносини з Польщею, Угорщиною, Володимиро-Суздальським князівством відгукнувся на пропозицію Ватикану розпочати переговори про участь русичів у хрестовому поході проти монголів (від 1246 р.) 1253 р. в Дорогичиніпапський легат Опізо коронував Данила Галицького Данило Романович 1238-1264 рр.

  • Слайд 7

    Монгольська навала на південно-західніземліРусі

    У 1223 р. на наших землях впершез’явилисямонголи. Навесні1239 р. вони знову рушили на українськіземлі. Першим на шляху навали орд хана Батия стояв Переяслав, зруйнований монголами, у тому ж роцітака доля спіткалаЧернігів. У грудні 1240 р. ординцізахопилиКиїв, перетворившийого на руїни. Навала Батиязруйнувалавсіукраїнськікнязівства, якіпотрапили в залежністьвідмонгольськоїдержавиЗолотоїОрди. Особливо у важкомустановищіопинилисяКиївське, Чернігівське та Переяславськекнязівства

  • Слайд 8

    Період панування монголів на Русі увійшов у історію під назвою “Золотоординськогоіга”. Захопивши руські землі, монголи встановили тут свої правила. ЗалежністьукраїнськихкнязівстввідЗолотоїОрди: запровадженнясистемиподатківі повинностей (данина, мито, корм, ловче, підводне, плужнетощо); затвердженнязолотоординськими ханами руськихкнязівівидача ними ярликів на управління землями; обов’язокруськихкнязівнаправлятивоїнів до монгольськоговійська, брати участь у походах. Хан Батий Ярлик – грамоти ханів Золотої Орди, що надавали право на управління окремими державами чи областями, падлеглими Орді. Баскак - монголо-татарськийвоєначальник, урядовецьінамісник золотоординського хана.

  • Слайд 9

    Галицько-Волинська держава за нащадків Данила Романовича

    Післясмерті Данила в 1264 р. йогокоролівстворозпалося. НайактивнішимзйогосинівбувЛев, якийпереніс свою столицю до Львова. Зновуоб’єднав державу онук Данила Юрій І Львович (1301-1308 рр.) Лев Данилович Юрій І Львович Правління Юрія І Львовича: визначають як час розквіту держави, її спокою та економічного добробуту; столиця – Володимир-Волинський; за його правління Польща захопила Люблінську землю, а Угорщина – частину Закарпаття; прийняв титул “короляРусі”. Правління Лева Даниловича: приєднав Люблінську землю, частину Закарпаття; у 1272 р. переніс столицю до м. Львів; підтримував тісні взаємини з Польщею, Чехією і Тевтонським орденом; не чинив спротиву Орді, а зважав на її волю.

  • Слайд 10

    висловлювали претензії на наступництво державницьких традицій Київської Русі; у зовнішній політиці орієнтувалися на Тевтонський орден і Польщу, намагаючись таким чином ослабити свою залежність від Золотої Орди. Оскільки жоден із братів не мав дітей, то з їхньою смертю у 1323 р. династія Романовичів по чоловічій лінії увірвалася. Лев ІІ та АндрійЮрійовичі “Князі всієї Русі”

  • Слайд 11

    ворожі відносини з Польщею; тримався союзу з тевтонцями, знайшовши таким чином противагу Польщі; 1337 р. разом з ординцями намагався повернути Люблін, але невдало; налагодив дружні стосунки з Литвою, зміцнивши їх шлюбов із дочкою князя Гедиміна. Загинув у результаті змови. Джерела свідчать, що така доля спіткала його через ускладнення релігійної ситуації. Будучи з дитинства католиком, він став поширювати католицизм на Руських землях. Юрій ІІ Болеслав (1325-1340 рр.) “Божою милістю князь і дідич королівства Русі”

  • Слайд 12

    Розвитоксуспільно-політичного та господарськогожиття

    ПровіднимзаняттямнаселенняРусібулосільськегосподарство, в ньому головне місцепосідаюрільництво, де булапоширенадво- ітрипільна система (частиназемлізалишаласяпід паром, необроблена). Важливоюбула роль тваринництва, розвивалисягородництвоісадівництво. Значноюпоширеннянабулисільськогосподарськіпромисли: мисливство, рибальство та бортництво (бджільництво). У ХІІІ ст. ремісникиКиївськоїдержави знали не менше 78 спеціальностей, провідноюзякихбулачорнаметалургія — видобутокзаліза, отже, значногопоширеннянабулозалізоробне ремесло. На періодроздробленостіприпадаєрозквітсклоробства. Іншівідомі ремесла; гончарство, шевство, кравецтво, ткацтвотощо. Протягом ХІІ-ХІІІ ст. відбувавсябурхливийрозвитоквнутрішньоїторгівліміжруськими землями Щеранішенабулипоширеннягроші у виглядізливківсріблаусталеноїмаси та форми — гривні. Але кількість грошей не встигала за розвиткомторгівлі, тому в обігу, як колись, з’явилисяшкірянігроші — шкурки білки та куниці. Осередками ремесла йторгівлібулиміста. За підрахункамивчених перед монгольськоюнавалоюїхналічувалосяблизько 300. Найбільшимибулитакіміста, як Київ, Володимир (Волинський), Галич, Чернігів, де проживало 20-50 тис. мешканців, а в більшостіміст — до 1000 жителів.

  • Слайд 13

    Культура Галицько-Волинськоїдержави

    Найвизначнішоюпам'яткоюлітературиданогоперіодуєГалицько-Волинськийлітопис(кінецьXIII ст.), у якомувідображеніподіїполітичногоі культурного життяГалицько-ВолинськоїРусівід 1201 до 1291 року. Літописскладався при дворі Данила Галицького, а згодомйогоплемінникаВолодимираВасильковича. 

  • Слайд 14

    Христинопільський апостол Бучацьке євангеліє Галицьке євангеліє

  • Слайд 15

    Архітектура

    Миколаївська церква (м. Львів) П’ятницька церква (м. Львів) Костьол Іоанна Хрестителя (м.Львів) Церква Св. Пантелеймона (м. Галич) Спаський монастир (м. Старий Самбір)

  • Слайд 16

    Іконопис

    “ЮрійЗмієборець” “АрхангелМихаїл в діяннях”

Посмотреть все слайды

Предложить улучшение Сообщить об ошибке