Презентация на тему "Проект на тему:“Наземно – повітряне середовище”"

Включить эффекты
1 из 29
Смотреть похожие
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
0.0
0 оценок

Рецензии

Добавить свою рецензию

Аннотация к презентации

Посмотреть и скачать бесплатно презентацию по теме "Проект на тему:“Наземно – повітряне середовище”". pptCloud.ru — каталог презентаций для детей, школьников (уроков) и студентов.

  • Формат
    pptx (powerpoint)
  • Количество слайдов
    29
  • Слова
    другое
  • Конспект
    Отсутствует

Содержание

  • Проект на тему:“Наземно – повітряне середовище”
    Слайд 1

    Проект на тему:“Наземно – повітряне середовище”

    Підготували Учениці 11 – Б класу Коноваленко Юлія , Махмуд Єва .

  • Слайд 2

    План

    Характеристика абіотичних факторів Пристосування живих організмів до середовища. Приклади організмів , що живуть в наземно-повітряному середовищі. Запитання для підсумку .

  • Слайд 3

    Наземно – повітряне середовище

    Наземно – повітряне середовище найрізноманітніше за своїми умовами. Абіотичних фактори: Освітленість Температура Вологість Газовий склад повітря

  • Слайд 4

    Освітлення

    У спектрі сонячного проміння виділяють три ділянки , які розрізняються за своєю біологічною дією: ультрафіолетову видиму інфрачервону

  • Слайд 5

    Ультрафіолетові промені

    Довжина хвиль до 0,29 мкм діють згубно на живу матерію , але їх майже повністю поглинає озоновий екран атмосфери , який утворюється з кисню під дією космічного опромінення . Без ньогоіснування організмів на суходолібуло б неможливим. У великих дозах негатино впливають на живіорганізми , бо спричиняютьрізнішкідливібіохімічні реакції , проте у невеликих кількостях вони необхіднітваринам , боспричиняють синтезу в шкірівітамінуD.

  • Слайд 6

    Видимі промені

    Довжина хвиль 0,41-0,74 мкмприпадає понад 50% сонячноговипромінювання , щодосягаєповерхніЗемлі . Задякиїм зеленірослини та деякіпрокаріотиздатні до фотосинтузу .

  • Слайд 7

    Інфрачервоні промені

    Довжина хвиль понад 0,75 мкм . Джерело теплової енергії для живих істот . Деякі організми (рослини , комахи , земноводні, плазуни ) використовують їх для підвищення температури тіла .

  • Слайд 8

    Відповідно до потреб в освітленості рослини поділяють на світлолюбних, тіньовитривалих та тіньолюбивих.

  • Слайд 9

    До сітлолюбних видів належать мешканці відкритих , добре освітлених місцезростань.

  • Слайд 10

    Тіньолюбні рослини

  • Слайд 11

    Тіньовитривалі рослини ,які можуть зростати як на відкритих , добре освітлених місцях , так і витримувати певний ступінь затінку

  • Слайд 12

    Відповідно до потреб в освітленості тварини поділяють на дві групи: Нічну(колірний зір не розвинений ,очі можуть мати великі розміри ,що дає змогу вловлювати навіть незначну кількість світла ). Денну(добре розвинений зір,вони здатні розрізняти кольори ,часто мають яскраве забарвлення).

  • Слайд 13

    Температура

    Відіграє важливу роль у житті організмів , бо впливає на температуру їхнього тіла . У свою чергу ,температура визначає швидкість реакцій обміну речовин: низькі температури їх гальмують , але надто високі можуть спричинити порушення структури і денатурації білків , у тому числі й ферментів. Для більшості організмів оптимальні значення температури знаходяться у досить вузьких межах - +10˚С…+30˚С . Але в неативному стані (анабіозі тощо) живі істоти здатні витримувати значно ширший діапазон температур (від-200˚ до +100˚)

  • Слайд 14

    Види , для існування яких оптимальною є низька температура , називають холодностійкими. До них належать деякі бактерії , лишайники , мохи , членистоногі тощо. Вони мають певні пристосування до існування в умовах низьких температур . У рослин – мешканців тундри , високогір’я тощо низьке стебло , яке часто стелиться по землі. В їхньому клітинному соку накопичуються цукри, що знижують точку замерзання цитоплазми . У комах це забезпечується наявністю в гемолімфі гліцерину. У теплокровних хребетних тварин добре розвинений волосяний чи пір’яний покрив або жировий прошарок , що зумовлює теплоізоляцію.

  • Слайд 15

    Теплолюбні види (термофіли) мешкають при високих температурах (до+80˚С, іноді вище)(деякі бактерії , ціанобактерії, членистоногі гарячих джерел тощо).

  • Слайд 16

    Температурні адаптації

    Пов’язані з особливостями будови білків , стійких до цього чинника , хімічною або фізичною терморегуляцією , особливостями поведінки. Терморегуляція – здатність підтримувати стале співвідношення між виробленням тепла (теплопродукції) в організмі або його поглинанням із довкілля та втратами теплової енергії.

  • Слайд 17

    Хімічна терморегуляція забезпечується збільшенням виробленням тепла у відповідь на зниження температури довкілля (скорочення м’язів). Фізична терморегуляція зумовлена змінами рівня тепловіддачі (регуляція положення волосяного чи пір’яного покриву, діаметра капілярів шкіри,потовиділення , транспірації у рослин тощо ). Фізична терморегуляція можлива і завдяки змінам у поведінці тварин , які збираються докупи , ховаються у місцях з незначним коливанням температур (нори,печери) .

  • Слайд 18

    Залежно від рівня теплопродукції тварин поділяють на теплокровних і холоднокровних. У теплокровних тварин(ссавці,птахи) він високий , а механізми терморегуляції добре розвинені , що дає змогу підтримувати температуру свого тіла на відносно сталому рівні незалежно від її значних коливань у навколишньому середовищі. У холоднокровних (безхребетні , риби , земноводні , плазуни ) рівень процесів обміну речовин значно нижчий , тому температура тіла залежить від температури довкілля , що позначається на їхній активності.

  • Слайд 19

    Вологість.

    У процесіпристосування до існування в наземно-повітряномусередовищіворганізміввиробилисяадаптації до економногоспоживаннявологиіпідтриманняїївмісту на сталомурівні.

  • Слайд 20

    Так,увищихрослинпосушливихмісцезростанькоренева система абоздатнапроникати на значнуглибину (сосна звичайна ,верблюда колючка),щодаєзмогувикористовувати підгрунтові води ,або ж добре розгалужена у поверхневих шарах ґрунту (кактуси),що забезпечуєефективневбираннявологизізначноїплощіпід час короткочаснихдощів. У них зменшуєтьсякількістьпродихів, часто листки видозмінюються на голки ,лусочки тощо ,а функцію фотосинтезу бере на себе зелене стебло(кактуси,верблюжа колючка). Деякібагаторічнірослиниздатнінакопичувативологу у листках(алое,молодило) або стеблах(кактуси ) іпотімїїекономновитрачати ( єкактуси,здатнізапасати до 3 т води ). Багаторічнітрав'янірослинипереживаютьпосушливийперіод у виглядіпідземних видозміненихпагонів(кореневищ,цибулин), тоді як їхнянадземначастинавідмирає. Дерева ікущізменшуютьвипаровування в посушливийперіод,скидаючилистя. По відношенню до вологивиділяютьтакігрупивищихрослин : вищаводяна рослинність-рослини ,якіповністюабочастковоростуть у воді(елодея,ряска,латаття) і поза воднимсередовищеміснуватинездатні. Вологолюбнірослиниіснують в умовах підвищеноївологості -на болотах,вологихґрунтахтінистихлісівтощо (росичка,зозулин льон ,бальзамін). Посухостійкірослининаселяютьпосушливімісцяіздатніпереживати сухіперіоди (ковила,типчак,кактуси). Проміжнеположенняміжвологолюбними та посухостійкиминалежитьрослинам,якізростають в умовахдостатньої,але не надлишковоїзволоженостіґрунтівіможутьвитримуватинетривалу посуху: ясен, клен, дуб тощо. 

  • Слайд 21

    Посухостійкірослини

  • Слайд 22

    Вищаводянарослинність

  • Слайд 23

    Вологолюбнірослини

  • Слайд 24

    Середтваринтакожвиділяютьвологолюбних(мокриці ,земноводні), сухолюбних(пустельнікомахи,павукоподібні,плазуни) та посухостійких(більшістьтварин).  Тваринидістаютьвологутрьомаосновними шляхами: під час пиття, зїжею та у результатірозщепленняорганічнихсполук , переважножирів. Утриманнявологи в умовахпосушливогокліматусприяютьпокриви,щозапобігаютьвипаровуванню води(кутикула комах,лусочкиплазунівтощо ). У комах особливізалозистінкизадньої кишки вбирають воду знеперетравленихрештокїжі та продуктівобміну ,завдякичому вода залишається в організмі. Тваринипосушливихмісцевостей часто активнівночі ,коли повітрявологіше та прохолодніше,наперіодтривалоїпосухи вони можутьвпадати в діапаузу. Діапауза-періодтимчасовогофізіологічногоспокоютварин ,коли у них призупиняєтьсяріст,розвиток ,знижуєтьсязагальнийрівеньобмінуречовин. Багатопустельнихтварин (комахи ,ящірки,змії ,верблюдитощо )можуть не пити воду ,вона надходить у їхнійорганізмзїжеюабоутворюєтьсявнаслідокрозщепленнязапаснихречовину тканинах; деякі (переважнокомахи )можутьвпадати в діапаузу на час найжаркішого сезону. Великіхребетнітвариниздатні на значніміграції до джерел води (слони,антилопи). 

  • Слайд 25

    Вологолюбнітварини

  • Слайд 26

    Сухолюбнітварини

  • Слайд 27

    Посухостійкітварини

  • Слайд 28

    Газовий склад повітря.

    Головнимискладовиминижніхшаріватмосфериєкисень (близько 21%),вуглекислий газ(приблизно 0,03%)та азот(майже 78%). Кисень потрібенорганізмам для забезпеченняенергією ,яка вивільняється у результатіреакційокиснення(аеробнедихання ). В умовахнестачіабоповноївідсутностікиснювиживаютьлише організми ,здатнідіставатинеобхіднуїменергію за допомогою безкисневогорозщепленняорганічнихсполук (анаеробнедихання). Підвищенняконцентраціївуглекислого газу в атмосферігальмує процесидихання ,алесприяєінтенсифікації фотосинтезу. Крім того,вуглекислий газ маєзначнутеплоємністьіпідвищує температуру атмосфери (тепличнийефект).  У повітря разом ізвикидамипромисловихпідприємств та автотранспорту потрапляютьрізнідомішки: метан,сірководень,аміак,оксидисірки та азоту,частки пилу тощо ,які негативно впливають на життєдіяльностіорганізмів,насамперед зеленихрослин.

  • Слайд 29

    Запитання

    По відношенню до світла у тварин можна виділити дві групи . Назвіть їх та охарактеризуйте . Яка різниця між теплокровними й холоднокровними організмами ? Для чого живим організмам потрібний кисень ?

Посмотреть все слайды

Предложить улучшение Сообщить об ошибке